Федеральна резервна система готується прийняти ключове рішення щодо підвищення ставок на тлі банківської кризи, – Financial Times
Сьогодні центральний банк США о 20:00 за Києвом має прийняти важливе рішення щодо того, чи продовжувати кампанію посилення монетарної політики, чи призупинити підвищення процентних ставок перед лицем найгірших банківських потрясінь з часів фінансової кризи 2008 року.
На знак того, наскільки поглинання урядом двох банкротливих банків змінило розрахунки ФРС, чиновники обговорюють чи підвищувати ставки на чверть пункту чи не підвищувати взагалі. На початку місяця Пауелл висунув ідею, щоб ФРС прискорила темпи підвищення ставок до півпункту.
Рішення про ставку супроводжуватиметься переглянутим набором прогнозів щодо шляху монетарної політики до 2025 року, а також прогнозами щодо зростання, безробіття та інфляції.
Центральний банк США востаннє публікував оцінки офіційних осіб у грудні, коли більшість вважала, що облікова ставка сягне піку від 5 до 5,25 відсотка.
Дебати щодо наступного кроку ФРС відбуваються в той момент, коли офіційні особи стикаються з гострою невизначеністю щодо економічних перспектив після краху Silicon Valley Bank і Signature Bank.
У спробі зупинити проблеми серед середніх кредиторів центральний банк разом з Міністерством фінансів і Федеральною корпорацією страхування депозитів агресивно втрутився, гарантувавши депозити двох банків-банкротів. ФРС також запровадила надзвичайну програму для надання ширшої допомоги кредиторам.
У вівторок міністр фінансів Джанет Йеллен заявила, що влада готова вжити подальших заходів для зміцнення фінансової системи, якщо це необхідно, включаючи розширення державних гарантій для більшої кількості дрібних кредиторів.
Її коментарі послідували за оголошенням у неділю ФРС та п’яти інших провідних центральних банків про те, що вони планують покращити доступ до ліквідності в доларах США після примусового поглинання UBS Credit Suisse за посередництва швейцарських чиновників минулих вихідних.
Рішення ФРС ускладнює відсутність ясності щодо того, чи достатньо зробив світ, щоб врятувати банківську систему від подальшого зараження, і наскільки серйозним буде економічний шок від падіння кредиторів середнього розміру.
Прихильники паузи, стверджують, що центральний банк може ще більше порушити і без того нестабільну ситуацію, продовжуючи підвищення ставок, і що майбутня кредитна криза може призвести до глибшої рецесії.
Однак прихильники подальшого підвищення ставок кажуть, що економічні умови наразі не виправдовують паузи, особливо після сильних даних щодо ринку праці та інфляції, опублікованих після лютневої наради щодо монетарної політики.
@OstanniyCapitalist
Сьогодні центральний банк США о 20:00 за Києвом має прийняти важливе рішення щодо того, чи продовжувати кампанію посилення монетарної політики, чи призупинити підвищення процентних ставок перед лицем найгірших банківських потрясінь з часів фінансової кризи 2008 року.
На знак того, наскільки поглинання урядом двох банкротливих банків змінило розрахунки ФРС, чиновники обговорюють чи підвищувати ставки на чверть пункту чи не підвищувати взагалі. На початку місяця Пауелл висунув ідею, щоб ФРС прискорила темпи підвищення ставок до півпункту.
Рішення про ставку супроводжуватиметься переглянутим набором прогнозів щодо шляху монетарної політики до 2025 року, а також прогнозами щодо зростання, безробіття та інфляції.
Центральний банк США востаннє публікував оцінки офіційних осіб у грудні, коли більшість вважала, що облікова ставка сягне піку від 5 до 5,25 відсотка.
Дебати щодо наступного кроку ФРС відбуваються в той момент, коли офіційні особи стикаються з гострою невизначеністю щодо економічних перспектив після краху Silicon Valley Bank і Signature Bank.
У спробі зупинити проблеми серед середніх кредиторів центральний банк разом з Міністерством фінансів і Федеральною корпорацією страхування депозитів агресивно втрутився, гарантувавши депозити двох банків-банкротів. ФРС також запровадила надзвичайну програму для надання ширшої допомоги кредиторам.
У вівторок міністр фінансів Джанет Йеллен заявила, що влада готова вжити подальших заходів для зміцнення фінансової системи, якщо це необхідно, включаючи розширення державних гарантій для більшої кількості дрібних кредиторів.
