ГО In Situ розпочинає нову рубрику «Розмови з філософами». У межах цього напряму ми будемо висвітлювати деталі та реалії сучасного філософського процесу через «пряму мову» його безпосередніх учасників. Першою нашою гостею стала Іламі Ясна - співробітник Інституту філософії НАНУ, Інституту соціології НАНУ, Українського філософського фонду. Редактор фахових журналів НАНУ з філософії та соціології. Дослідник публічного філософського дискурсу, риторики соціальних конфліктів, культурної інакшості, що розповість нам про реалії публічного розвороту вітчизняної філософії після початку війни на Сході.
Тайм-коди
0:5 Представлення координатора філософської секції In Situ Лізи Борисенко і нашої гості Іламі Ясної.
02:16 Що таке філософія?
03:55 Гайдегерівська позиція щодо життя
05:25 Чи потрібна філософія в університеті?
08:06 Різниця між університетською та публічною філософією.
11:20 Наскільки публічна філософія є політизованою?
13:17 Як філософія співіснує у публічному просторі з іншими гуманітарними та соціогуманітарними дисциплінами?
15:20 З чим пов'язаний перехід до філософування у публічному просторі та цікавість до нього.
16:54 Публічна філософія як добре забуте старе
17:40 Криза як стимул до розвитку публічного філософування
19:40 Поворот гуманітаристики до повсякденних проблем
20:55 НеОціночна думка Іламі Ясної про публічне філософування та його мету
22:53 Чи не веде комунікація з широкими масами до спрощення філософії?
25:32 Чи виходить філософія зі свого маргінального стану завдяки становленню публічного філософування?
27:45 Бюрократична інституціоналізація публічної філософії у НаУКМА та Інституті філософії
29:05 Організації, що займаються публічним філософуванням та їх різновиди
https://youtu.be/hByfeFJ8_ZQ

В нашем новом видео Е.Г. Пугачёва проведет критический разбор основ классической экономической теории используя инструменты агент-структурного моделирования. Показав, что такие абстракции как рыночное равновесие и рациональный индивид имеют крайне далекое отношение к реальности. Тайм-коды
0:15 Экономика с точки зрения теории сложных систем
01:21 Предположения традиционной экономической модели
4:22 Роль отрицательной обратной связи в классической экономической теории
5:50 Положительная обратная связь
7:00 Эффект бабочки
9:25 Разница между простыми и сложными системами
11:30 Сетевая экономика
13:20 Миф о рынке
13:50 Гауссово и Паретто-распределение
17:31 Модель с отловом
20:30 Критические точки в сложных системах
22:21 Человек в экономической системе
24:34 Проблема неполной информации
25:50 Флуктуация как возможность личности повлиять на систему
26:27 Как развивается экономика
28:13 Экономические кризисы
32:01 Выводы сложных систем
33:40 Креативное разрушение
36:08 Онлайн образование
38:30 Проблема экономических реформ и вообще реформ
41:42 XXI век как век информации
https://youtu.be/zHXlnN2vfVM

ГО In Situ продовжує рубрику «Розмови з філософами». Наступним гостем став наш постійний лектор, кандидат філософських наук, викладач Києво-Могилянської академії Віктор Петрович Козловський
Тайм-коди
0:10 Представлення
1:00 Який сучасний стан кантознавства в Україні?
1:50 Сучасні дослідники, що займалися вивченням спадку І.Канта?
2:54 Роль Володимира Шинкарука у вітчизняному кантознавстві
4:00 Михайло Булатний
4:45 Проблема інституціоналізації кантознавства в Україні
5:40 Створення кантівського філософського товариства Анатолієм Лоєм
6:50 Розрізнення між кантознавцями і кантіанцями
8:05 Вплив ідей Канта на українську філософію
10:42 Образ людини у кантівській антропології
12:05 Багатовекторність розуміння людини за Кантом
15:35 Публікація лекцій І.Канта як поштовх до розвитку кантіанської антропології
16:25 Як І.Кант підходить до проблеми «душі і тіла»?
18:20 Проблема можливості наукового пояснення взаємодії душі та тіла
20:38 Яка різниця між антропологічним та трансцендентальним вимірами
25:00 Чи є людина розумною з самого початку на думку І.Канта?
28:00 Процес виховання людини полягає у подоланні її біологічного егоїзму
30:45 Різновиди егоїзму за І.Кантом
32:40 Університетська освіта як засіб формування «громадянина світу»
33:40 Проблема радикального зла за І.Кантом.
36:35 Різниця між моральним та природним законом
39:55 Категоричний імператив як обов’язковий для всіх розумних істот, а не тільки людей
https://youtu.be/LFeSCn35JfY

