«Віддай людині крихітку себе. За це душа наповнюється світлом».
Ліна Костенко

💬Чи може відбутися кохання на війні, та чи є у нього, взагалі, таке моральне право? Право на справжнє, сильне почуття, яке захоплює тіло та душу?
В час, коли кожної миті людина перебуває між життям та смертю, вона розуміє, що ця хвилина може бути останньою в її житті і радіє, що саме зараз проживає своє життя з максимальними відчуттями. Тому людині притаманно мріяти, кохати, відчувати життя на повну, і особливо, на війні.

💬Саме про таке шалене кохання, яке відбулося у справжньому пеклі між військовослужбовцями 120 окремий батальйон Сил територіальної оборони ЗСУ і буде далі ця історія….💔🔥

💬Він – Микола, дорослий чоловік. У цивільному житті скульптор-аматор. Народився на Полтавщині. У війську командир підрозділу, воює ще з часів АТО. Побратими надали йому псевдо «Кіпіш», бо вміє швидко діяти у складних умовах бою, організовувати підлеглих та приймати швидкі рішення.

💬Вона – Ліза, молода, вродлива дівчина. Харків’янка. Дівчина з великими зеленими очима, на псевдо «Мальвіна». У цьому році повернулася з Німеччини, куди виїхала з родиною ще на початку війни. Не могла Ліза з телевізору на чужині дивитися на лихо, що відбувається на її Батьківщині, тому прийняла для себе свідоме рішення та повернулася додому. Довгий час оббивала пороги ТЦК та все ж таки її наполегливість перемогла. Ліза підписала контракт з ЗСУ та після двох інтенсивних місяців проходження навчання у учбовому центрі зайняла посаду стрільця. Зараз вона проходить службу у підрозділі Миколи та виходить на бойові завдання разом із бойовими побратимами - воює у штурмі і обороні на рівних з мужніми чоловіками. 🏹

💬На питання, чому вибрала саме посаду стрільця, а не діловода, або медика, «Мальвіна» відповідає: «Перебирати папери це не моє. Бойовим медиком теж не пішла б, бо це відповідальність за чуже життя, а медичній справі навчаються роками. Тут я на своєму місці, я відповідаю за себе».🔥

💬Фізичні навантаження у підрозділі, яким командує «Кіпіш», дуже виснажливі: «Буває, що на позицію треба добиратися вночі, пішки 12 кілометрів та мати на собі бронежилет, каску, зброю, та ще й нести боєкомплект, воду та їжу. На адреналіні з закритим переломом так я і йшов на позиції» - каже «Кіпіш».⚔️

«За день на опорний пункт оборони залітає десь з півсотні FPV-дронів, з десять скидів з гранатами до АГС, відпрацьовує пакет з Граду, а вже потім йдуть «м’ясні штурми». Ми навчилися добре воювати, і знищуємо велику кількість ворожої живої сили, але їх просто набагато більше ніж нас. У останньому бою на Донеччині ми тримали край села. Дві доби тримали, відбили усі штурми. Шестеро хлопців було поранено, з них троє були контужені». 💪🪖

💬У бою «Мальвіна» діє впевнено та виважено. Влучно вражає орків зі свого автомату. Та надихає особистим прикладом своїх побратимів воювати мужньо та не здавати позиції.
На питання до побратимів, чим все ж таки «Мальвіна» відрізняється на бойових виходах від них, відповідають: «Та майже нічим» - та потім пригадують – «хіба що губи перед виходом на бойові підмальовує!»

- В чому секрет вашої сміливості? - запитав я «Мальвіну».
- Поряд зі мною мій командир, мій коханий. Мені з ним спокійно, бо я в ньому впевнена! – каже «Мальвіна» та обіймає усміхненого Миколу! 🫡🇺🇦

❗️Обираєш ТИ, а не за тебе! ❗️
👉Рекрутинговий центр 113 окремої бригади територіальної оборони: тел: +380971237856

❗️1000 днів широкомасштабної війни це 2 роки, 8 місяців, 27 днів тривог, відчаю, стресу, молитов, а водночас стійкості, мужності, спротиву, героїзму нашого народу від геноциду злочинної рашистськоі влади.

