Госэкоинспекция присоединится к межведомственной группе по экологическому мониторингу в оккупированном Крыму

Государственная экологическая инспекция Украины будет обмениваться опытом с Минэкологии и прокуратурой АР Крым, чтобы наработать механизм осуществления экологического контроля на территории полуострова. Об этом сообщил председатель Госэкоинспекции Андрей Малеваный на официальном веб-портале ведомства.

Совместно с Министерством охраны окружающей среды и природных ресурсов Украины и прокуратурой АР Крым и города Севастополя будет нарабатывать практический план природоохранного контроля на территории полуострова, а также обмениваться информацией и опытом.

«На сегодняшний день в результате временной оккупации Крыма, проверка соблюдения природоохранного законодательства там невозможна. Вместе с тем, экологическая ситуация на территории Крымского полуострова влияет и на состояние окружающей среды в соседней Херсонской области. Именно поэтому обеспечение экологического контроля в Крыму очень важно», — заявил Андрей Малеваный.

В течение 2018-2020 годов ГЭИ регулярно проводит отбор проб почв на содержание сульфатов в точках наблюдения неподалеку предприятия «Крымский титан». «Последнее такое мероприятие проводилось с 28 августа по 4 сентября 2020 года по обращению первого заместителя председателя Херсонской ОГА: в пробах почвы обнаружено содержание сульфатов на уровне от 90,54 мк/кг до 2812,61 мк/кг. К сожалению, сейчас нельзя установить, являются ли эти показатели превышением, ведь национальные ПДК (предельно допустимые концентрации) веществ в почвах не приняты», — пояснил Андрей Малеваный.

Также председатель Госэкоинспекции отметил, что ГЭИ в рамках работы межведомственной группы также будут использовать аэрокосмические снимки полуострова.

«В процессе совместной работы с Минэкологии и АР Крым и города Севастополя будем использовать информацию, которую ГЭИ получает от Государственного космического агентства Украины в рамках Меморандума о сотрудничестве. Поскольку агентство осуществляет аэрокосмические снимки полуострова, использование которых позволит оперативно отслеживать изменения в природной среде», — добавил Андрей Малеваный.

Подробно тут: https://arc.construction/6492?lang=ru

Держекоінспекція долучиться до міжвідомчої групи з екологічного моніторингу в окупованому Криму

Державна екологічна інспекція України буде обмінюватись досвідом з Мінекології та прокуратурою АР Крим, щоб напрацювати механізм здійснення екологічного контролю на території півострову. Про це повідомив голова Держекоінспекції Андрій Мальований на офіційному веб-порталі відомства.

Спільно з Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України і прокуратурою АР Крим та міста Севастополя напрацьовуватимемо практичний план природоохоронного контролю на території півострова, а також обмінюватимемось інформацією та досвідом.

«На сьогоднішній день внаслідок тимчасової окупації Криму, перевірка дотримання природоохоронного законодавства там неможлива. Разом з тим, екологічна ситуація на території Кримського півострову впливає і на стан довкілля в сусідній Херсонській області. Саме тому забезпечення екологічного контролю в Криму дуже важливе», – заявив Андрій Мальований.

Упродовж 2018-2020 років ДЕІ регулярно проводить відбір проб ґрунтів на вміст сульфатів у точках спостереження неподалік підприємства «Кримський титан». «Останній такий захід проводився з 28 серпня по 4 вересня 2020 року за зверненням першого заступника голови Херсонської ОДА: у пробах ґрунту виявлено вміст сульфатів на рівні від 90,54 мк/кг до 2812,61 мк/кг. На жаль, зараз не можна встановити, чи є ці показники перевищенням, адже національні ГДК (гранично допустимі концентрації) речовин у ґрунтах не прийняті», – пояснив Андрій Мальований.

Також голова Держекоінспекції зазначив, що ДЕІ в рамках роботи міжвідомчої групи також використовуватиме аерокосмічні знімки півострову.

«В процесі спільної роботи з Мінекології та АР Крим та міста Севастополя будемо також використовувати інформацію, яку ДЕІ отримує від Державного космічного агентства України в рамках Меморандуму про співпрацю. Оскільки агентство здійснює аерокосмічні знімки півострову, використання яких дозволить оперативно відстежувати зміни у природному середовищі», – додав Андрій Мальований.

Подробиці тут: https://arc.construction/6490?lang=uk

В Севастополе оккупанты вводят новый пакет ограничений из-за COVID-19

Оккупационные «власти» Севастополя приняли новый пакет ограничений, связанный с распространением коронавируной инфекцией в городе.

Так, согласно «приказу» с 20 декабря в севастопольских ресторанах, гостиницах, спа-отелях и санаториях запрещены любые массовые мероприятия — банкеты, свадьбы, корпоративы, а также услуги кейтеринга. Запрет на организацию таких мероприятий будет действовать как в вечернее, так и в дневное время.

Вместе с тем, с 20 декабря по 15 января запрещены организация и проведение новогодних ёлок на площадях города, в домах культуры, в торгово-развлекательных, спортивных комплексах, гостиницах, детских садах и в учреждениях допобразования.

Подробно тут: https://arc.construction/6495?lang=ru



У Севастополі окупанти вводять новий пакет обмежень через COVID-19

Окупаційна «влада» Севастополя прийняла новий пакет обмежень, пов’язаний з поширенням коронавіруної інфекції у місті.

Так, згідно з «наказом» з 20 грудня у севастопольських ресторанах, готелях, спа-готелях і санаторіях заборонені будь-які масові заходи – банкети, весілля, корпоративи, а також послуги кейтерингу. Заборона на організацію таких заходів буде діяти як у вечірній, так і в денний час.

Разом з тим, з 20 грудня по 15 січня заборонені організація і проведення новорічних ялинок на площах міста, у будинках культури, у торгово-розважальних, спортивних комплексах, готелях, дитячих садах і в установах додаткової освіти.

