Коли ми з друзями пішли на війну, перший час ми були у складі добровольчого формування. Спочатку довго тренувались і врешті-решт вже влітку пірати попали на війну

Перші виходи ми заступали на дві доби на СП-шку до хлопців з регулярної армії. Задача була перш за все просто звикнути до вибухів, пострілів і тактичної ситуації, для подальших пригод.

І ось провідник завів нас в наше нове житло на найближчі дві доби. Заходимо, знайомимось, спілкуємось, паралельно я скидаю плитоноску, бо хотів щось на ній підтягнути, і один з мешканців цієї СПшки вимовив фразу, яка чомусь дуже добре закарбувалась мені в пам'яті. Він каже:
⁃ Слухай, ти краще бронік накинь, бо якщо поранить, то виплат не буде.

Я просто сказав щось типу «окей», а сам собі в голові посміхаюсь, бо я формально цивільна людина, і виплат мені і близько ніяких не світить, не те що за поранення. Я навіть зарплатні не отримую. Бо "Заплата нам — то радість боротьби".

Всім фарту, друзі! Без нього на війні ніяк.

Военный туризм от Бритвы по колонии , а так же интересная история этого места в следующем посте