США і країни Балтії заявили про невизнання незаконної окупації РФ Криму

Балтійські країни і США заявили про застосування принципів «Декларації Уеллеса», яка стала основою політики США щодо невизнання окупації і анексії Радянським Союзом трьох країн Балтії – до політики невизнання незаконної окупації Росією українського Криму.

Подробиці тут: https://arc.construction/886?lang=uk

США и страны Балтии заявили о непризнании незаконной оккупации РФ Крыма

Балтийские страны и США заявили о применении принципов «Декларации Уэллеса», которая стала основой политики США по непризнанию оккупации и аннексии Советским Союзом трех стран Балтии — к политике непризнания незаконной оккупации Россией украинского Крыма.

Подробности тут: https://arc.construction/881?lang=ru

В рамках заседания парламентского комитета был поднят вопрос морской безопасности

Сегодня состоялось заседание комитета внешней политики и межпарламентского сотрудничества, посвященное морской безопасности, в котором приняли участие ключевые чиновники профильных органов (ВМФ, ДПГУ, инфраструктуры), а так же ряд экспертов.

Подробности тут: https://arc.construction/887?lang=ru

В рамках засідання парламентського комітету було обговорено питання морської безпеки

Сьогодні відбулося засідання комітету зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва, присвячене морській безпеці, в якому взяли участь ключові чиновники профільних органів (ВМФ, ДПГУ, інфраструктури), а так же ряд експертів.

Подробиці тут: https://arc.construction/896?lang=uk

Российское вмешательство в работу морских навигационных систем возле Крыма

В июне 2017 года в работе морской навигации в Черном море массово фиксировались перебои. Их ощутили минимум 22 торговых судна. Управление торгового флота США (U.S. Maritime Administration) по этому поводу даже выдало официальное сообщение, в котором отметило, что 22 июня 2017 в 7:10 GMT состоялся морской инцидент в Черном море вблизи точки с координатами 44-15.7N, 037-32.9E. Суть инцидента описана как GPS-препятствия. Управлением было рекомендовано при проходе через район проявлять осторожность.

Об этом пишет кандидат юридических наук Эдуард Плешко.

История имела продолжение. Капитан одного из торговых судов прислал сообщение в Центр навигации береговой охраны США (U.S. Coast Guard Navigation Center), который является контрольным и координационным органом по использованию GPS гражданскими пользователями. В подтверждение, капитан посылал снимки своих навигационных дисплеев, ленту записи, где показано его фактическое местоположение и сообщается GPS позиционирования и скрин дисплея радара, который показал многочисленные контакты AIS (автоматизированная система идентификации) без соответствующего отраженного радиолокационного сигнала.

Навигационный центр проверил ситуацию и убедился, что никаких аномалий в работе спутников не было, так же, как любых аномалий в космической погоде или испытаний. Препятствия для работы систем навигации подтвердили несколько независимых расследований, а в экспертном заключении Навигационного центра Береговой охраны США отмечалось, что Россия имеет довольно сильные возможности для подавления GPS, более 250 000 башен сотовой связи в РФ оборудованы устройствами для этого как элементы системы защиты от атак американских ракет.

Впоследствии опубликован и доклад Директора национальной разведки США, где сказано, что Россия придает важное значение возможности глушения американских спутниковых систем. Военные эксперты высказали мнение, что спуфинг-атаку на суда вблизи российского побережья, осуществила Россия, а сделано это было для «раскрутки» российской системы ГЛОНАСС или наземной неавтономной системы радионавигации «Чайка», предоставление им преимущества перед GPS. Возможно были и другие причины, известные только россиянам.

Отчет американской неправительственной организации C4ADS «Above Us Only Stars — Exposing GPS Spoofing in Russian and Syria», который вышел в начале апреля 2019 года, доказывает, что РФ использует технологии с дезориентации системы спутниковой навигации GPS, в частности в оккупированном Крыму, что представляет значительную угрозу для GPS-систем гражданских пользователей. Искажение сигнала может привести к тому, что система неправильно определит местоположение объекта, или корабль или самолет не сможет правильно определить свое место пребывания или потерять доступ к системе позиционирования.