ГО In Situ продовжує інтерв'ю з кандидатом філософських наук та викладачем НаУКМА В.П. Козловським. Сьогодні ми торкнемося питання ролі І.Канта для лібералізму та поговоримо про антропологію Г.Ф.Гегеля та Адама Сміта.
P.S. Ролик рекомендовано слухати в навушниках.
Тайм-коди
0:15 Як расова теорія І.Канта корелює з його філософією?
01:20 В чому різниця між расовими теоріями другої половини XIX та расовою антропологією І.Канта
3:30 Питання про існування єдиного пращура для всіх рас, як ключове для расової антропології XVIII століття
5:00 Спроби скомпрометувати кантівський універсальний розум звинуваченням у расизмі
6:20 Ідея вічного миру
7:55 Різні види антропології у І. Канта
8:55 Зв'язок між лібералізмом і кантівською теорією
11:32 Про перетворення кантівських концепцію у політичну філософію.
13:07 Антропологія Адама Сміта
19:09 Як ліберальна теорія поєднує антропологію А. Сміта та І. Канта?
22:20 І. Кант як представник «нормативного» лібералізму
24:26 Які німецькі класичні філософи є актуальними для нашого часу?
27:20 Німецька філософія не була і не є мейнстрімом в радянській та незалежній Україні, але Г.Ф, Гегель та І.Кант зберігають своє значення.
31:04 Чи є Г.Ф. Гегель так само актуальним як І.Кант?
33:53 Чи створює Г.Ф.Гегель свою антропологію?
37:35 Ієрархічність як особливість гегельянської антропології у порівнянні з кантівською антропологією.
38:43 Про суперечки між кантіанцями та гегельянцями
39:35 Дві принципові відмінності між І.Кантом та Г.Ф.Гегелем
41:00 Про спекулятивний характер гегелівської діалектики
https://youtu.be/oMd78clettk

ГО In Situ розпочинає нову рубрику «Розмови з митцями». Нашою першою гостею стала відома письменниця Ірен Роздобудько, яка розповіла про становлення українського літературного бомонду та свої власні прийоми роботи з персонажами і текстами. Шер, лайк, підписка! Це тільки початок))
Тайм-коди
0:35 Що таке мистецтво?
2:58 Красива цитата пані Роздобудько про творчість
4:43 Як змінювалося літературне коло: життя та творчість українських літераторів за радянських часів та за часів незалежності.
5:58 Роман «Рекреація» Юрія Андруховича як перша ластівка незалежної української літератури
7:25 Відсутність нового генераційного прориву в сучасній українській літературі
9:50 Сучасна українська література є оригінальною та конкурентоспроможною
11:12 Як жанрові канони структурують літературні та кінематографічні твори
13:25 Психологічна проза як улюблений жанр Ірен Роздобудько
15:38 Як відбувається виникнення, оживлення та розвиток персонажів
18:01 Як персонажі «Ґудзика» вимагали від письменниці продовження
20:22 Наскільки Революція гідності вплинула на написання другої частини «Ґудзика»
24:08 Ірен Роздобудько очікує на те, що одного разу до неї завітають діти героїв «Ґудзика» та вимагатимуть продовження цієї епопеї.
25:22 Як написати достовірних героїв
28:01 Практична порада щодо написання тексту
30:25 Про комерційний елемент літератури
31:45 Чому Ірен Роздобудько не йде на поводу у ринку
35:54 Поради молодим літераторам
https://youtu.be/G5u7qkoa6A8

