В окупованому Криму артезіанські свердловини не можна використовувати для питного водопостачання
В окупованому Криму тільки за останні два роки мінералізованих більше сотні артезіанських свердловин. Про це заявив екс-глава Рескомітету АРК з водогосподарського будівництва і зрошуваного землеробства Олександр Лієв. У зв’язку з чим він вважає, що свердловини вже не можна використовувати для питного водопостачання, а також засолення і мінералізація свердловин стануть дуже помітним явищем на півострові, особливо в степовому Криму.
«Це таке явище, яке всюди відбувається, а в Криму це явище відновилося, адже 50 років ми з цим не стикалися. Артезіанським свердловинам в Криму 50 років, у них був термін експлуатації 15-20 років. Потім ці свердловини оновлювали і вони далі працювали. Тепер оновленню ці свердловини не підлягають, адже сам водний ресурс стає непридатним для питних потреб», – прокоментував Олександр Лієв.
https://arc.construction/718?lang=uk
В окупованому Криму тільки за останні два роки мінералізованих більше сотні артезіанських свердловин. Про це заявив екс-глава Рескомітету АРК з водогосподарського будівництва і зрошуваного землеробства Олександр Лієв. У зв’язку з чим він вважає, що свердловини вже не можна використовувати для питного водопостачання, а також засолення і мінералізація свердловин стануть дуже помітним явищем на півострові, особливо в степовому Криму.
«Це таке явище, яке всюди відбувається, а в Криму це явище відновилося, адже 50 років ми з цим не стикалися. Артезіанським свердловинам в Криму 50 років, у них був термін експлуатації 15-20 років. Потім ці свердловини оновлювали і вони далі працювали. Тепер оновленню ці свердловини не підлягають, адже сам водний ресурс стає непридатним для питних потреб», – прокоментував Олександр Лієв.
https://arc.construction/718?lang=uk
Arc
В окупованому Криму артезіанські свердловини не можна використовувати для питного водопостачання - Arc
В окупованому Криму тільки за останні два роки мінералізованих більше сотні артезіанських свердловин. Про це заявив екс-глава Рескомітету АРК з водогосподарського будівництва і зрошуваного землеробства Олександр Лієв. У зв’язку з чим він вважає, що свердловини…
В Санкт-Петербурге во время акции в поддержку крымских татар был задержан активист
Как сообщают российские СМИ, во время субботней акции в поддержку крымских татар, которое регулярно проводит в Санкт-Петербурге «Стратегии18» был задержан активист Владимир Шпицин. Он стоял в футболке с тамгой, с плакатом «Свободу узникам «дела Хизб ут-Тахрир» и держал украинский флаг.
Как информируется, полицейские задержали шесть участников акции. Во время задержания Шипицын упал, а пластиковое древко флага в этот момент сбило с полицейского кепку. Далее, следственный отдел по Гатчине управления Следкома по Ленобласти возбудил против активиста уголовное дело по ст. 318 УК России – «применение насилия в отношении представителя власти». Активист был помещен в ИВС.
Напомним, российские активисты объединились в бессрочную акцию под названием «Стратегия-18» в память о дне депортации крымских татар – 18 мая 1944 года. Ежемесячно 18 числа активисты выходят на улицы с пикетами.
https://arc.construction/728?lang=ru
Как сообщают российские СМИ, во время субботней акции в поддержку крымских татар, которое регулярно проводит в Санкт-Петербурге «Стратегии18» был задержан активист Владимир Шпицин. Он стоял в футболке с тамгой, с плакатом «Свободу узникам «дела Хизб ут-Тахрир» и держал украинский флаг.
Как информируется, полицейские задержали шесть участников акции. Во время задержания Шипицын упал, а пластиковое древко флага в этот момент сбило с полицейского кепку. Далее, следственный отдел по Гатчине управления Следкома по Ленобласти возбудил против активиста уголовное дело по ст. 318 УК России – «применение насилия в отношении представителя власти». Активист был помещен в ИВС.
Напомним, российские активисты объединились в бессрочную акцию под названием «Стратегия-18» в память о дне депортации крымских татар – 18 мая 1944 года. Ежемесячно 18 числа активисты выходят на улицы с пикетами.
https://arc.construction/728?lang=ru
Arc
В Санкт-Петербурге во время акции в поддержку крымских татар был задержан активист - Arc
Как сообщают российские СМИ, во время субботней акции в поддержку крымских татар, которое регулярно проводит в Санкт-Петербурге «Стратегии18» был задержан активист Владимир Шпицин. Он стоял в футболке с тамгой, с плакатом «Свободу узникам «дела Хизб ут-Тахрир»…
У Санкт-Петербурзі під час акції на підтримку кримських татар було затримано активіста
Як повідомляють російські ЗМІ, під час суботньої акції на підтримку кримських татар, яке регулярно проводить в Санкт-Петербурзі «Стратегіі18» був затриманий активіст Володимир Шпіцін. Він стояв у футболці з тамгой, з плакатом «Свободу в’язням «справи Хізб ут-Тахрір» та тримав український прапор.
Як інформується, поліцейські затримали шістьох учасників акції. Під час затримання Шипіцин впав, а пластикове древко прапора в цей момент збило з поліцейського кепку. Далі, слідчий відділ у Гатчині управління Слідкому у Ленобласті порушив проти активіста кримінальну справу за ст. 318 КК Росії – «застосування насильства відносно представника влади». Активіст був поміщений в ІТТ.
