Близько 2000 іноземних компаній очікують дозвіл Мінфіну РФ для продажу активів, – Financial Times
Кожна західна компанія, яка бажає залишити Росію та продати свої активи в країні, тепер буде зобов'язана зробити прямий внесок російській державі.
Рішення, опубліковане в понеділок, посилює тиск на західні групи, які ще не здійснили повного виходу з Росії після її повномасштабного вторгнення в Україну 13 місяців тому.
Відповідно до переглянутих правил, будь-яке рішення про вихід призведе до критики компаній у тому, що вони фінансують військові дії Росії шляхом здійснення прямих платежів до державного бюджету.
Цей крок «назрівав» ще влітку. Іноземні компанії, які прагнуть продати свій російський бізнес, стикаються з дедалі більшою кількістю обмежень.
«Це лише підкреслює, що компанії повинні приймати рішення швидше, тому що в майбутньому це не стане легше», — Наталія Шаповал.
Раніше компанії, які виїжджали з Росії, могли вибирати між «добровільним внеском» до державного бюджету Росії — у розмірі 10 відсотків від вартості продажу — або мовчазною згодою на відстрочку платежу від продажу на кілька років.
Багато компаній прагнули покинути Росію якнайшвидше, тому вони вибрали цей 10-відсотковий податок і платили відразу, замість невизначеності відстрочки платежу.
Жорсткіший режим не залишить керівників, які прагнуть піти, без іншого вибору, окрім як зробити прямий внесок у бюджет Росії. «Головна відмінність нових правил від попередніх полягає в тому, що у компаній більше немає вибору», — говорить Ілля Рачков.
Рішення комісії стосується сотень західних компаній, які заявили про плани вийти з Росії, але ще не завершили свій вихід.
Особа, яка бере участь в переговорах щодо виходу, які тривають, сказала, що близько 2000 заявок чекають на схвалення виходу з Росії.
«Комісія збирається тричі на місяць і розглядає не більше семи заявок за одне засідання», — сказав він.
@OstanniyCapitalist
Кожна західна компанія, яка бажає залишити Росію та продати свої активи в країні, тепер буде зобов'язана зробити прямий внесок російській державі.
Рішення, опубліковане в понеділок, посилює тиск на західні групи, які ще не здійснили повного виходу з Росії після її повномасштабного вторгнення в Україну 13 місяців тому.
Відповідно до переглянутих правил, будь-яке рішення про вихід призведе до критики компаній у тому, що вони фінансують військові дії Росії шляхом здійснення прямих платежів до державного бюджету.
Цей крок «назрівав» ще влітку. Іноземні компанії, які прагнуть продати свій російський бізнес, стикаються з дедалі більшою кількістю обмежень.
«Це лише підкреслює, що компанії повинні приймати рішення швидше, тому що в майбутньому це не стане легше», — Наталія Шаповал.
Раніше компанії, які виїжджали з Росії, могли вибирати між «добровільним внеском» до державного бюджету Росії — у розмірі 10 відсотків від вартості продажу — або мовчазною згодою на відстрочку платежу від продажу на кілька років.
Багато компаній прагнули покинути Росію якнайшвидше, тому вони вибрали цей 10-відсотковий податок і платили відразу, замість невизначеності відстрочки платежу.
Жорсткіший режим не залишить керівників, які прагнуть піти, без іншого вибору, окрім як зробити прямий внесок у бюджет Росії. «Головна відмінність нових правил від попередніх полягає в тому, що у компаній більше немає вибору», — говорить Ілля Рачков.
Рішення комісії стосується сотень західних компаній, які заявили про плани вийти з Росії, але ще не завершили свій вихід.
Особа, яка бере участь в переговорах щодо виходу, які тривають, сказала, що близько 2000 заявок чекають на схвалення виходу з Росії.
«Комісія збирається тричі на місяць і розглядає не більше семи заявок за одне засідання», — сказав він.
@OstanniyCapitalist
СБУ викрила податківцив, які вкрали понад 150 млн грн в українських компаній
Кіберфахівці СБУ припинили розкрадання активів українських компаній, які опинилися на тимчасово окупованих територіях нашої держави. До оборудки причетні посадовці Державної податкової служби. Через злочинні дії чиновників українські підприємці втратили понад 150 млн у гривневому еквіваленті.