ГО In Situ продовжує свою рубрику «Розмови з філософами». Нашим сьогоднішнім гостем є доктор філософських наук, заступник директора Інститут філософії імені Г.С. Сковороди та відомий перекладач Сергій Львович Йосипенко.
Тайм-коди
Приносимо вибачення за низьку якість звуку протягом перших кількох хвилин.
0:50 Ідея Європи як знаряддя символічного насильства
3:40 Ідея Європи як найменше зло
4:30 Чи не стають ідеї Просвітництва заручниками успіху чи невдачі західних інституцій так само, як ідея комунізму стала заручником злету та падіння СРСР?
6:33 Крах марксизму як філософії історії
7:25 Прихід до влади соціаліста Ф. Міттерана у Франції як удар по практичному втіленню марксизму.
8:42 Причини популярності марксизму серед привілейованої західної молоді
12:19 Західний маоїзм як боротьба з владою батьків та вчителів
13:12 Крах ліберальної демократії можливий поза межами західного світу або у випадку появи альтернативного універсалістського проекту
15:02 Проблема лібералізму та демократії у сучасному світі
18:12 Індивід як основа ліберальної доктрини
20:03 Авторитарна держава Т. Гоббса
21:22 Спроба обмежити владу суверена через суспільний договір з багатими громадянами
23:38 Національна держава як практичне вирішення несумісності демократії та лібералізму.
25:00 Ліберальна демократія – це, коли народ багато чого не може
27:10 Національна держава – це великий компроміс, що вимагає постійних інвестицій
29:25 Розрив між ліберальною мрією та реальністю
31:02 Національна держава примусово виховує гомогенних громадян
31:45 ЄС як реакція на розбудову національних держав та війни між ними
33:55 ЄС викликає ілюзію, що лібералізм можливий без держави
35:55 Ми маємо побудувати у себе норми ЄС, навіть якщо ми не станемо частиною ЄС
https://youtu.be/LSDSMuT-GTs

ГО In Situ продовжує розмову з доктором філософських наук, заступником директора Інститут філософії імені Г.С. Сковороди та відомим перекладачем Сергієм Львовичем Йосипенко.
Тайм-коди
0:30 Критика ліберального парламентаризму Карлом Шмідтом
2:09 Привілейована меншість, лібералізм та вибори 2019 року
4:02 Ліберальна відповідь К. Шмідту
5:23 Чому українські політики такі ж ліберали, як радянські вожді марксисти
6:45 Європейські цінності нав’язуються українському суспільству не зверху, а знизу
7:23 Право ніхто не ухвалює
8:32 Національна держава – це поєднання ідеалів народної демократії та цивілізації привілейованих верств
9:43 Електоральна ситуація 2019 року є складною і неоднозначною
10:43 Вибір між Зеленським та Порошенко як вибір між національною державою і лібералізмом без берегів
12:00 Зміна влади є невід’ємною частиною ліберальної демократії
13:10 Чи може правити людина без політичного досвіду
14:35 Символічне насильство в Україні не працює
16:02 Крок вглиб Бурдьє
16:54 Символічний простір здатен змінювати соціальну реальність
18:06 Кризи політичного смислу в Україні нема, бо не можна втратити те, чого не було
19:43 Як живуть філософи і чи вдається їм успішно «впливати» на суспільну думку
21:53 Демографічна і освітня криза як фактор впливу на українську філософію
24:17 Втрата філософією статусу обов’язкової дисципліни
25:40 Криза успадкованого розуміння філософії
26:43 СРСР як «пародія» на «Державу» Платона
27:54 Для чого потрібна філософія
28:44 Чому філософи страждають
30:07 Шлях академічного дослідження
31:55 Публічна діяльність в галузі філософії
32:40 Торгівля символічним капіталом передбачає перетворення філософських знань на щось інше
35:50 Операція конвертування філософського знання в публічному просторі робить можливим подальше існування філософії.
37:45 Чи є цинізм ознакою здорового філософування
39:45 Два наслідки цинізму у радянській філософії
41:21 Відсутність критики радянської філософії у незалежній Україні
42:55 Наслідки такої ситуації
44:05 Сприйняття філософської теорії як красивої гри словами
45:55 Відсутність рефлексії призвело до збереження цинічного умонастрою після 1991 року
47:40 Постмодерн знецінює філософію
49:10 Філософія означає бути критичним не тільки до теорії, а і до себе самого
https://youtu.be/Vs8Ux-XjmuQ