Подробиці тут: https://arc.construction/6503?lang=uk

Более 1,5 тысяч школьников в Симферополе переведены на дистанционное обучение

В Симферополе 1625 школьников перевели на дистанционное обучение из-за ОРВИ. Об этом сообщила так называемая «замглавы администрации» Татьяна Сухина.

«В связи с заболеваемостью ОРВИ в образовательных учреждениях Симферополя на сегодняшний день 1625 детей переведены на дистанционное обучение. Ученики в доступном режиме получают домашнее задание, выполняют его, выходят на связь в определенное время, по расписанию, и отвечают на вопросы», – заявила «чиновник».

Также Сухина отметила, что отклонение ЕГЭ от графика пока не планируется.

Подробно тут: https://arc.construction/6505?lang=ru


Більше 1,5 тисячі школярів у Сімферополі переведені на дистанційне навчання

У Сімферополі 1625 школярів перевели на дистанційне навчання через ГРВІ. Про це повідомила так звана «заступник голови адміністрації» Тетяна Сухіна.

«У зв’язку із захворюваністю на ГРВІ в освітніх установах Сімферополя на сьогоднішній день 1625 дітей переведені на дистанційне навчання. Учні у доступному режимі отримують домашнє завдання, виконують його, виходять на зв’язок у певний час, за розкладом, і відповідають на питання”, – заявила «чиновник».

Також Сухіна зазначила, що відхилення ЄДІ від графіка поки не планується.

Подробиці тут: https://arc.construction/6510?lang=uk

Ласточкино гнездо: китч за 80 миллионов

25 ноября 2020 года «глава Крыма» Сергей Аксенов, «спикер Госсовета» Владимир Константинов и «министр культуры» Арина Новосельская «торжественно открыли» всемирно известный замок «Ласточкино гнездо» после «реконструкции». С помощью имитации «заботы о культурном наследии» оккупанты «освоили» 80 миллионов рублей бюджетных денег и подготовили замок к поглощению структурами друзей Путина Роттенбергов. До этого объект сопровождали громкие скандалы.

Перед самым началом оккупации, в январе 2014 замок «Ласточкино гнездо» признали одной из интереснейших мировых достопримечательной, а его фото объявили лучшим снимком международного издания National geographic [1]. Изображение замка является одной из визиток Украины, символом украинского Крыма как здравницы мирового значения. «Ласточкиному гнезду» 108 лет, оно было построено по заказу немецкого нефтепромышленника барона Штейнгеля. Затем усадьбу купил российский купец Шелапутин, открыл там ресторан, но вскоре скончался и проект провалился. В 1927 году замок был сильно поврежден в результате землетрясения.

При СССР «Ласточкино гнездо» реконструировали в 1967-1968 годах, после чего замок стал существенно отличаться от первоначального сооружения. В 1991-2014 годах замок имел важнейшее значение для курортно-туристического Крыма, считался объектом, обязательным к посещению для всех туристов. Многочисленные экскурсии на теплоходах и автобусах к объекту, работа кафе и сувенирных рынков, производство символики с изображением «Ласточкиного гнезда» создавало сотни рабочих мест – замок был одной из опор мелкого и среднего бизнеса Крыма.

Практически одновременно с началом российского военного вторжения часть замка «Ласточкино гнездо» и его панорамный балкончик были зачем-то перекрыты оккупационными властями Крыма. Их объяснения об якобы «аварийном состоянии» выглядят сомнительными, потому что оккупанты в принципе не заботятся о жизнях людей и ничего не восстанавливают в Крыму.

Кроме того, с начала оккупации весь связанный с Ласточкиным гнездом мелкий и средний бизнес обложили большой данью местные «полицейские», «чиновники» и криминальный авторитет из Гаспры Олег Земляной. Прилегающий к замку украденный у Украины пансионат «Жемчужина» захватило ООО «УКИП» российского генерала Владимира Зарицкого, человека друзей Путина Ротенбергов [2] с целью строительства элитного коттеджного поселка для «невыездной» российской элиты [4]

Один из составителей «генерального плана» оккупированной Ялты [3] Андрей Опалинский в кулуарах говорил, что Ротенберги построят там пятизвездочный отель для российской элиты. При этом Опалинский показывал «блогерам и журналистам» эскизы циклопической безвкусицы, отдаленно напоминающей Воронцовский дворец в Алупке. Сообщалось, что в «элитный отельный комплекс» войдет и замок «Ласточкино гнездо», доступ туда будет открыт только «элитным постояльцам отеля», а все остальные смогут наблюдать объект только с моря. Все это провоцировало скандалы и недовольство у населения, фоном для чего были дрязги оккупантов.

Подробно тут: https://arc.construction/6512?lang=ru

Ластівчине гніздо: кітч за 80 мільйонів

25 листопада 2020 року «глава Криму» Сергій Аксьонов, «спікер Держради» Володимир Константинов та «міністр культури» Аріна Новосельська «урочисто відкрили» всесвітньо відомий замок «Ластівчине гніздо» після «реконструкції». За допомогою імітації «турботи про культурну спадщину» окупанти «освоїли» 80 мільйонів рублів «бюджетних грошей» та підготували замок до поглинання структурами друзів Путіна Роттенбергів. До цього об’єкт супроводжували гучні скандали.

Перед самим початком окупації, в січня 2014 року замок «Ластівчине гніздо» визнали однією з найцікавіших світових пам’яток, а його фото оголосили найкращим знімком міжнародного видання «National geographic» [1]. Зображення замку є однією з візитівок України, символом українського Криму як здравниці світового значення. «Ластівчиному гнізду» 108 років, воно було побудовано на замовлення німецького нафтопромисловця барона Штейнгеля. Потім садибу купив російський купець Шелапутін, відкрив там ресторан, але незабаром він помер та проект провалився. У 1927 році замок було сильно пошкоджено в результаті землетрусу.