Її коментарі послідували за оголошенням у неділю ФРС та п’яти інших провідних центральних банків про те, що вони планують покращити доступ до ліквідності в доларах США після примусового поглинання UBS Credit Suisse за посередництва швейцарських чиновників минулих вихідних.
Рішення ФРС ускладнює відсутність ясності щодо того, чи достатньо зробив світ, щоб врятувати банківську систему від подальшого зараження, і наскільки серйозним буде економічний шок від падіння кредиторів середнього розміру.
Прихильники паузи, стверджують, що центральний банк може ще більше порушити і без того нестабільну ситуацію, продовжуючи підвищення ставок, і що майбутня кредитна криза може призвести до глибшої рецесії.
Однак прихильники подальшого підвищення ставок кажуть, що економічні умови наразі не виправдовують паузи, особливо після сильних даних щодо ринку праці та інфляції, опублікованих після лютневої наради щодо монетарної політики.
@OstanniyCapitalist
Forwarded from PolitКраїна
🇺🇸🇺🇦 Чотири конгресмена від Республіканської партії надіслали Байдену лист із закликом до його адміністрації надати Україні касетні боєприпаси DPICM.
Свої підписи під зверненням поставили голова комітету Палати представників США в закордонних справах Маккол, голова комітету Палати представників з питань збройних сил Роджерс, сенатори Джим Ріш (член комітету у закордонних справах) і Роджер Вікер (член комітету з питань збройних сил).
«Надання DPICM дозволить Україні компенсувати кількісну перевагу Росії як у живій силі, так і в артилерійських снарядах, а також дозволить Збройним силам України сконцентрувати застосування унітарних боєголовок проти цінніших російських цілей», — зазначено у листі.
Свої підписи під зверненням поставили голова комітету Палати представників США в закордонних справах Маккол, голова комітету Палати представників з питань збройних сил Роджерс, сенатори Джим Ріш (член комітету у закордонних справах) і Роджер Вікер (член комітету з питань збройних сил).
«Надання DPICM дозволить Україні компенсувати кількісну перевагу Росії як у живій силі, так і в артилерійських снарядах, а також дозволить Збройним силам України сконцентрувати застосування унітарних боєголовок проти цінніших російських цілей», — зазначено у листі.
Не помітите, як завтра іґарь івановіч стане лібералом, про нього зніме фільм HBO і фільм "STRELKOV" отримає Оскар.
@OstanniyCapitalist
@OstanniyCapitalist
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Дружки "упц" з рашки розповідають, як треба з градів вбивати українців.
А потім його друзі ниють під ОП, що в них "забирають" лавру.
@OstanniyCapitalist
А потім його друзі ниють під ОП, що в них "забирають" лавру.
@OstanniyCapitalist
Китай відмовився підписувати новий газовий контракт з росією, – Bloomberg
Недавній візит Сі Цзіньпіна до Москви завершився без ключового рішення, якого Кремль чекав роками.
Відсутність прогресу в укладанні великих енергетичних угод або конкретики в інших сферах економічного співробітництва свідчить про певні вагання КНР щодо того, чи варто зближуватися з росією. Сі хоче уникнути більш жорстких економічних санкцій, які можуть завдати шкоди китайській економіці, і водночас хоче зберегти росію як партнера, який може дати відсіч США та їхнім союзникам.
У спільних заявах, опублікованих після переговорів, міститься багато принципів, які Китай вже давно відстоює у протистоянні зі США.
Але зростаюча асиметрія в економічних відносинах стала очевидною в заявах щодо енергетики. Путін пообіцяв постачати до Китаю щонайменше 98 мільярдів кубометрів газу на рік до 2030 року. Хоча це більш ніж у шість разів більше, ніж він продав Китаю минулого року через трубопровід, це все ще значно менше, ніж росія постачала до Європи на піку свого розвитку.
Але Сі не дав путіну чіткої згоди і навіть не кивнув головою на мінімальний прогрес у будівництві газопроводу "Сила Сибіру-2", який є важливою ланкою, оскільки москва намагається продавати більше газу на схід, в той час як її експортна інфраструктура здебільшого спрямована на захід.