Нагадаємо, російські активісти об’єдналися в безстрокову акцію під назвою «Стратегія-18» в пам’ять про день депортації кримських татар – 18 травня 1944 року. Щомісяця 18 числа активісти виходять на вулиці з пікетами.
https://arc.construction/723?lang=uk
Як повідомляють російські ЗМІ, під час суботньої акції на підтримку кримських татар, яке регулярно проводить в Санкт-Петербурзі «Стратегіі18» був затриманий активіст Володимир Шпіцін. Він стояв у футболці з тамгой, з плакатом «Свободу в’язням «справи Хізб ут-Тахрір» та тримав український прапор.
Як інформується, поліцейські затримали шістьох учасників акції. Під час затримання Шипіцин впав, а пластикове древко прапора в цей момент збило з поліцейського кепку. Далі, слідчий відділ у Гатчині управління Слідкому у Ленобласті порушив проти активіста кримінальну справу за ст. 318 КК Росії – «застосування насильства відносно представника влади». Активіст був поміщений в ІТТ.
Нагадаємо, російські активісти об’єдналися в безстрокову акцію під назвою «Стратегія-18» в пам’ять про день депортації кримських татар – 18 травня 1944 року. Щомісяця 18 числа активісти виходять на вулиці з пікетами.
https://arc.construction/723?lang=uk
Arc
У Санкт-Петербурзі під час акції на підтримку кримських татар було затримано активіста - Arc
Як повідомляють російські ЗМІ, під час суботньої акції на підтримку кримських татар, яке регулярно проводить в Санкт-Петербурзі «Стратегіі18» був затриманий активіст Володимир Шпіцін. Він стояв у футболці з тамгой, з плакатом «Свободу в’язням «справи Хізб…
Правовые обязательства в отношении крымских татар как коренного народа
Украинское правительство обращало мало внимания на проблемы крымских татар до 2014 года. Ситуация кардинально изменилась после аннексии Крыма Российской Федерацией в 2014 году. При отсутствии реальной возможности восстановить суверенитет Украины над полуостровом, Крымскотатарское движение стало одним из немногих эффективных инструментов, способных влиять на оккупационную власть. Лидеры Меджлиса, крымскотатарского органа национального самоуправления, заявили о поддержке суверенитета Украины над Крымом и готовность сотрудничать с украинским правительством в его восстановлении. Кроме того, российская политика дискриминации и преследований стала идеальным основанием для дипломатических и юридических действий против оккупации Крыма. Новая политика Украины была многосторонней — от политических жестов до культурных событий и построения новой коллективной памяти. Однако, для целей данной статьи мы остановимся лишь на международно-правовых аспектах обязательств Украины относительно крымских татар как коренного народа, который проживает на ее территории, и подвергается нападению со стороны другого государства.
Об этом пишет кандидат юридических наук Алексей Плотников.
Вызов для Украины следует не только из стремления прекратить оккупацию или нравственного долга в отношении крымских татар. Он базируется на твердых международно-правовых обязательствах, которые Украина взяла на себя. Обязательства по защите прав человека существуют в отношении всех лиц на оккупированной территории, однако, существует также специфический набор обязательств в отношении крымских татар как этнической группы и коренного населения.
Первый набор обязательств Украины происходит из положений международного права о коллективных правах народов. Самое главное — это право на самоопределение, закрепленное общей статьей 1 Международного пакта о гражданских и политических правах [1] и Международного пакта о социальных, экономических и культурных правах [2], согласно которой все народы имеют право на определение своего политического статуса и экономического, социального и культурного развития, в то время как государства-участники обязаны способствовать реализации права на самоопределение и уважать это право.
Второй набор обязательств Украины можно найти в международном антидискриминационном праве. Согласно статье 2 Международной конвенции о ликвидации всех форм расовой дискриминации государства-участники обязались «проводить всеми возможными способами политику ликвидации всех форм расовой дискриминации и способствовать взаимопониманию», а также «используя все надлежащие средства, в том числе и законодательные меры», чтобы положить конец расовой дискриминации. Среди прочего, в Конвенции говорится о свободе мысли, совести и вероисповедания, свободу мнений и выражения и свободу мирных собраний и объединений, а также право на образование и право на равное участие в культурной деятельности [3]. Комитет по ликвидации расовой дискриминации, созданный в соответствии с Конвенцией, подтвердил, что ситуация подпадает под его мандат, когда он призвал Россию «отменить любые административные или законодательные меры, принятые с момента, когда государство-участник начало осуществлять эффективный контроль над Крымом, который имеет цель или последствия в виде дискриминации любого этноса или коренных народов», в частности «эффективно расследовать обвинения в нарушении прав крымских татар, в частности похищения, насильственные исчезновения, произвольные задержания и жестокое обращение» [4].