При СРСР «Ластівчине гніздо» реконструювали в 1967-1968 роках, після чого замок став істотно відрізнятися від початкової споруди. У 1991-2014 роках замок мав найважливіше значення для курортно-туристичного Криму, вважався об’єктом, обов’язковим до відвідування для всіх туристів. Численні екскурсії на теплоходах та автобусах до об’єкта, робота кафе й сувенірних ринків, виробництво символіки із зображенням «Ластівчиного гнізда» створювало сотні робочих місць – замок був однією з опор дрібного та середнього бізнесу Криму.

Практично водночас із початком російського військового вторгнення частина замку «Ластівчине гніздо» та його панорамний балкончик були для чогось перекриті окупаційною владою Криму. Їх пояснення про нібито «аварійний стан» виглядають сумнівними, бо окупанти в принципі не піклуються про життя людей та нічого не відновлюють в Криму.

Крім того, з початку окупації весь пов’язаний з «Ластівчиним гніздом» дрібний та середній бізнес обклали великою даниною місцеві «поліцейські», «чиновники» та кримінальний авторитет з Гаспри Олег Земляний. Прилеглий до замку вкрадений у України пансіонат «Перлина» захопило ТОВ «УКІП» російського генерала Володимира Зарицького, людини друзів Путіна Ротенбергів [2], з метою будівництва елітного котеджного селища для «невиїзної» російської еліти [4]

Один з укладачів «генерального плану» окупованої Ялти [3] Андрій Опалінський в кулуарах говорив, що Ротенберги побудують там п’ятизірковий готель для російської еліти. При цьому Опалінський показував «блогерам й журналістам» ескізи циклопічного несмаку, що віддалено нагадували Воронцовський палац в Алупці. Повідомлялося, що в «елітний готельний комплекс» увійде й замок «Ластівчине гніздо», доступ туди буде відкритий тільки «елітним постояльцям готелю», а всі інші зможуть спостерігати об’єкт тільки з моря. Все це провокувало скандали й невдоволення у населення, фоном для чого були чвари окупантів.

У 2017 році причал та землю під замком для будівництва кафе намагався захопити «директор ялтинського порту» Денис Волков, але він був звільнений «главою Криму» Сергієм Аксьоновим за посягання на околиці володінь Ротенбергів. В результаті територія навколо «Ластівчиного гнізда» прийшла в занепад, а примусова установка на території пам’ятки російської окупаційної символіки виглядала як мінімум недоладно.

Подробиці тут: https://arc.construction/6532?lang=uk

Сибірські барони і ялтинський театр: гримаси окупації

Офіційне повідомлення про те, що англійська королева Єлизавета ІІ надала «за заслуги в сфері медіа» титул барона Сибірського Євгену Лебедєву, синові Олександра Лебедєва, співробітника розвідслужб СРСР, який багато років працював саме по Великобританії, спровокувало істерику в російських таблоїдах та соціальних мережах.

Крім геополітичних страждань росіян, про те що Великобританія, роздаючи подібні титули, «не визнає суверенітет Росії над Сибіром», дана ситуація цікава роллю Олександра Лебедєва в російській окупації Криму.

Слід нагадати, що саме Олександр Лебедєв в 80-х роках ХХ століття відповідав за економічну складову в роботі резидентури радянських спецслужб в Лондоні. Нагадаємо також, що це був період масового виведення капіталів і ліквідних активів на Захід через Лондон верхівкою КДБ і радянської комуністичної партії.

Варто додати, що до окупації «Нова газета», що видається за гроші й під керівництвом сім’ї ветеранів КДБ Лебедєвих займалася в Криму деструктивної пропагандою у вигляді нав’язування російських міфів про півостров. Багаторічна діяльність в РФ і за її межами «Нової газети», що грає роль умовно «опозиційної», дозволяє її вважати контрольованим російськими спецслужбами майданчиком для комунікації російських «системних лібералів».

«Заходження» клану Лебедєвих до Криму сталося в 2004 році, коли Леонід Кучма та Путін вирішили реконструювати театр імені Чехова в Ялті. У 2006 році виконанням даних робіт за свої кошти зайнявся Олександр Лебедєв, котрий утворив для цього в Україні ТОВ «Комерційна компанія». Паралельно Олександр Лебедєв почав скуповувати землі та активи у Великій Алушті, здійснюючи матеріальне забезпечення експансії в Криму російських спецслужб.

Прояв традиції посвячення в пери, в один з вищих станів Великобританії, у та щодо по ситуації з Кримом в цілому. Як мінімум «придбаний» до окупації пансіонат «Море» Олександра Лебедєва в Алушті повинен зацікавити світову спільноту в якості одного із об’єктів легалізації кримінальних активів російських спецслужб за кордоном.

Цікаво, що батько новоспеченого англійської пера зараз в «суді Алушти» «судиться» з дрібними шахраями «міської влади», намагаючись знизити вартість «оренди землі» для свого пансіонату «Море». Втім, умовність такої «суперечки» підкреслюється тим, що Олександр Лебедєв в той же самий час за допомогою тієї ж «міської влади Алушти», а саме Олексія Боярчука та Галини Огневої руйнує малий та середній бізнес, виганяючи місцевих підприємців з набережної Алушти, прилеглої до «Моря».

Цікаво, що Олександр Лебедєв довгі роки, як до окупації, так і після, терпів діяльність директора придбаного ним ялтинського театру Миколи Рудника, який керував його «реконструкцією» в альянсі з місцевим криміналітетом, «з користю освоюючи» вагому частину виділеного Лебедєвим бюджету.

