На тлі гучної історії з намагань спершу викрасти, а згодом і вбити у 1957 році в Мюнхені одного з провідних діячів ОУН Лева Ребета дещо в тіні дослідників залишилося питання про те, як чекісти здійснювали оперативну розробку його дружини. А інтерес до неї був не менший, а то навіть і більший через її неабияку харизму, освіченість, розумові здібності, прогресивні погляди, уміння відстоювати свою принципову позицію та викладати її в публічних дискусіях і на папері, авторитет і, зрештою, місце в ієрархії ОУН. Адже Дарія Ребет була єдиною жінкою-членом Проводу ОУН.
Справі, яку завело на Дарію Ребет МҐБ УРСР, дали назву «Оса». Так, вона могла болюче вжалити і ворогів, і політичних опонентів. Це відчув на собі й Степан Бандера під час дискусій з нею на різних зібраннях і форумах, де обговорювали питання про реформування та шляхи подальшого розвитку Організації українських націоналістів, а також у листах, які вона йому писала в продовження цієї теми.
Постанова про заведення справи датована 17 серпня 1947 року. У ній зазначалося:
«Дарія Ребет, оунівське псевдо «Орлян», із 1943 р. є членом Головного Проводу ОУН, входить до складу Закордонного бюро ОУН, виконує обов’язки організаційного референта ОУН».
Тобто за відсутності провідних діячів ОУН, які перебували у гітлерівських концтаборах до 1944 року, Д. Ребет було доручено керувати всією роботою ОУН за кордоном.
Про це в матеріалах справи зазначається таке:
«У період перебування Бандери, Стецька, Ребета Л. та інших лідерів ОУН в ув’язненні (середина 1941 – листопад 1944 р.) Ребет Дарія спільно з Лебедем М., а потім Шухевичем Р. керувала антирадянською діяльністю центрального “проводу” ОУН і була одним із організаторів УГВР… За рішенням президії УГВР серед інших лідерів ОУН-УГВР виїздить до Братислави, а потім до Відня, одержавши від Шухевича Р. повноваження керувати всією організаційною роботою ОУН за кордоном»
Далі більше в документах.
Джерело: Архів СЗРУ
Справі, яку завело на Дарію Ребет МҐБ УРСР, дали назву «Оса». Так, вона могла болюче вжалити і ворогів, і політичних опонентів. Це відчув на собі й Степан Бандера під час дискусій з нею на різних зібраннях і форумах, де обговорювали питання про реформування та шляхи подальшого розвитку Організації українських націоналістів, а також у листах, які вона йому писала в продовження цієї теми.
Постанова про заведення справи датована 17 серпня 1947 року. У ній зазначалося:
«Дарія Ребет, оунівське псевдо «Орлян», із 1943 р. є членом Головного Проводу ОУН, входить до складу Закордонного бюро ОУН, виконує обов’язки організаційного референта ОУН».
Тобто за відсутності провідних діячів ОУН, які перебували у гітлерівських концтаборах до 1944 року, Д. Ребет було доручено керувати всією роботою ОУН за кордоном.
Про це в матеріалах справи зазначається таке:
«У період перебування Бандери, Стецька, Ребета Л. та інших лідерів ОУН в ув’язненні (середина 1941 – листопад 1944 р.) Ребет Дарія спільно з Лебедем М., а потім Шухевичем Р. керувала антирадянською діяльністю центрального “проводу” ОУН і була одним із організаторів УГВР… За рішенням президії УГВР серед інших лідерів ОУН-УГВР виїздить до Братислави, а потім до Відня, одержавши від Шухевича Р. повноваження керувати всією організаційною роботою ОУН за кордоном»
Далі більше в документах.
Джерело: Архів СЗРУ
❤33👍8
Непримітна занедбана могила на Янівському кладовищі у Львові. Тут похований Аксельрод Леонід Соломонович. Звичайному відвідувачу кладовища його ім’я нічого не скаже.
Більша частина життя Леоніда Аксельрода була присвячена розстрілам — він був співробітником НКВД з особливих доручень і займався розстрілами спочатку в Донецькій області у 30-х роках, а потім тим самим на фронті під час війни.