Схема полягала у махінаціях із ПДВ. Зокрема, податківці привласнювали «податковий ліміт», який належав українським компаніям, що опинилися під тимчасовою окупацією рашистів. Це давало їм право сплачувати менше власного ПДВ і заробляти на цьому десятки мільйонів гривень.
Для реалізації схеми її учасники несанкціоновано втручалися у податкові бази даних і підробляли цифрові підписи керівників компаній.
Це дозволило податківцям в електронних кабінетах платників податків тимчасово непрацюючих підприємств реєструвати фіктивні господарські операції з афілійованими комерційними структурами.
Оборудки проводилися без відома керівників підприємств з непідконтрольних територій і мали на меті викрадення їхніх активів шляхом безпідставного перенесення на них зобов’язань.
@OstanniyCapitalist
Кіберфахівці СБУ припинили розкрадання активів українських компаній, які опинилися на тимчасово окупованих територіях нашої держави. До оборудки причетні посадовці Державної податкової служби. Через злочинні дії чиновників українські підприємці втратили понад 150 млн у гривневому еквіваленті.
Схема полягала у махінаціях із ПДВ. Зокрема, податківці привласнювали «податковий ліміт», який належав українським компаніям, що опинилися під тимчасовою окупацією рашистів. Це давало їм право сплачувати менше власного ПДВ і заробляти на цьому десятки мільйонів гривень.
Для реалізації схеми її учасники несанкціоновано втручалися у податкові бази даних і підробляли цифрові підписи керівників компаній.
Це дозволило податківцям в електронних кабінетах платників податків тимчасово непрацюючих підприємств реєструвати фіктивні господарські операції з афілійованими комерційними структурами.
Оборудки проводилися без відома керівників підприємств з непідконтрольних територій і мали на меті викрадення їхніх активів шляхом безпідставного перенесення на них зобов’язань.
@OstanniyCapitalist
Як енергокриза вплинула на транспортний сектор?
Транспортна інфраструктура - це артерії економіки. По ній рухаються товари, гроші, капітали, робоча сила. Відтак, транспортна статистика завжди цікава, оскільки дає побачити стан справ в економіці.
Нещодавно Держстат опублікував статистику по перевезенням пасажирів та вантажів всіма видами транспорту. На її основі ми вирішили подивитися на те, як змінилася українська економіка із початком повномасштабного вторгнення та енергокризи.
У якості року для порівняння ми вирішили обрати 2019 рік. Річ у тому, що порівняння з 2021 чи 2020 було б неправильним, особливо у секторі пасажирських перевезень через ковід-обмеження. Те саме і стосується вантажоперевезень, навіть на початку 2022 року українська економіка все ще не дійшла до доковідного рівня.
Зі статистики ми можемо побачити поступове відновлення економічної активності впродовж літа 2022. Традиційно пік що вантажних, що пасажирських перевезень припадає вересень-жовтень. У цій статистиці наведені не лише перевезення залізницею, а й іншим транспортом, тож дивуватися не треба. Якраз починається навчальний рік та виходить на пік збір врожаю.
Правда, тут ми також можемо побачити, що через обмеженість логістичних коридорів, минулого року чіткого піку не було. Та і сам обсяг відстає більше ніж у половину - в основному через кризу в металургії, на підприємства яких "зернова угода" не поширюється.
Також по графіку можна побачити, що вантажні перевезення відновлювалися швидше за пасажирські. Тут нічого особливого - у перші місяці у Києві та Харкові метрополітени працювали як укриття, більша частина маршрутів громадського транспорту була скасована. Залізничні перевезення були переважно евакуаційними.
Дуже цікаво на перевезення вплинула енергокриза. Щоб дізнатися, як вона вплинула на транспортний сектор, ми вирішили підрахувати показники цього сектору у разі, якби енергокризи не було.
Для цього було взято відношення місяць до попереднього місяця у 2019 році. З нього було взято коєфіцієнт на який ми і множили показник від жовтня 2022. Відтак помаранчеве - це якби енергокризи не було, синє - фактичні показники.