Після переговорів, путін заявив, що новий трубопровід, який пролягатиме до Китаю через Монголію, було обговорено і "майже всі" параметри угоди узгоджено. Але в спільній заяві, яку підписав Сі, про трубопровід немає ні слова, і йдеться лише про "зміцнення партнерства" в енергетиці.
@OstanniyCapitalist
Недавній візит Сі Цзіньпіна до Москви завершився без ключового рішення, якого Кремль чекав роками.
Відсутність прогресу в укладанні великих енергетичних угод або конкретики в інших сферах економічного співробітництва свідчить про певні вагання КНР щодо того, чи варто зближуватися з росією. Сі хоче уникнути більш жорстких економічних санкцій, які можуть завдати шкоди китайській економіці, і водночас хоче зберегти росію як партнера, який може дати відсіч США та їхнім союзникам.
У спільних заявах, опублікованих після переговорів, міститься багато принципів, які Китай вже давно відстоює у протистоянні зі США.
Але зростаюча асиметрія в економічних відносинах стала очевидною в заявах щодо енергетики. Путін пообіцяв постачати до Китаю щонайменше 98 мільярдів кубометрів газу на рік до 2030 року. Хоча це більш ніж у шість разів більше, ніж він продав Китаю минулого року через трубопровід, це все ще значно менше, ніж росія постачала до Європи на піку свого розвитку.
Але Сі не дав путіну чіткої згоди і навіть не кивнув головою на мінімальний прогрес у будівництві газопроводу "Сила Сибіру-2", який є важливою ланкою, оскільки москва намагається продавати більше газу на схід, в той час як її експортна інфраструктура здебільшого спрямована на захід.
Після переговорів, путін заявив, що новий трубопровід, який пролягатиме до Китаю через Монголію, було обговорено і "майже всі" параметри угоди узгоджено. Але в спільній заяві, яку підписав Сі, про трубопровід немає ні слова, і йдеться лише про "зміцнення партнерства" в енергетиці.
@OstanniyCapitalist
65% європейців підтримують вступ України в ЄС у найближчі роки, а 60% військову допомогу
Опитування eupinions від Bertelsmann Stiftung вказує на збільшення підтримки України порівняно з минулим вереснем.
Найбільше підтримують наш вступ в ЄС у Польщі та Іспанії, респонденти з Польщі за підтримку України і озброєнням з великим відривом від інших країн блоку.
Найменше підтримують наш вступ до ЄС у найближчі роки у Німеччині, а у Італії військову допомогу.
@OstanniyCapitalist
Опитування eupinions від Bertelsmann Stiftung вказує на збільшення підтримки України порівняно з минулим вереснем.
Найбільше підтримують наш вступ в ЄС у Польщі та Іспанії, респонденти з Польщі за підтримку України і озброєнням з великим відривом від інших країн блоку.
Найменше підтримують наш вступ до ЄС у найближчі роки у Німеччині, а у Італії військову допомогу.
@OstanniyCapitalist
Подарунок для Путіна. Як під час війни держава заважає виробляти безпілотники, – ЕП
ЕП написала солідну статтю про те, як бюрократи перешкоджають виробляти БпЛА.
Війна створила в Україні великий ринок БПЛА. З 2014 року з’явилося багато приватних компаній, що виробляють безпілотники. Дрони української збірки за якістю вже не поступаються великій частині іноземних аналогів.
Виробники могли б модернізувати свої підприємства та розробляти нові дрони, однак вони стикаються з низкою проблем, які влада ігнорує.
Держава не купує вітчизняні дрони за ринковою ціною. Закупівельна ціна безпілотника визначається за формулою "витрати на виробництво плюс відсоток прибутку".
"Ми продаємо державі комплекс "Лелека" з прибутковістю близько 2,5% від собівартості. Щоб мати перспективи, рентабельність має бути бодай 20%, тобто в десять разів більше, ніж зараз", – каже директор DeViRo Андрій Горшков.
В "Укроборонпромі" ЕП повідомили, що їхні виробники відчувають такі ж проблеми з обмеженням цін, оскільки дотації на виробництво безпілотників не передбачені.
Збільшивши рентабельність українських підприємств, Уряд витрачатиме більше грошей платників податків на закупівлю апаратів, але водночас інвестуватиме в розширення українського ВПК.
Мінцифри та Мінстратегпром пропонують зробити низку дерегуляцій: приватним виробникам дронів хочуть дозволити отримувати на державних контрактах прибуток до 25% від собівартості.
