Панельна дискусія на тему "Інтелектуал і політика" за ініціативи ГО In situ
Тема становища інтелектуала в суспільстві завжди є дискусійною і суперечливою. Загострюється вона, зокрема, тоді, коли мова заходить про роль, яку відіграють інтелектуали в політичному житті, – і чи потрібні вони там узагалі? Відтак цікавим є і місце інтелектуала-філософа – де перетинаються філософія і політика? Чим є філософія політики? Яка позиція філософа в нинішніх реаліях та що важливого він може сказати про поточну політичну ситуацію в Україні та світі?
Ці та інші питання ми обговорюватимемо у ході нашої дискусії.
Спікери:
Єлизавета Борисенко – член правління ГО In situ, аспірантка Інституту філософії НАНУ
Ярослав Петік – блоґер, автор каналу «Philosophy Man» https://www.facebook.com/events/669161397080249

Ми є тепер і в Інстаграмі! Шукайте нас там як insitu.ua і долучайтеся) https://www.instagram.com/insitu.ua/

Го In Situ розпочина публікацію виступів участників круглого столу, присвяченого 250-річчю з дня народження Г. В. Ф. Гегеля, проведеного 29.10.2020 року спільно з Інститутом філософії імені Г.С.Сковороди НАНУ та журналом "Філософська думка".
Доповідач кандидат філософських наук І. Г. Іващенко, Університет Мартина Лютера (Гале, Німеччина) "Стаття Геґеля «Хто мислить абстрактно?» (1807): проблеми перекладу та інтерпретації".
Зі статтею пана І. Іващенко можна ознайомитися тут: https://sententiae.vntu.edu.ua/.../sente.../article/view/524 https://youtu.be/LGb9wlKw6ZM

Го In Situ продовжує публікацію виступів учасників круглого столу, присвяченого 250-річчю з дня народження Г. В. Ф. Гегеля, проведеного 29.10.2020 року спільно з Інститутом філософії імені Г.С.Сковороди НАНУ та журналом "Філософська думка".
Доповідач доктор.філософських наук. О.Є. Гомілко, Інститут філософії імені Г.С.Сковороди НАН України. "Філософія Геґеля у контексті дискурсу тілесності".
https://youtu.be/udqVmLguSaY

Го In Situ продовжує публікацію виступів учасників круглого столу, присвяченого 250-річчю з дня народження Г. В. Ф. Гегеля, проведеного 29.10.2020 року спільно з Інститутом філософії імені Г.С.Сковороди НАНУ та журналом "Філософська думка".
Доктор.філософських наук С.Л. Йосипенко, Інститут філософії імені Г.С.Сковороди НАН України
"Геґель та історія філософії сьогодні".
https://youtu.be/-NTMiAr09b8