Нехай вас не дивує скачок вантажоперевезень у жовтні, оскільки експорт ще стрімко зростав (пік зернового коридору) і енергокриза ще не мала такого сильного впливу на сектор виробництва. Але вже у цей момент почали зупиняти рух електротранспорту, починалася криза у секторі послуг, збільшувався інтервал поїздів метро. Відтак, пасажироперевезення падали.
На листопад припаде пік кризи - енергодефіцит доходить і до сектору виробництва, ще не було закуплено достатньо генераторів. Та сама ситуація була і у секторі послуг. Генератори лише почали масово завозитися до України. Відповідно, через падіння обсягів виробництва, падають і обсяги перевезень.
Вже у грудні в Україну було навезено щонайменше 400 тисяч генераторів, сектори виробництва та послуг вже скупили вдосталь "резервних" потужностей, тож відбувається незначне перевищення прогнозованого рівня. Залізниця стає адаптивнішою до відключень, вивозяться ті вантажі, що не були вивезені у листопаді. Пасажиропотік теж зростає через новорічні свята та роз'їзди по країні.
На останок хочемо додати, що у найближчий час Україна все одно не зможе вийти на показники 2019 року через окупацію та руйнування. Дане порівняння просто дає нам розуміння того, які масштаб руйнувань та простою виробництв в економіці через війну. 2023 рік у будь-якому випадку буде кращим, оскільки вже ремонтуються колії до ЄС і будуються нові пункти перепуску.
Російська стратегія енергетичного терору повністю провалилася. Залякати людей не вийшло, ми вистояли. Єдина проблема - це те, що енерготерор сповільнив процес нашого економічного відновлення. Але "развала Украіни" не відбулося і не буде.
На даний момент, маємо вживати всі можливі заходи для стимулювання економічної активності - розширювати наземні експортні коридори, реконструювати Дунайські порти, ремонтувати енергомережу, сприяти нарощуванню виробництва військових товарів із залученням приватного капіталу (ті ж дрони).
@OstanniyCapitalist
Транспортна інфраструктура - це артерії економіки. По ній рухаються товари, гроші, капітали, робоча сила. Відтак, транспортна статистика завжди цікава, оскільки дає побачити стан справ в економіці.
Нещодавно Держстат опублікував статистику по перевезенням пасажирів та вантажів всіма видами транспорту. На її основі ми вирішили подивитися на те, як змінилася українська економіка із початком повномасштабного вторгнення та енергокризи.
У якості року для порівняння ми вирішили обрати 2019 рік. Річ у тому, що порівняння з 2021 чи 2020 було б неправильним, особливо у секторі пасажирських перевезень через ковід-обмеження. Те саме і стосується вантажоперевезень, навіть на початку 2022 року українська економіка все ще не дійшла до доковідного рівня.
Зі статистики ми можемо побачити поступове відновлення економічної активності впродовж літа 2022. Традиційно пік що вантажних, що пасажирських перевезень припадає вересень-жовтень. У цій статистиці наведені не лише перевезення залізницею, а й іншим транспортом, тож дивуватися не треба. Якраз починається навчальний рік та виходить на пік збір врожаю.
Правда, тут ми також можемо побачити, що через обмеженість логістичних коридорів, минулого року чіткого піку не було. Та і сам обсяг відстає більше ніж у половину - в основному через кризу в металургії, на підприємства яких "зернова угода" не поширюється.
Також по графіку можна побачити, що вантажні перевезення відновлювалися швидше за пасажирські. Тут нічого особливого - у перші місяці у Києві та Харкові метрополітени працювали як укриття, більша частина маршрутів громадського транспорту була скасована. Залізничні перевезення були переважно евакуаційними.
Дуже цікаво на перевезення вплинула енергокриза. Щоб дізнатися, як вона вплинула на транспортний сектор, ми вирішили підрахувати показники цього сектору у разі, якби енергокризи не було.
Для цього було взято відношення місяць до попереднього місяця у 2019 році. З нього було взято коєфіцієнт на який ми і множили показник від жовтня 2022. Відтак помаранчеве - це якби енергокризи не було, синє - фактичні показники.