Продолжение https://arc.construction/851?lang=ru

Російське втручання в роботу морських навігаційних систем біля Криму

У червні 2017 року в роботі морської навігації у Чорному морі масово фіксувалися перебої. Їх відчули мінімум 22 торговельних судна. Управління торгового флоту США (U.S. Maritime Administration) з цього приводу навіть видало офіційне повідомлення, в якому зазначило, що 22 червня 2017 о 7:10 GMT відбувся морський інцидент в Чорному морі поблизу точки з координатами 44-15.7N, 037-32.9E. Сутність інциденту описана як GPS-перешкоди. Управлінням було рекомендовано при проході через район проявляти обережність.

Про це пише кандидат юридичних наук Едуард Плешко.

Історія мала продовження. Капітан одного із торговельних суден надіслав повідомлення до Центру навігації берегової охорони США (U.S. Coast Guard Navigation Center), який є контрольним та координаційним органом з використання GPS цивільними користувачами. На підтвердження, капітан надсилав знімки своїх навігаційних дисплеїв, стрічку записи, де показано його фактичне місце розташування і повідомляється GPS позиціонування та скрін дисплея радара, який показав численні контакти AIS (автоматизована система ідентифікації) без відповідного відбитого радіолокаційного сигналу.

Навігаційний центр перевірив ситуацію та переконався, що ніяких аномалій в роботі супутників не було, так само, як будь-яких аномалій в космічній погоді або випробувань. Перешкоди для роботи систем навігації підтвердили кілька незалежних розслідувань, а в експертному висновку Навігаційного центру Берегової охорони США зазначалося, що Росія має досить сильні можливості для придушення GPS, понад 250 тисяч веж стільникового зв’язку в РФ обладнані пристроями для цього як елементи системи захисту від атак американських ракет.

Згодом опубліковано й доповідь Директора національної розвідки США, де сказано, що Росія надає важливе значення можливості глушіння американських супутникових систем. Військові експерти висловили думку, що спуфінг-атаку на судна поблизу російського узбережжя, здійснила Росія, а зроблено це було для «розкрутки» російської системи ГЛОНАСС або наземної неавтономної системи радіонавігації «Чайка», надання їм переваги перед GPS. Можливо були й інші причини, відомі тільки росіянам .

Звіт американської неурядової організації C4ADS «Above Us Only Stars – Exposing GPS Spoofing in Russian and Syria», який вийшов на початку квітня 2019 року, доводить, що РФ використовує технології з дезорієнтації системи супутникової навігації GPS, зокрема в окупованому Криму, що становить значну загрозу для GPS-систем цивільних користувачів. Спотворення сигналу може призвести до того, що система неправильно визначить місце розташування об’єкта, або корабель чи літак не зможе правильно визначити власне місце перебування, або втратити доступ до системи позиціонування.

Продовження https://arc.construction/856?lang=uk

Крымского гражданского журналиста Руслана Сулейманова суд оставил под арестом

Адвокат Лиля Гемеджи заявила о том, что Третий апелляционный суд города Сочи оставил под арестом гражданского журналиста, фигуранта второго симферопольского «дела Хизб ут-Тахрир». Так, Руслан Сулейманов будет находиться в следственном изоляторе до середины сентября 2020 года.

Все подробности здесь: https://arc.construction/898?lang=ru

Кримського громадянського журналіста Руслана Сулейманова суд залишив під арештом

Адвокат Ліля Гемеджі заявила про те, що Третій апеляційний суд міста Сочі залишив під арештом громадянського журналіста, фігуранта другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір». Так, Руслан Сулейманов буде знаходитися в слідчому ізоляторі до середини вересня 2020 року.

Всі подробиці тут: https://arc.construction/903?lang=uk

Антон Кориневич: РФ уничтожает связь между оккупированным Крымом и Украиной

В представительстве президента Украины в АР Крым постоянно контролируют ситуацию, связанную с ограничениями со стороны российских властей на передвижение крымчан через административную границу между Херсонской областью и оккупированным полуостровом.

Детали тут: https://arc.construction/911?lang=ru

Антон Кориневич: РФ знищує зв’язок між окупованим Кримом і Україною

У представництві президента України в АР Крим постійно контролюють ситуацію, пов’язану з обмеженнями з боку російської влади на пересування кримчан через адміністративний кордон між Херсонською областю та окупованим півостровом.

Деталі Тут: https://arc.construction/906?lang=uk

Европейский союз требует Россию освободить карельского историка Дмитриева

Европейский союз требует освободить главу карельского отделения «Мемориала» Юрия Дмитриева, которого приговорили к 3,5 годам колонии. Соответствующее заявление было обнародовано Европейской службой внешней деятельности.

