Маю для Вас щось дужжже цікаве. Колекція фотографій Нахтігалю, Вершуцу, Дивізії Галичина та УПА

Це велика колекція фото Нахтігалю, Вершуцу, Дивізії Галичина та УПА.

Загалом 75 фотографій, більшість із підписами.

На першій фотографії вояки Нахтігалю вирушають на фронт, 19 червня 1941 року.

Ці фото свого часу зберігалися в архіві КГБ і мали бути знищені на початку 1990-их, але один із співробітників їх залишив собі. Таким чином ми маємо їх сьогодні. Оригінали зберігаються у приватній колекції, а копії в архіві Центру досліджень визвольного руху.

Якщо Ви стаєте патроном, а найнижча підписка 3 долари в місяць (120 грн, а хто хоче, то може й більше☺️), то Ви автоматом отримуєте доступ до усіх попередніх колекцій, а там вже тисячі фото і документів. (всі колекції дам в коментарях)

Усі донати котрі приходять на Патреон, я використовую на потреби свого підрозділу у війську.

Тут колеги трошки сенсацію знайшли з вчорашньої колекції.

Перше опубліковане фото вояка УПА із італійським пістолетом-кулеметом Беретта М38.

Стрільці УПА "Богдан", "Чорний", "Шпак", "Вітер".
Загинули в 1947 році.

Там ще ЦДАВО виставили просто тьму документів про Софію Русову до її 170-річчя.

Далі фото по-порядку

Колективна фотографія, зроблена напередодні від’їзду Микити Шаповала до Америки. Серед присутніх — Софія Русова. 10 квітня 1930 р.

Пам’ятне фото під час святкування ювілею Спиридона Черкасенка. Серед присутніх — Софія Русова. 7 липня 1930 р.

Пам’ятне фото під час святкування ювілею Никифора Григорієва. Серед присутніх — Софія Русова. 22 лютого 1933 р.

Фотографія Софії Русової з Михайлом Обідним. Без позначення дати

17 травня 1920 року керуючий справами голови ВЧК в Одесі Зільберман пише рапорт Феліксу Дзержинському про безчинства, що творяться в місті:

«... 15 мая, во время моего пребывания в Одесской Губчека, председателем последней тов.Реденсом и председателем Губкомрартии тов.Яном были арестованы местные ответственные советские работники члены К.П.У.  Янов и Хирш и намечены аресты ряда других ответственных работников по обвинению в участии /а вышеупомянутые двое и в организации/ под видом вечеринки ночного кутежа, в котором приняло участие около сорока человек, в том числе лица определенно политически враждебного лагеря и группа интернациональных кокоток. По словам свидетелей кутеж носил характер афинского вечера и должен был стоить несколько сотен тысяч /до полумиллиона/ рублей.

Вечер был организован в помещении занимаемом Советским учреждением /Представительством наркоминдел/ и сопровождался оркестром музыки. Подробное разследование производится Губчека ускоренным темпом в полном контакте с Губкомпартии в лице своего председателя, который настаивает на суровой каре виновных вплоть до расстрела...»

Певно, товариша Зільбермана і голову губкому партії не запросили на вечірку — і вони образилися.

Рапорт отримав відгук у Москві, про що свідчить мандат, виданий майбутньому наркому НКВД УСРР Балицькому, якого направили до Одеси для розслідування та покарання винних. Під мандатом стоять підписи Фелікса Дзержинського, Християна Раковського та Василя Манцева.

До речі, чекіст Зільберман, який написав рапорт, зробив непогану кар’єру і навіть помер своєю смертю в Москві наприкінці 70-х. Нагороджений у 1940 році за участь в операції з розстрілу поляків у Катині.

Опублікував Костянтин Богуславський

Джерело: Архів СБУ

21 лютого 2000 р. у Києві упокоїлася 80-річна Олена Апанович, історикиня, дослідниця козаччини. Учениця Михайла Брайчевського.

Її батько – білорус, мати – з польських шляхтичів. До 16 років Олена не знала жодного українського слова. А в 1972-у її вигнали з роботи за «український буржуазний націоналізм».

До 25 років вона нічого й не чула про запорожців. У 60-і Апанович вважали найкращим дослідником історії українського козацтва, «єдиним козаком у вітчизняній історичній науці».

Каґебісти, у документах так і написали спершу, що звільнена через націоналістичні погляди, а потім вказали формальну підставу - скорочення штатів.

Джерело: Архів СБУ