Добрый день, дамы и господа!
Мы спешим напомнить, что первое заседание нашего клуба пройдет уже завтра. Заседание будет разбито на две части. Сначала будет вступительное слово Александр Вольского о мир-системном анализе и почему читать Дж. Арриги в наше время очень важно. Эта часть будет транслироваться в ФБ на странице нашего мероприятия.
После чего мы выключим трансляцию и начнем знакомиться друг с другом, задавать вопросы, дискутировать и вообще наводить мосты.
А пока мы хотели бы попросить Вас заполнить гугл-форму, которая позволит нам поддерживать контакт с Вами и рассылать анонсы о наших дальнейших мероприятиях.
https://docs.google.com/.../1ox_H0u_ZNmA6CSsPaJG_10.../edit

ГО In Situ продовжує публікацію виступів учасників круглого столу, присвяченого 250-річчю з дня народження Г. В. Ф. Гегеля, проведеного 29.10.2020 року спільно з Інститутом філософії імені Г.С.Сковороди НАНУ та журналом "Філософська думка".
Доктор філософських наук М.Д. Култаєва, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди.
"Геґель, Гьолдерлін та ми, українці: роздуми над національно-патріотичним вихованням".https://youtu.be/tUmwbFN6_nc

🇺🇦🇺🇦🇺🇦 З днем гідності та свободи! 🇺🇦🇺🇦🇺🇦
Цього дня ми пригадуємо початок одразу двох революцій – Помаранчевої та Революції Гідності (Євромайдану). Тисячі українців цього дня у 2004 та 2013 роках вийшли на Майдан, аби продемонструвати своє прагнення до свободи та побудови здорової демократичної держави. У цей день ми пригадуємо здобутки обидвох революцій та говоримо про проблеми, які, на жаль, усе ще не втратили актуальності.
Попри те, що ми отримали незалежність та стали на шлях демократичного розвитку ще в 1991 році, однак нашому суспільству вже двічі доводилося відстоювати свої права та свободи. Чому? У статті українського філософа Анатолія Лоя, написаній одразу після Помаранчевої революції, йдеться про те, що: «українці на рівні артикуляцій не заперечували релевантні для європейців цінності, вони ніби підтримували їх, але не здатні були їх дотримуватися…». Саме у цьому й полягає, на мою думку, основна проблема: ми підтримуємо, але ще не дотримуємося. «Європейський вибір України радше є вибором серця, ніж добре прорахованою прагматичною стратегією» – вважає М. Култаєва. І справді, в уявленні пересічних українців Європа виступає, ніби священний Грааль, долучившись до якого ми позбудемося багатьох проблем, а Україна водночас стане європейської складовою. При цьому не кожен усвідомлює, що на шляху до омріяної «Європи» треба докласти чимало власних зусиль.
Не будемо описувати реальний стан справ, а звернемося до самої ідеї «Європи». Біля її витоків ми, безперечно, побачимо І. Канта з його моральною філософією та ідеєю «вічного миру» – всесвітнього громадянського порядку, який ґрунтується на взаємоповазі; пошануванні свободи іншого, дотриманні принципів справедливості.
Проте зараз ми маємо проблемну ситуацію. Звісно, в Україні від початку були проблеми з демократією (і про це є низка праць науковців з усіх соціо-гуманітарних дисциплін), однак нині у світу ми спостерігаємо кризову ситуацію, названу експертами як постправда, постфактичність, тощо. Це, зрозуміло, лише поглиблює наші проблеми. Зростання популізму, нехтування бодай паростками раціональності не залишає шансів демократії, яка повільно перетворюється на охлократію.
Як ми можемо це подолати? Експерти пропонують різні рішення. Хтось говорить про те, що потрібні вкрай різкі заходи на кшталт путчу, хтось говорить, що ми маємо пережити чергову катастрофу – і це нас об'єднає. Натомість нинішній директор Інституту філософії Анатолій Єрмоленко, вважає, що Україні потрібна «комунікативна раціоналізація» або ж «Реформація духу», яка сприятиме розвитку демократії та налагодженню суспільного діалогу. Його міркування поділяє і автор цього тексту Liza Borysenko, лекцію якої ми пропонуємо вам переглянути.
https://www.youtube.com/watch?v=IEZpkXLD8l8....
Також, щодо філософії Канта ви також можете знайти лекції В. Козловського на нашому каналі.