За інформацією джерел ЕП, доля цієї ініціативи поки не вирішена: у Кабміні є і прихильники, і критики цієї ідеї. Спротив може бути пов’язаний з небажанням чиновників витрачати більше бюджетних коштів, адже вартість контрактів для Міноборони після цієї постанови зросте.
У лютому держава скасувала податки на імпорт готових дронів, але залишила їх для компонентів.
Як наслідок, українські дрони виходять дорожчими за імпортні, а потреба сплачувати мито (розмір залежить від виробу) та ПДВ (20%) вимиває обігові кошти з рахунків компаній.
@OstanniyCapitalist
ЕП написала солідну статтю про те, як бюрократи перешкоджають виробляти БпЛА.
Війна створила в Україні великий ринок БПЛА. З 2014 року з’явилося багато приватних компаній, що виробляють безпілотники. Дрони української збірки за якістю вже не поступаються великій частині іноземних аналогів.
Виробники могли б модернізувати свої підприємства та розробляти нові дрони, однак вони стикаються з низкою проблем, які влада ігнорує.
Держава не купує вітчизняні дрони за ринковою ціною. Закупівельна ціна безпілотника визначається за формулою "витрати на виробництво плюс відсоток прибутку".
"Ми продаємо державі комплекс "Лелека" з прибутковістю близько 2,5% від собівартості. Щоб мати перспективи, рентабельність має бути бодай 20%, тобто в десять разів більше, ніж зараз", – каже директор DeViRo Андрій Горшков.
В "Укроборонпромі" ЕП повідомили, що їхні виробники відчувають такі ж проблеми з обмеженням цін, оскільки дотації на виробництво безпілотників не передбачені.
Збільшивши рентабельність українських підприємств, Уряд витрачатиме більше грошей платників податків на закупівлю апаратів, але водночас інвестуватиме в розширення українського ВПК.
Мінцифри та Мінстратегпром пропонують зробити низку дерегуляцій: приватним виробникам дронів хочуть дозволити отримувати на державних контрактах прибуток до 25% від собівартості.
За інформацією джерел ЕП, доля цієї ініціативи поки не вирішена: у Кабміні є і прихильники, і критики цієї ідеї. Спротив може бути пов’язаний з небажанням чиновників витрачати більше бюджетних коштів, адже вартість контрактів для Міноборони після цієї постанови зросте.
У лютому держава скасувала податки на імпорт готових дронів, але залишила їх для компонентів.
Як наслідок, українські дрони виходять дорожчими за імпортні, а потреба сплачувати мито (розмір залежить від виробу) та ПДВ (20%) вимиває обігові кошти з рахунків компаній.
@OstanniyCapitalist
Економічна правда
Подарунок для Путіна. Як під час війни держава заважає виробляти безпілотники
Українські виробники безпілотників не можуть наростити обсяги випуску продукції. Не останню чергу – через правила, які встановила держава.
Останній Капіталіст ✙
Подарунок для Путіна. Як під час війни держава заважає виробляти безпілотники, – ЕП ЕП написала солідну статтю про те, як бюрократи перешкоджають виробляти БпЛА. Війна створила в Україні великий ринок БПЛА. З 2014 року з’явилося багато приватних компаній…
Підсумуємо: головною проблемою виробників безпілотних літальних апаратів є надмірна «опіка» держави за приватними підприємствами та небажання інвестувати у власний ВПК купуючи БПЛА не за ринковими цінами.
Західні ВПК мають змогу збільшувати виробництво та масштабуватись саме завдяки тому, що їх продукцію цінують та купують за ринковими цінами.
Неможливо побудувати хороший військово-промисловий комплекс з обмеженням на прибуток у 2,5%.
@OstanniyCapitalist
Західні ВПК мають змогу збільшувати виробництво та масштабуватись саме завдяки тому, що їх продукцію цінують та купують за ринковими цінами.
Неможливо побудувати хороший військово-промисловий комплекс з обмеженням на прибуток у 2,5%.
@OstanniyCapitalist
Нагадуємо про наш новий канал «Останній Капіталіст: База», де ми публікуємо тільки найважливіші публікації дня.
Якщо ви не можете прочитати всі наші дописи за день, Вам сюди – @OstanniyCapitalist_Baza
Якщо ви не можете прочитати всі наші дописи за день, Вам сюди – @OstanniyCapitalist_Baza
Telegram
Останній Капіталіст: База
Канал спільноти @OstanniyCapitalist з головними публікаціями дня.
