👉Боєць 120 окремий батальйон Сил територіальної оборони ЗСУ на псевдо "Камбала" розповідає про особливості ведення сучасних бойових дій на Донбасі.

❗️Обираєш ТИ, а не за тебе! ❗️
👉Рекрутинговий центр 113 окремої бригади територіальної оборони: тел: +380971237856

🌍Ми в соцмережах:

➡️FACEBOOK ➡️YOUTUBE ➡️INSTAGRAM

👉Володимир на псевдо “Рейк”.
За цим позивним стоїть його тверда позиція: " Хочу покарати всіх, хто приніс війну на українську землю".

🇺🇦До війни працював на меблевому виробництві, але життя змінилося у травні 2022 року, коли він приєднався до територіальної оборони. З листопада 2022 року у Чугуївський окремий батальйон територіальної оборони.

⚔️На питання про своє призначення у війську, Володимир відповідає просто: він робить те, що має бути зроблено. “Мене все влаштовує,” — так відповідає Володимир, коли мова заходить про умови на передовій.
Він наголошує, що кожна людина може пристосуватися до обставин, у яких знаходиться. Навіть у суворих умовах війни його побратими знаходять час для традицій. Наприклад, вони ніколи не прощаються один з одним, зберігаючи таким чином віру у повернення з кожної місії.

Володимир відверто зізнається, що найбільше йому бракує тиші та спокою, які він завжди любив у мирному житті. Мріє про відпочинок у колі сім’ї, з якою хотів би проводити більше часу. Саме сім’я — головне, що тримає його на бойовому шляху, і після перемоги він планує присвятити їй максимум свого життя.

💪Сильний дух та прості людські цінності допомагають Володимиру йти вперед у боротьбі за вільну Україну!
Разом до Перемоги! 🫡🇺🇦

❗️Обираєш ТИ, а не за тебе! ❗️
👉Рекрутинговий центр 113 окремої бригади територіальної оборони: тел: +380971237856

🌍Ми в соцмережах:

➡️FACEBOOK ➡️YOUTUBE ➡️INSTAGRAM

Перехоплення з радіоетеру рашистів:
- Почєму отошлі?
- Ми нє смоглі удєржать позіції! Протів нас кінулі стодвадцатую штурмовую! ☠️🔥

Проти Героїв незламної та нескореної 113 окрема бригада Сил територіальної оборони ЗСУ воює зараз сильний та навчений ворог. Але і його наші Герої успішно б’ють.💪🪖

💬Воїн на псевдо «Адідас», проходить службу у 120 окремий батальйон Сил територіальної оборони ЗСУ та розповідає про такий бій:

💬 «Я очолював групу з чотирьох хлопців, де я був п’ятим, з нашої роти вогневої підтримки. Заходили на сім діб з наказом тримати позиції від штурму ворогом. На позицію зайшли з боєм, прорвалися через щільний прицільний ворожий обстріл. Три дні та три ночі ворог нас штурмував своїм «гарматним м’ясом», та ми відбили усі його атаки. Втрат серед побратимів ми не мали.

💬На четверту добу надійшов наказ перейти на оборону інших позицій нашого батальйону.
Там ми протрималися ще добу та через постійну атаку FPV-дронів, танку та мінометів, яки фактично зруйнували наш бліндаж, вимушені були змінити позиції.

💬У підвалі, до якого ми забігли, були суміжники з сусідньої з нами штурмової бригади. Через деякий час вони стали формувати штурмові групи для відбиття сусіднього села, у якому за даними розвідки тримали оборону близько двадцяти штурмовиків. Хлопці запитали у нас – «Хто піде з нами?» Визвалося семеро і потрібен був ще один боєць для закриття формування повних двох штурмових четвірок. Я визвався добровольцем піти з ними, бо ми прийшли сюди воювати та перемагати, а не вмирати, та сидіти по підвалах. Ми підійшли до села та вступили у бій з противником.🏹⚔️

💬З боєм увірвались у ворожий бліндаж. Я побачив автоматну чергу з під штори та дав чергу з автомату у відповідь і погасив його у голову. Хлопці погасили другого з кулемету, а третього гранатою. ​Я забрав трофейний автомат у того нелюдя, що знешкодив я. Це був мій бойовий трофей - зброя ворога, здобута у бою, а не просто підібрана десь у полі. Як і у давні часи забирали, здобуті у бою ворожі мечі та щити. Мені було важливо, що це я знешкодив ворога - саме одного з тих нелюдів, що відрізали голови нашим хлопцям, та потім їздили з ними на капотах своїх машин. Я в перший раз так близько вбивав ворога і у мене навіть руки не тремтіли!
Після нашої успішної зачистки села ворог відступив і на нас виїхало декілька рашистських БМП з десантом, з яких спішилися близько п’ятдесяти орків, мабуть рота. Вони почали йти на нас, безперервно кидаючи у наш бік гранати та стріляючи чергами. Граната - і відразу черга, потім знову – граната – черга. Стали оточувати нас відрізаючи з флангів. Нас було вісім, а їх близько п’ятдесяти, та БК у нас вже закінчувався. Один хлопець з наших був 300-й - отримав осколкові поранення у спину від гранати, бо не встиг лягти на землю своєчасно. Ми його перев’язали та потрібно було евакуювати, а на це ще потрібно було мінус двоє з нашої групи та ми відійшли.