У 2017 році, незабаром після чергової ескалації конфлікту Рудника з Лебедєвим, стосовно звітності по виділених на ремонт театру засобах, при якій Рудник звернувся за допомогою до свого «даху» з «Сейлема», окупантами було прийнято «рішення» про передачу Ялтинського театру імені Чехова на «баланс» «Республіки Крим». Фактично це стало «рейдерським захопленням» театру, як перспективного активу в центрі набережної Ялти, у російського клану Лебедєвих злочинним угрупованням «глави Криму» Сергія Аксьонова в союзі з покровителями з російських спецслужб.

Цікаво, що з боку Аксьонова в захопленні театру тоді брали участь люди «народних мерів Маріуполя» братів Дениса та Дмитра Кузьменків, а також співробітник ФСБ, фахівець з міжрегіональних зв’язків злочинного світу Сергій Шкапов. Ймовірно що дана історія вкрадених театрів та сибірських перів на службі міжнародної мафії гідна окремої драматургічної постановки.

Подробиці тут: https://arc.construction/6534?lang=uk

Сибирские бароны и ялтинский театр: гримасы оккупации

Официальное сообщение о том, что английская королева Елизавета ІІ дала «за заслуги в сфере медиа» титул барона Сибирского Евгению Лебедеву, сыну Александра Лебедева, сотрудника разведслужб СССР, многие годы работавшему именно по Великобритании, спровоцировало истерику в российских таблоидах и социальных сетях.

Помимо геополитических страданий россиян о том, что Великобритания, раздавая подобные титулы, «не признает суверенитет России над Сибирью», данная ситуация интересна ролью Александра Лебедева в российской оккупации Крыма.

Следует напомнить, что именно Александр Лебедев в 80-х годах ХХ века отвечал за экономическую составляющую в работе резидентуры советских спецслужб в Лондоне. Напомним также, что это был период массового вывода капиталов и ликвидных активов на Запад через Лондон верхушкой КГБ и советской коммунистической партии.

Стоит добавить, что до оккупации издаваемая за деньги и под руководством семьи ветеранов КГБ Лебедевых «Новая газета» занималась в Крыму деструктивной пропагандой в виде навязывания российских мифов о полуострове. Многолетнее существование в РФ и за её пределами «Новой газеты», играющей роль условно «оппозиционной», позволяет считать ее контролируемой российскими спецслужбами площадкой для коммуникации российских «системных либералов».

«Заход» клана Лебедевых в Крым произошел в 2004 году, когда Кучма и Путин решили реконструировать театр имени Чехова в Ялте. В 2006 году выполнением данных работ за свои средства занялся Александр Лебедев, учредивший для этого в Украине ООО «Коммерческая компания». Параллельно Александр Лебедев начал скупать земли и активы в Большой Алуште, осуществляя материально обеспечение экспансии в Крым российских спецслужб.

Проявление традиции посвящения в пэры, в одно из высших сословий Великобритании, в ситуации с Евгением Лебедевым порождает трагикомизм деятельности оккупантов в Алуште и по ситуации с Крымом в целом. Как минимум «приобретенный» до оккупации пансионат «Море» Александра Лебедева в Алуште должен заинтересовать мировое сообщество в качестве одного из объектов легализации криминальных активов российских спецслужб за рубежом.

Интересно, что отец новоиспеченного английского пэра сейчас в «суде Алушты» «судится» с выдающими себя за «городскую власть» мелкими жуликами, пытаясь снизить стоимость «аренды земли» для своего пансионата «Море». Впрочем, условность данного «спора» подчеркивается тем, что Александр Лебедев в то же самое время при помощи той же «городской власти Алушты», а именно Алексея Боярчука и Галины Огневой разрушает мелкий и средний бизнес, выгоняя местных предпринимателей с набережной Алушты, прилегающей к «Морю».

Интересно, что Александр Лебедев долгие годы, как до оккупации, так и после, терпел деятельность директора приобретенного им ялтинского театра Николая Рудника, руководившего его «реконструкцией» в альянсе с местным криминалитетом, «с пользой осваивавшего» весомую часть выделенного Лебедевым бюджета.

В 2017 году, вскоре после очередной эскалации конфликта Рудника с Лебедевым, касательно отчетности по выделенным на ремонт театра средствам, при которой Рудник обратился за помощью к своей «крыше» из «Сейлема», оккупантами было принято «решение» о передаче Ялтинского театра им. Чехова на «баланс» «Республики Крым». Фактически это стало «рейдерским захватом» театра, как перспективного актива в самом центре набережной Ялты, у российского клана Лебедевых преступной группировкой «главы Крыма» Сергея Аксенова в союзе с покровителями из российских спецслужб.

Интересно, что со стороны Аксенова в захвате театра тогда участвовали люди «народных мэров Мариуполя» братьем Дениса и Дмитрия Кузьменко, а также сотрудник ФСБ, специалист по межрегиональным связям преступного мира Сергей Шкапов. Представляется, что данная история украденных театров и сибирских пэров на службе международной мафии достойна отдельной драматургической постановки.

Подробно тут: https://arc.construction/6539?lang=ru

Оккупантам не достаточно средств на промышленность Крыма

Оккупационная «власть» Крыма считает, что одной из главных проблем предприятий промышленного сектора полуострова, наряду с формированием рынков сбыта сырья и продукции, является сложность в привлечении кредитных ресурсов. Об этом заявила так называемая «заместитель министра промполитики РК» Елена Элекчян.

«К проблемам промышленного сектора можно отнести налаживание новых кооперационных связей, создание рынков сбыта сырья и продукции. Но самая большая – сложность в привлечении кредитных ресурсов», – сказала Элекчан.

Предприятиям необходимы «длинные» деньги, которые позволят обновить фонды, внедрить современные и инновационные технологии, увеличить объем оборотных средств. Подобная помощь предоставлялась в рамках «господдержки», но в этом году программу свернули ввиду недостаточности средств.