Команда ГО In Situ, запускает пилотный проект Школы политических аналитиков.
Основной задачей нашей школы является формирование нового поколения политических аналитиков, чья профессиональная деятельность не будет сводиться исключительно к торговле лицом на телеканалах в пользу различных олигархических кланов и получению грантов от представителей иностранных государств.
Дополнительной задачей является формирование багажа знаний, который позволит участникам наших семинаров выйти за пределы устоявшихся идеологических конструкций, доминирующих в нашем обществе, сформировав собственное представление об идее публичного блага и инструментах его достижения.
В рамках нашего двухдневного семинара мы найдем ответы на следующие вопросы:
1) Какова роль философии в современных социальных науках?
2) Как привилегированное меньшинство закрепляет свои позиции в обществе через механизмы культурного неравенства, и как это работает в украинском медиа-поле?
3) Как работает глобальный капитализм и почему большинство государств обречены на нищету согласно мир-системному анализу И. Валлерстайна?
4) Почему эрозия современного либерального миропорядка является печальной закономерностью развития капиталистической мир-системы?
5) Какую внешнюю политику проводит ЕС в период глобальной нестабильности?
6) Что такое государство и как оно порождает национализм?
7) Как «древние» учат нас отличать хорошее правление от плохого?
8) Как на самом деле выглядят политические режимы Ближнего Востока, и почему они намного ближе к реалиям XVII-XVIII века, чем к современным западным понятиям о диктатуре и демократии?
9) Вместо послесловия: Почему либерализм и демократия так плохо совместимы?
https://www.facebook.com/events/1263216927366875/

Аннотация к лекции №1
Значение философии для социальных наук. Кратко.
До XVII века науки, как искусства создания гипотез и их проверки с целью получения воспроизводимых результатов, не было даже в качестве концепта. Потому представление о философии как о науке является одним из глубоких заблуждений современности, возникшим в силу того, что люди, которые в XVII-XVIII веке занимались естественными науками, определяли себя как философы, и, не обладая исторической широтой мышления, приписывали свой опыт и стремление к приобретению нового знания мыслителям более ранних эпох.
Социальные науки образовались лишь в XIX веке. Возникали они не в силу абстрактного стремления к истине, а как ответы на насущные злободневные социальные проблемы. Их ключевой проблемой является то, что любые гипотезы относительно устройства общества создаются с легкостью необыкновенной, но проверить их в лабораторных условиях практически невозможно. Только в последние годы, в связи с созданием социальных сетей и возможности, благодаря компьютерам, оперировать колоссальными объемами информации, социальные науки начали понемногу приближаться к стандартам научности XVII века.
В силу этого они сохранили глубокую связь с философией. Ведь философия – это не просто абстрактное умствование, но, прежде всего, попытка помыслить устройство справедливого общества и хорошей индивидуальной жизни.
Потому ключевой проблемой социальных наук является неосознанное использование философии для понимания общества. Поскольку, отказавшись от философского понятийного аппарата, мы перестаем понимать что-либо вообще и вынуждены ограничиваться пусть остроумными, но очень ограниченными эмпирическими наблюдениями.
В рамках нашей первой лекции мы ознакомимся с «проклятыми вопросами» философии и подходами к их решению:
– что такое «справедливое общество»;
– проблемы классификации;
– источник морали: общество vs индивид.