Нашим знайомим з 71 єгерської бригади терміново потрібен дрон під Бахмутом
Власними силами хлопці вже зібрали 72 тисячі з 110 на DJI Mavic 3 fly more combo.
Купляти дрон будуть в Україні дещо дорожче ніж ми зазвичай беремо, але тут критична необхідність.
Від нас треба добити всього 38 тисяч, тому давайте оперативно закриємо потребу:
Посилання на банку: https://send.monobank.ua/jar/2ZSh5AacZA
Крипта: https://telegra.ph/Pіdtrimka-ZSU-vіd-Kapіtalіsta-10-28
ЗБІР ЗАВЕРШЕНО
Власними силами хлопці вже зібрали 72 тисячі з 110 на DJI Mavic 3 fly more combo.
Купляти дрон будуть в Україні дещо дорожче ніж ми зазвичай беремо, але тут критична необхідність.
Від нас треба добити всього 38 тисяч, тому давайте оперативно закриємо потребу:
Посилання на банку: https://send.monobank.ua/jar/2ZSh5AacZA
Крипта: https://telegra.ph/Pіdtrimka-ZSU-vіd-Kapіtalіsta-10-28
ЗБІР ЗАВЕРШЕНО
Останній Капіталіст ✙
Нашим знайомим з 71 єгерської бригади терміново потрібен дрон під Бахмутом Власними силами хлопці вже зібрали 72 тисячі з 110 на DJI Mavic 3 fly more combo. Купляти дрон будуть в Україні дещо дорожче ніж ми зазвичай беремо, але тут критична необхідність.…
Всім дякуємо, оперативно закрили збір.
ФРС США підвищила облікову ставку на 0,25%
Федеральна резервна система заявила, що буде продовжувати свою кампанію посилення монетарної політики, незважаючи на недавні потрясіння в банківському секторі, підвищивши свою базову процентну ставку на чверть відсоткового пункту та сигналізуючи про чергове підвищення.
Після свого останнього дводенного засідання Федеральний комітет з відкритих ринків одноголосно проголосував за підвищення ставки федеральних фондів до нового цільового діапазону від 4,75 до 5 відсотків, найвищого рівня з 2007 року.
У заяві FOMC підтвердив, що банківська система США є «надійною та стійкою», а «масштаб» економічних наслідків нещодавніх руйнувань «невизначений».
Комітет заявив, що залишається «дуже уважним до інфляційних ризиків», але дав зрозуміти, що близький до завершення своєї кампанії підвищення ставок.
«Комітет передбачає, що певна додаткова жорсткість політики може бути доцільною», щоб повернути інфляцію до цілі центрального банку в 2 відсотки.
«Ринок праці все ще дуже сильний, інфляція все ще висока. ФРС віддана цілі зниженню інфляції до 2%», – Пауелл.
Також ФРС опубліковала свої цільові показники на наступні два роки. ФРС підвищила очікування щодо рівня річної інфляції до 3,3% цього року та знизила очікування щодо зростання ВВП до 0,4% цього року.
Скоріш за все варто очікувати ще одного підняття ставки на 0,25%.
@OstanniyCapitalist
Федеральна резервна система заявила, що буде продовжувати свою кампанію посилення монетарної політики, незважаючи на недавні потрясіння в банківському секторі, підвищивши свою базову процентну ставку на чверть відсоткового пункту та сигналізуючи про чергове підвищення.
Після свого останнього дводенного засідання Федеральний комітет з відкритих ринків одноголосно проголосував за підвищення ставки федеральних фондів до нового цільового діапазону від 4,75 до 5 відсотків, найвищого рівня з 2007 року.
У заяві FOMC підтвердив, що банківська система США є «надійною та стійкою», а «масштаб» економічних наслідків нещодавніх руйнувань «невизначений».
Комітет заявив, що залишається «дуже уважним до інфляційних ризиків», але дав зрозуміти, що близький до завершення своєї кампанії підвищення ставок.
«Комітет передбачає, що певна додаткова жорсткість політики може бути доцільною», щоб повернути інфляцію до цілі центрального банку в 2 відсотки.
«Ринок праці все ще дуже сильний, інфляція все ще висока. ФРС віддана цілі зниженню інфляції до 2%», – Пауелл.
