Хочете кримінальну справу Семена Будьонного?
Ловіть, правда є нюанси
Джерело: Архів СБУ
Ловіть, правда є нюанси
Джерело: Архів СБУ
👍17🔥11😁2❤1
На тлі гучної історії з намагань спершу викрасти, а згодом і вбити у 1957 році в Мюнхені одного з провідних діячів ОУН Лева Ребета дещо в тіні дослідників залишилося питання про те, як чекісти здійснювали оперативну розробку його дружини. А інтерес до неї був не менший, а то навіть і більший через її неабияку харизму, освіченість, розумові здібності, прогресивні погляди, уміння відстоювати свою принципову позицію та викладати її в публічних дискусіях і на папері, авторитет і, зрештою, місце в ієрархії ОУН. Адже Дарія Ребет була єдиною жінкою-членом Проводу ОУН.
Справі, яку завело на Дарію Ребет МҐБ УРСР, дали назву «Оса». Так, вона могла болюче вжалити і ворогів, і політичних опонентів. Це відчув на собі й Степан Бандера під час дискусій з нею на різних зібраннях і форумах, де обговорювали питання про реформування та шляхи подальшого розвитку Організації українських націоналістів, а також у листах, які вона йому писала в продовження цієї теми.
Постанова про заведення справи датована 17 серпня 1947 року. У ній зазначалося:
«Дарія Ребет, оунівське псевдо «Орлян», із 1943 р. є членом Головного Проводу ОУН, входить до складу Закордонного бюро ОУН, виконує обов’язки організаційного референта ОУН».
Тобто за відсутності провідних діячів ОУН, які перебували у гітлерівських концтаборах до 1944 року, Д. Ребет було доручено керувати всією роботою ОУН за кордоном.
Про це в матеріалах справи зазначається таке:
«У період перебування Бандери, Стецька, Ребета Л. та інших лідерів ОУН в ув’язненні (середина 1941 – листопад 1944 р.) Ребет Дарія спільно з Лебедем М., а потім Шухевичем Р. керувала антирадянською діяльністю центрального “проводу” ОУН і була одним із організаторів УГВР… За рішенням президії УГВР серед інших лідерів ОУН-УГВР виїздить до Братислави, а потім до Відня, одержавши від Шухевича Р. повноваження керувати всією організаційною роботою ОУН за кордоном»
Далі більше в документах.
Джерело: Архів СЗРУ
Справі, яку завело на Дарію Ребет МҐБ УРСР, дали назву «Оса». Так, вона могла болюче вжалити і ворогів, і політичних опонентів. Це відчув на собі й Степан Бандера під час дискусій з нею на різних зібраннях і форумах, де обговорювали питання про реформування та шляхи подальшого розвитку Організації українських націоналістів, а також у листах, які вона йому писала в продовження цієї теми.
Постанова про заведення справи датована 17 серпня 1947 року. У ній зазначалося:
«Дарія Ребет, оунівське псевдо «Орлян», із 1943 р. є членом Головного Проводу ОУН, входить до складу Закордонного бюро ОУН, виконує обов’язки організаційного референта ОУН».
Тобто за відсутності провідних діячів ОУН, які перебували у гітлерівських концтаборах до 1944 року, Д. Ребет було доручено керувати всією роботою ОУН за кордоном.
Про це в матеріалах справи зазначається таке:
«У період перебування Бандери, Стецька, Ребета Л. та інших лідерів ОУН в ув’язненні (середина 1941 – листопад 1944 р.) Ребет Дарія спільно з Лебедем М., а потім Шухевичем Р. керувала антирадянською діяльністю центрального “проводу” ОУН і була одним із організаторів УГВР… За рішенням президії УГВР серед інших лідерів ОУН-УГВР виїздить до Братислави, а потім до Відня, одержавши від Шухевича Р. повноваження керувати всією організаційною роботою ОУН за кордоном»
Далі більше в документах.
Джерело: Архів СЗРУ
❤33👍8
Непримітна занедбана могила на Янівському кладовищі у Львові. Тут похований Аксельрод Леонід Соломонович. Звичайному відвідувачу кладовища його ім’я нічого не скаже.