Продолжение https://arc.construction/730?lang=ru
Украинское правительство обращало мало внимания на проблемы крымских татар до 2014 года. Ситуация кардинально изменилась после аннексии Крыма Российской Федерацией в 2014 году. При отсутствии реальной возможности восстановить суверенитет Украины над полуостровом, Крымскотатарское движение стало одним из немногих эффективных инструментов, способных влиять на оккупационную власть. Лидеры Меджлиса, крымскотатарского органа национального самоуправления, заявили о поддержке суверенитета Украины над Крымом и готовность сотрудничать с украинским правительством в его восстановлении. Кроме того, российская политика дискриминации и преследований стала идеальным основанием для дипломатических и юридических действий против оккупации Крыма. Новая политика Украины была многосторонней — от политических жестов до культурных событий и построения новой коллективной памяти. Однако, для целей данной статьи мы остановимся лишь на международно-правовых аспектах обязательств Украины относительно крымских татар как коренного народа, который проживает на ее территории, и подвергается нападению со стороны другого государства.
Об этом пишет кандидат юридических наук Алексей Плотников.
Вызов для Украины следует не только из стремления прекратить оккупацию или нравственного долга в отношении крымских татар. Он базируется на твердых международно-правовых обязательствах, которые Украина взяла на себя. Обязательства по защите прав человека существуют в отношении всех лиц на оккупированной территории, однако, существует также специфический набор обязательств в отношении крымских татар как этнической группы и коренного населения.
Первый набор обязательств Украины происходит из положений международного права о коллективных правах народов. Самое главное — это право на самоопределение, закрепленное общей статьей 1 Международного пакта о гражданских и политических правах [1] и Международного пакта о социальных, экономических и культурных правах [2], согласно которой все народы имеют право на определение своего политического статуса и экономического, социального и культурного развития, в то время как государства-участники обязаны способствовать реализации права на самоопределение и уважать это право.
Второй набор обязательств Украины можно найти в международном антидискриминационном праве. Согласно статье 2 Международной конвенции о ликвидации всех форм расовой дискриминации государства-участники обязались «проводить всеми возможными способами политику ликвидации всех форм расовой дискриминации и способствовать взаимопониманию», а также «используя все надлежащие средства, в том числе и законодательные меры», чтобы положить конец расовой дискриминации. Среди прочего, в Конвенции говорится о свободе мысли, совести и вероисповедания, свободу мнений и выражения и свободу мирных собраний и объединений, а также право на образование и право на равное участие в культурной деятельности [3]. Комитет по ликвидации расовой дискриминации, созданный в соответствии с Конвенцией, подтвердил, что ситуация подпадает под его мандат, когда он призвал Россию «отменить любые административные или законодательные меры, принятые с момента, когда государство-участник начало осуществлять эффективный контроль над Крымом, который имеет цель или последствия в виде дискриминации любого этноса или коренных народов», в частности «эффективно расследовать обвинения в нарушении прав крымских татар, в частности похищения, насильственные исчезновения, произвольные задержания и жестокое обращение» [4].
Продолжение https://arc.construction/730?lang=ru
Arc
Правовые обязательства в отношении крымских татар как коренного народа - Arc
Украинское правительство обращало мало внимания на проблемы крымских татар до 2014 года. Ситуация кардинально изменилась после аннексии Крыма Российской Федерацией в 2014 году. При отсутствии реальной возможности восстановить суверенитет Украины над полуостровом…
Правові зобов’язання щодо кримських татар як корінного народу
Український уряд звертав мало уваги на проблеми кримських татар до 2014 року. Ситуація кардинально змінилася після анексії Криму Російською Федерацією у 2014 році. За відсутності реальної можливості відновити суверенітет України над півостровом, Кримськотатарський рух став одним з небагатьох ефективних інструментів, здатних впливати на окупаційну владу. Лідери Меджлісу, кримськотатарського органу національного самоврядування, заявили про підтримку суверенітету України над Кримом та готовність співпрацювати з українським урядом у його відновленні. Крім того, російська політика дискримінації та переслідувань стала ідеальною підставою для дипломатичних та юридичних дій проти окупації Криму. Нова політика України була багатосторонньою – від політичних жестів до культурних подій та побудови нової колективної пам’яті. Однак, для цілей цієї статті ми зупинимось лише на міжнародно-правових аспектах зобов’язань України щодо кримських татар як корінного народу, який проживає на її території, та піддається нападу з боку іншої держави.
Про це пише кандидат юридичних наук Олексій Плотніков.
Виклик для України випливає не лише з прагнення припинити окупацію чи морального обов’язку щодо кримських татар. Він базується на твердих міжнародно-правових зобов’язаннях, які Україна взяла на себе. Зобов’язання з захисту прав людини існують щодо всіх осіб на окупованій території, однак, існує також специфічний набір зобов’язань щодо кримських татар як етнічної групи та корінного населення Криму.
Перший набір зобов’язань України походить з положень міжнародного права про колективні права народів. Найголовніше – це право на самовизначення, закріплене загальною статтею 1 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права [1] та Міжнародного пакту про соціальні, економічні та культурні права [2], згідно з якою усі народи мають право на визначення свого політичного статусу та економічного, соціального та культурного розвитку, в той час як держави-учасниці зобов’язані сприяти реалізації права на самовизначення та поважати це право.
