Сьогодні, на сороковий день після Різдва Христового, Православна Церква відзначає велике дванадесяте свято Стрітення Господа Бога та Спаса нашого Ісуса Христа

У цей день Церквою згадується важлива подія земного життя Христа: на 40-й день по народженню Пречиста Богородиця та Праведний Йосиф принесли Богомладенця до Єрусалимського храму. Згідно Мойсеєвого закону, жінці, що породила немовля чоловічої статі, протягом сорока днів було заборонено входити до храму Божого. Коли ж цей термін спливав, матір приходила до храму з немовлям для принесення Господу подячної і очищувальної жертви. І хоча Пречиста Богородиця потреби в очищенні не мала, бо безгрішно породила саме Джерело чистоти та святости, у глибокому своєму смиренні Вона виконала закон.

У храмі ж Спасителя зустріли останні праведники Старого Заповіту – Симеон Богоприїмець та Анна Пророчиця. Праведний старець Симеон, який багато років тому, перекладаючи Старий Заповіт з єврейської мови на еллінську, засумнівався в пророчих словах, що Христос народиться не від жони, а від Діви. Цієї ж миті з’явився йому ангел і прорік Симеону одкровення, що він не помре, доки не побачить здійснення цього пророцтва, і сталось так. На момент зустрічі Симеону було близько 300 років. Коли ж праведник побачив у храмі Марію з Немовлям, він підійшов, взяв Ісуса на руки і мовив: «Нині відпускаєш раба Твого, Владико, за словом Твоїм, з миром, бо бачили очі мої спасіння Твоє, яке Ти приготував перед лицем усіх народів, світло на просвітлення язичників і славу народу Твого Ізраїля». Пресвятій Діві ж праведний Симеон сказав: «ось лежить Цей на падіння і на піднесення багатьох в Ізраїлі і на знак сперечання, – і Тобі Самій меч пройде душу, – щоб відкрилися помисли багатьох сердець». Праведна ж 84-річна вдова Анна Пророчиця, дочка Фануїлова, не відходила від храму, повсякчас служачи Богові постом і молитвою. Тоді ж вона також наблизилась до немовляти Ісуса, славила Господа та говорила про Нього всім, хто чекав визволення в Єрусалимі.

Цього дня останні праведники Старого Заповіту, що відходив, сподобилися зустріти у храмі Того, Хто приніс у світ Новий Заповіт, у чиїй особі поєдналися Божество та людство. І так само, як праведний Симеон Богоприїмець тоді прийняв Богомладенця на руки, ми покликані прийняти Христа у своєму серці через молитву та благодіяння.

Утро́бу Діви́чу освяти́вий Рождеcтво́м Твої́м і ру́ці Симео́ні благослови́вий, я́коже подоба́ше, предвари́в, і ни́ні спасл єси́ нас, Христе́ Бо́же, но умири́ во бра́нех жи́тельство і укріпи́ лю́ди, ї́хже возлюби́л єси́, єди́не Человіколю́бче.

Розподіл людських рас у Європі


❏ З праць Егона Фрайгера фон Ейкштедта.

#карта

Сьогодні, напередодні Великого посту, Православна Церква згадує Адамове вигнання з раю

Вибір, що його багато тисяч років назад зробив Адам, мав катастрофічні наслідки для людини, адже сама природа всього нашого виду зазнала докорінних змін та пошкоджень. Гріхопадіння відділило людину від Божественного знання та тих благ, якими обдарував її Господь Бог наш, засліпило та оглушило, зробило смертною, недосконалою, обмеженою та дало дорогу багатьом стражданням роду людського.