Аннотация к лекции №2 ШПА ГО In Situ
Краеугольным камнем либерализма является образ рационально мыслящего индивида, способного к цивилизованной дискуссии об общественном благе. Такая точка зрения весьма удобна, поскольку позволяет поставить знак равенства между либеральным и рациональным, дискредитируя политических оппонентов как с левого, так и с правого фланга. Как только вы пытаетесь сделать шаг в сторону от либеральной логики, то немедленно становитесь нецивилизованным дикарем.
Но реальность такова, что вся история существования более-менее сложноых обществ, – это история того, как привилегированное и хорошо организованное меньшинство подчиняет плохо организованное большинство не столько путем прямого физического насилия, сколько продуцируя и воссоздавая ситуацию культурного превосходства.
Именно эту ситуацию мы сейчас и наблюдаем в Украине, когда многочисленные «лидеры мнений» активно навязывают общественности проплаченную их покровителями повестку. Но самое интересное происходит, когда механизмы культурного превосходства теряют способность гипнотизировать массы, как это произошло в 2019 году, когда человек из ниоткуда умудрился выиграть президентские выборы и создать монобольшинство.
В рамках этой лекции мы начнем с концепции идеологии как «ложного сознания», созданной Карлом Марксом, и концепции класса-гегемона А. Грамши. После чего сосредоточимся на работах великого французского социолога П. Бурдьё, показавшего, как именно создается легитимность и уничтожается сама возможность помыслить об альтернативном социальном устройстве.

In situ продовжує досліджувати феномен тілесності разом з О.Є Гомілко. У цій лекції ми ознайомимося з інтерпретаціями тіла у різні історичні періоди та у різному культурному контексті. https://youtu.be/pJEEQkAQKMQ

Аннотация к лекции 3 ШПА ГО In Situ
Символическое насилие в разных зонах капиталистической мир-системы.
В предыдущей лекции мы детально обсудили, как экономическое и политическое неравенство легитимируется в культурной сфере. Однако подобного же рода тенденции мы можем наблюдать и на международном уровне.
Украина является одним из тех печальных мест планеты, где полностью утратившее свой престиж государство уступило монополию на символическое насилие в пользу внешних игроков. В результате, наша страна полна сторонниками России, ЕС и США, но в ней критически мало людей, которые являются сторонниками собственного независимого государства, а не конкретного геополитического выбора или права разговаривать на каком-либо языке.
Опираясь на наработки мир-системного анализа, мы подробно обсудим, как место государства в международном разделении труда определяет его общественно-политический облик, а также его способность к реализации власти над своими гражданами.
Вы узнаете, почему либерализм – это удел богатых, а «духовные скрепы» и прочая «Армія, Мова, Віра» несут в себе горький признак поражения. И почему тот факт, что мир сходит с ума на наших глазах, является горькой закономерностью исторического развития глобального капитализма.

Аннотация к лекции 4 ШПА ГО In Situ.
Эрозия либерального мирового порядка и смена государства-гегемона.
Одним из важнейших мировых процессов, который переживает нынешний мир, является постепенная эрозия послевоенного мирового порядка, сложившегося в 1945 году на базе Ялтинско-Потсдамской системы.
Различные конфликты, глобальные трансформации экономических моделей развития, мировой идеологии, кардинальные изменения в жизни обществ, появление качественно новых индустрий, ускорение научно-технологического развития и переход к квази-хаотической многополярности в международных отношениях разваливает устоявшийся мировой порядок.
В этом контексте, изменениям подвержены и многочисленные подсистемы международных отношений. Смена государства-гегемона тянет за собой изменение баланса сил на региональном уровне, открывая возможности для одних государств и рождая экзистенциальные риски для других.
Либеральный мировой порядок, созданный США, обязательно изменится, будучи не в состоянии отвечать на глобальные вызовы в том виде, в котором он существует. Однако природа и суть этих изменений прямо зависят от того, кто бросит вызов сложившейся системе и сумеет включиться в создание нового мирового порядка.
Эти и другие вопросы мы подробно обсудим на примере Ближнего Востока, который и при старом порядке не имел ярко выраженной региональной архитектуры, а теперь и вовсе переживает радикальные трансформации вместе с миром.
Сама по себе тема региональных трансформаций на Ближнем Востоке в условиях мирового перелома уже поднималась в рамках лекций ГО In Situ в одном из ранних видео-обзоров https://www.youtube.com/watch?v=mTXYaCONyg0

ГО In Situ открывает новую психотерапевтическую секцию. Нашим первым лектором в этой сфере стал юнгианский аналитик Юрий Данько, рассказавший о культурно-философских корнях учения К.Г. Юнга. https://youtu.be/oR8g-rhIqK0

В нашем новом видео Е.Г. Пугачёва продемонстрирует, что усложнение общества требует усложнения политической системы, а также покажет, как непопулярные точки зрения подчиняют себе массы. https://youtu.be/uLhOv58x4gU