Другий набір зобов’язань України можна знайти в міжнародному антидискримінаційному праві. Згідно зі статтею 2 Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, держави-учасниці зобов’язалися «проводити всіма можливими способами політику ліквідації всіх форм расової дискримінації і сприяти взаєморозумінню», а також «використовуючи всі належні засоби, в тому числі й законодавчі заходи» аби покласти кінець расовій дискримінації. Серед іншого, в Конвенції йдеться про свободу думки, совісті та віросповідання, свободу думок і вираження поглядів та свободу мирних зібрань та об’єднань, а також право на освіту та право на рівну участь у культурній діяльності [3]. Комітет з ліквідації расової дискримінації, створений відповідно до Конвенції, підтвердив, що ситуація підпадає під його мандат, коли він закликав Росію «скасувати будь-які адміністративні чи законодавчі заходи, прийняті з моменту, коли держава-учасниця почала здійснювати ефективний контроль над Кримом, який має мету або наслідки у вигляді дискримінації будь-якого етносу або корінних народів», зокрема «ефективно розслідувати звинувачення у порушенні прав кримських татар, зокрема викрадення, насильницькі зникнення, довільні затримання та жорстоке поводження» [4].
Продовження https://arc.construction/735?lang=uk
Український уряд звертав мало уваги на проблеми кримських татар до 2014 року. Ситуація кардинально змінилася після анексії Криму Російською Федерацією у 2014 році. За відсутності реальної можливості відновити суверенітет України над півостровом, Кримськотатарський рух став одним з небагатьох ефективних інструментів, здатних впливати на окупаційну владу. Лідери Меджлісу, кримськотатарського органу національного самоврядування, заявили про підтримку суверенітету України над Кримом та готовність співпрацювати з українським урядом у його відновленні. Крім того, російська політика дискримінації та переслідувань стала ідеальною підставою для дипломатичних та юридичних дій проти окупації Криму. Нова політика України була багатосторонньою – від політичних жестів до культурних подій та побудови нової колективної пам’яті. Однак, для цілей цієї статті ми зупинимось лише на міжнародно-правових аспектах зобов’язань України щодо кримських татар як корінного народу, який проживає на її території, та піддається нападу з боку іншої держави.
Про це пише кандидат юридичних наук Олексій Плотніков.
Виклик для України випливає не лише з прагнення припинити окупацію чи морального обов’язку щодо кримських татар. Він базується на твердих міжнародно-правових зобов’язаннях, які Україна взяла на себе. Зобов’язання з захисту прав людини існують щодо всіх осіб на окупованій території, однак, існує також специфічний набір зобов’язань щодо кримських татар як етнічної групи та корінного населення Криму.
Перший набір зобов’язань України походить з положень міжнародного права про колективні права народів. Найголовніше – це право на самовизначення, закріплене загальною статтею 1 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права [1] та Міжнародного пакту про соціальні, економічні та культурні права [2], згідно з якою усі народи мають право на визначення свого політичного статусу та економічного, соціального та культурного розвитку, в той час як держави-учасниці зобов’язані сприяти реалізації права на самовизначення та поважати це право.
Другий набір зобов’язань України можна знайти в міжнародному антидискримінаційному праві. Згідно зі статтею 2 Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, держави-учасниці зобов’язалися «проводити всіма можливими способами політику ліквідації всіх форм расової дискримінації і сприяти взаєморозумінню», а також «використовуючи всі належні засоби, в тому числі й законодавчі заходи» аби покласти кінець расовій дискримінації. Серед іншого, в Конвенції йдеться про свободу думки, совісті та віросповідання, свободу думок і вираження поглядів та свободу мирних зібрань та об’єднань, а також право на освіту та право на рівну участь у культурній діяльності [3]. Комітет з ліквідації расової дискримінації, створений відповідно до Конвенції, підтвердив, що ситуація підпадає під його мандат, коли він закликав Росію «скасувати будь-які адміністративні чи законодавчі заходи, прийняті з моменту, коли держава-учасниця почала здійснювати ефективний контроль над Кримом, який має мету або наслідки у вигляді дискримінації будь-якого етносу або корінних народів», зокрема «ефективно розслідувати звинувачення у порушенні прав кримських татар, зокрема викрадення, насильницькі зникнення, довільні затримання та жорстоке поводження» [4].
Продовження https://arc.construction/735?lang=uk
Arc
Правові зобов’язання щодо кримських татар як корінного народу - Arc
Український уряд звертав мало уваги на проблеми кримських татар до 2014 року. Ситуація кардинально змінилася після анексії Криму Російською Федерацією у 2014 році. За відсутності реальної можливості відновити суверенітет України над півостровом, Кримськотатарський…
В Симферополе река Салгир превращается в Стикс (фото)
Одной из самых красивых достопримечательностей Симферополя всегда была набережная реки Салгир. Однако, после оккупации Крыма Российской Федерацией, этой достопримечательности стало уделяться очень мало внимания коммунальными службами.
В настоящее время, радовавшая в прошлом глаз артерия столицы Крыма, все больше приходит в упадок.
Жители Симферополя делятся в социальных сетях фотографиями состояния столичной артерии, которые удручают.
Как сообщают жители Симферополя, внешний вид Салгира сейчас не только отталкивающий, но и в некоторых местах невозможно пройти, не задержав дыхания из-за разносящегося неприятного запаха.