https://us02web.zoom.us/j/81789113402?pwd=OFRsVVdsQ1RFTmxLZkhZcGNHU3EzUT09 Добрый день, дамы и господа! Наш политологический клуб начнется в 17.00

Лектор аспірантка Докторської школи ім. родини Юхименків НаУКМА О.Пелешенко.
Соціальна утопія ще в добу Античності адсорбувала народні уявлення про золотий вік і спробувала перенести їх із осі лінійного розвитку історії на географічну площину. У середні віки онтологічний статус райських місць змінюється: «островами блаженних» проголошено насамперед місця, перебування у яких у есхатологічній перспективі ведуть до Бога. Проте чи відмовляється тогочасна людина від спроб проектування ідеальної державу в поцейбічному житті? І чи є середньовічна соціальна утопія оксюмороном? https://youtu.be/WDi9m9n_mYg

Добрий день! За майже рік свого існування ГО In situ уже має певні здобутки. На цьому ми не зупиняємось, а прагнемо розкривати все більше напрямків розвитку. Саме тому зараз ми шукаємо:
- нових лекторів, які готові поділитися своєю темою (гадаємо, особливо це може бути актуально для молодих учених та експертів, яким наша організація готова надати майданчик для виголошення своїх ідей, а також усіляко сприяти та допомагати їх поширенню й розвитку);
- молодих ініціативних людей (студентів, аспірантів), які готові відкривати на базі організації нові секції (наприклад, соціологія, філологія, культура тощо) – співпрацюючи з нами, ви зможете отримати новий досвід, а ми сприятимемо налагодженню ваших професійних контактів, адже керівник секції зможе брати інтерв’ю у науковців, експертів чи митців, займатися організацією лекцій та інших заходів;
- також ми шукаємо зацікавлену людину, яка зможе допомогти нам у монтажі відеороликів (ми самі готові надати та навчити вас користуватися програмою для відеомонтажу Movavi).
Ми будемо раді будь-якій позитивній співпраці, адже наша головна мета - популяризація знання та допомога у розвитку молодих перспективних особистостей!
За додатковою інформацією звертатися до @AlexanderVolskiy або @jenniagarda
https://www.facebook.com/insitu2020/photos/a.101164164813657/202778241318915

ГО In Situ продовжує свою рубрику «Розмови з філософами». Наша сьогоднішня гостя доктор філософських наук М.Д. Култаєва, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди. Тайм-коди
1:10 Актуальність педагогіки та історії педагогіки
2:15 злободенність педагогіки Третього Рейху
3:55 партнерське виховання у нацистській Німеччині
4:55 ідеологічна мова Третього Рейху
7:00 вірус тоталітаризму та реінтеграція Донбасу
7:50 віра в закордонну освіту як тоталітарна ідеологема
9:30 екзегетика текстів у Третьому Рейху як ознака псевдорелігійної форми режиму
11:24 фронда Гайдеггера проти нацистського режиму
12:24 філософія виховання Третього Рейху починається з Мюнхена та «червоного Відня»
13:32 аналогія сучасної Україні з Німеччиною першої половини XX століття
14:55 пригноблення жінок у традиційному німецькому суспільстві та відносна емансипація у Третьому Рейху
16:30 громадянське суспільство має силу, коли воно не організоване інституційно
17:35 загроза напівосвіти та рефеодалізації для сучасного суспільства
19:05 еволюція нацистського режиму від напіввідкритості до міфотворчості
21:30 антропологічне вимірювання у Дніпрі.
22:20 дітей треба привчати до серйозних речей
23:20 містичні експерименти Рудольфа Гесса на ниві Вальдорфської педагогіки
24:20 крах цих експериментів
24:35 спалення книжок у Третьому Рейху
25:30 велика сила заздрості
27:00 людина, за Слотердайком, є лінива та корумпована істота
28:50 важливість особистої присутності педагога
31:08 історія однієї помилки в дисертації та важливості існування філософської спільнотиhttps://www.youtube.com/watch?v=PZ8LOuy6Vmw

