Упокой, Господи, душу новопреставленого Патріарха Філарета в оселях праведних!

Сьогодні Православна Церква відзначає велике дванадесяте свято Входу Господнього в Єрусалим

Дивне воскрешення Лазаря, що попереднього дня вшановувалось, було Христом звершене за шість днів до Пасхи юдейської. Того дня Він Сам прийшов у дім Лазаря та сестер його на вечерю. Марфа ж за вечерею Йому прислуговувала, а Марія, сестра лазарева, взявши літру найдорожчого мира, намастила ним ноги Ісуса та волоссям своїм Його ноги обтерла. І багато юдеїв зійшлось до дому Лазаря, аби воскреслого з мертвих побачити. Через це первосвященники змовились і Лазаря разом із Христом убити, адже багато людей через диво воскресіння його з мертвих у Христа ввірували, та не належало злочестивим намірам їхнім справдитись.

Наступного ж дня рушив Христос із Вифанії до града Єрусалима, а народ, про те зачувши, рвав зелене пальмове віття та перед Ісусом на землю його кидав, а одежею своєю дорогу йому встеляв. Тоді ж звідусіль було чути: «Осанна у вишніх! Благословен, Хто йде в Ім'я Господнє! Цар Ізраїлів!» Ісус же до міста в'їхав на ослі, аби справдилось написане: «Не бійся, дочко Сіонська! Ото Цар твій іде, сидячи на ослі молодому!» Народ же, що із Ним тоді був, свідчив, що Він Лазаря з гробу викликав та із мертвих воскресив. Фарисеї ж прославленням Христа цим обурені були, а межи тих, що славили Його, були того дня не лише юдеї, але й елліни.

Ісус же після цього ввійшов до храму Божого та вигнав звідти всіх торговців і столи та ослони їхні поперевертав, мовлячи: «Написано: Дім Мій буде домом молитви, а ви робите з нього печеру розбійників». У храм же до Нього зійшлися сліпі та кульгаві, і Він зцілив їх усіх. Книжники та первосвященники ж бачили ці дива Господні та дітей, що у храмі вигукували «Осанна Сину Давидовому!», та мовили: «Чи ти чуєш, що кажуть вони?» А Ісус відказав їм: «Так. Чи ж ви не читали ніколи: Із уст немовлят, і тих, що ссуть, учинив Ти хвалу?»

У день цей преславний Господь ступив до великого града Божого як істинний Цар, чиє Царство є не від світу цього. Ті, ж хто радо стрічав його, вигукуючи «Осанна», вже за три дні кричали, стоячи перед Пилатом: «Розіпни, розіпни Його!» Проте сьогоднішнє свято є істинно радісним, бо була вчинена Слава Господеві устами всіх аж до самих грудних дітей, тож прославляймо Господа й ми, адже Він один дива великі звершив і від погибелі вічної рід людський врятував. Принесімо ж Йому не лише зелене віття, але й плоди нашого покаяння й молитви та справ милосердя. Нехай же Всемилостивий Бог вислухає та помилує всіх нас!

О́бщеє воскресе́ніє пре́жде Твоєя́ стра́сти увіря́я, із ме́ртвих воздви́гл єси́ Ла́заря, Христе́ Бо́же. Ті́мже і ми, я́ко о́троци, побі́ди зна́менія нося́ще, Тебі́, Побіди́телю смéрти, вопіє́м: оса́нна в ви́шніх, Благослове́н Гряди́й во і́м'я Госпо́днє.

Сьогодні Свята Православна Церква відзначає велике свято Благовіщення Пресвятої Богородиці

Саме цього дня Архангел Гавриїл з'явився до Пресвятої Діви Марії, аби сповістити її про те, що в ній, Пречистій, зачався Безначальний. З'явився він до неї якраз тоді, коли Діва читала книгу Пророка Ісаї, що в ній про народження Месії було написано. Ангел Господній мовив же до неї: «Радій, благодатная, Господь із тобою! Ти благословенна між жонами!» Почувши це, стривожилась Марія, яко не знала, що це привітання значити могло. Гавриїл же продовжив: «Не бійся, Маріє, бо в Бога благодать ти знайшла! І ось ти в утробі зачнеш, і Сина породиш, і даси Йому ймення Ісус. Він же буде Великий, і Сином Всевишнього званий, і Господь Бог дасть Йому престола Його батька Давида. І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюванню Його не буде кінця.» Здивована ж Марія озвалась: «Як же станеться це, коли мужа не знаю?» І Ангол промовив у відповідь їй: «Дух Святий злине на тебе, і Всевишнього сила обгорне тебе, через те то й Святе, що народиться, буде Син Божий!» Тоді Діва у смиренні своїм промовила: «Я – раба Господня. Нехай буде Мені за словом твоїм.»

Великий день цей, коли Син Божий Сином Діви зробився, став початком вселюдського Спасіння. Пресвята Діва, що, мовивши «нехай буде Мені за словом твоїм», дала згоду на здійснення волі Божої, передала Господеві нашому Ісусу Христу плоть і кров. Він же, освятивши їх своєю Божественною природою, відновив природу людську, подавши нам шлях до життя вічного. За це, славлячи Богородицю, Церква порівнює її зі Скинією. Старозавітна Скинія містила в собі глиняні скрижалі, що на них Боговидець Мойсей записав Заповіді Господні, судина манни, що слугувала поживою народу Ізраїля в часи його сорокалітніх мандр, та первосвященницький жезл Аарона. Пречиста Діва ж, що Скинією Нового Завіту стала, в своїй утробі вмістила не Закон Божий, але Самого Законодавця; не поживу земну, але Хліб вічного життя; не первосвященницький жезл, але Того, Хто став навік Первосвященником за чином Мелхиседека.

Через Пресвяту Діву всьому людству відкрилася глибина Любові Божої, що веде до Раю. На землі ж Господь лишив нам частину Раю в Святій Православній Церкві Його, аби в ній душа людська очищувалась та преображалась. Нам же необхідно в Церкві згуртуватись, аби, маючи поміж нами Христа, Спасіння здобути. У цей же святковий день, коли вшановуємо Ту, що за безмежне своє смирення зробилась чеснішою від Херувимів та незрівнянно славнішою від Серафимів, молімось, аби, за заступництвом Пречистої Своєї Матері, Господь наш подав нам твердість у вірі та смирення. Нехай Богоматір оберігає нас від гордині, аби і ми, подібно їй, могли сказати «так» волі Божій. Пресвята Богородице, спаси нас!

Днесь спасе‌нія на‌шего глави‌зна і є‌же от ві‌ка Та‌їнства явле‌ніє: Син Бо‌жий Син Ді‌ви бива‌єть, і Гавриї‌л благода‌ть благовіству‌єть. Ті‌мже і ми с ним Богоро‌диці возопії‌м: ра‌дуйся, Благода‌тная, Госпо‌дь с Тобо‌ю.