Подробности тут: https://arc.construction/925?lang=ru

Європейський союз вимагає Росію звільнити карельського історика Дмитрієва

Європейський союз вимагає звільнити главу карельського відділення «Меморіалу» Юрія Дмитрієва, якого засудили до 3,5 років колонії. Відповідна заява була оприлюднена Європейською службою зовнішньої діяльності.

Подробиці тут: https://arc.construction/920?lang=uk

Денисова осудила действия оккупационных властей Крыма, потребовавших снести храм ПЦУ в Евпатории

Уполномоченный Верховной Рады по правам человека Людмила Денисова осудила действия оккупационных властей Крыма, которые потребовали снести храм ПЦУ в Евпатории.

Подробности тут: https://arc.construction/927?lang=ru

Денисова засудила дії окупаційної влади Криму, які вимагають знести храм ПЦУ в Євпаторії

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Людмила Денисова засудила дії окупаційної влади Криму, які вимагають знести храм ПЦУ в Євпаторії.

Подробиці тут: https://arc.construction/932?lang=uk

Морська безпека України та кримські виклики

Станом на липень 2020 р. морська політика України, включно з її юридичною, економічною, безпековою, екологічною, оборонною складовими залишається несформованою.

Про це пише доктор юридичних наук, професор Борис Бабін.

Зокрема нинішня відсутність такої політики була одним з ключових факторів окупації державою-агресором Криму, встановлення РФ контролю за переважною більшістю морських акваторій України, вона й наразі залишається одним з основних факторів, що ускладнює деокупацію півострова.

Відсутність такої політики, ускладнена ситуацією міждержавного конфлікту тягне наступні основні ризики для України:

– зникнення залишків торговельного, зокрема рибальського флоту, що перебуває під юрисдикцією України;

– подальша втрата Україною позицій на світовому ринку екіпажів торговельних суден, підготовки кадрів для морської галузі, що серед іншого означатиме соціальний колапс вітчизняних приморських міст;

– повний контроль РФ над акваторією Азовського моря, над вантажними перевезеннями з портів Бердянську та Маріуполя, над азовським рибальством;

– поступове встановлення РФ контролю над наближеною до Одеської та Миколаївської областей акваторії Чорного моря, з встановленням контролю за вантажними перевезеннями з усіх чорноморських портів України, над вітчизняним чорноморським рибальством, унеможливлення видобування та розвідки мінеральних морських ресурсів;

– посилання використання акваторії Азовського та Чорного морів для нелегального трафіку, контрабанди, диверсійно-підривної діяльності проти материкової України.

До основних ризиків для морського сектору України слід віднести:

– пострадянський характер управління морським господарством;

– російська агресія, окупація Криму та контроль агресора за українськими морськими просторами;

– пандемія коронавірусу та пов’язана з нею економічна криза.

Парламентська робота у цій сфері може мати наступні ефективні напрями:

– посилений постійний парламентський контроль за діяльністю МЗС, Мінінфраструктури, Морської адміністрації, Держрибагенства, Міносвіти, Держекоінспекції у морському секторі, зокрема за основними показниками, корупційними факторами та ризиками, якістю управлінських рішень, їх відповідності національним інтересам;

– парламентський контроль за сприянням центральними та місцевими органами влади виконанню нинішніх невідкладних завдань з охорони та оборони морського сектору ВМС ЗСУ та ДПСУ, за сприянням посиленню спроможності корабельно-катерного складу та берегового забезпечення;

– ініціатива та опрацювання законопроектів з питань регламентації торговельного мореплавства, режиму морських просторів;

– опрацювання та підтримка приєднання України до міжнародних угод у сфері торговельного судноплавства;

– лобіювання інтересів України у морському секторі в рамках міжпарламентського співробітництва.

Серед основних міжнародно-правових заходів слід віднести:

– об’єктивну оцінку ситуації в арбітражах, які Україна веде проти РФ щодо порушення Конвенції з морського права 1982 р. та сприяння оздоровленню ситуації, пов’язаної із позицією України в цих арбітражах, її доказовим забезпеченням;

– початок вирішення згідно вимог міжнародного морського права кризової ситуації з правовим режимом Азовського моря та Керченської протоки, припинення спільних з державою-агресором коллаборативних дій у азовському рибальстві, встановлення у Азовському морі повноцінних режимів територіального моря та виключної морської економічної зони;

Продовження: https://arc.construction/940?lang=uk

Морская безопасность Украины и крымские вызовы

По состоянию на июль 2020 г. морская политика Украины, включительно с ее юридической, экономической, безопасной, экологической, оборонной составляющими остается несформированной.