ГО In Situ продовжує публікацію виступів учасників круглого столу, присвяченого 250-річчю з дня народження Г. В. Ф. Гегеля, проведеного 29.10.2020 року спільно з Інститутом філософії імені Г.С.Сковороди НАНУ та журналом "Філософська думка".
Доповідач кандидат філософських наук Ю.В. Джулай, НаУКМА
«Аргумент Геґеля» у ідеологіях контекстуальної репрезентації історії логіки та науки у культурі (досвід проб української академічної спільноти філософів 70-80 – х років ХХ сторіччя). https://youtu.be/I4ZYPuJF-yk

ГО In Situ продовжує свою рубрику «Розмови з філософами». Наша сьогоднішня гостя доктор філософських наук М.Д. Култаєва, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди.
2:30 Різниця між нацистською та комуністичною університетськими системами
4:00 школа Адольфа Гітлера була спрямована на плебс, а не на еліту
5:30 фольклорні та приватновласницькі елементи нацизму
7:00 містичне суднобудування Третього Рейху
9:10 елітні школи Третього Рейху
9:58 рефеодалізація як основна проблема сучасного суспільства
10:48 механізм короля як інструмент рефеодалізації
13:50 українське самопаплюження в інтелектуальній сфері
16:00 як над нами насміхаються на Заході
17:49 виховання активу політичних партій у Німеччині
19:06 дезорганізація громадянсько-політичної сфери в Україні
20:00 про шкідливість нерозумного волонтерства
24:20 порівняльний аналіз ліберальної, радянської та нацистської педагогік
25:36 дві моралі Третього Рейху та самоорганізація
28:40 проблема ліберальної педагогіки взагалі та західної зокрема
30:50 Україна не може купити класного фахівця
33:20 українці хочуть неможливого
34:35 питання декомунізації, національного егоїзму та різноманітності
36:28 про неосвічений зооактивізм
38:11 питання євроінтеграції та реституції
40:12 ми не така багата країні, щоб дозволити собі дешеву освіту
41:36 філософ неможливий без читання
42:12 педагогіка Слотердайка
42:36 проблема соціальної нерівності в українській системі освіти
45:20 дефіцит патріотів та квазієвропейська ідея
48:20 утопічне мислення українців
49:10 дитиноцентризм як методологічна, а не практична позиція.
https://youtu.be/G83VaSlcxd0