Цікавий факт: велику кількість актів про розстріли разом з Аксельродом підписував майбутній Генеральний прокурор СРСР і головний обвинувач від СРСР у Нюрнберзі Роман Руденко, який у 1937–38 роках був прокурором Донецької області та членом «трійки» НКВД. Тобто, читаючи в газетах разом з усіма совєтськими громадянами про перебіг гучного на весь світ Нюрнберзького процесу, Леонід Аксельрод зберігав свою велику таємницю про те, як з одним із головних дійових осіб Процесу ХХ століття працював пліч-о-пліч в одному залитому кров’ю підвалі.
Це рядки з його нагородного листа:
Опублікував Костянтин Богуславський
Джерело: Архів СБУ
Більша частина життя Леоніда Аксельрода була присвячена розстрілам — він був співробітником НКВД з особливих доручень і займався розстрілами спочатку в Донецькій області у 30-х роках, а потім тим самим на фронті під час війни.
Цікавий факт: велику кількість актів про розстріли разом з Аксельродом підписував майбутній Генеральний прокурор СРСР і головний обвинувач від СРСР у Нюрнберзі Роман Руденко, який у 1937–38 роках був прокурором Донецької області та членом «трійки» НКВД. Тобто, читаючи в газетах разом з усіма совєтськими громадянами про перебіг гучного на весь світ Нюрнберзького процесу, Леонід Аксельрод зберігав свою велику таємницю про те, як з одним із головних дійових осіб Процесу ХХ століття працював пліч-о-пліч в одному залитому кров’ю підвалі.
Це рядки з його нагородного листа:
«…Тов. АКСЕЛЬРОД показал высокое сознание долга в содержании,
конвоировании и этапировании разных государственных преступников
и других арестованных и осужденных за контрреволюционные
преступления лиц.
Приводил в исполнение приговора над врагами Советского народа,
осужденных ВТ Армии и ВТ ряда дивизий.
В целях поднятия боеспособности частей 25 с/к, 52, а затем
4-й Армии, неоднократно командировывался для приведения в исполнения приговоров на передовые позиции…»
Опублікував Костянтин Богуславський
Джерело: Архів СБУ
😢33❤3👎2🔥1
29 лютого 1896 року народився Микола Петрович Любченко (літературний псевдонім – Кость Котко) – український письменник, журналіст.
Загальновідомим є той факт, що у 1934 році він був заарештований органами НКВД за обвинуваченням у контрреволюційній діяльності та засуджений до 10 років ув’язнення. У листопаді 1937 р., після перегляду справи, його засудили до розстрілу.
Вирок було виконано 8 грудня 1937 р.
Проте, вперше Микола Любченко був підданий арешту радянською владою у березні 1920 року. На той час обіймав посаду відповідального редактора газети «Боротьба» – друкованого органу Української комуністичної партії (боротьбистів). Про це свідчить архівна кримінальна справа стосовно нього та іншого «боротьбиста» Миколи Христового, що зберігається у фондах ЦДАГОУ.
Для ознайомлення згадана справа тут: https://e.tsdahou.archives.gov.ua/files/49789/
Загальновідомим є той факт, що у 1934 році він був заарештований органами НКВД за обвинуваченням у контрреволюційній діяльності та засуджений до 10 років ув’язнення. У листопаді 1937 р., після перегляду справи, його засудили до розстрілу.
Вирок було виконано 8 грудня 1937 р.
Проте, вперше Микола Любченко був підданий арешту радянською владою у березні 1920 року. На той час обіймав посаду відповідального редактора газети «Боротьба» – друкованого органу Української комуністичної партії (боротьбистів). Про це свідчить архівна кримінальна справа стосовно нього та іншого «боротьбиста» Миколи Христового, що зберігається у фондах ЦДАГОУ.
Для ознайомлення згадана справа тут: https://e.tsdahou.archives.gov.ua/files/49789/
😢29❤3👍2
Думаю, що багато хто із Вас стежить за війною США та Ізраїлю проти Ірану.
Ми люди освічені, оце я читаю новини впродовж дня і задаюся питанням, а скільки зброї в Ірану, котру їм передали США в рамках афери "Іран-контрас".
Для довідки - «Іран–контрас» — це великий політичний скандал у США 1986 року за президентства Рональд Рейган. Суть — таємний продаж зброї Ірану та незаконне фінансування нікарагуанських повстанців (контрас) в обхід Конгресу.
У 1980-х США офіційно вважали Іран ворожою державою (після Ісламської революції 1979 року).
Попри це, представники адміністрації Рейгана таємно продавали Ірану зброю.
