😬А в тебе ресентимент більший від
мого!

Взагалі не розумію, чого можуть так хвилювати слова когось десь в інтернеті. Навіть якщо військовим ви не так важливі, що це змінює в кінцевому результаті?

Ніхто не буде сперечатися з тим, що може існувати такий український програміст десь в районі Любеку, який якщо не надлюдина, то йому ресентимент практично не знайомий і взагалі дивний — і він молодець.

Але питання, наскільки ми вважаємо, що його користь в контексті рахівницько-торгівельних відносин Польщі може бути релевантна на війні hic et nunc? Досить очевидно, що проблема не в питанні ресентиментарності — це, напевне, норма. Проблема соціального напруження між "кидаймо каби на галичан" і "військові ресентиментарні ніхто, які нічого не зробили" криється в іншому.

Особисто мені здається, що проблема в порушеній соціальній системі, де немає чітких меж того, хто такий військовий і хто такий "інший" від нього — станова система це визначала і працювала досить якісно.

Приклад Коріолана справді важливий, адже він показує ситуацію, коли одна частина суспільства ставить під сумнів політичну суб’єктність іншої групи, яка вже домоглася визнання своїх громадянських прав. Суспільство та політика тримаються на системі стримувань і противаг. Ми ж на руїнах тієї станової моделі, яка десятки перекручена в горнилі соціально-політичних трансформацій — як наслідок, пошук причин цього виходить з некоретних умов задачі (пресупозиції про права людини, як приклад).

В нас тривала війна, без відповідної легалізації реально окремих групп населення рівень тиску буде тільки збільшуватися — бо це соціально, культурно і, навіть, генетично різні групи людей. І, що ще важливіше, в середині цих груп вони теж не рівні і теж відрізняються.