С целью повышения уровня политической культуры и подготовки нового поколения политических аналитиков ГО In Situ запускает политологический книжный клуб. В рамках нашего клуба Вы сможете ознакомиться с классикой профессиональной политологической и социологической литературы, а также обсудить прочитанные Вами тексты в дружелюбной компании.
Наша работа будет построена по следующему принципу: мы читаем раздел книги и встречаемся раз в неделю, чтобы обсудить, что мы из этой книги поняли, а также как можно применить новое знание на практике.
Первой книгой, с которой мы начнем общение, станет работа Джованни Арриги «Долгий XX век: деньги, власть и истоки нашего времени». В этой книге Дж. Арриги развивает традицию мир-системного анализа, которая ставит своей целью разрушить представление об однонаправленном и детерминированном прогрессе, который неизбежно приведет человечество в гомогенное модерное будущее. Вместо этого предлагается «взять» развитие человечества во всем его многообразии, показав, как развитие либерального капитализма неизбежно ведет к формированию отношений неравноправного обмена между различными регионами планеты, что неминуемо ведет к деформации их общественно-политического развития.
В своей книге Дж. Арриги сосредоточен на таком феномене развития капиталистической мир-системы, как государство-гегемон, которое является не просто самым сильным государством планеты, но и, до некоторой степени, выражает интересы всего человечества. Тем самым, определяя роль государства-гегемона, он опирается на концепцию гегемонии Антонио Грамши: «Господствующее государство осуществляет гегемонистскую функцию, если оно ведет систему государств в желательном направлении и при этом воспринимается как преследующее общие интересы. Именно такое руководство / лидерство делает господствующее государство гегемонистским. Но господствующее государство может быть ведущим также в том смысле, что оно притягивает другие государства на собственный путь развития. <…> Следовательно, государство может установить мировую гегемонию, потому что оно может обоснованно притязать на роль движущей силы общей экспансии коллективной власти правителей над подданными. Или, наоборот, государство может установить мировую гегемонию, потому что оно может обоснованно притязать на то, что экспансия его власти над некоторыми или даже надо всеми остальными государствами отвечает интересам подданных этих государств». Таким образом, способность государства-гегемона к навязыванию своей идеологии и артикуляции «общечеловеческих интересов», иногда даже без кавычек, является одной из определяющих функций и проявлений его статуса в капиталистической мир-системе.
И, как можно легко заметить, сейчас мы находимся в периоде «междуцарствия», когда США уже не может выполнять функцию гегемона, а ближайший претендент на эту роль, а именно Китай, еще не может «приступить к выполнению прямых обязанностей», что делает книгу Дж. Арриги особенно актуальной.
На нашу следующую встречу, которая произойдет 29.11.2020 в 18.00, мы читаем первую главу этой книги.
Чтобы присоединиться к клубу в онлайн-формате, заполните, пожалуйста, гугл-форму https://docs.google.com/forms/d/1ox_H0u_ZNmA6CSsPaJG_10-jpUNvg15iAfFCZvJ5HOw/edit?fbclid=IwAR0CutiOfFJmCkcLzxE6WdHdwJJ7Uz4zRMh3MrCQg2Jzbs28GIFEfET6Czc
Тогда мы сможем выслать Вам книгу Дж. Арриги, а также ссылку на зум-конференцию, а также зарегистрируйтесь на мероприятие в ФБ https://www.facebook.com/events/588449548617373/?acontext=%7B%22event_action_history%22%3A[%7B%22mechanism%22%3A%22surface%22%2C%22surface%22%3A%22create_dialog%22%7D]%7D

Глава ГО In Situ Александр Вольский дает вводное описание основ мир-системного анализа, а также краткий критический обзор советского марксизма и американской теории модернизации.
https://youtu.be/whq8cTsRuD8

Протягом останніх десятиліть ми опинилися у ситуації краху великих нарративів. Історії, призначені пояснити нам, ким ми є та куди йдемо, наткнулися на надто велику кількість допитливих умів, які виявили відносність будь-якої моралі, а чому б вона не ґрунтувалася (людська особистість, традиція, бог чи спільнота у цілому).
Наша панельна дискусія покликана аби підняти дражливі для сьогодення питання. У добу панування ліберальної моралі ми маємо зрозуміти: то постмодерн для ліберальної моралі, а чи ліберальна мораль для постмодерну? Якщо «Бог помер» ще у часи Ніцше, то чи можливе його друге пришестя саме зараз?
Спікери:
Ян Бородій - аспірант Інституту філософії НАНУ
Ярослав Петік – блоґер, автор каналу «Philosophy Man».
Модератор: Єлизавета Борисенко. https://www.facebook.com/events/1537558466432772/?active_tab=about

ГО In Situ відкриває секцію міжнародного регіонознавства. І сьогодні у нас дебютує Кудрін Федір, студент 3 курсу спеціальності "міжнародне регіонознавство" Інституту міжнародніх відносин КНУ ім. Т. Шевченка з лекцією про перші кроки західного колоніалізму в Індії. https://youtu.be/Ic2-jNth1PI