С целью повышения уровня политической культуры и подготовки нового поколения политических аналитиков ГО In Situ запускает политологический книжный клуб. В рамках нашего клуба Вы сможете ознакомиться с классикой профессиональной политологической и социологической литературы, а также обсудить прочитанные Вами тексты в дружелюбной компании.
Наша работа будет построена по следующему принципу: мы читаем раздел книги и встречаемся раз в неделю, чтобы обсудить, что мы из этой книги поняли, а также как можно применить новое знание на практике.
Первой книгой, с которой мы начнем общение, станет работа Джованни Арриги «Долгий XX век: деньги, власть и истоки нашего времени». В этой книге Дж. Арриги развивает традицию мир-системного анализа, которая ставит своей целью разрушить представление об однонаправленном и детерминированном прогрессе, который неизбежно приведет человечество в гомогенное модерное будущее. Вместо этого предлагается «взять» развитие человечества во всем его многообразии, показав, как развитие либерального капитализма неизбежно ведет к формированию отношений неравноправного обмена между различными регионами планеты, что неминуемо ведет к деформации их общественно-политического развития.
В своей книге Дж. Арриги сосредоточен на таком феномене развития капиталистической мир-системы, как государство-гегемон, которое является не просто самым сильным государством планеты, но и, до некоторой степени, выражает интересы всего человечества. Тем самым, определяя роль государства-гегемона, он опирается на концепцию гегемонии Антонио Грамши: «Господствующее государство осуществляет гегемонистскую функцию, если оно ведет систему государств в желательном направлении и при этом воспринимается как преследующее общие интересы. Именно такое руководство / лидерство делает господствующее государство гегемонистским. Но господствующее государство может быть ведущим также в том смысле, что оно притягивает другие государства на собственный путь развития. <…> Следовательно, государство может установить мировую гегемонию, потому что оно может обоснованно притязать на роль движущей силы общей экспансии коллективной власти правителей над подданными. Или, наоборот, государство может установить мировую гегемонию, потому что оно может обоснованно притязать на то, что экспансия его власти над некоторыми или даже надо всеми остальными государствами отвечает интересам подданных этих государств». Таким образом, способность государства-гегемона к навязыванию своей идеологии и артикуляции «общечеловеческих интересов», иногда даже без кавычек, является одной из определяющих функций и проявлений его статуса в капиталистической мир-системе.
И, как можно легко заметить, сейчас мы находимся в периоде «междуцарствия», когда США уже не может выполнять функцию гегемона, а ближайший претендент на эту роль, а именно Китай, еще не может «приступить к выполнению прямых обязанностей», что делает книгу Дж. Арриги особенно актуальной.
Мы начнем наше знакомство с этой книгой через чтение предварительных материалов:
1) Андре Гундер-Франк «Развитие неразвитости» https://commons.com.ua/uk/razvitie-nerazvitosti/
2) Иммануил Валлерстайн «Три отдельных случая гегемонии в истории капиталистической мир-экономики». https://www.gumer.info/bibli.../History/Article/vall_tri.php
Дополнительная литература
Желающим глубже приобщиться к методологии и проблематике мир-системного анализа рекомендуется прочесть предисловие к изданию 2011 года книги Иммануила Валлерстайна «Мир-система Модерна. Том 1. Капиталистическое сельское хозяйство и истоки европейского мира-экономики в XVI веке». https://drive.google.com/.../1JeXWkYJSXDpVt9oH44K.../view...

ГО In Situ продовжує публікацію виступів учасників круглого столу, присвяченого 250-річчю з дня народження Г. В. Ф. Гегеля, проведеного 29.10.2020 року спільно з Інститутом філософії імені Г.С.Сковороди НАНУ та журналом "Філософська думка".
Кандидат.філософських.наук В.П. Козловський, НаУКМА
Від «Феноменології духу» до «Філософії духу»: декілька рефлексій щодо «смислових розривів» https://youtu.be/UycneSIPfx8

Добрый день, дамы и господа!
Вы можете присоединиться к нашей сегодняшней дискуссии по этой ссылке. Также мы попытаемся организовать прямую трансляцию в Facebook https://us02web.zoom.us/j/85972478547?pwd=TjVRdnFZNE9iOU96TnFFQ2F3MDNwUT09

ГО In Situ продовжує публікацію виступів учасників круглого столу, присвяченого 250-річчю з дня народження Г. В. Ф. Гегеля, проведеного 29.10.2020 року спільно з Інститутом філософії імені Г.С.Сковороди НАНУ та журналом "Філософська думка". Доповідач доктор філософських наук А.Л. Богачов, КНУ імені Тараса Шевченка "Про деякі теоретичні упередження Геґеля" https://youtu.be/Fk42ADrhgVU

Усім добрий день!
Публікуємо запис нашої дискусії "Інтелектуал та політика".
Тема становища інтелектуала в суспільстві завжди є дискусійною і суперечливою. Загострюється вона, зокрема, тоді, коли мова заходить про роль, яку відіграють інтелектуали в політичному житті, – і чи потрібні вони там узагалі? Відтак цікавим є і місце інтелектуала-філософа – де перетинаються філософія і політика? Чим є філософія політики? Яка позиція філософа в нинішніх реаліях та що важливого він може сказати про поточну політичну ситуацію в Україні та світі?
https://www.youtube.com/watch?v=s86Q6eZH__4