В период с 2015-2017 год в рамках оккупационной программы «развитие промышленного комплекса Крыма» предприятия начали получать субсидии на конкурсной основе.

«К сожалению, мы были ограничены в средствах, и общая сумма субсидий составила 50,3 млн рублей. Средства на обновление оборудования получили 9 предприятий», — пожаловалась Элекчян.

Вместе с тем чиновник указала, что в 2019 году в оккупированном Крыму был создан «специализированный фонд развития промышленности», который предоставляет субсидии промышленным предприятиям. Предполагалось, что «Фонд» получил от 100 до 200 млн рублей, однако в бюджете запланировали только 65 млн. В 2020 году не было предусмотрено ничего.

При этом «для поддержания промышленной отрасли, модернизацию оборудования и увеличения оборотных средств необходимо около 700 млн рублей», — отметила так называемая «заместитель министра».

Подробно тут: https://arc.construction/6541?lang=ru

Окупантам не достатньо грошей на промисловість Криму

Окупаційна «влада» Криму вважає, що однією з головних проблем підприємств промислового сектора півострова, поряд з формуванням ринків збуту сировини і продукції, є складність у залученні кредитних ресурсів. Про це заявила так звана «заступник міністра промполітики РК» Олена Елекчян.

“До цих негараздів промислового сектора можна віднести налагодження нових коопераційних зв’язків, створення ринків збуту сировини і продукції. Але найбільша – складність у залученні кредитних ресурсів”, – сказала Елекчан.

Підприємствам необхідні «довгі» гроші, які необхідні для оновлення фондів, впровадити сучасні та інноваційні технології, збільшити обсяг оборотних коштів. Подібна допомога надавалася у рамках «держпідтримки», але в цьому році програму згорнули через недостатність коштів.

У період з 2015-2017 рік в рамках окупаційної програми «розвиток промислового комплексу Криму» підприємства почали отримувати субсидії на конкурсній основі.

«На жаль, ми були обмежені в засобах, і загальна сума субсидій склала 50,3 млн руб. Кошти на оновлення обладнання отримали 9 підприємств», – поскаржилася Елекчян.

Разом з тим чиновник зазначила, що у 2019 році в окупованому Криму був створений «спеціалізований фонд розвитку промисловості», який надає субсидії промисловим підприємствам. Передбачалося, що «Фонд» отримав від 100 до 200 млн рублів, однак у бюджеті запланували тільки 65 млн. У 2020 році не було передбачено нічого.

При цьому «для підтримки промислової галузі, модернізації обладнання та збільшення оборотних коштів необхідно близько 700 млн рублів», – зазначила так звана «заступник міністра».

Подробиці тут: https://arc.construction/6546?lang=uk

Закредитованість населення в окупованому Криму стрімко росте

В окупованому Криму стрімко росте рівень закредитованності населення. Так, досить великий показник приросту неповернутих кредитів відзначений на півострові, який становить + 100,4%, а в окупованому Севастополі + 85,4%.

Така колосальна завантаженість фінансової системи несплаченими кредитами не тільки дестабілізує внутрішній фінансовий ринок, але і заважає в цілому повноцінно функціонувати фінансовій системі.

Як відзначають експерти, у перспективі закредитованість кримського населення буде тільки рости, так само і як показник неповернутих боргових зобов’язань. А це все, не тільки явна ознака економічного колапсу, але й неминучої дестабілізації, на тлі зубожіння населення.

Деталі тут: https://arc.construction/6548?lang=uk


Закредитованность населения в оккупированном Крыму стремительно растёт

В оккупированном Крыму стремительно растёт уровень закредитованности населения. Так, довольно большой показатель прироста невозвратных кредитов отмечен на полуострове, который составляет +100,4%, а в оккупированном Севастополе +85,4%.

Такая колоссальная загруженность финансовой системы неоплаченными кредитами не только дестабилизирует внутренний финансовый рынок, но и мешает в целом полноценно функционировать финансовой системе.

Как отмечают эксперты, в перспективе закредитованность крымского населения будет только расти, равно и как показатель невозвратных долговых обязательств. А это всё, не только явный признак экономического коллапса, но и неизбежной дестабилизации, на фоне обнищания населения.

Детали тут: https://arc.construction/6553?lang=ru

Нічого святого: Окупанти взялися за видобуток води з Інкерманського кар’єру

Під Севастополем окупанти почали будувати водопровід з Інкерманського кар’єру з метою використання води для резервного водозабезпечення міста.

Водопровід з Інкерманського кар’єру підключать до системи водопостачання Севастополя. Окупаційна “влада” міста планує викачати близько мільйона кубометрів води. За рахунок води з Бельбеку, Кадиковського водосховища та Інкерманського озера планують створити екстрену систему водозабезпечення міста.

Раніше окупаційна «влада» виділила 110 мільйонів рублів на пошуки підземних джерел води у Севастополі.

Разом з тим, місцеве духовенство виступало проти викачки води з озера, пояснюючи тим, що вода з цього місця вважається святою.

Подробиці тут: https://arc.construction/6555?lang=uk


Ничего святого: Оккупанты взялись за добычу воды из Инкерманского карьера

Под Севастополем оккупанты начали строить водопровод с Инкерманского карьера с целью использования воды для резервного водоснабжения города.

Водопровод с Инкерманского карьера подключат к системе водоснабжения Севастополя. Оккупационная «власть» города планирует скачать около миллиона кубометров воды. За счет воды из Бельбека, Кадыковского водохранилища и Инкерманского озера планируют создать экстренную систему водоснабжения города.

Ранее оккупационная «власть» выделила 110 млн. рублей на поиски подземных источников воды в Севастополе.