Більша частина життя Леоніда Аксельрода була присвячена розстрілам — він був співробітником НКВД з особливих доручень і займався розстрілами спочатку в Донецькій області у 30-х роках, а потім тим самим на фронті під час війни.
Цікавий факт: велику кількість актів про розстріли разом з Аксельродом підписував майбутній Генеральний прокурор СРСР і головний обвинувач від СРСР у Нюрнберзі Роман Руденко, який у 1937–38 роках був прокурором Донецької області та членом «трійки» НКВД. Тобто, читаючи в газетах разом з усіма совєтськими громадянами про перебіг гучного на весь світ Нюрнберзького процесу, Леонід Аксельрод зберігав свою велику таємницю про те, як з одним із головних дійових осіб Процесу ХХ століття працював пліч-о-пліч в одному залитому кров’ю підвалі.
Це рядки з його нагородного листа:
Опублікував Костянтин Богуславський
Джерело: Архів СБУ
Більша частина життя Леоніда Аксельрода була присвячена розстрілам — він був співробітником НКВД з особливих доручень і займався розстрілами спочатку в Донецькій області у 30-х роках, а потім тим самим на фронті під час війни.
Цікавий факт: велику кількість актів про розстріли разом з Аксельродом підписував майбутній Генеральний прокурор СРСР і головний обвинувач від СРСР у Нюрнберзі Роман Руденко, який у 1937–38 роках був прокурором Донецької області та членом «трійки» НКВД. Тобто, читаючи в газетах разом з усіма совєтськими громадянами про перебіг гучного на весь світ Нюрнберзького процесу, Леонід Аксельрод зберігав свою велику таємницю про те, як з одним із головних дійових осіб Процесу ХХ століття працював пліч-о-пліч в одному залитому кров’ю підвалі.
Це рядки з його нагородного листа:
«…Тов. АКСЕЛЬРОД показал высокое сознание долга в содержании,
конвоировании и этапировании разных государственных преступников
и других арестованных и осужденных за контрреволюционные
преступления лиц.
Приводил в исполнение приговора над врагами Советского народа,
осужденных ВТ Армии и ВТ ряда дивизий.
В целях поднятия боеспособности частей 25 с/к, 52, а затем
4-й Армии, неоднократно командировывался для приведения в исполнения приговоров на передовые позиции…»
Опублікував Костянтин Богуславський
Джерело: Архів СБУ
😢33❤3👎2🔥1
29 лютого 1896 року народився Микола Петрович Любченко (літературний псевдонім – Кость Котко) – український письменник, журналіст.
Загальновідомим є той факт, що у 1934 році він був заарештований органами НКВД за обвинуваченням у контрреволюційній діяльності та засуджений до 10 років ув’язнення. У листопаді 1937 р., після перегляду справи, його засудили до розстрілу.
Вирок було виконано 8 грудня 1937 р.
Проте, вперше Микола Любченко був підданий арешту радянською владою у березні 1920 року. На той час обіймав посаду відповідального редактора газети «Боротьба» – друкованого органу Української комуністичної партії (боротьбистів). Про це свідчить архівна кримінальна справа стосовно нього та іншого «боротьбиста» Миколи Христового, що зберігається у фондах ЦДАГОУ.
Для ознайомлення згадана справа тут: https://e.tsdahou.archives.gov.ua/files/49789/
Загальновідомим є той факт, що у 1934 році він був заарештований органами НКВД за обвинуваченням у контрреволюційній діяльності та засуджений до 10 років ув’язнення. У листопаді 1937 р., після перегляду справи, його засудили до розстрілу.
Вирок було виконано 8 грудня 1937 р.
Проте, вперше Микола Любченко був підданий арешту радянською владою у березні 1920 року. На той час обіймав посаду відповідального редактора газети «Боротьба» – друкованого органу Української комуністичної партії (боротьбистів). Про це свідчить архівна кримінальна справа стосовно нього та іншого «боротьбиста» Миколи Христового, що зберігається у фондах ЦДАГОУ.
Для ознайомлення згадана справа тут: https://e.tsdahou.archives.gov.ua/files/49789/
😢29❤3👍2