Нещодавно трошки шукав інформації про уродженців України, котрі воювали у 10-й танковій дивізії СС "Фрундзберг".
Тут публікую світлини командного складу дивізія під час святкування у Львові, котрі свого часу віднайшов Олександр Шевцов.
А ще помітив цікаву деталь. Добра частина вояків, котрі пішли до цієї дивізії були з Одещини. Вочевидь через присутність німецької меншини у цьому регіоні.
Джерела: Bundesarchiv, Архів СБУ
Тут публікую світлини командного складу дивізія під час святкування у Львові, котрі свого часу віднайшов Олександр Шевцов.
А ще помітив цікаву деталь. Добра частина вояків, котрі пішли до цієї дивізії були з Одещини. Вочевидь через присутність німецької меншини у цьому регіоні.
Джерела: Bundesarchiv, Архів СБУ
👍30❤6👎1
Завжди цікаво знати, якими були провідні та й рядові націоналісти у житті, як сприймалися іншими?
Любов Крюченко, рідна сестра Уляни Крюченко - дружини Василя Кука, хоча не була такою активною, як Уляна, у підпіллі, але добре знала провідників.
Її характеристика членів Крайового проводу ПівдСУЗ.
"Безіменний" - це Василь Кук.
"Арсен" - Петро Дужий.
"Граб" - Ярослав Петречко.
Опублікував: Павло Хобот
Джерело: Архів СБУ
Любов Крюченко, рідна сестра Уляни Крюченко - дружини Василя Кука, хоча не була такою активною, як Уляна, у підпіллі, але добре знала провідників.
Її характеристика членів Крайового проводу ПівдСУЗ.
"Безіменний" - це Василь Кук.
"Арсен" - Петро Дужий.
"Граб" - Ярослав Петречко.
Опублікував: Павло Хобот
Джерело: Архів СБУ
👍19❤5
Сьогодні минає 170 років від дня народження Софії Русової (1856–1940) – громадської діячки, однієї з фундаторок українського жіночого руху, члена Української Центральної Ради, педагогині, популяризаторки ідеї націоналізації шкільної та позашкільної освіти в Україні, письменниці, публіцистки, мемуаристки, перекладачки.
У фондах Центрального державного архіву громадських об’єднань та україніки зберігаються різнопланові документи, пов’язані з життям та діяльністю Софії Русової. Це, зокрема, її листування з рідними та з багатьма відомими представниками української діаспори, а також з емігрантськими та міжнародними громадськими організаціями й установами, рукописи статей і наукових праць, примірник книги «Наші визначні жінки», перевиданої Союзом українок Канади в 1945 році, світлини, візитівки, особисті документи членів родини тощо.
Особливе місце серед цього документального масиву належить особистим щоденникам С. Русової, що охоплюють період 1931–1932 та 1934–1939 років і є важливим джерелом для вивчення історії української еміграції.
У фондах Центрального державного архіву громадських об’єднань та україніки зберігаються різнопланові документи, пов’язані з життям та діяльністю Софії Русової. Це, зокрема, її листування з рідними та з багатьма відомими представниками української діаспори, а також з емігрантськими та міжнародними громадськими організаціями й установами, рукописи статей і наукових праць, примірник книги «Наші визначні жінки», перевиданої Союзом українок Канади в 1945 році, світлини, візитівки, особисті документи членів родини тощо.
Особливе місце серед цього документального масиву належить особистим щоденникам С. Русової, що охоплюють період 1931–1932 та 1934–1939 років і є важливим джерелом для вивчення історії української еміграції.
❤42
Із доповідної записки Головної військової прокуратури РФ у межах розслідування розстрілу польських військовополонених у 1940 році в Смоленській, Харківській і Калінінській областях.
Опублікував Костянтин Богуславський
П.С. був тут колись такий Hendrik van Haar, котрий доводив, що Катинські розстріли - це справа рук німців. Де ж він зараз?
«…Проведено большое количество экспертиз, в том числе судебно-медицинские, почвоведческие и другие криминалистические экспертизы. По заключению почерковедческой экспертизы, на решении Политбюро стоят подписи Сталина И.В. и других его членов. Установлены и допрошены бывшие работники архивных органов НКВД, МГБ, КГБ СССР, у которых выяснена судьба некоторых архивных материалов. Направлено несколько тысяч запросов в архивные и другие государственные органы. Установлена причастность Политбюро ЦК ВКП(б) и органов НКВД СССР к расстрелу польских граждан в 1940 году.
В частности бывший начальник Управления по делам военнопленных НКВД СССР Сопруненко П.К. и бывший начальник Управления НКВД СССР по Калининской области Токарев Д.С. не только подтвердили факты расстрела поляков, но и дали показания о порядке их проведения.
Факт расстрела польских граждан подтверждается письмом бывшего председателя КГБ СССР Шелепина А.Н. Генеральному секретарю ЦК КПСС Хрущеву Н.С. от 3 марта 1959. Допрошенный в качестве свидетеля Шелепин Н.А. подтвердил подлинность этого письма и фактов, изложенных в нём…»
Опублікував Костянтин Богуславський
П.С. був тут колись такий Hendrik van Haar, котрий доводив, що Катинські розстріли - це справа рук німців. Де ж він зараз?
😢19👍10