Також ФРС опубліковала свої цільові показники на наступні два роки. ФРС підвищила очікування щодо рівня річної інфляції до 3,3% цього року та знизила очікування щодо зростання ВВП до 0,4% цього року.
Скоріш за все варто очікувати ще одного підняття ставки на 0,25%.
@OstanniyCapitalist
Вчора Кабмін ухвалив рішення про перетворення державного концерну "Укроборонпром" на акціонерне товариство (провести корпоратизацію)
Як і раніше, "Укроборонпром" і надалі належатиме державі, питання лише у формі управління. Державні підприємства - це анахронізм совєцьких часів, який напряму керується з Уряду. Вони непідзвітні нікому, це закриті князівства зі своїми правилами та царьками. Корпоратизація дозволяє збільшити рівень прозорості підприємств державної власності, створювати стимули до більшої комерціалізації діяльності та взаємодії з бізнесом.
Приватний капітал любить прозорість та передбачуваність. Із війною українські інженери військової техніки здобувають безцінний досвід, який ми обов'язково маємо використати після війни як для розбудови власного війська, так і для експорту озброєння. Роками довіра партнерів до концерну руйнувалася скандалами та затримками поставок.
Нова форма управління має збільшити рівень прозорості концерну та полегшити взаємодію Концерну з приватним капіталом. Проте варто пам'ятати, що корпоратизація не є панацеєю від усіх бід, як ми це знаємо на досвіді "Укрзалізниці". Виключно перетворення УЗ на акціонерне товариство, наглядова рада, на жаль, не призвели до структурних змін на залізниці. Правда тут варто не забувати і про те, що в Україні так і не розпочали реальні зміни у сфері залізничного транспорту - там УЗ лишається монополією і донині.
З іншої сторони, у нас є успішний досвід корпоратизації "Укрпошти" та "Ощадбанку". Ці компанії на своїх ринках не є прямими конкурентами з "Новою поштою" чи приватними банками. Проте задані приватниками на ринку стандарти якості послуг змусили ці компанії змінюватися. І так, можливо, досі не все ідеально, проте зміни відносно того ж 2014 року відчутні.
Хочемо також нагадати і про те, що держава не має мати абсолютної монополії на виробництво чи розробку зброї. Всюди мають створюватися сприятливі умови для приватних інвестицій у ВПК. У тих же США чи у Державі Ізраїль, основа всього постачання армії лежить або на приватних, або на державно-приватних компаніях.
Натомість у нас навіть зараз налагодження виробництва дронів саботується державою
Всюди, де це можливо, має залучатися приватний капітал і створюватися відповідні умови для цього. А там, де з безпекових чи інших мотивів держава має мати більше повноважень ніж зазвичай, вводитися максимально прозоре, підзвітне платникам податків управління, що має виводити підприємства на рівень мінімальних збитків, беззбитковості, а краще прибутків.
@OstanniyCapitalist
Як і раніше, "Укроборонпром" і надалі належатиме державі, питання лише у формі управління. Державні підприємства - це анахронізм совєцьких часів, який напряму керується з Уряду. Вони непідзвітні нікому, це закриті князівства зі своїми правилами та царьками. Корпоратизація дозволяє збільшити рівень прозорості підприємств державної власності, створювати стимули до більшої комерціалізації діяльності та взаємодії з бізнесом.
Приватний капітал любить прозорість та передбачуваність. Із війною українські інженери військової техніки здобувають безцінний досвід, який ми обов'язково маємо використати після війни як для розбудови власного війська, так і для експорту озброєння. Роками довіра партнерів до концерну руйнувалася скандалами та затримками поставок.
Нова форма управління має збільшити рівень прозорості концерну та полегшити взаємодію Концерну з приватним капіталом. Проте варто пам'ятати, що корпоратизація не є панацеєю від усіх бід, як ми це знаємо на досвіді "Укрзалізниці". Виключно перетворення УЗ на акціонерне товариство, наглядова рада, на жаль, не призвели до структурних змін на залізниці. Правда тут варто не забувати і про те, що в Україні так і не розпочали реальні зміни у сфері залізничного транспорту - там УЗ лишається монополією і донині.
З іншої сторони, у нас є успішний досвід корпоратизації "Укрпошти" та "Ощадбанку". Ці компанії на своїх ринках не є прямими конкурентами з "Новою поштою" чи приватними банками. Проте задані приватниками на ринку стандарти якості послуг змусили ці компанії змінюватися. І так, можливо, досі не все ідеально, проте зміни відносно того ж 2014 року відчутні.