Одним із посередників у цій афері був такий собі Брюс Раппапорт.
Ось Вам довідка КҐБ про нього за липень 1991 року, адресована, доречі прем'єру Фокіну.
Джерело: ГДА СБУ, Фонд 16, Опис 1, Справа 1295
Ми люди освічені, оце я читаю новини впродовж дня і задаюся питанням, а скільки зброї в Ірану, котру їм передали США в рамках афери "Іран-контрас".
Для довідки - «Іран–контрас» — це великий політичний скандал у США 1986 року за президентства Рональд Рейган. Суть — таємний продаж зброї Ірану та незаконне фінансування нікарагуанських повстанців (контрас) в обхід Конгресу.
У 1980-х США офіційно вважали Іран ворожою державою (після Ісламської революції 1979 року).
Попри це, представники адміністрації Рейгана таємно продавали Ірану зброю.
Одним із посередників у цій афері був такий собі Брюс Раппапорт.
Ось Вам довідка КҐБ про нього за липень 1991 року, адресована, доречі прем'єру Фокіну.
Джерело: ГДА СБУ, Фонд 16, Опис 1, Справа 1295
👍37❤5🔥5
Унікальна світлин світлина!!! Петро Болбачан, Василь Вишиваний, Всеволод Петрів. Люди легенди на одному фото разом.
Це 22 травня 1918 року, урочисте прийняття з нагоди зустрічі над Дніпром двох гілок століттями розірваного народу. Добровольців УСС та Запорозької дивізії у сучасному місті Запоріжжі.
Відбулось прийняття і святкування у селі Веселий Кут. Після спільного параду галицьких січовиків і наддніпрянських запорожців.
Світлина зроблена після звільнення сучасного Запоріжжя від московських окупантів підрозділами УСС та успішного походу Запорожців на Крим.
Це були кращі часи нашої визвольної боротьби. Діяв таємний договір, що Галичина (ота що аж під Краків) буде виділена із Австро-Угорської імперії та передана до складу УНР, як союзній державі Німеччини й Автро-Угорщини. Українські війська були готові йти звільняти Кубань.
Текст Юрій Юзич.
Ця чудова знахідка з фотоархіву Івана Боберського в украінськогому науковому Осередку у Вінніпезі. Подяка Василеві Лопуху.
https://www.legionukrainiansichriflemen.com
Це 22 травня 1918 року, урочисте прийняття з нагоди зустрічі над Дніпром двох гілок століттями розірваного народу. Добровольців УСС та Запорозької дивізії у сучасному місті Запоріжжі.
Відбулось прийняття і святкування у селі Веселий Кут. Після спільного параду галицьких січовиків і наддніпрянських запорожців.
Світлина зроблена після звільнення сучасного Запоріжжя від московських окупантів підрозділами УСС та успішного походу Запорожців на Крим.
Це були кращі часи нашої визвольної боротьби. Діяв таємний договір, що Галичина (ота що аж під Краків) буде виділена із Австро-Угорської імперії та передана до складу УНР, як союзній державі Німеччини й Автро-Угорщини. Українські війська були готові йти звільняти Кубань.
Текст Юрій Юзич.
Ця чудова знахідка з фотоархіву Івана Боберського в украінськогому науковому Осередку у Вінніпезі. Подяка Василеві Лопуху.
https://www.legionukrainiansichriflemen.com
❤97👍8😁2
Такий ось чоловік був. Рудченко Мирон. У період Гетьманату був командиром взводу державної варти.
Якщо почитати документ, то нічого поганого він не робив. Ну вбив кілька м*скалів, ну і що? Але певний час в Україні було законодавство, котре вважало борців за Україну - злочинцями.
Зараз, вже не так.
Він, до слова, учасник Шосткинського повстання. Більше про нього тут - https://www.istpravda.com.ua/articles/2018/06/2/152540/
Джерело: ГДА СБУ, Суми, Справа 14103
Якщо почитати документ, то нічого поганого він не робив. Ну вбив кілька м*скалів, ну і що? Але певний час в Україні було законодавство, котре вважало борців за Україну - злочинцями.
Зараз, вже не так.
Він, до слова, учасник Шосткинського повстання. Більше про нього тут - https://www.istpravda.com.ua/articles/2018/06/2/152540/
Джерело: ГДА СБУ, Суми, Справа 14103
👍37❤15👎2