ГО In Situ продовжує публікацію виступів учасників круглого столу, присвяченого 250-річчю з дня народження Г. В. Ф. Гегеля, проведеного 29.10.2020 року спільно з Інститутом філософії імені Г.С.Сковороди НАНУ та журналом "Філософська думка".
Доповідач кандидат філософських наук Д.І. Кірюхін, Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України
"Геґель та сучасна політична філософія". https://youtu.be/63pFS8RtzIg

🎉In Situ вітає всіх причетних з всесвітнім днем філософії!🎉
У цей день радимо вам переглянути наші розмови з філософами.
Також нагадуємо, що на нашому каналі ви також знайдете лекції з філософії тілесності, комунікативної філософії, а також лекції по філософії Канта! https://www.youtube.com/watch?v=hByfeFJ8_ZQ&list=PL5yviM039yhuL1EcZHf4bFAmXlF7B89hD&fbclid=IwAR0Et4ET18jDImEWdr_okUgI5EraIHR4vVFMkKDtR6R90Uxf96Kyx4aTSBM&ab_channel=Insitu.

Добрый день, дамы и господа!
Мы спешим напомнить, что первое заседание нашего клуба пройдет уже завтра. Заседание будет разбито на две части. Сначала будет вступительное слово Александр Вольского о мир-системном анализе и почему читать Дж. Арриги в наше время очень важно. Эта часть будет транслироваться в ФБ на странице нашего мероприятия.
После чего мы выключим трансляцию и начнем знакомиться друг с другом, задавать вопросы, дискутировать и вообще наводить мосты.
А пока мы хотели бы попросить Вас заполнить гугл-форму, которая позволит нам поддерживать контакт с Вами и рассылать анонсы о наших дальнейших мероприятиях.
https://docs.google.com/.../1ox_H0u_ZNmA6CSsPaJG_10.../edit

ГО In Situ продовжує публікацію виступів учасників круглого столу, присвяченого 250-річчю з дня народження Г. В. Ф. Гегеля, проведеного 29.10.2020 року спільно з Інститутом філософії імені Г.С.Сковороди НАНУ та журналом "Філософська думка".
Доктор філософських наук М.Д. Култаєва, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди.
"Геґель, Гьолдерлін та ми, українці: роздуми над національно-патріотичним вихованням".https://youtu.be/tUmwbFN6_nc

