І до цієї історії теж колись повернемося.

А зараз просто наголосимо, що це питання буде вирішуватися в перспективі.

https://dumka.media/ukr/suspilstvo/1766485111-u-harkovi-obgovoryuyut-maybutne-pam-yatnika-lyudmili-gurchenko

І питання з цим пам'ятником в Полтаві теж давно треба було вирішити

https://suspilne.media/amp/poltava/1196664-do-400-tisac-griven-u-poltavi-mozut-zaminiti-tablicki-na-pamatniku-kelinu/

Робила вчора етер і взяла для ілюстрації відос з відкриття пам'ятника Ахматовій (Київ, 2017). Ось вам директорша музею з самого Санкт-Пєтєрбурга(!) описує нашо їм руссссскіє дєкорациі по вулицях Києва.
Це могла бути пародія, бо возвишенность зашкалює, але який пародист зміг би вигадати оце "аукацца", м?

Таня Микитенко

Виконавчий комітет Харківської міської ради сьогодні, 24 грудня, підтримав рішення про встановлення низки меморіальних дошок.

Так, будуть встановлені вісім пам’ятних знаків загиблим випускникам закладів загальної середньої освіти міста Харкова, які захищали Україну від збройної агресії рф.

На фасадах шкіл буде розміщено меморіальні дошки Вячеславу Баркову (випускнику Харківського фізико-математичного наукового ліцею №27, Олексію Семенову (ХЛ №91), Віталію Купці (ХЛ №160), Денису Бабичеву (ХЛ №158), Євгену Корху (ХЛ №118), Івану Зубарєву (ХЛ №153), Владиславу Панову (ХЛ №175) та Володимиру Мирошниченку (ХЛ №104).

Крім того, виконком підтримав ініціативу ГО «Деколонізація.Україна» щодо встановлення пам'ятного знаку Петру Болбочану - відомому діячу Української революції 1917-1921 років, полковнику Армії УНР. Меморіальна дошка з’явиться на фасаді житлового будинку за адресою: вул. Петра Болбочана, 46.

Сподіваємося, що питання перейменування вулиць у Вінниці нарешті буде закрите.

https://suspilne.media/vinnytsia/1197520-planuut-nazvati-na-cest-poleglih-bijciv-vinnican-zaprosuut-do-obgovorenna-z-perejmenuvanna-toponimiv/?fbclid=IwdGRjcAO5z_BjbGNrA7nNY2V4dG4DYWVtAjExAHNydGMGYXBwX2lkDDM1MDY4NTUzMTcyOAABHt7FJdxlfyQALys5uUtj0wDhHx8ZLW_NsudHbPjA9unyk5-8xX8GG7JH_WQo_aem_5w7Rmc2CxpP22-tugu8r6Q

Вулиця на честь загиблого героя з'явилася на Одещині

https://bessarabia.ua/ua/kultura/z-drugoyi-sproby-u-bolgradskij-gromadi-uhvalyly-rishennya-pro-perejmenuvannya-vulyczi-na-chest-zahysnyka-prodanova-denysa/?fbclid=IwdGRjcAO50EFjbGNrA7nQPmV4dG4DYWVtAjExAHNydGMGYXBwX2lkDDM1MDY4NTUzMTcyOAABHkk2V_EAmPoue4ovuop7c78k-r3jdJ8c-pDKNWsza8VXjoctDvZM31F4ojdy_aem_e0qLP7SyM6gvLmlyDztSyw

Кілька років тому ми з очільником ГО «Деколонізація Україна» Вадимом Поздняковим ходили центром Харкова і майже кожні 300–500 метрів зупинялися біля об’єктів, які потребували демонтажу або змін: радянські таблички, серпи й молоти, російськомовні вивіски.

Цьогоріч такий маршрут скласти вже не вдалося — і це хороший знак. Процес деколонізації триває, хоча нині йдеться радше про локальні, а не системні питання.

У розмові говоримо про те, що Харків уже зробив і що попереду:

— перейменування станцій метро, зокрема «Академіка Павлова»;
— дискусії навколо пам’ятників Висоцькому та спадщини Людмили Гурченко;
— чому деколонізація довгий час була лише «косметичною»;
— новий закон про нацпам’ять і суперечливі списки Інституту нацпам’яті;
— і чому Харків дозрів до переосмислення дати Дня міста.

Це розмова не лише про назви й пам’ятники, а про те, чий голос і чию пам’ять ми хочемо бачити в публічному просторі міста.