Вместе с тем, местное духовенство выступило против выкачки воды из озера, объясняя тем, что вода из этого места считается святой.

Подробно тут: https://arc.construction/6560?lang=ru

Оккупанты продолжают уничтожение многолетних зеленых насаждений в Симферополе

Жители Симферополя возмущены тем, что в очередной раз в парках идет вырубка зеленых насаждений. Так, в социальные сити опубликовали фото с варварской вырубкой деревьев.
«Вот, что творится сегодня со сквером возле ДКП, по улице Киевской, в Симферополе! У нас на глазах уничтожают наши крымские деревья, изуверски кромсают, пилят, выкорчевывают! Что может быть настолько важным, чтобы издеваться над нашей крымской природой и губить многолетние деревья разных пород?», — пишет пользователь «ВКонтакте».

Детали тут: https://arc.construction/6579?lang=ru


Окупанти продовжують знищення багаторічних зелених насаджень в Сімферополі

Жителі Сімферополя обурені тим, що в черговий раз в парках йде вирубка зелених насаджень. Так, в соціальні сіті опублікували фото з варварською вирубкою дерев.
«Ось, що діється сьогодні зі сквером біля ДКП, по вулиці Київській, в Сімферополі! У нас на очах знищують наші кримські дерева, нещадно шматують, пиляють, викорчовують! Що може бути настільки важливим, щоб знущатися над нашою кримською природою і губити багаторічні дерева різних порід?», – пише користувач «ВКонтакте».

Деталі тут: https://arc.construction/6562?lang=uk

Уничтожая медицину, оккупанты превращают полуостров в ловушку для крымчан

В СМИ достаточно часто появляется информация о бедственном состоянии системы здравоохранения на оккупированном полуострове. Отсутствие медперсонала, недостаточность койко-мест, из-за низкой оплаты труда высококвалифицированный медперсонал разбегается кто куда и это далеко не все перечисленные проблемы, которые существуют в медицине Крыма.

Очередным подтверждением являются публикации-жалобы крымчан в социальных сетях, которые благодаря бесхозяйственности оккупационных «властей» попали в безвыходное положение.

Так, 06 ноября 2020 года в городской больнице Судака произошел вопиющий случай. Из-за отсутствия квалифицированных педиатров по причине того, что «местные власти» посчитали нужным в городе, где количество детей растет, где открывают новые детские сады и школы закрыть педиатрическое отделение в городской больнице, ушла из жизни двухлетняя девочка. Подробно о случившемся написала в социальной сети мать ребенка.

Детали тут: https://arc.construction/6586?lang=ru



Знищуючи медицину, окупанти перетворюють півострів на пастку для кримчан

У ЗМІ досить часто з’являється інформація про тяжкий стан системи охорони здоров’я на окупованому півострові. Відсутність медперсоналу, недостатність койко-місць, через низьку оплату праці висококваліфікований медперсонал розбігається хто куди і це далеко не всі перераховані проблеми, які існують у медицині Криму.

Черговим підтвердженням є публікації-скарги кримчан у соціальних мережах, які завдяки безгосподарності окупаційної «влади» потрапили до безвихідного становища.

Так, 06 листопада 2020 року в міській лікарні Судака стався кричущий випадок. Через відсутність кваліфікованих педіатрів через те, що «місцева влада» вважала за потрібне у місті, де кількість дітей зростає, де відкривають нові дитячі садки і школи закрити педіатричне відділення у міській лікарні, пішла з життя дворічна дівчинка. Детально про те, що трапилося написала в соціальній мережі мати дитини.

Деталі тут: https://arc.construction/6581?lang=uk

Французские «друзья Крыма» и Карабах

25 ноября 2020 года Сенат Франции практически единогласно принял резолюцию «О необходимости признания Республики Нагорный Карабах».

Инициаторами документа были депутаты от правоцентристской партии «Республиканцы» (ранее «Союз за народное движение»), основанной бывшим президентом Франции Николя Саркози, открыто заявлявшем о симпатиях к России и тесно сотрудничавшим с Кремлем.

Напомним, что сенатор Тьерри Мариани, другой представитель партии «Республиканцы» в Сенате, неоднократно в тесном сотрудничестве со службами РФ предпринимал разнообразные попытки «легитимации» покушения на аннексию Крыма. Впрочем, именно сейчас во Франции началось судебное разбирательство над экс-президентом Саркози за коррупцию и давление на следствие.

Данная резолюция, сама по себе не означающая признания Францией «независимого Карабаха», особо не скрывает реальную подоплеку ее принятия, в том числе и на фоне острого межличностного конфликта лидеров Франции и Турции.

В резолюции утверждается, не больше и не меньше, что «президент Турции Реджеп Тайип Эрдоган в последние годы увеличил количество провокаций, запугиваний и угроз в отношении Франции, Европы и других стран» и говорится о «проводимой Турцией экспансионистской политике» как об «основном факторе дестабилизации в Восточном Средиземноморье, на Ближнем и Среднем Востоке, а теперь и на Южном Кавказе».

Поэтому авторы резолюции преследуют ряд прагматичных целей, крайне далеких от защиты прав народов на самоопределение. И очень близких к позиции России по созданию пояса нестабильности из фейковых государственных образований, существующих на штыках «российских миротворцев».

А настоящая политика Франции по таким вопросам хорошо видна на примере постимпериалистических войн в Африке, где поддержка исламистских диктаторов сопровождается, например, кровавым подавлением многолетней борьбы туарегов за само свое право на существование. Конечно же по поводу их геноцида «дружественными режимами» Сенат Франции никаких резолюций не принимает.

Также нет резолюций французского Сената и по поводу ситуации в Новой Каледонии, где длятся протесты против фальсификаций давно обещанного коренному канакскому населению и проведенного 4 октября референдума о независимости. Как утверждают тамошние колониальные власти, для независимости Каледонии от Франции в прошлом месяце не хватило «пару процентов голосов».