24 тисячі годин неймовірного спротиву. 1 млн 440 тис. хвилин ми не просто в авангарді історії, ми – її творимо. Так, за героїчною боротьбою – дуже багато втрат і болю: безперервні сирени повітряної тривоги, грім ППО, артилерійські залпи, вибухи ракет, дронів і снарядів, зруйновані будинки, школи, лікарні, стерті з лиця землі міста і села, заміновані поля, десятки тисяч загиблих і покалічених, мільйони біженців.🔥🔥🏡

1000 днів часу, за який Україна викарбувала кров’ю і залізом свою назву на мапі світу, виховала повагу і захоплення барвами свого Стягу, бездоганними геометричними формами національного Герба та лицарським чином Воїнів Світла — Збройних Сил України на всій земній кулі. 1000 днів, що утвердили нас як монолітну націю — етнічну, політичну, духовну.🤝🇺🇦⚔️

🔥🔥Крізь кров, піт і сльози продовжуємо доводити всьому світові, а головне самим собі, що ми – воістину дозріла нація, згуртована і мужня.💪🪖

👉Не забуваймо, що нам давали лише три дні, а ми взяли – та й помножили уже цю цифру на 333,3. І множитимемо її ще і ще. А ворога – «множитимемо на нуль». Міцнішаємо, лютішаємо і не підкорюємося. ⚔️⚔️🇺🇦

Перемога безумовно буде за нами, бо ми її вибороли перед історією! 🫡🇺🇦🇺🇦

🫡Сьогодні, 21 листопада, Україна відзначає День Гідності та Свободи. 🇺🇦

💬Це свято присвячене річниці відразу двох знаменних подій в українській історії - Помаранчевої революції та Євромайдану. Вони змінили хід історії.

⚔️В цей день вшановуються пам'ять патріотизму й мужності наших співвітчизників, які стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини, національних інтересів держави та її європейського вибору. Ці цінності та свободи український народ продовжує відстоювати зараз під час повномасштабної війни з путінською росією.🤝🪖

Слава Україні! Героям Слава!
Перемога буде за нами!🇺🇦🇺🇦

🔶Покровителем десантно-штурмових військ Збройних Сил України є Архістратиг Михаїл, свято якого припадало саме на 21 листопада.

🔹За час існування цей вид ЗСУ кілька разів змінював назву. До 2012 року війська називалися Аеромобільними, а з 2012 до 2017 року - Високомобільними десантними (ВДВ). У 2017-му командування провело ребрендинг - ДШВ отримали нинішню назву і власне професійне свято.

🔹Українські десантники мають бордові берети та власний девіз: "Завжди перші!".

⚔️🪂Вітаємо побратимів та посестер десантно-штурмових військ Збройних Сил України з професійним Святом!

Маємо честь наближати Перемогу разом з Вами! Слава Україні! 🫡🇺🇦🇺🇦

🕯️Сьогодні, у День пам’яті жертв Голодоморів, ми згадуємо трагічні сторінки нашої історії.

🔹Три Голодомори – 1921–1923, 1932–1933, 1946–1947 роки – стали символом жорстокості тоталітарного режиму, який намагався зламати нашу націю, стерти її ідентичність, позбавити права на життя.

🔹Голодомор 1932–1933 років забрав мільйони життів. В Україні не було війни чи природного лиха, але люди вмирали від штучного голоду. Цей акт геноциду мав одну мету – знищити український народ як націю, забрати в нас силу, волю, землю, нашу душу.

🔹Але нас не зламали. Ми вижили. І пам’ять про загиблих – це наша сила. Кожна свічка, запалена сьогодні, є символом не лише скорботи, а й незламності українського духу.

🔹Війна, яку сьогодні веде росія проти України, – це продовження цієї ж боротьби.

⚔️Але тепер ми інші. Ми знаємо, що означає втрачати, і тому боремося, аби зберегти.

🫡Ми віддаємо шану предкам, захищаючи те, що вони намагалися вберегти для нас – свободу, право бути українцями, право жити на своїй землі.🇺🇦

🔹Пам’ятаймо про минуле, аби ніколи не допустити його повторення!

🕯️Запалімо свічку пам’яті о 16:00. Хай світло цієї свічки нагадує кожному, що український народ – незламний, і наша пам’ять сильніша за будь-яку тиранію.

❗️Ми пам’ятаємо. Ми боремось. Ми переможемо! 🫡🇺🇦

Слава Україні! 💛💙