Не знаю, чи хтось із підписників читав цю книжку. Мені щось не потрапляла на очі, хоча свого часу вишукував усе про Непал.

Але тут цікава ще передісторія про автора. Натрапив на такі документи, що він був у зафронтовій агентурі 4-го управління НКҐБ. Безпосередньо у групі "Рейд".

Джерело: ГДА СБУ, Фонд 60, Справа 86726

Жовтень 1948 р.

Монах Петро Каваців, редемпторист, з Бельгії, де він опинився в час війни, пропонує єпископу Іванові Бучці дати дозвіл на друк образка, який - за його ідеєю - намалювала сестра редемптористка українка.

Єпископ відповів, що оскільки "малюнок не відповідає тим засадам, які прийняті у нашому українському церковному малярстві", то дати дозвіл на його друк і поширення не може

Нехай здійсниться задум бр. Петра - образок розп'ятого Ісуса - частково копія Роз'яття, яке намалював св. Альфонс - та молитва українських дітей і воїна на фоні палаючої церкви.

Опублікував Руслан Піх

🔹 Шевченко Т. Г. «Миколі Івановичу Костомарову». Вірш. Оригінал, рукописний. 19 травня 1847 р. Ф. 506, оп. 1, спр. 7. Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України.

🔹 До дня народження видатного українського поета, художника, громадського діяча, Великого Кобзаря Тараса Григоровича Шевченка Державна архівна служба України презентує унікальний документ Національного архівного фонду, що зберігається у особовому фонді Тараса Шевченка № 506 у Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України.

🔹 Документ віднесений до унікальних за критеріями походження та змісту, оскільки він написаний власноручно Тарасом Шевченком, містить його підпис та унікальну інформацію про творчість поета.

🔹 Це чистовий рукопис вірша «Миколі Івановичу Костомарову», написаний 19 травня 1847 року у Санкт-Петербурзі під час ув'язнення в казематі. Вперше вірш надруковано в журналі «Мета» (1863 рік, № 4) за списком Пантелемона Куліша під довільною назвою «До Миколи Костомарова».

🔹 У вірші поет описує тюремні будні та звертається до Миколи Костомарова, який, як і він, є жертвою царського деспотичного режиму.

🔹 На звороті аркуша міститься напис олівцем «Власноручно написано Т. Г. Шевченком і віддано в Саратові матері Н.І.». Відомо, що дійсно 31 серпня 1857 року поет Шевченко відвідав у Саратові матір М. Костомарова Тетяну Петрівну і передав їй цей вірш.

Тут під'їхали шикарні фото османського війська в Галичині під час Великої війни.

XIV Османська дивізія. Далі підписи до фото у порядку публікації

1. Türken beritten. — Турки верхи
2. Türkische Soldaten. — Турецькі солдати
3. Türkische Verpflegskolonne. - Турецька продовольча колона (колона постачання)
4. Türkische Soldaten. - Турецькі солдати
5. Türkisches Feldgeschütz mit Bedienung.
- Турецька польова гармата з обслугою
6. Меморіал турецьким воякам на межі Тернопільської та Івано-Франківської областей (фото моє)

Джерело: Bundesarchiv

Подяка Олександру Шевцову та Олександру Волоку, що поділились цими світлинами

Дуже цікава біографія цього закордонного агента.

Тут і про поляків у Вермахті, і псевдонім чого вартий - Ян Скшетуський. Та багато іншого.

А найцікавіше, що він то перейшов на бік совєтів, але коли їх викинули з літака в тилу в німців, то він перейшов назад на німецьку сторону.

Цікава історія.

Джерело: ГДА СБУ, Фонд 60, Справа 86726

Вшанування пам’яті Тараса Шевченка в документах української еміграції.

У добірці представлено низку документів 1920–1960 років із фондів Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України.

Окремо фото і підпис до нього - Фото біля пам’ятника Тарасу Шевченку в місті Вінніпег (Канада) з фонду «Уряд Української Народної Республіки в екзилі». 29 травня 1967 р.

ЦДАВО України. Ф. 5235. Оп. 1. Спр. 1018. Арк. 34.