А ведь именно избирателями Новой Каледонии, а не визитами в Крым теоретически должен заниматься сенатор Тьерри Мариани, избранный по заграничному округу, в том числе и от французских граждан Океании.

Теперь стоит дождаться реакции французского правительства и лично Эммануэля Макрона по вопросу поддержки территориальной целостности Азербайджана.

Подробно тут: https://arc.construction/6596?lang=ru

Французькі «друзі Криму» та Карабах

25 листопада 2020 року Сенат Франції практично одноголосно прийняв резолюцію «Про необхідність визнання Республіки Нагорний Карабах».

Ініціаторами документа були депутати від правоцентристської партії «Республіканці» (раніше «Союз за народний рух»), заснованої колишнім президентом Франції Ніколя Саркозі, який відкрито заявляє про симпатії до Росії та тісно співпрацював з Кремлем.

Нагадаємо, що сенатор Тьєррі Маріані, інший представник партії «Республіканці» в Сенаті, неодноразово в тісній співпраці зі службами РФ робив різноманітні спроби «легітимації» замаху на анексію Криму. Втім, саме зараз у Франції почався судовий розгляд над екс-президентом Саркозі за корупцію й тиск на слідство.

Дана резолюція, сама по собі не означає визнання Францією «незалежного Карабаху», та особливо й не приховує реальне підґрунтя її прийняття, в тому числі на тлі гострого міжособистісного конфлікту лідерів Франції та Туреччини.

У резолюції стверджується, не більше й не менше, що «президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган в останні роки збільшив кількість провокацій, залякувань та погроз щодо Франції, Європи та інших країн» та йдеться про «проведену Туреччиною експансіоністську політику» як про «основний чинник дестабілізації в Східному Середземномор’ї, на Близькому й Середньому Сході, а тепер і на Південному Кавказі».

Тому автори резолюції переслідують ряд прагматичних цілей, вкрай далеких від захисту прав народів на самовизначення. Та дуже близьких до позиції Росії по створенню пояса нестабільності з фейкових державних утворень, що існують на багнетах «російських миротворців».

А справжня політика Франції з таких питань добре відстежується на прикладі пост-імперіалістичних воєн в Африці, де підтримка ісламістських диктаторів супроводжується, наприклад, кривавим придушенням багаторічної боротьби туарегів за саме своє право на існування. Звичайно ж з питання їх геноциду «дружніми режимами» Сенат Франції ніяких резолюцій не приймає.

Також немає резолюцій французького Сенату з приводу ситуації в Новій Каледонії, де тривають протести проти фальсифікацій давно обіцяного корінному канакському населенню та проведеного 4 жовтня референдуму про незалежність. Як стверджує тамтешня колоніальна влада, для незалежності Каледонії від Франції минулого місяця не вистачило «пару відсотків голосів».

Але саме виборцями Нової Каледонії, а не візитами до Криму теоретично повинен був займатися сенатор Тьєррі Маріані, обраний по закордонному округу, в тому числі й від французьких громадян Океанії.

Тепер варто дочекатися реакції французького уряду та особисто Еммануеля Макрона з питання підтримки територіальної цілісності Азербайджану.

Подробиці тут: https://arc.construction/6591?lang=uk

«Русский исход» и пропаганда памятниками

По «правильной, актуальной и нужной» инициативе «Российского военно-исторического общества» (РВИО), горячо поддержанной оккупационной «властью», в Севастополе на улице Катерной запланировано создание нового «культурного кластера», чьей центральной темой задуман памятник «Примирение». Монумент должен стать «завершающей точкой» единой парковой зоны, идущей вдоль берега Карантинной бухты от Приморского бульвара. Впрочем оккупанты не раз меняли название памятника, сперва был «памятник Примирения», призванный помирить солдат Красной и Белой армий, а также ныне живущих сторонников первых и вторых. Затем появился «памятник Единения», а после этого – памятник в честь столетия завершения Гражданской войны.

Дальше тут: https://arc.construction/6598?lang=ru



«Російський вихід» та пропаганда пам`ятниками

За «правильної, актуальної та потрібної» ініціативи «Російського військово-історичного товариства» (РВІО), гаряче підтриманою окупаційною «владою», в Севастополі на вулиці Катерній заплановано створення нового «культурного кластера», чиєю центральною темою задуманий пам’ятник «Примирення». Монумент має стати «завершальною крапкою» єдиної паркової зони, що йде уздовж берега Карантинної бухти від Приморського бульвару. Втім окупанти не раз змінювали назву пам’ятника, сперше це був «пам’ятник Примирення», покликаний помирити солдатів Червоної та Білої армій, а також нині живих прихильників перших та других. Потім з’явився «пам’ятник Єднання», а після цього – пам’ятник на честь сторіччя завершення Громадянської війни.

Далі тут: https://arc.construction/6603?lang=uk

Большие неприятности «вице-мэра Евпатории»

В Крыму усиливается «зачистка» больше ненужных «героев крымской весны» силами неподконтрольных «главе Крыма» Аксенова структур ФСБ РФ. Бывшего «вице-мэра Евпатории» Кирилла Вавренюка задержали по «обвинению в получении взятки» за выделение земли под объект капитального строительства, как «подарок» на очередной день рождения «главы Крыма» Сергея Аксенова. Такая «черная метка» Аксенову от решившего больше не кормить крымских коллаборантов Кремля «обнуляет» все старания группировки «Сейлем» Аксенова по захвату финансовых потоков Евпатории.