Проте кожен із нас також робить власний вибір: чи наслідувати йому Адама в його нерозумному непослухові, чи прийняти Спасіння від Господа Бога нашого Ісуса Христа. Як же нам осягнути це Спасіння? Лише через покаяння. Великий піст, що починається вже наступного дня, є часом покаяння та очищення людської душі від гріха та пристрасті, часом наближення до Святої Пасхи. Сам Господь в Євангелії навчає нас: «Покайтеся, бо наблизилося Царство Небесне!» (Мф, 4:17)

Вчення Христової Церкви говорить про те, що покаянню передує прощення образ та примирення. В останню неділю перед Великим постом, що також відома як Прощена неділя, християни просять один в одного пробачення за всі образи, а в храмах Божих звершується Чин прощення. Ця традиція бере свої початки в монастирях Сходу, ченці з яких на час Святої Чотиридесятниці, полишали все та йшли в пустинь, аби там, без жодних спокус та спілкування, провести ці тижні в подвигах молитви та посту. Йдучи в пустелю вони не знали, чи повернуться звідти живими, тож, прощаючись, примирялись та прощали один одному, немов перед смертю. Адже сказано в Євангелії: «Бо як людям ви простите прогріхи їхні, то простить і вам ваш Небесний Отець. А коли ви не будете людям прощати, то й Отець ваш не простить вам прогріхів ваших.» (Мф, 6:14-15)

Відтак, простіть нам, браття й сестри у Христі, коли согрішили ми проти когось словом чи ділом, свідомо чи несвідомо.

АРХИПАСТИРСЬКЕ ЗВЕРНЕННЯ
Архиєпископа Сумського і Охтирського НИКОДИМА (Кобзаря), тимчасово керуючого Харківською, Полтавською та Чернігівською єпархіями Української Православної Церкви Київського Патріархату
До мужнього воїнства нашого — захисників віри, правди та рідної України

Дорогі у Господі брати і сестри — воїни-герої!
Благословення Боже нехай перебуває з вами у вашому святому подвигу захисту Батьківщини!
Уже сьогодні ми, православні християни, вступаємо у святий період Великого посту — часу особливого духовного подвигу, покаяння та посиленої молитви. Нам відомо з настанов Святих Отців, що саме в цей час Святої Чотиридесятниці молитва має особливу силу. Сьогодні, коли Ви тримаєте щит над нашою державою у тілесному бою, ми, духовенство Української Православної Церкви Київського Патріархату стаємо пліч-о-пліч за Вас у бою духовному.
Нині ж звертаюся до вас, наші дорогі захисники, із архипастирським проханням підтримати справу великої духовної ваги — придбання власного приміщення для нашої духовної семінарії в місті Суми. Ми потребуємо вашої допомоги у цій справі розбудови Церкви. Наша спільна ціль — зібрати 2 500 000 гривень, і ми віримо, що знайдеться достатньо вірних синів Церкви та України, чия жертовна лепта складе по 1000 гривень, і ми зможемо разом створити цей духовний дім.
Усвідомлюючи велич вашого подвигу, ми встановлюємо священну обітницю: за кожного воїна, який пожертвує на придбання семінарії суму від 1000 гривень, ми будемо невтомно молитися за кожною Літургією аж до самого дня завершення війни. Ми будемо благати Милостивого Господа, щоб Він Своїм всесильним Покровом зберіг Вас цілими та неушкодженими на полі брані, відвів кожну кулю та ворожий снаряд, і повернув вас переможцями, живими до рідної домівки та ваших люблячих родин. Нехай ваша милостиня на розбудову Церкви Христової стане вашою духовною бронею, а наша молитва — незламним захистом. Закликаю на вас Боже благословення!

Реквізити рахунку:
Одержувач: РГ МИХАЙЛО-АРХАНГЕЛЬСЬКОЇ УПЦ КП
ЄДРПОУ/РНОКПП: 23295044
IBAN: UA483077700000026006211225263
ОБОВ’ЯЗКОВО СТАВТЕ ПРИМІТКУ «НА ПРИДБАННЯ ПРИМІЩЕННЯ СЕМІНАРІЇ ТА ІМ’Я»

Також можливо зробити переказ на рахунок за допомогою QR-коду за посиланням або на карту ПриватБанку: 4149 6293 5769 1807 Кобзар В.С. (призначення платежу: «НА ПРИДБАННЯ ПРИМІЩЕННЯ СЕМІНАРІЇ ТА ВАШЕ ІМ’Я»)

З молитвою за Вас,
Архиєпископ Сумський і Охтирський Никодим (Кобзар), тимчасово керуючий Харківською, Полтавською та Чернігівською єпархіями