Аннотация лекции №5
Государство и народ
Представление о государстве, как об отчужденной от общества бюрократической системе (правительстве) претендующей на власть над определенной территорией и ее населением, возникло лишь несколько столетий назад.
Потому когда мы говорим о средневековых или античных «государствах», то переносим понятия нашего времени в прошлое. В те времена речь шла, либо о самоуправной общине (народе), вроде древнегреческого полиса, которая не нуждалась в отчужденной бюрократической системе и ставила знак равенства между народом и государством.
Либо о режимах личной власти, когда «государство» (территория + население) считалось личной собственностью правителя, который мог делать со своей собственность все на что хватало его возможностей. Поскольку на любой беспредел всегда есть встречный беспредел.
И все эти формы организации «государства» до сих пор сосуществуют на нашей планете, часто в рамках одних и тех же общественно-политических единиц. Потому понимание тонкого различия между государством, народом и частной собственностью, а также моменты когда это различие исчезает, определяет поле нашего политического анализа и морально-этическую рамку, которые мы при этом используем.
В ходе этой лекции мы ознакомися с различными теориями возникновения государства. И научимся проводить различия между разными формами «государства», в том числе внутри Украины, а также покажем как современное государство создает нацию, уничтожая или интегрируя любые конкурирующие с ним формы социально-политической организации общества

Аннотация к лекции №6
Одной из идеологических осей Холодной войны было противостояние между «западной» демократией и «восточным» тоталитаризмом/авторитаризмом. Это клише пережило свою эпоху, пленив общественное сознание и дав набор удобных политических ярлыков, где демократия – это всегда хорошо, а авторитаризм – плохо.
В рамках этой лекции мы научимся использовать более дифференцированные подходы: определим само понятие политического режима, научимся использовать древние понятия хорошего и плохого правления, а также покажем, какие факторы определяют развитие, падение и функционирование режимов.

Панельная дискуссия «Внешняя политика Дональда Трампа и итоги 2010-х».
Одной из наиболее ярких фигур последних лет стал Дональд Трамп, воплощающий в себе национализм, концентрированный популизм и эрозию международного либерального порядка. Сейчас, накануне президентских выборов в США, возникает желание подвести итоги его во многом сумбурного правления. Мы обсудим, были ли вызваны изменения во внешней политике США глубокими социально-политическими причинами или виной тому стал своеобразный личный стиль нынешнего американского президента. Может ли избрание Джо Байдена привести к возвращению «нормальности» докризисных нулевых или же дальше, прежде чем мы дождемся стабилизации обстановки, все будет намного хуже? Как может выглядеть улучшение нынешней международной обстановки?

Об этом и о многом другом вы узнаете в это воскресенье (01.11.2020) в 17.00 по Киеву, а также получите возможность задать вопросы в зум-конференции по ссылке Подключиться к конференции Zoom

https://us02web.zoom.us/j/89420370375?pwd=bHE0MUFEa3lpK1R0VjUrSnRibVhoZz09

Идентификатор конференции: 894 2037 0375
Код доступа: 884573

Также будет проведена прямая трансляция на странице группы ГО In Situ в Facebook.
Спикеры: глава ГО In Situ Александр Вольский и аналитик Института будущего Илия Куса,
Технический модератор Елизавета Борисенко.

Одной из наиболее ярких фигур последних лет стал Дональд Трамп, воплощающий в себе национализм, концентрированный популизм и эрозию международного либерального порядка. Сейчас, накануне президентских выборов в США, возникает желание подвести итоги его во многом сумбурного правления. Мы обсудим, были ли вызваны изменения во внешней политике США глубокими социально-политическими причинами или виной тому стал своеобразный личный стиль нынешнего американского президента. Может ли избрание Джо Байдена привести к возвращению «нормальности» докризисных нулевых или же дальше, прежде чем мы дождемся стабилизации обстановки, все будет намного хуже? Как может выглядеть улучшение нынешней международной обстановки?
Спикеры: глава ГО In Situ Александр Вольский и аналитик Института будущего Илия Куса,
Технический модератор Елизавета Борисенко. https://youtu.be/qh9ta7o28SM