⚔️З хлопцями-суміжниками не було ніякого хаосу у роботі. Кожен знав, що йому робити – кути зрізали, периметри зачищали, така злагодженість була - як єдиний організм працювали, нібито я з ними все життя воював. Вони самі були приємно здивовані від роботи зі мною – кажуть: «тобі нічого пояснювати не потрібно було – куди йти, куди стріляти, ти сам все робив та робив вірно». Подарували мені нашивку-свій шеврон та запрошували переходити до них у штурмовики.🤝🔥

💬Коли ми повернулися до мого підрозділу я здав під рапорт трофейну ворожу зброю, як здобуту мною у бою - автомат, з якого вбивали наших хлопців. Хочу, щоб його залишили у майбутньому музеї нашого батальйону, як зброю ворога, здобуту у бою! ⚔️🇺🇦

💬Зараз я трохи контужений, та серцевий клапан трохи заважає, вік, вибачте не молодий, 55 років вже. Маю чотирьох дітей та двох внуків. Як оклимаюся, то знову піду у штурм нищити цих нелюдів, бо я повинен залишити своїм внукам у спадок рідну землю без цієї рашистської погані!🫡🇺🇦🇺🇦

👉Василь, на псевдо «Петрович», — воїн 209 окремий батальйон сил територіальної оборони ЗСУ.

💬Народився у Західній Україні, але більшість свого життя прожив у Харкові. Його життєвий шлях був непростим і повним досвіду, який підготував його до війни. Дружина Василя — росіянка, а син служив в АТО, тому питання національної ідентичності завжди були в його сім’ї на першому плані.

💬У 90-ті роки Василь працював будівельником у Москві, Петербурзі та Новому Уренгої, де часто стикався з російською реальністю. Його друзі-росіяни жартували: «...ти з Петровичем не дискутуй, а то він тобі доведе, що нас, росіян, не існує». Василь не соромився їм казати, що назву «Русь» вони просто вкрали у справжніх русичів.

💬Побачивши «руський мір» зсередини, Василь швидко зрозумів його сутність. Він бачив, як наймали міліцію для захисту від іншої міліції, а кожен дрібний начальник поводився, наче власник життя. 🐷🐶

🔥Ще у 2008 році Петрович зрозумів, що війна з Росією неминуча і був впевнений, на чиєму боці він буде воювати.⚔️ 🇺🇦

💬Коли почалася війна, Василь мав третю групу інвалідності, але це його не зупинило. Вже 24 лютого він пішов у військкомат, рішуче шукаючи, де можна отримати зброю. Він не міг бути вдома, коли ворог впритул підійшов до його міста.

💬Одна з найяскравіших подій його військового шляху сталася 28 лютого біля «Плиткового заводу» у Харкові. Того дня зібрали зведену роту з бійців, які вміли володіти зброєю. Розвідка доповіла, що на Харків рухається колона із 51 одиниці техніки з боку Московського проспекту. Рота отримала наказ зробити засідку на проспекті біля заводу. Петрович згадує: «Кадрові офіцери чітко розставили нас по обох боках дороги». Стрілки отримали наказ стріляти під кутом, щоб не зачепити своїх, а гранатометники зайняли вигідні позиції.🪖

Попереду колони рухався БТР із «зетками», а за ним ішли танки і машини з піхотою. Гранатометники знешкодили першу, останню і середню машини колони, після чого рашисти в паніці почали вискакувати з техніки. «Я мав свій сектор стрільби в 15 метрів, стріляв поодинокими пострілами і добре бачив свої мішені», — розповідає Петрович. Навіть танкісти вискакували зі своїх машин. Бій закінчився великою кількістю вбитих ворогів та першими полоненими.☠️🔥

💬Це був лише початок його шляху. Петрович брав участь у чисельних боях зі своїм батальйоном і отримав три поранення, але ніколи не зупинявся.

💬Перший бій біля
«Плиткового заводу» запам’ятається йому назавжди, як символ незламного духу українських захисників.💪🪖

💬Василь пройшов довгий шлях війни, і його досвід — це не лише військові перемоги, а й незламна віра в Україну та її людей! ⚔️ 🫡 🇺🇦

❗️Обираєш ТИ, а не за тебе! ❗️
👉Рекрутінговий центр 113 окремої бригади територіальної оборони: тел: +380971237856

👉 Військовослужбовці 209 окремий батальйон сил територіальної оборони ЗСУ незламної та нескореної 113 окрема бригада Сил територіальної оборони ЗСУ мали честь бути запрошеними та відвідали одну з шкіл Харкова, де провели зустріч з учнями в рамках патріотичного виховання.

💬 Це був не просто офіційний захід, а справжній обмін думками та емоціями, який глибоко вразив кожного з нас.

💬Особливо запам’яталися очі дітей. Очі, які вже бачили війну, ворожі обстріли і смерть, але, незважаючи на все, зберегли цікавість до життя та надію. У цих очах є щось надзвичайне — вони водночас і розумні, і світлі.

💬 Це погляди молодого покоління, яке хоче розуміти, що відбувається в країні, і прагне бути частиною її майбутнього.

💬 Зустріч вийшла довшою, ніж планувалося. Це був надзвичайно теплий і піднесений діалог, де діти активно цікавилися військовою службою, ситуацією на передовій.

💬 Відвертість і допитливість цих дітей надихають і додають сил у боротьбі за нашу спільну справу. Вони вже сьогодні демонструють надзвичайний патріотизм і розуміння важливості захисту своєї країни.

🌷🏡🇺🇦 Ми впевнені, що саме ці діти будуть будувати нову Україну — сильну, вільну і мирну!

💬 А наше завдання зараз це захистити для їх майбутнього рідну землю від лютого ворога, щоб ці маленькі українці мали можливість вільно жити, вчитися та творити майбутнє, про яке мріють!

💬 Ця зустріч ще раз підтвердила: ми воюємо за світле майбутнє, і воно в очах наших дітей!
👶👧🇺🇦🇺🇦