Нехай вас не дивує скачок вантажоперевезень у жовтні, оскільки експорт ще стрімко зростав (пік зернового коридору) і енергокриза ще не мала такого сильного впливу на сектор виробництва. Але вже у цей момент почали зупиняти рух електротранспорту, починалася криза у секторі послуг, збільшувався інтервал поїздів метро. Відтак, пасажироперевезення падали.
На листопад припаде пік кризи - енергодефіцит доходить і до сектору виробництва, ще не було закуплено достатньо генераторів. Та сама ситуація була і у секторі послуг. Генератори лише почали масово завозитися до України. Відповідно, через падіння обсягів виробництва, падають і обсяги перевезень.
Вже у грудні в Україну було навезено щонайменше 400 тисяч генераторів, сектори виробництва та послуг вже скупили вдосталь "резервних" потужностей, тож відбувається незначне перевищення прогнозованого рівня. Залізниця стає адаптивнішою до відключень, вивозяться ті вантажі, що не були вивезені у листопаді. Пасажиропотік теж зростає через новорічні свята та роз'їзди по країні.
На останок хочемо додати, що у найближчий час Україна все одно не зможе вийти на показники 2019 року через окупацію та руйнування. Дане порівняння просто дає нам розуміння того, які масштаб руйнувань та простою виробництв в економіці через війну. 2023 рік у будь-якому випадку буде кращим, оскільки вже ремонтуються колії до ЄС і будуються нові пункти перепуску.
Російська стратегія енергетичного терору повністю провалилася. Залякати людей не вийшло, ми вистояли. Єдина проблема - це те, що енерготерор сповільнив процес нашого економічного відновлення. Але "развала Украіни" не відбулося і не буде.
На даний момент, маємо вживати всі можливі заходи для стимулювання економічної активності - розширювати наземні експортні коридори, реконструювати Дунайські порти, ремонтувати енергомережу, сприяти нарощуванню виробництва військових товарів із залученням приватного капіталу (ті ж дрони).
@OstanniyCapitalist
США вийшли на перше місце імпортерів сирої нафти до ЄС
З початку 2022 року імпорт сирої нафти до ЄС зазнав значних змін. До кінця січня 2022 року, до початку війни, імпорт із різних країн залишався відносно стабільним, причому Росія була основним джерелом імпорту сирої нафти.
З останнього кварталу 2021 року по січень 2022 року імпорт з Росії становив від 24% до 31% від загального обсягу імпорту. Сполучені Штати були другим за величиною постачальником сирої нафти в ЄС, надаючи від 10% до 13% від загального обсягу імпорту сирої нафти. Норвегія та Казахстан також постачали аналогічні обсяги сирої нафти, коливаючись від 8% до 14% від загального імпорту, тоді як імпорт з Іраку був дещо нижчим, коливаючись від 7% до 12%. Імпорт з Лівії та Сполученого Королівства становив близько 5% від загального обсягу імпорту.
Вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року мало значний вплив на імпорт сирої нафти до ЄС. Ситуація була дуже нестабільною з лютого по квітень, з великим імпортом з Росії в лютому та квітні і низьким імпортом в березні.
У травні 2022 року імпорт з Росії знизився до 12% від загального імпорту і залишався відносно стабільним до вересня 2022 року. З вересня імпорт поступово зменшувався, досягнувши 4% від загального у грудні 2022 перед набранням чинності обмежень щодо імпорту російської сирої нафти.
Зменшення імпорту з Росії було компенсовано зростанням імпорту з інших джерел. У грудні 2022 року найбільшими постачальниками сирої нафти були Сполучені Штати з 18% від загального імпорту, що на 6 процентних пунктів більше порівняно з останнім кварталом 2021 року, і Норвегія з 17% від загального обсягу імпорту, що на 7 п.п. більше.
Імпорт із Лівії та Великої Британії зріс на кілька процентних пунктів (+2 п.п. та +4 п.п. відповідно). Імпорт із Казахстану та Іраку залишився на тому ж рівні або незначно зріс порівняно з останнім передвоєнним кварталом.
@OstanniyCapitalist
З початку 2022 року імпорт сирої нафти до ЄС зазнав значних змін. До кінця січня 2022 року, до початку війни, імпорт із різних країн залишався відносно стабільним, причому Росія була основним джерелом імпорту сирої нафти.