В свою очередь оккупационные власти Симферополя полностью игнорируют проблему реки.
https://arc.construction/750?lang=ru
Одной из самых красивых достопримечательностей Симферополя всегда была набережная реки Салгир. Однако, после оккупации Крыма Российской Федерацией, этой достопримечательности стало уделяться очень мало внимания коммунальными службами.
В настоящее время, радовавшая в прошлом глаз артерия столицы Крыма, все больше приходит в упадок.
Жители Симферополя делятся в социальных сетях фотографиями состояния столичной артерии, которые удручают.
Как сообщают жители Симферополя, внешний вид Салгира сейчас не только отталкивающий, но и в некоторых местах невозможно пройти, не задержав дыхания из-за разносящегося неприятного запаха.
В свою очередь оккупационные власти Симферополя полностью игнорируют проблему реки.
https://arc.construction/750?lang=ru
Arc
В Симферополе река Салгир превращается в Стикс - Arc
Одной из самых красивых достопримечательностей Симферополя всегда была набережная реки Салгир. Однако, после оккупации Крыма Российской Федерацией, этой достопримечательности стало уделяться очень мало внимания коммунальными службами. В настоящее время, радовавшая…
У Сімферополі річка Салгир перетворюється на Стікс (фото)
Однією з найкрасивіших пам’яток Сімферополя завжди була набережна річки Салгир. Однак, після окупації Криму Російською Федерацією, цієї пам’ятки стало приділятися дуже мало уваги комунальними службами.
В даний час, в минулому чудова артерія столиці Криму, все більше занепадає.
Жителі Сімферополя діляться в соціальних мережах фотографіями стану столичної артерії, які пригнічують.
Як повідомляють жителі Сімферополя, зовнішній вигляд Салгира зараз не тільки відштовхуючий, але і в деяких місцях неможливо пройти, не затримавши дихання через неприємний запах.
У свою чергу окупаційна влада Сімферополя повністю ігнорує проблему річки.
https://arc.construction/767?lang=uk
Однією з найкрасивіших пам’яток Сімферополя завжди була набережна річки Салгир. Однак, після окупації Криму Російською Федерацією, цієї пам’ятки стало приділятися дуже мало уваги комунальними службами.
В даний час, в минулому чудова артерія столиці Криму, все більше занепадає.
Жителі Сімферополя діляться в соціальних мережах фотографіями стану столичної артерії, які пригнічують.
Як повідомляють жителі Сімферополя, зовнішній вигляд Салгира зараз не тільки відштовхуючий, але і в деяких місцях неможливо пройти, не затримавши дихання через неприємний запах.
У свою чергу окупаційна влада Сімферополя повністю ігнорує проблему річки.
https://arc.construction/767?lang=uk
Arc
У Сімферополі річка Салгир перетворюється на Стікс (фото) - Arc
Однією з найкрасивіших пам’яток Сімферополя завжди була набережна річки Салгир. Однак, після окупації Криму Російською Федерацією, цієї пам’ятки стало приділятися дуже мало уваги комунальними службами. В даний час, в минулому чудова артерія столиці Криму…
В оккупированном Крыму начали строить два вертолетоносца для ВМФ России
20 июля в Керчи на заводе «Залив» были заложены два десантных вертолетоносца для российского ВМФ. Они получат названия «Иван Рогов» и «Митрофан Москаленко». Церемонию закладки провел президент России Владимир Путин.
Накануне на керченском судостроительном заводе «Залив» была с участием президента РФ Владимира Путина проведена официальная церемония закладки двух универсальных десантных кораблей проекта 23900 «Прибой». Новые корабли, если их достроят, будут называться «Иван Рогов» и «Митрофан Москаленко» — «унаследовав» названия списанных больших десантных кораблей проекта 1174.
Корабли проекта 23900 фактически являются десантными вертолетоносцами, как и американские десантные корабли — вертолетоносцы типов «Тарава» и «Америка», французские «Мистраль», китайские «тип 075». Также такие корабли есть в составе флотов Южной Кореи, Японии и Египта (те самые «Мистрали», которые строились для России во Франции, но из-за санкций, вызванных ее оккупацией Крыма, не были проданы).
Сообщается, что УДК типа «Прибой» будут полностью построены из российских комплектующих, а стоимость контракта составляет около 100 миллиардов рублей за два корабля. Нахождение России под санкциями практически исключает использование копмлектующих, особенно высокотехнологичных, для постройки военных кораблей. В то же время не решенный вопрос по технической возможности создания мощных корабельных силовых установок может сделать постройку данных десантных вертолетоносцев или очень долгой, или невозможной, или же их эксплуатация затем будет весьма насыщена техническими проблемами.
Десантные корабли типа «Прибой» должны иметь стандартное водоизмещение 25 тысяч тонн, полное 28 тысяч тонн, длину 220 метров, ширину 33 метра, осадку 5 метров, максимальную скорость до 22 узлов. Десантные возможности — до 1000 морских пехотинцев, до 75 единиц военной техники, в том числе танков, до 6 десантных катеров в затапливаемой док-камере.
Собственное вооружение кораблей — 3 зенитно-артиллерийских комплекса «Палаш» ближнего радиуса действия, 2 ЗРК «Панцирь-МЕ», 1 100-мм артиллерийская установка. Авиационная составляющая — более 20 вертолетов, которые могут находиться в ангаре и на полетной палубе, как десантных типа Ка-29, так и ударных Ка-52 или противолодочных Ка-27.