Об этом пишет доктор юридических наук, профессор Борис Бабин.

В частности, нынешнее отсутствие такой политики было одним из ключевых факторов оккупации государством-агрессором Крыма, установления РФ контроля за подавляющим большинством морских акваторий Украины, это и сейчас остается одним из основных факторов, что усложняет деоккупацию полуострова.

Отсутствие такой политики, затрудненная ситуация межгосударственного конфликта влечет следующие основные риски для Украины:

— исчезновение остатков торгового, в частности рыболовного флота, находящегося под юрисдикцией Украины;

— дальнейшая потеря Украиной позиций на мировом рынке экипажей торговых судов, подготовки кадров для морской отрасли что среди прочего будет означать социальный коллапс отечественных приморских городов;

— полный контроль РФ над акваторией Азовского моря, над грузовыми перевозками из портов Бердянска и Мариуполя, над Азовским рыболовством;

— постепенное установление РФ контроля над приближенной к Одесским и Николаевским областям акватории Черного моря, с установлением контроля за грузовыми перевозками из всех черноморских портов Украины, над отечественным черноморским рыболовством, невозможность добычи и разведки минеральных морских ресурсов;

— усиление использования акватории Азовского и Черного морей для нелегального трафика, контрабанды, диверсионно-подрывной деятельности против материковой Украины.

К основным рискам для морского сектора Украины следует отнести:

— постсоветский характер управления морским хозяйством;

— российская агрессия, оккупация Крыма и контроль агрессора за украинскими морскими пространствами;

— пандемия коронавируса и связанный с ней экономический кризис.

Парламентская работа в этой сфере может иметь следующие эффективные направления:

— усиленный постоянный парламентский контроль за деятельностью МИД, Мининфраструктуры, Морской администрации, Госрыбагенства, Минобразования, Госэкоинспекции в морском секторе, в частности по основным показателям, коррупционными факторами и рисками, качеством управленческих решений, их соответствие национальным интересам;

— парламентский контроль при содействии центральных и местных органов власти выполнению нынешних неотложных задач по охране и обороне морского сектора ВМС ВСУ и ГНСУ, при содействии усиления способности корабельно-катерного состава и берегового обеспечения;

— инициатива и обработка законопроектов по вопросам регламентации торгового мореплавания, режима морских пространств;

— разработка и поддержка присоединения Украины к международным соглашениям в области торгового судоходства;

— лоббирование интересов Украины в морском секторе в рамках межпарламентского сотрудничества.

Среди основных международно-правовых мер следует отнести:

— объективная оценка ситуации в арбитражах, которые Украина ведет против РФ о нарушении Конвенции по морскому праву 1982 г. и содействие оздоровлению ситуации, связанной с позицией Украины в этих арбитражах, ее доказательным обеспечением;

— начало решения согласно требованиям международного морского права кризисной ситуации с правовым режимом Азовского моря и Керченского пролива, прекращение совместных с государством-агрессором коллаборативних действий в азовском рыболовстве, установление в Азовском море полноценных режимов территориального моря и исключительной морской экономической зоны;

Продолжение: https://arc.construction/935?lang=ru

Річка Кача в Бахчисарайському районі окупованого Криму майже зникла (фото)

У мережу потрапило фото, де кримчани показали наслідки посухи в окупованому Криму. Так, в Twitter були опубліковані кадри критичного стану річки Кача в Бахчисарайському районі, зроблені 24 липня 2020 року. Також наголошується, що раніше рівень води був значно вище.

Тепла зима, яка супроводжувалася мінімальною кількістю опадів, привела до того, що багато річок на території півострова практично пересохли, а деякі водосховища взагалі перетворилися в калюжі.

Нагадаємо, Північно-Кримський канал на 85% забезпечував Крим прісною водою. З травня 2014 го поставки води були припинені через окупацію півострова Росією. Україна на офіційному рівні заявляє, що не збирається обговорювати відновлення водопостачання. «Вода по каналу піде до Криму тільки після деокупації. Ніякої води до деокупації», – пояснював постійний представник президента України в АРК.