🇺🇦🇺🇦🇺🇦 З днем гідності та свободи! 🇺🇦🇺🇦🇺🇦
Цього дня ми пригадуємо початок одразу двох революцій – Помаранчевої та Революції Гідності (Євромайдану). Тисячі українців цього дня у 2004 та 2013 роках вийшли на Майдан, аби продемонструвати своє прагнення до свободи та побудови здорової демократичної держави. У цей день ми пригадуємо здобутки обидвох революцій та говоримо про проблеми, які, на жаль, усе ще не втратили актуальності.
Попри те, що ми отримали незалежність та стали на шлях демократичного розвитку ще в 1991 році, однак нашому суспільству вже двічі доводилося відстоювати свої права та свободи. Чому? У статті українського філософа Анатолія Лоя, написаній одразу після Помаранчевої революції, йдеться про те, що: «українці на рівні артикуляцій не заперечували релевантні для європейців цінності, вони ніби підтримували їх, але не здатні були їх дотримуватися…». Саме у цьому й полягає, на мою думку, основна проблема: ми підтримуємо, але ще не дотримуємося. «Європейський вибір України радше є вибором серця, ніж добре прорахованою прагматичною стратегією» – вважає М. Култаєва. І справді, в уявленні пересічних українців Європа виступає, ніби священний Грааль, долучившись до якого ми позбудемося багатьох проблем, а Україна водночас стане європейської складовою. При цьому не кожен усвідомлює, що на шляху до омріяної «Європи» треба докласти чимало власних зусиль.
Не будемо описувати реальний стан справ, а звернемося до самої ідеї «Європи». Біля її витоків ми, безперечно, побачимо І. Канта з його моральною філософією та ідеєю «вічного миру» – всесвітнього громадянського порядку, який ґрунтується на взаємоповазі; пошануванні свободи іншого, дотриманні принципів справедливості.
Проте зараз ми маємо проблемну ситуацію. Звісно, в Україні від початку були проблеми з демократією (і про це є низка праць науковців з усіх соціо-гуманітарних дисциплін), однак нині у світу ми спостерігаємо кризову ситуацію, названу експертами як постправда, постфактичність, тощо. Це, зрозуміло, лише поглиблює наші проблеми. Зростання популізму, нехтування бодай паростками раціональності не залишає шансів демократії, яка повільно перетворюється на охлократію.
Як ми можемо це подолати? Експерти пропонують різні рішення. Хтось говорить про те, що потрібні вкрай різкі заходи на кшталт путчу, хтось говорить, що ми маємо пережити чергову катастрофу – і це нас об'єднає. Натомість нинішній директор Інституту філософії Анатолій Єрмоленко, вважає, що Україні потрібна «комунікативна раціоналізація» або ж «Реформація духу», яка сприятиме розвитку демократії та налагодженню суспільного діалогу. Його міркування поділяє і автор цього тексту Liza Borysenko, лекцію якої ми пропонуємо вам переглянути.
https://www.youtube.com/watch?v=IEZpkXLD8l8....
Також, щодо філософії Канта ви також можете знайти лекції В. Козловського на нашому каналі.

https://us02web.zoom.us/j/81789113402?pwd=OFRsVVdsQ1RFTmxLZkhZcGNHU3EzUT09 Добрый день, дамы и господа! Наш политологический клуб начнется в 17.00

Лектор аспірантка Докторської школи ім. родини Юхименків НаУКМА О.Пелешенко.
Соціальна утопія ще в добу Античності адсорбувала народні уявлення про золотий вік і спробувала перенести їх із осі лінійного розвитку історії на географічну площину. У середні віки онтологічний статус райських місць змінюється: «островами блаженних» проголошено насамперед місця, перебування у яких у есхатологічній перспективі ведуть до Бога. Проте чи відмовляється тогочасна людина від спроб проектування ідеальної державу в поцейбічному житті? І чи є середньовічна соціальна утопія оксюмороном? https://youtu.be/WDi9m9n_mYg

Добрий день! За майже рік свого існування ГО In situ уже має певні здобутки. На цьому ми не зупиняємось, а прагнемо розкривати все більше напрямків розвитку. Саме тому зараз ми шукаємо:
- нових лекторів, які готові поділитися своєю темою (гадаємо, особливо це може бути актуально для молодих учених та експертів, яким наша організація готова надати майданчик для виголошення своїх ідей, а також усіляко сприяти та допомагати їх поширенню й розвитку);
- молодих ініціативних людей (студентів, аспірантів), які готові відкривати на базі організації нові секції (наприклад, соціологія, філологія, культура тощо) – співпрацюючи з нами, ви зможете отримати новий досвід, а ми сприятимемо налагодженню ваших професійних контактів, адже керівник секції зможе брати інтерв’ю у науковців, експертів чи митців, займатися організацією лекцій та інших заходів;
- також ми шукаємо зацікавлену людину, яка зможе допомогти нам у монтажі відеороликів (ми самі готові надати та навчити вас користуватися програмою для відеомонтажу Movavi).
Ми будемо раді будь-якій позитивній співпраці, адже наша головна мета - популяризація знання та допомога у розвитку молодих перспективних особистостей!
За додатковою інформацією звертатися до @AlexanderVolskiy або @jenniagarda
https://www.facebook.com/insitu2020/photos/a.101164164813657/202778241318915