Использование таких тихоходных и уязвимых кораблей возможно только в составе мощного соединения надводных кораблей из эсминцев и фрегатов, причем желательно «под крылом» воздушного прикрытия самолетов берегового базирования или с авианосца. В настоящее время Россия может обеспечить лишь несколько современных фрегатов для такого соединения.
Сам факт строительства данных кораблей на территории оккупированного Крыма может сделать невозможным для них заход в любой иностранный порт или даже проход через пролив Босфор.
https://arc.construction/769?lang=ru
20 июля в Керчи на заводе «Залив» были заложены два десантных вертолетоносца для российского ВМФ. Они получат названия «Иван Рогов» и «Митрофан Москаленко». Церемонию закладки провел президент России Владимир Путин.
Накануне на керченском судостроительном заводе «Залив» была с участием президента РФ Владимира Путина проведена официальная церемония закладки двух универсальных десантных кораблей проекта 23900 «Прибой». Новые корабли, если их достроят, будут называться «Иван Рогов» и «Митрофан Москаленко» — «унаследовав» названия списанных больших десантных кораблей проекта 1174.
Корабли проекта 23900 фактически являются десантными вертолетоносцами, как и американские десантные корабли — вертолетоносцы типов «Тарава» и «Америка», французские «Мистраль», китайские «тип 075». Также такие корабли есть в составе флотов Южной Кореи, Японии и Египта (те самые «Мистрали», которые строились для России во Франции, но из-за санкций, вызванных ее оккупацией Крыма, не были проданы).
Сообщается, что УДК типа «Прибой» будут полностью построены из российских комплектующих, а стоимость контракта составляет около 100 миллиардов рублей за два корабля. Нахождение России под санкциями практически исключает использование копмлектующих, особенно высокотехнологичных, для постройки военных кораблей. В то же время не решенный вопрос по технической возможности создания мощных корабельных силовых установок может сделать постройку данных десантных вертолетоносцев или очень долгой, или невозможной, или же их эксплуатация затем будет весьма насыщена техническими проблемами.
Десантные корабли типа «Прибой» должны иметь стандартное водоизмещение 25 тысяч тонн, полное 28 тысяч тонн, длину 220 метров, ширину 33 метра, осадку 5 метров, максимальную скорость до 22 узлов. Десантные возможности — до 1000 морских пехотинцев, до 75 единиц военной техники, в том числе танков, до 6 десантных катеров в затапливаемой док-камере.
Собственное вооружение кораблей — 3 зенитно-артиллерийских комплекса «Палаш» ближнего радиуса действия, 2 ЗРК «Панцирь-МЕ», 1 100-мм артиллерийская установка. Авиационная составляющая — более 20 вертолетов, которые могут находиться в ангаре и на полетной палубе, как десантных типа Ка-29, так и ударных Ка-52 или противолодочных Ка-27.
Использование таких тихоходных и уязвимых кораблей возможно только в составе мощного соединения надводных кораблей из эсминцев и фрегатов, причем желательно «под крылом» воздушного прикрытия самолетов берегового базирования или с авианосца. В настоящее время Россия может обеспечить лишь несколько современных фрегатов для такого соединения.
Сам факт строительства данных кораблей на территории оккупированного Крыма может сделать невозможным для них заход в любой иностранный порт или даже проход через пролив Босфор.
https://arc.construction/769?lang=ru
Arc
В оккупированном Крыму начали строить два вертолетоносца для ВМФ России - Arc
20 июля в Керчи на заводе «Залив» были заложены два десантных вертолетоносца для российского ВМФ. Они получат названия «Иван Рогов» и «Митрофан Москаленко». Церемонию закладки провел президент России Владимир Путин. Накануне на керченском судостроительном…
Рефат Чубаров: Дніпровська вода піде в Криму після виходу з півострова останніх російських солдатів
Рефат Чубаров заявив про те, що будь-яка влада, будь-який політик, який завтра дасть команду відкрити шлюзи на дамбі Північно-Кримського каналу, не буде довго перебувати в своїх кабінетах – народ змете.
«Що стосується води, я в черговий раз хочу нагадати: для населення Криму її вистачає. Бракує її для господарської діяльності, для військових гарнізонів, для тих же військових кораблів. Водночас Росія за допомогою репресій і переслідувань намагається максимально вигнати з півострова кримських татар, етнічних українців і одночасно переселити туди своїх громадян. Сотні нових будинків, зрозуміло, вимагають інфраструктури та води. Ось на це ми дніпровську воду давати не будемо», – сказав голова Меджлісу кримськотатарського народу.
Також він зазначив, що дніпровська вода піде в Криму «в перший же день після виходу з півострова останніх російських солдатів».
«Постачання води в умовах окупації, без чіткої фіксації того, що буде з Кримом, фактично означає згоду на відчуження української території та визнання спроби анексії з боку Росії. Це буде початком дезінтеграції України», – прокоментував Рефат Чубаров.
https://arc.construction/797?lang=uk
Рефат Чубаров заявив про те, що будь-яка влада, будь-який політик, який завтра дасть команду відкрити шлюзи на дамбі Північно-Кримського каналу, не буде довго перебувати в своїх кабінетах – народ змете.