Більше фото тут => https://arc.construction/960?lang=uk

Река Кача в Бахчисарайском районе оккупированного Крыма почти исчезла (фото)

В сеть попало фото, где крымчане показали последствия засухи в оккупированном Крыму. Так, в Twitter были опубликованы кадры критического состояния реки Кача в Бахчисарайском районе, сделанные 24 июля 2020 года. Также отмечается, что ранее уровень воды был значительно выше.

Теплая зима, которая сопровождалась минимальным количеством осадков, привела к тому, что многие реки на территории полуострова практически пересохли, а некоторые водохранилища вообще превратились в лужи.

Напомним, Северо-Крымский канал на 85% обеспечивал Крым пресной водой. С мая 2014-го поставки воды были приостановлены из-за оккупации полуострова Россией. Украина на официальном уровне заявляет, что не собирается обсуждать восстановление водоснабжения.

«Вода по каналу пойдет в Крым только после деоккупации. Никакой воды до деоккупации», — объяснял постоянный представитель президента Украины в АРК.

Больше фото здесь => https://arc.construction/943?lang=ru

Кримськотатарські справи у Європейському суді з прав людини

І Україна, і Росія є сторонами Європейської конвенції з прав людини і основоположних свобод (ЄКПЛ), яка встановлює обов’язкову юрисдикцію Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) та процедуру міждержавних заяв. Механізм Європейської конвенції не передбачає тривалої процедури позасудового вирішення суперечок, в той час як процедура тимчасових заходів займає дні, порівняно з місяцями в Міжнародному Суді ООН. Тому цілком логічно, що Україна звернулася до цієї процедури одразу після початку анексії.

Про це пише кандидат юридичних наук Олексій Плотніков.

13 березня 2014 року Україна подала свою першу заяву проти Росії, в якій просила визнати порушення Європейської конвенції з прав людини під час окупації Криму. Поряд з заявою, Україна подала клопотання про застосування попередніх заходів у відповідності до правила 39 Регламенту Суду. Україна стверджувала, що Росія здійснювала ефективний контроль над Кримом з 27 лютого 2014 року, і що в ході протиправної окупації Росія через своїх агентів прямо порушила Статтю 2 (право на життя), Статтю 3 (заборона катувань, нелюдського або принизливого поводження), Статтю 5 (право на свободу та особисту недоторканість), Статтю 6 (право на справедливий суд), Статтю 8 (право на повагу до приватного життя), Статтю 9 (свобода віросповідання), Статтю 10 (свобода вираження поглядів), Стаття 11 (свобода зібрань та об’єднань) ЄКПЛ, а також Статтю 1 Протоколу № 1 (захист власності), Статтю 2 Протоколу № 1 (право на освіту), Статтю 2 Протоколу № 4 (свобода пересування). Україна заявляла про наявність адміністративної практики вбивств військовослужбовців та цивільних осіб, які виступали проти окупації.

Крім того, Україна заявила, що громадяни України в Криму піддаються незаконному автоматичному переведенню до російського громадянства, а також про наявність інформації про випадки нападів, викрадення та жорстокого поводження з журналістами та релігійними лідерами, які не були членами Російської православної церкви. Крім того, Україна стверджувала, що свобода зібрань в Криму була незаконно обмежена. Ці порушення, напади та обмеження були особливо дискримінаційними для кримських татар. У своєму клопотанні про тимчасові заходи Україна просила Суд наказати Росії утриматися від таких порушень. Клопотання було задоволено того ж дня [1]. Відтоді Україна подала до Європейського суду ряд інших заяв, серед яких:

– «Україна проти Росії (III)» від імені Хайсера Джемілєва, сина Мустафи Джемілєва, який був заарештований, затриманий та підданий жорстокому поводженню фактичною владою в Криму (пізніше ця скарга переведена в категорію індивідуальних заяв);

– «Україна проти Росії (IV)» щодо широкого спектру порушень, що виникли внаслідок окупації Криму та військового втручання Росії до східних регіонів України. Пізніше ця заява була розбита на дві частини, де позови подані внаслідок окупації Криму були об’єднані у справі Україна проти Росії (IV), тоді як претензії, пов’язані з діяльністю Росії та її представників у регіоні Донбасу, стали справою «Україна проти Росії (V)».