З останнього кварталу 2021 року по січень 2022 року імпорт з Росії становив від 24% до 31% від загального обсягу імпорту. Сполучені Штати були другим за величиною постачальником сирої нафти в ЄС, надаючи від 10% до 13% від загального обсягу імпорту сирої нафти. Норвегія та Казахстан також постачали аналогічні обсяги сирої нафти, коливаючись від 8% до 14% від загального імпорту, тоді як імпорт з Іраку був дещо нижчим, коливаючись від 7% до 12%. Імпорт з Лівії та Сполученого Королівства становив близько 5% від загального обсягу імпорту.
Вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року мало значний вплив на імпорт сирої нафти до ЄС. Ситуація була дуже нестабільною з лютого по квітень, з великим імпортом з Росії в лютому та квітні і низьким імпортом в березні.
У травні 2022 року імпорт з Росії знизився до 12% від загального імпорту і залишався відносно стабільним до вересня 2022 року. З вересня імпорт поступово зменшувався, досягнувши 4% від загального у грудні 2022 перед набранням чинності обмежень щодо імпорту російської сирої нафти.
Зменшення імпорту з Росії було компенсовано зростанням імпорту з інших джерел. У грудні 2022 року найбільшими постачальниками сирої нафти були Сполучені Штати з 18% від загального імпорту, що на 6 процентних пунктів більше порівняно з останнім кварталом 2021 року, і Норвегія з 17% від загального обсягу імпорту, що на 7 п.п. більше.
Імпорт із Лівії та Великої Британії зріс на кілька процентних пунктів (+2 п.п. та +4 п.п. відповідно). Імпорт із Казахстану та Іраку залишився на тому ж рівні або незначно зріс порівняно з останнім передвоєнним кварталом.
@OstanniyCapitalist
Останній Капіталіст ✙
США вийшли на перше місце імпортерів сирої нафти до ЄС З початку 2022 року імпорт сирої нафти до ЄС зазнав значних змін. До кінця січня 2022 року, до початку війни, імпорт із різних країн залишався відносно стабільним, причому Росія була основним джерелом…
Ціни коливаються
Є два фактори, які визначають ціни на сиру нафту: спотовий ринок і тип сирої нафти. До повномасштабної російської агресії проти України ціна була стабільною на рівні близько 80 доларів США за барель, з незначними коливаннями між типами сирої нафти. Однак нестабільна геополітична ситуація спричинила високу волатильність на ринку, і з лютого 2022 року ціни на сиру нафту почали суттєво зростати.
У березні 2022 року сира нафта з Росії (Urals) коштувала нижче, ніж інші види, зі знижкою приблизно 16 доларів США за барель порівняно із середньою ціною на інші чотири найпоширеніші види нафти. У наступні місяці російська нафта марки Urals продавалася за дуже зниженою ціною (приблизно на 30 доларів США за барель дешевше за інші типи).
У той же час ціни на інші види нафти почали більше коливатися. Ринок був найменш стабільним у червні та липні 2022 року, коли різниця в ціні між іншими чотирма найпоширенішими типами нафти коливалася від 9 до 12 доларів США за барель, що в три-чотири рази вище, ніж до війни.
До кінця року ситуація почала стабілізуватися зі зменшенням імпорту з Росії, зниженням цін на сиру нафту та меншою волатильністю цін. Найбільшими постачальниками сирої нафти в ЄС були Сполучені Штати, Норвегія та Казахстан, що свідчить про те, що ЄС вдалося адаптуватися до мінливого ландшафту ринку нафти та практично усунути свою залежність від російської нафти.
@OstanniyCapitalist
Є два фактори, які визначають ціни на сиру нафту: спотовий ринок і тип сирої нафти. До повномасштабної російської агресії проти України ціна була стабільною на рівні близько 80 доларів США за барель, з незначними коливаннями між типами сирої нафти. Однак нестабільна геополітична ситуація спричинила високу волатильність на ринку, і з лютого 2022 року ціни на сиру нафту почали суттєво зростати.
У березні 2022 року сира нафта з Росії (Urals) коштувала нижче, ніж інші види, зі знижкою приблизно 16 доларів США за барель порівняно із середньою ціною на інші чотири найпоширеніші види нафти. У наступні місяці російська нафта марки Urals продавалася за дуже зниженою ціною (приблизно на 30 доларів США за барель дешевше за інші типи).