Подробно тут: https://arc.construction/6605?lang=ru


Великі неприємності «віце-мера Євпаторії»

У Криму посилюється «зачистка» більше не потрібних «героїв кримської весни» силами непідконтрольних «голові Криму» Аксьонову структур ФСБ РФ. Колишнього «віце-мера Євпаторії» Кирила Вавренюка затримали за «звинуваченням в отриманні хабара» за виділення землі під об’єкт капітального будівництва, як «подарунок» на черговий день народження «глави Криму» Сергія Аксьонова. Така «чорна мітка» Аксьонову від Кремля, який вирішив більше не годувати кримських колаборантів, «обнуляє» всі старання угруповання «Сейлем» Аксьонова із захоплення фінансових потоків Євпаторії.

Подробиці тут: https://arc.construction/6610?lang=uk

Итоги конференции по водоснабжению Крыма

Минреинтеграции Украины, при содействии МИД Украины и Херсонской областной государственной администрации 21 октября 2020 года было организовано и проведено международную конференцию «Проблемные вопросы водоснабжения Крыма в условиях российской оккупации». В конференции приняли участие и выступали представители органов государственной власти и местного самоуправления Украины, экспертной среды, правозащитники, ученые.

Дальше тут: https://arc.construction/6617?lang=ru


Підсумки конференції з водопостачання Криму

Мінреінтеграції України, за сприяння МЗС України та Херсонської обласної державної адміністрації 21 жовтня 2020 р. було організовано та проведено міжнародну конференцію «Проблемні питання водопостачання до Криму в умовах російської окупації». У конференції взяли участь представники та виступали органів державної влади та місцевого самоврядування України, експертного середовища, правозахисники, науковці, тощо.

Далі тут: https://arc.construction/6619?lang=uk


Results of the Conference on Water Supply to Crimea

Ukrainian Ministry for Reintegration, with facilitation of Ministry of Foreign Affairs of Ukraine and Kherson Regional State Administration, organized and held on October 21, 2020 the international conference “Problematic Issues of Water Supply to the Crimea under the Russian Occupation”.

Read here: https://arc.construction/6615

Бухта Ласпі все більше відповідає своїй назві «Фекального курорту»

Під Севастополем місцеві жителі у черговий раз стали свідками скидання нечистот до акваторії бухти Ласпі. Вони спостерігали як швидко розростаюча пляма коричневого кольору з’явилася у прибережній смузі і рушила далі в море.

Скидання сталося поряд з готельним комплексом «Бухта мрії», де раніше вже фіксувалися випадки скидання стічних вод у море. Передбачається, що і зараз причиною стала велике навантаження на колектор. У попередній раз було зафіксовано перевищення концентрації забруднюючих речовин у 5,3 рази.

Про необхідність заміни труби колектора, через який скидаються нечистоти з розташованого на узбережжі готельного комплексу «Бухта мрії», говорилося ще в минулому році. Через недостатню довжину труби (навіть не проектні 250 метрів, яких і так недостатньо, а 127 метрів) і порушення її цілісності викид нечистот в бухті відбувається у прибережній смузі. Також наголошується, що колектор не проходив обов’язкову оцінку впливу на навколишнє середовище.

Варто зазначити, що поряд з проблемним готельним комплексом є оздоровчий дитячий табір.

Подробиці тут: https://arc.construction/6639?lang=uk


Бухта Ласпи все больше оправдывает свое название «Фекального курорта»

Под Севастополем местные жители в очередной раз стали свидетелями сброса нечистот в акваторию бухты Ласпи. Они наблюдали как быстро разрастающееся пятно коричневого цвета появилось в прибрежной полосе и двинулось дальше в море.

Сброс произошел рядом с гостиничным комплексом «Бухта мечты», где ранее уже фиксировались случаи сброса сточных вод в море. Предполагается, что и сейчас причиной стала большая нагрузка на коллектор. В предыдущий раз было зафиксировано превышение концентрации загрязняющих веществ в 5,3 раза.

О необходимости замены трубы коллектора, через который сбрасываются нечистоты из расположенного на побережье гостиничного комплекса «Бухта мечты», говорилось еще в прошлом году. Из-за недостаточной длины трубы (даже не проектные 250 метров, которых и так недостаточно, а 127 метров) и нарушения ее целостности выброс нечистот в бухте происходит в прибрежной полосе. Также отмечается, что коллектор не проходил обязательную оценку воздействия на окружающую среду.

Стоит отметить, что рядом с проблемным гостиничным комплексом соседствует оздоровительный детский лагерь.

Подробно тут: https://arc.construction/6634?lang=ru

Российская политика в Черном и Японском морях: мосты в никуда

Современное российское государство характерно отобразило собственную внешнюю морскую политику, в частности касательно соседних стран, путем попытки аннексии и длительной оккупации Крымского полуострова. Эти действия позволили россиянам использовать Крым как классический «непотопляемый авианосец» для российской военной экспансии в Черном и Средиземноморском регионах, а также на Ближнем Востоке и в Африке.

Дальше тут: https://arc.construction/6626?lang=ru


Російська політика в Чорному та Японському морях: Мости в нікуди

Сучасна російська держава характерно відобразила власну зовнішню морську політику, зокрема до сусідніх країн, шляхом спроби анексії та тривалої окупації Кримського півострова. Ці дії дозволили росіянам використовувати Крим як класичний «непотоплюваний авіаносець» для російської військової експансії в Чорному та Середземноморському регіонах, а також на Близькому Сході та в Африці.

Далі тут: https://arc.construction/6628?lang=uk


Russian Policy in Black and Japan Seas: Bridges to Nowhere

Modern Russian state reflected dramatically its external, neighbour and maritime policies by the attempt of annexation and ongoing occupation of Crimean peninsula. Those actions allowed to Russians use the Crimea as the classic “unsinkable aircraft carrier” for Russian military expansion in Black and Mediterranean regions, also as in Near East and Africa.

Read here: https://arc.construction/6621