Хочемо також нагадати і про те, що держава не має мати абсолютної монополії на виробництво чи розробку зброї. Всюди мають створюватися сприятливі умови для приватних інвестицій у ВПК. У тих же США чи у Державі Ізраїль, основа всього постачання армії лежить або на приватних, або на державно-приватних компаніях.
Натомість у нас навіть зараз налагодження виробництва дронів саботується державою
Всюди, де це можливо, має залучатися приватний капітал і створюватися відповідні умови для цього. А там, де з безпекових чи інших мотивів держава має мати більше повноважень ніж зазвичай, вводитися максимально прозоре, підзвітне платникам податків управління, що має виводити підприємства на рівень мінімальних збитків, беззбитковості, а краще прибутків.
@OstanniyCapitalist
YouTube
Що не так з Укрзалізницею?
Українські залізниці є одними з найзавантаженіших в Європі, проте це не заважає їм бути старими та аварійними. Десятиліттями держава у своїх руках тримала монополію, в яку не інвестувала кошти. Хто тільки не висмоктував кошти з Укрзалізниці: олігархи, династії…
Останній Капіталіст ✙
Вчора Кабмін ухвалив рішення про перетворення державного концерну "Укроборонпром" на акціонерне товариство (провести корпоратизацію) Як і раніше, "Укроборонпром" і надалі належатиме державі, питання лише у формі управління. Державні підприємства - це анахронізм…
Наочна демонстрація "ефективного" управління одного із державних підприємств Концерну. Де не було ніякої прозорості чи підзвітності. Де орудували всевласні червоні директори, породжені совєцькою номенклатурною системою.
Нагадуємо, що під "Мрію" вже було виділене місце у Ляйпцігу, екіпаж був готовий до евакуації літака. Але порятунок унікального літака завалив червоний директор.
І навіть зараз, замість того, щоб думати про те, як залучити приватний капітал, як після війни налагодити серійне виробництво вантажних літаків, де "Антонов" може знайти свою нішу, керівництво розповідає про амбітні проєкти з побудови другої "Мрії".
Другу "Мрію" не треба було б будувати, якби анахронізм під назвою ДП не знищив першу своїм паскудним управлінням.
@OstanniyCapitalist
Нагадуємо, що під "Мрію" вже було виділене місце у Ляйпцігу, екіпаж був готовий до евакуації літака. Але порятунок унікального літака завалив червоний директор.
І навіть зараз, замість того, щоб думати про те, як залучити приватний капітал, як після війни налагодити серійне виробництво вантажних літаків, де "Антонов" може знайти свою нішу, керівництво розповідає про амбітні проєкти з побудови другої "Мрії".
Другу "Мрію" не треба було б будувати, якби анахронізм під назвою ДП не знищив першу своїм паскудним управлінням.
@OstanniyCapitalist
Часто у нас виникає питання через що воюють країни. Часто це бувають економічні чи політичні причини. А інколи вирішення цього питання лежить в історичній ворожнечі етносів.
Індо-пакистанський конфлікт є клубком історичних обставин та невдалого розділення Індії, яке провів віце-король Індії Луїс Маунтбаттен-Бірманський.
Читайте текст за посиланням
@OstanniyCapitalist
Індо-пакистанський конфлікт є клубком історичних обставин та невдалого розділення Індії, яке провів віце-король Індії Луїс Маунтбаттен-Бірманський.
Читайте текст за посиланням
@OstanniyCapitalist
Telegraph
Кашмірський конфлікт. Війна, що досі тліє
Мабуть, одним з найвідоміших конфліктів ІІ половини ХХ століття є війна між Індією та Пакистаном. Цей досі тліючий конфлікт є результатом поділу британської Індії на Пакистан та Індію, але корені цієї війни беруть свій початок з глибокого середньовіччя. Мусульманські…
Останній Капіталіст ✙
Вчора Кабмін ухвалив рішення про перетворення державного концерну "Укроборонпром" на акціонерне товариство (провести корпоратизацію) Як і раніше, "Укроборонпром" і надалі належатиме державі, питання лише у формі управління. Державні підприємства - це анахронізм…
Друзі, скажемо одну важливу річ, яка вам дуже знадобиться під час аналізу діяльності як і приватних, так і державних підприємств.