Протягом останніх десятиліть ми опинилися в ситуації краху великих наративів. Історії, покликані пояснити нам, ким ми є і куди йдемо, спіткнулися об надто велику кількість допитливих умів, які виявили відносність будь-якої моралі, на чому б вона не ґрунтувалася (людська особистість, традиція, Бог чи спільнота в цілому).
Наша панельна дискусія покликана порушити дражливі для сьогодення питання. У добу панування ліберальної моралі ми маємо зрозуміти: чи постмодерн для ліберальної моралі, а чи ліберальна мораль для постмодерну? Якщо «Бог помер» ще в часи Ніцше, то чи можливе його друге пришестя саме зараз?
Спікери:
Ян Бородій - аспірант Інституту філософії НАНУ
Ярослав Петік – блоґер, автор каналу «Philosophy Man»
Модераторка: Єлизавета Борисенко, аспірантка Інституту філософії. https://youtu.be/POg60GbNThY

ГО In Situ продовжує розвивати секцію міжнародного регіонознавства. Наш лектор Федір, Кудрін студент 3 курсу спеціальності "міжнародне регіонознавство" Інституту міжнародніх відносин КНУ ім. Т. Шевченка продовжує цикл лекцій про експансію західного колоніалізму в Індії. https://youtu.be/Xj0acbDmebw

Глава ГО In Situ Александр Вольский начинает авторский курс, посвященный истории становления, развития, а также использования в политической борьбе различных версий теории модернизации. https://youtu.be/LTOku2Q2IyM

Всім доброго вечора!

завтра відбудеться цікавий захід, долучайтеся!
ось короткий опис:

Наймолодші та найкрутіші політики України вже завтра о 17:00 обговорюватимуть нагальні теми та проблеми молодіжного представництва!
Наші зіркові спікери та спікерки:
Roman Lozynskyi - один із наймолодших депутатів ВРУ
Ivan Lukerya - один із наймолодших заступників Міністра розвитку громад та територій України з питань регіонального розвитку
Дінара Габібуллаєва** -** одна із наймолодших депутаток Київської міської ради;
Олександр Солонтай - один із перших, хто став одним із наймолодших депутатів обласної ради та той, хто займаєтья питаннями створення якісних молодіжних та політичних середовищ.
Приєднуємося вже в цю п'ятницю, 11.12., о 17:00 за посиланням https://cutt.ly/3hRSlYP

Facebook
Log in to Facebook
Log in to Facebook to start sharing and connecting with your friends, family and people you know.

ГО In Situ продовжує розвивати секцію міжнародного регіонознавства. Наш лектор Федір, Кудрін студент 3 курсу спеціальності "міжнародне регіонознавство" Інституту міжнародніх відносин КНУ ім. Т. Шевченка продовжує цикл лекцій про експансію західного колоніалізму в Індії. https://youtu.be/2g5fWSnVL_8

Глава ГО In Situ Александр Вольский продолжает авторский курс, посвященный истории становления, развития, а также использования в политической борьбе различных версий теории модернизации. В этой лекции мы поговорим про ключевые концепции П. Бурдьё.
0:40 Конструктивисткий структурализм Пьера Бурдьё
2:10 Гомологическая связь как решение конфликта идеализма и материализму в социальных науках.
7:20 Понятие габитуса у П. Бурдьё
12:55 Понятие символического капитала
15:20 Символическое насилие
18:25 Символическое насилие способно уничтожить даже попытку помыслить об альтернативах
20:10 Люди не способны принимать автономные рациональные решения.
22:05 Государство как инструмент символического и физического насилия
24:05 Выводы
На 12:38 оговорка. Наркокоммунисты продавали наркотики в США, борясь с империализмом, а не коммунизмом конечно)) https://youtu.be/oQ829ZeGwzI