Продовження: https://arc.construction/799?lang=uk

Крымскотатарские дела в Европейском суде по правам человека

И Украина, и Россия являются сторонами Европейской конвенции по правам человека и основных свобод (ЕКПЧ), которая устанавливает обязательную юрисдикцию Европейского суда по правам человека (ЕСПЧ) и процедуру межгосударственных заявлений. Механизм Европейской конвенции не предусматривает длительной процедуры внесудебного разрешения споров, в то время как процедура временных мер занимает дни, по сравнению с месяцами в Международном Суде ООН. Поэтому вполне логично, что Украина обратилась к этой процедуре сразу после начала аннексии.

Об этом пишет кандидат юридических наук Алексей Плотников.

13 марта 2014 года Украина подала свое первое заявление против России, в котором просила признать нарушение Европейской конвенции по правам человека во время оккупации Крыма. Наряду с заявлением, Украина подала ходатайство о применении предварительных мер в соответствии с правилом 39 Регламента Суда. Украина утверждала, что Россия осуществляла эффективный контроль над Крымом с 27 февраля 2014 года, и в ходе противоправной оккупации Россия через своих агентов прямо нарушила Статью 2 (право на жизнь), Статью 3 (запрещение пыток, бесчеловечного или унизительного обращения), статью 5 (право на свободу и личную неприкосновенность), Статью 6 (право на справедливый суд), Статью 8 (право на уважение частной жизни), статью 9 (свобода вероисповедания), Статью 10 (свобода выражения), статью 11 (свобода собраний и объединений) ЕКПЧ, а также Статью 1 Протокола № 1 (защита собственности), Статью 2 Протокола № 1 (право на образование), Статью 2 Протокола № 4 (свобода передвижения). Украина заявляла о наличии административной практики убийств военнослужащих и гражданских лиц, выступавших против оккупации.

Кроме того, Украина заявила, что граждане Украины в Крыму подвергаются незаконному автоматическому переводу к российскому гражданству, а также о наличии информации о случаях нападений, похищения и жестокого обращения с журналистами и религиозными лидерами, которые не были членами Русской православной церкви. Кроме того, Украина утверждала, что свобода собраний в Крыму была незаконно ограничена. Эти нарушения, нападения и ограничения были особенно дискриминационными для крымских татар. В своем ходатайстве о временных мерах Украина просила Суд приказать России воздержаться от таких нарушений. Ходатайство было удовлетворено в тот же день [1]. С тех пор Украина подала в Европейский суд ряд других заявлений, среди которых:

— «Украина против России (III)» от имени Хайсера Джемилева, сына Мустафы Джемилева, который был арестован, задержан и подвергнут жестокому обращению фактической властью в Крыму (позднее эта жалоба переведена в категорию индивидуальных заявлений);

— «Украина против России (IV)» по широкому спектру нарушений, возникших в результате оккупации Крыма и военного вмешательства России в восточные регионы Украины. Позже это заявление было разбито на две части, где иски поданы в результате оккупации Крыма были объединены в деле Украина против России (IV), тогда как претензии, связанные с деятельностью России и ее представителей в регионе Донбасса, стали делом «Украина против России (V)».

Продолжение на https://arc.construction/804?lang=ru

У Чорному морі військові РФ проводять експеримент з роботизованою системою підводного моніторингу

У Чорному морі російськими військовими проводиться експеримент зі швидкого розгортання системи підводного моніторингу. Про це повідомляється в Міноборони РФ.

“Військово-технічний експеримент з тестування системи моніторингу підводної обстановки з використанням разносередніх робототехнічних комплексів проводиться в акваторії Чорного моря фахівцями Міноборони Росії, підприємств оборонно-промислового комплексу і вчених військового інноваційного технополісу” Ера “, – наголошується в повідомленні.

В ході дослідження військові спільно з розробниками будуть застосовувати різні робототехнічні комплекси та гідроакустичні засоби, щоб визначити найбільш перспективні. Експеримент покликаний показати, наскільки добре нові підводні роботи зможуть розпізнавати не тільки великі об’єкти, але і малогабаритні робототехнічні комплекси.

“Основні засоби – це гідролокатор бокового огляду. Також є система фото- і відеоспостереження, радіозв’язок, гідроакустична система дистанційного зондування. Вони можуть визначити і передати координати цільових об’єктів”, – зазначив головний конструктор Юрій Рожков.

https://arc.construction/972?lang=uk