Не завжди прибуток означає дійсно прибутковість. Ось, наші підписники заявили, що "Антонов" прибутковий. Тільки є один нюанс, точніше декілька.
По-перше, "Антонов" - це не лише авіабудівельний завод та КБ, це й ще "Авіалінії Антонова" - компанія повітряних вантажоперевезень. Та сама, де "Руслани" і де була "Мрія". За рахунок своєї прибутковості ця компанія дотувала збитковий авіабудівний завод та КБ. Авіабудівний завод за останні роки все ніяк не міг продати хоч один літак. Але то вже інша довга історія.
Але чи дійсно "Авіалінії Антонова" прибуткові? І ось тут ми до кінця розплутуємо клубок. Що таке прибутковість у нормальному розумінні? Це коли підприємство отримує дохід більший за собівартість виробництва + інші витрати. У собівартість неминуче входить амортизація. І ось з цим, що на УЗ, що на авіалініях "Антонова" біда.
Бо амортизація поступово перекладає на товар чи послугу вартість засобів виробництва. У випадку "Авіалінії" - це літаки. Це, де факто, відрахування на майбутні закупівлі літаків. Так, "Авіалінії Антонова" дійсно прибуткові, але скільки нових літаків для свого парку вони купили за останні роки? Чи дійсно там відраховуються достатні кошти на оновлення парку?
А без закупівлі нових літаків, видатки на наявний, зношений парк зростатимуть. Врешті-решт, буде досягнуто точку неповернення, коли знос стане критичним і парк компанії стане. Вона не зможе здійснювати господарську діяльність. І на цьому всі "прибутки" завершаться.
От коли "Авіалінії Антонова" закуплять нові літаки - отойді і поговоримо про прибутковість. Ми ж говоримо про відтворювальне виробництво, а не про вижаття соків зі спадку, тобто ренти. Будь-який охочий теж може створити ТОВ "Рога і копита", закупити туди зношене устаткування і заявляти про надприбутки, не виділяючи кошти на закупівлю нового і демпінгуючи (недовго).
Завжди будьте уважні аналізуючи діяльність будь-яких підприємств.
@OstanniyCapitalist
Не завжди прибуток означає дійсно прибутковість. Ось, наші підписники заявили, що "Антонов" прибутковий. Тільки є один нюанс, точніше декілька.
По-перше, "Антонов" - це не лише авіабудівельний завод та КБ, це й ще "Авіалінії Антонова" - компанія повітряних вантажоперевезень. Та сама, де "Руслани" і де була "Мрія". За рахунок своєї прибутковості ця компанія дотувала збитковий авіабудівний завод та КБ. Авіабудівний завод за останні роки все ніяк не міг продати хоч один літак. Але то вже інша довга історія.
Але чи дійсно "Авіалінії Антонова" прибуткові? І ось тут ми до кінця розплутуємо клубок. Що таке прибутковість у нормальному розумінні? Це коли підприємство отримує дохід більший за собівартість виробництва + інші витрати. У собівартість неминуче входить амортизація. І ось з цим, що на УЗ, що на авіалініях "Антонова" біда.
Бо амортизація поступово перекладає на товар чи послугу вартість засобів виробництва. У випадку "Авіалінії" - це літаки. Це, де факто, відрахування на майбутні закупівлі літаків. Так, "Авіалінії Антонова" дійсно прибуткові, але скільки нових літаків для свого парку вони купили за останні роки? Чи дійсно там відраховуються достатні кошти на оновлення парку?
А без закупівлі нових літаків, видатки на наявний, зношений парк зростатимуть. Врешті-решт, буде досягнуто точку неповернення, коли знос стане критичним і парк компанії стане. Вона не зможе здійснювати господарську діяльність. І на цьому всі "прибутки" завершаться.
От коли "Авіалінії Антонова" закуплять нові літаки - отойді і поговоримо про прибутковість. Ми ж говоримо про відтворювальне виробництво, а не про вижаття соків зі спадку, тобто ренти. Будь-який охочий теж може створити ТОВ "Рога і копита", закупити туди зношене устаткування і заявляти про надприбутки, не виділяючи кошти на закупівлю нового і демпінгуючи (недовго).
Завжди будьте уважні аналізуючи діяльність будь-яких підприємств.
@OstanniyCapitalist