«Що стосується води, я в черговий раз хочу нагадати: для населення Криму її вистачає. Бракує її для господарської діяльності, для військових гарнізонів, для тих же військових кораблів. Водночас Росія за допомогою репресій і переслідувань намагається максимально вигнати з півострова кримських татар, етнічних українців і одночасно переселити туди своїх громадян. Сотні нових будинків, зрозуміло, вимагають інфраструктури та води. Ось на це ми дніпровську воду давати не будемо», – сказав голова Меджлісу кримськотатарського народу.
Також він зазначив, що дніпровська вода піде в Криму «в перший же день після виходу з півострова останніх російських солдатів».
«Постачання води в умовах окупації, без чіткої фіксації того, що буде з Кримом, фактично означає згоду на відчуження української території та визнання спроби анексії з боку Росії. Це буде початком дезінтеграції України», – прокоментував Рефат Чубаров.
https://arc.construction/797?lang=uk
Arc
Рефат Чубаров: Дніпровська вода піде в Криму після виходу з півострова останніх російських солдатів - Arc
Рефат Чубаров заявив про те, що будь-яка влада, будь-який політик, який завтра дасть команду відкрити шлюзи на дамбі Північно-Кримського каналу, не буде довго перебувати в своїх кабінетах – народ змете. «Що стосується води, я в черговий раз хочу нагадати:…
Рефат Чубаров: Днепровская вода пойдет в Крыму после ухода из полуострова последних российских солдат
Рефат Чубаров заявил о том, что любая власть, любой политик, который завтра даст команду открыть шлюзы на дамбе Северо-Крымского канала, не будет долго находиться в своих кабинетах – народ сметет.
«Что касается воды, я в очередной раз хочу напомнить: для населения Крыма ее хватает. Не хватает ее для хозяйственной деятельности, для военных гарнизонов, для тех же военных кораблей. В то же время Россия с помощью репрессий и преследований пытается максимально изгнать с полуострова крымских татар, этнических украинцев и одновременно переселить туда своих граждан. Сотни новых домов, разумеется, требуют инфраструктуры и воды. Вот на это мы днепровскую воду давать не будем», – сказал председатель Меджлиса крымскотатарского народа.
Также он отметил, что днепровская вода пойдет в Крыму «в первый же день после ухода из полуострова последних российских солдат».
«Поставка воды в условиях оккупации, без четкой фиксации того, что будет с Крымом, фактически означает согласие на отчуждение украинской территории и признание попытки аннексии со стороны России. Это будет началом дезинтеграции Украины», – прокомментировал Рефат Чубаров.
https://arc.construction/792?lang=ru
Рефат Чубаров заявил о том, что любая власть, любой политик, который завтра даст команду открыть шлюзы на дамбе Северо-Крымского канала, не будет долго находиться в своих кабинетах – народ сметет.
«Что касается воды, я в очередной раз хочу напомнить: для населения Крыма ее хватает. Не хватает ее для хозяйственной деятельности, для военных гарнизонов, для тех же военных кораблей. В то же время Россия с помощью репрессий и преследований пытается максимально изгнать с полуострова крымских татар, этнических украинцев и одновременно переселить туда своих граждан. Сотни новых домов, разумеется, требуют инфраструктуры и воды. Вот на это мы днепровскую воду давать не будем», – сказал председатель Меджлиса крымскотатарского народа.
Также он отметил, что днепровская вода пойдет в Крыму «в первый же день после ухода из полуострова последних российских солдат».
«Поставка воды в условиях оккупации, без четкой фиксации того, что будет с Крымом, фактически означает согласие на отчуждение украинской территории и признание попытки аннексии со стороны России. Это будет началом дезинтеграции Украины», – прокомментировал Рефат Чубаров.
https://arc.construction/792?lang=ru
Arc
Рефат Чубаров: Днепровская вода пойдет в Крыму после ухода из полуострова последних российских солдат - Arc
Рефат Чубаров заявил о том, что любая власть, любой политик, который завтра даст команду открыть шлюзы на дамбе Северо-Крымского канала, не будет долго находиться в своих кабинетах – народ сметет. «Что касается воды, я в очередной раз хочу напомнить: для…
Роспотребнадзор: в Крыму вспышка коронавируса, — РосСМИ (фото)
В российском Тамбове сейчас разгорается скандал, в связи с отменой детских туристических путевок в оккупированный Крым, — об этом пишет ресурс News2 со ссылкой на «Яндекс».
Так, по заранее заказанным путёвкам туристические фирмы Тамбова отказываются отправлять детей на отдых на полуостров, а новые – не выдаются. Возмущенным родителям в турфирмах пояснили, что у них имеется на этот счёт прямое указание от местного Роспотребнадзора.
В Роспотребнадзоре пояснили отказ отправлять детей на отдых в Крым соответствующим предписанием, в котором говорится о высоком риске заражения коронавирусом.
Из-за большого количества возвращающихся с отдыха в оккупированном Крыму россиян в том числе жителей Тамбова и области, которые инфицированны или являются потенциальными носителями COVID-19, Роспотребнадзор принял решение ограничить поездки на полуостров хотя бы детей.