У той же час ціни на інші види нафти почали більше коливатися. Ринок був найменш стабільним у червні та липні 2022 року, коли різниця в ціні між іншими чотирма найпоширенішими типами нафти коливалася від 9 до 12 доларів США за барель, що в три-чотири рази вище, ніж до війни.
До кінця року ситуація почала стабілізуватися зі зменшенням імпорту з Росії, зниженням цін на сиру нафту та меншою волатильністю цін. Найбільшими постачальниками сирої нафти в ЄС були Сполучені Штати, Норвегія та Казахстан, що свідчить про те, що ЄС вдалося адаптуватися до мінливого ландшафту ринку нафти та практично усунути свою залежність від російської нафти.
@OstanniyCapitalist
За рік повномасштбаної війни було відкрито 202 тисячі фопів
Після початку великої війни, деякий час реєстри не працювали та відкрити фоп було неможливо. Після відновлення можливості відкривати власну справу за допомогою Дії лише за першу добу було зареєстровано понад тисячу нових бізнесів.
Вже у квітні їх кількість зросла удесятеро — до 12,6 тисяч справ. Відтоді кількість нових фоп збільшувалася, сягнувши піку у вересні з 20,1 тисяч.
Після невеликого спаду протягом осені та початку зими, ймовірніше за все, пов’язаного з блекаутами та масовими обстрілами Росією цивільної інфраструктури, на початку 2023 кількість нових малих та середніх бізнесів знову почала рости.
Найбільшу кількість нових фоп від початку повномасштабного вторгнення зареєстрували кияни — 29 тисяч. На Львівщині в з’явилось 16,8 тисяч фопів, замикає трійку Дніпропетровщина — там зареєстрували 15,9 тисяч нових бізнесів.
Війна змінила також й напрямки діяльності малого та середнього бізнесів. Так, перед початком повномасштабного вторгнення перше місце за кількістю реєстрацій нових фопів посідав КВЕД «Комп’ютерне програмування, консультування та пов’язана з ними діяльність», а категорії «Надання інформаційних послуг» та «Надання інших індивідуальних послуг» обіймали третю та четверту позиції.
Рік великої війни змінив ситуацію — у 2022 до топу увірвалися фопи, пов’язані з торгівлею. Нові фопи-програмісти посунулися на друге місце, поступаючись бізнесам у сфері роздрібної торгівлі. Третє місце посідають справи у сфері оптової торгівлі автотранспортом. Натомість інформаційні та індивідуальні послуги обіймають 5 та 7 місця у переліку відповідно.
До речі, понад чверть нашої спільноти – фопи, якщо не проходили опитування, то вам сюди – https://t.iss.one/OstanniyCapitalist/23268
@OstanniyCapitalist
Після початку великої війни, деякий час реєстри не працювали та відкрити фоп було неможливо. Після відновлення можливості відкривати власну справу за допомогою Дії лише за першу добу було зареєстровано понад тисячу нових бізнесів.
Вже у квітні їх кількість зросла удесятеро — до 12,6 тисяч справ. Відтоді кількість нових фоп збільшувалася, сягнувши піку у вересні з 20,1 тисяч.
Після невеликого спаду протягом осені та початку зими, ймовірніше за все, пов’язаного з блекаутами та масовими обстрілами Росією цивільної інфраструктури, на початку 2023 кількість нових малих та середніх бізнесів знову почала рости.
Найбільшу кількість нових фоп від початку повномасштабного вторгнення зареєстрували кияни — 29 тисяч. На Львівщині в з’явилось 16,8 тисяч фопів, замикає трійку Дніпропетровщина — там зареєстрували 15,9 тисяч нових бізнесів.
Війна змінила також й напрямки діяльності малого та середнього бізнесів. Так, перед початком повномасштабного вторгнення перше місце за кількістю реєстрацій нових фопів посідав КВЕД «Комп’ютерне програмування, консультування та пов’язана з ними діяльність», а категорії «Надання інформаційних послуг» та «Надання інших індивідуальних послуг» обіймали третю та четверту позиції.
