Говард Филлипс Лавкрафт, избранные письма

р0сня, розрахуйсь

«Атлантида», 2019
реж. Валентин Васянович

Ізраїль надав дозвіл країнам НАТО постачати в Україну системи озброєнь, які містять ізраїльські компоненти.

Джерело Haaretz.

​​Французьке видання Ромуальді присвятили Сергію Заїковському

Нове праве французьке видавництво Sentiers perdus обрало в якості першої книги для друку Андріано Ромуальді «La Droite et la crise du nationalisme» (Праві та криза націоналізму). Це фундаментальна праця, яка й у наш час особливо актуальна, але найцікавіше, що книга вийшла з коментарями Філіпа Байє, і невідомого в нас Давіда Руйє, — ініціатора видання цієї праці. Видання присвятили нашому полеглому воїну й перекладачу Сергію Заїковському, більше відомому як «Деймос», який як і сам «єдиний справжній учень Еволи» Ромуальді, поліг занадто рано та міг би ще зробити величезний внесок у наш рух. Сергій дуже цікавився працями Адріано Ромуальді, й планував перекласти українською деякі його книги, але норни вирішили по-іншому.

Ось так справжні французькі праві вшанували пам’ять нашого воїна:
«Ми хочемо завершити цей вступ, віддавши данину поваги людині честі, молодому борцю за національну справу і європейське відродження: Сергію Заїковському на псевдо «Деймос». Багато в чому він нагадує нам Адріано Ромуальді. Пристрасний інтелектуал, відданий своїй справі активіст, перекладач, поліглот, видавець та музикант, він був залучений до бойової спільноти Авангард, для якої він, зокрема, створив журнал роздумів. Під час вторгнення в Україну російських військ група увійшла до складу Сил оборони Києва. У четвер, 24 березня 2022 р., під час контрнаступу «Деймос» зустрів свою смерть. Саме цьому юному поетові-воїну, який поліг зі зброєю в руках у віці 27 років, ми присвячуємо перевидання цієї невеличкої книжечки».

Більше про Ромуальді та книгу читайте в статті:
https://plomin.club/deimos-romualdi/

Важлива промова Ґійома Фая з XVI колоквіуму G.R.E.C.E. (1981). В ній викладено справжній археофутуризм, хоча на той момент він навіть не вигадав цього неологізму. Проте тут можна прослідкувати чітку ідеологічну лінію, яку Фай продовжить розвивати й чимало років потому все це викладе в своє головне творіння: Археофутуризм (1998).

«Сьогодні ми, кажучи словами Гьольдерліна, можливо перебуваємо посеред опівночі світу. Але й після найтемнішої ночі може з’явитися лише світло ранку. Остання людина Ніцше, та, що підстрибує, підморгує і проголошує себе щасливцем, добре влаштувалася нині. Водночас, їй загрожує діалектична інверсія, вона стає слабкою, бо вже не має ані релігії, ані ідей. Пануючи, вона не може запропонувати нічого, крім того, що вже є. Можливо тоді, в цій пустелі бажань, у цьому непроглядному мороці, що так довго назрівав, народиться заклик».

Читайте повний текст промови:
https://plomin.club/g-r-e-c-e-1981/

"Wo alle Straßen enden"
"Там, де закінчуються всі дороги"

Там, де закінчуються всі дороги
Наш шлях ще не закінчено
Куди б ми не звернули
Час іде як йшов
Серце
спалено
Біллю
вигнане
Так і йдемо ми, блукаючи, через сірі нічийні землі
Можливо, ніхто з нас вже ніколи не повернеться на Батьківщину

Батько, мати, сестра
Всі думки — лише про них
Під оркестр пострілів з гармат
Перемоги тут немає
Капітан
командує!
Досягти
цілей!
Так вірні Імператору ми віддаємо нашу кров,
У кривавій бурі проти бісових французів.

Польова пошта не працює
По щиколотку бруд
Ми їмо тільки коріння
Сморід трупів навкруги
Ми
розгублені
Змерзлі
від вітру
Кохана, ми розлучені вже цілий довгий рік,
Але Схід потребує захисту від орди диких росіян.

Хмари пливуть на схід,
А села стоять у вогні,
Молодим вже дали відчути
Смерті гірку руку
Згоріла
земля
В руках
лише пісок
В очах лише страх від жахливої ​​війни
Чи скоро я, як і інші, лежатиму в прохолодній могилі?

Ми втрачені (Ми загублені).

Так я йду верхами і низами
дивлячись на купи трупів,
Тих, хто вчора в цей же час
Були щасливі та здорові.
Хто знає,
де?
Відчуття —
обпікає
Хто знає, як довго ще для мене світитиме яскраве сонце
Я знаю лише, що якщо я помру — мене оплакуватиме жаліслива мати.

Ми втрачені (Ми загублені).

Как дела со снабжением?

Сохранение, в течение всей войны, в тылу комфорта позднекапиталистического общества потребления, помимо очевидных плюсов, имеет очевидные же минусы.

Например – на 9 месяц войны у очень многих людей ни хаты в селе на примете, ни заготовленных дров и еды, ни вообще какого-либо понимания, как жить в новых условиях, и, главное, нет способности адаптироваться к ним.

Людям всё еще нужно электричество в избытке, магазины, заваленные продуктами, и город-механизм с беспрерывно работающей инфраструктурой. Оттого и находят единственное решение, еще и подкрепляемое чиновниками – свалить из страны.

А больше не будет такого изобилия! И долгое время. Западный поздний капитализм видоизменился, как минимум в нашей стране теперь. Пора перестраиваться.

А потом – построить не то, что было вчера, а иное общество, с более здоровыми условиями жизни. Сейчас было бы полезно массово издать Кнута Гамсуна, Пентти Линколу и Теда Качинского.

анархо-феодальний неореакційно-археофутуристичний анпрім

Нужен переводчик с немецкого для подготовки 2 номера журнала АКС. Труд оплачивается.

Желающие – пишите сюда.

Угадайте кто