Рік великої війни змінив ситуацію — у 2022 до топу увірвалися фопи, пов’язані з торгівлею. Нові фопи-програмісти посунулися на друге місце, поступаючись бізнесам у сфері роздрібної торгівлі. Третє місце посідають справи у сфері оптової торгівлі автотранспортом. Натомість інформаційні та індивідуальні послуги обіймають 5 та 7 місця у переліку відповідно.
До речі, понад чверть нашої спільноти – фопи, якщо не проходили опитування, то вам сюди – https://t.iss.one/OstanniyCapitalist/23268
@OstanniyCapitalist
Війна та таємні витрати з’їдають російський бюджет, – Bloomberg
Росія тримає безпрецедентну третину своїх бюджетних витрат поза увагою громадськості, що свідчить про те, як рік повномасштабної війни проти України змінив державні фінанси та економічні пріоритети.
Згідно з даними Міністерства фінансів РФ, секретні або невизначені витрати до 24 березня зросли до 2,4 трильйона рублів ($31 мільярд), що більш ніж удвічі перевищує рівень за той самий період рік тому. Плани, викладені на 2023 рік, передбачали секретну частку бюджету на чверть.
Збільшення секретних видатків свідчить про зростання витрат, пов’язаних з війною.
Оскільки видатки на російську армію різко зростають, оборона — разом із пов’язаною категорією національної безпеки — тепер займає друге місце за часткою витрат після урядових соціальних програм.
Секретність говорить про масштаби фінансових зобов’язань щодо військових зусиль. Раніше приховані витрати досягали свого піку близько 21% у 2015 році, через рік після окупації Росією Криму.
@OstanniyCapitalist
Росія тримає безпрецедентну третину своїх бюджетних витрат поза увагою громадськості, що свідчить про те, як рік повномасштабної війни проти України змінив державні фінанси та економічні пріоритети.
Згідно з даними Міністерства фінансів РФ, секретні або невизначені витрати до 24 березня зросли до 2,4 трильйона рублів ($31 мільярд), що більш ніж удвічі перевищує рівень за той самий період рік тому. Плани, викладені на 2023 рік, передбачали секретну частку бюджету на чверть.
Збільшення секретних видатків свідчить про зростання витрат, пов’язаних з війною.
Оскільки видатки на російську армію різко зростають, оборона — разом із пов’язаною категорією національної безпеки — тепер займає друге місце за часткою витрат після урядових соціальних програм.
Секретність говорить про масштаби фінансових зобов’язань щодо військових зусиль. Раніше приховані витрати досягали свого піку близько 21% у 2015 році, через рік після окупації Росією Криму.
@OstanniyCapitalist
Парламент Франції визнав і засудив Голодомор як цілеспрямований геноцид українців
У резолюції йдеться, що совітська влада створила голод цілеспрямовано, щоб знищити національну свідомість українців.
У 1930 році, побоюючись відродження націоналізму комуністи звинуватили українських селян у саботажі й ворожості до пролетаріату, після чого розпочали придушення заворушень та конфіскацію продовольства, реквізувавши до 42% врожаю. У 1932-33 совітський союз посилив репресії, закрив кордони України та розпочав блокаду сіл. Поки від голоду щодня в Україні вмирало тисячі людей, мільйони тонн українського зерна продовжували експортувати, а совітські запаси були повними, наголошується в документі.
З цих причин Національні збори визнають та засуджують форсований та спланований совітським режимом Голодомор як геноцид української нації.
@OstanniyCapitalist
У резолюції йдеться, що совітська влада створила голод цілеспрямовано, щоб знищити національну свідомість українців.
У 1930 році, побоюючись відродження націоналізму комуністи звинуватили українських селян у саботажі й ворожості до пролетаріату, після чого розпочали придушення заворушень та конфіскацію продовольства, реквізувавши до 42% врожаю. У 1932-33 совітський союз посилив репресії, закрив кордони України та розпочав блокаду сіл. Поки від голоду щодня в Україні вмирало тисячі людей, мільйони тонн українського зерна продовжували експортувати, а совітські запаси були повними, наголошується в документі.
З цих причин Національні збори визнають та засуджують форсований та спланований совітським режимом Голодомор як геноцид української нації.
@OstanniyCapitalist