При этом, открыто не сообщается о вспышке коронавируса в Крыму, однако, вводимые ограничительные меры явно указывают на серьезные эпидемиологические проблемы на оккупированном полуострове.
https://arc.construction/806?lang=ru
В российском Тамбове сейчас разгорается скандал, в связи с отменой детских туристических путевок в оккупированный Крым, — об этом пишет ресурс News2 со ссылкой на «Яндекс».
Так, по заранее заказанным путёвкам туристические фирмы Тамбова отказываются отправлять детей на отдых на полуостров, а новые – не выдаются. Возмущенным родителям в турфирмах пояснили, что у них имеется на этот счёт прямое указание от местного Роспотребнадзора.
В Роспотребнадзоре пояснили отказ отправлять детей на отдых в Крым соответствующим предписанием, в котором говорится о высоком риске заражения коронавирусом.
Из-за большого количества возвращающихся с отдыха в оккупированном Крыму россиян в том числе жителей Тамбова и области, которые инфицированны или являются потенциальными носителями COVID-19, Роспотребнадзор принял решение ограничить поездки на полуостров хотя бы детей.
При этом, открыто не сообщается о вспышке коронавируса в Крыму, однако, вводимые ограничительные меры явно указывают на серьезные эпидемиологические проблемы на оккупированном полуострове.
https://arc.construction/806?lang=ru
Arc
Роспотребнадзор: в Крыму вспышка коронавируса, - РосСМИ - Arc
В российском Тамбове сейчас разгорается скандал, в связи с отменой детских туристических путевок в оккупированный Крым, — об этом пишет ресурс News2 со ссылкой на «Яндекс». Так, по заранее заказанным путёвкам туристические фирмы Тамбова отказываются отправлять…
В Белогорском районе под видом очищения реки от мусора, ведется нелегальная добыча природных материалов
В оккупированном Крыму, в селе Межгорье Белогорского района жители вышли на защиту русла местной реки Бурульча. Они уверены в том, что под видом очищения реки от мусора, пытаются вывозить щебень, это может нарушить русло реки.
«Нагнали сюда экскаваторы, хотят под шумок вывезти инертный материал, тем самым нарушить русло реки. Они хотят его вывезти и утилизировать. Позавчера они пытались заехать, мы вызвали участкового, он составил протокол, они загнали трактор на площадку, покинули его. Вчера пригнали второй трактор, сделали пробную шахту, и на глазах вода просто исчезла, она пошла под плиту. Река имеет специфическую форму, на ней еще при Союзе не делали дамбу, она имеет нестабильный грунт», – рассказал один из жителей села Межгорье, Михаил.
Официальных комментариев российская власть Крыма относительно этих событий пока не дает.
«Мы не против, чтобы укрепляли берега реки, мы только за. Но, когда нам не могут пояснить, кто и на каком основании может вывозить этот материал, нет элементарных разрешительных бумажек. Когда трактор заезжает в русло реки, какая здесь может быть норма и правила? Если опять приедет техника, то придется ложиться уже под экскаваторы и лежать там», – добавил Михаил.
В свою очередь, селяне настроены решительно и готовы возобновить протесты, если работа тяжелой техники на реке возобновится.
https://arc.construction/790?lang=ru
В оккупированном Крыму, в селе Межгорье Белогорского района жители вышли на защиту русла местной реки Бурульча. Они уверены в том, что под видом очищения реки от мусора, пытаются вывозить щебень, это может нарушить русло реки.
«Нагнали сюда экскаваторы, хотят под шумок вывезти инертный материал, тем самым нарушить русло реки. Они хотят его вывезти и утилизировать. Позавчера они пытались заехать, мы вызвали участкового, он составил протокол, они загнали трактор на площадку, покинули его. Вчера пригнали второй трактор, сделали пробную шахту, и на глазах вода просто исчезла, она пошла под плиту. Река имеет специфическую форму, на ней еще при Союзе не делали дамбу, она имеет нестабильный грунт», – рассказал один из жителей села Межгорье, Михаил.
Официальных комментариев российская власть Крыма относительно этих событий пока не дает.
«Мы не против, чтобы укрепляли берега реки, мы только за. Но, когда нам не могут пояснить, кто и на каком основании может вывозить этот материал, нет элементарных разрешительных бумажек. Когда трактор заезжает в русло реки, какая здесь может быть норма и правила? Если опять приедет техника, то придется ложиться уже под экскаваторы и лежать там», – добавил Михаил.
В свою очередь, селяне настроены решительно и готовы возобновить протесты, если работа тяжелой техники на реке возобновится.
https://arc.construction/790?lang=ru
Arc
В Белогорском районе под видом очищения реки от мусора, ведется нелегальная добыча природных материалов - Arc
В оккупированном Крыму, в селе Межгорье Белогорского района жители вышли на защиту русла местной реки Бурульча. Они уверены в том, что под видом очищения реки от мусора, пытаются вывозить щебень, это может нарушить русло реки. «Нагнали сюда экскаваторы, хотят…
У Білогірському районі під виглядом очищення річки від сміття, ведеться нелегальний видобуток природних матеріалів
В окупованому Криму, в селі Міжгір’я Білогірського району жителі вийшли на захист русла місцевої річки Бурульча. Вони впевнені в тому, що під виглядом очищення річки від сміття, намагаються вивозити щебінь, це може порушити русло річки.
«Нагнали сюди екскаватори, хочуть під шумок вивезти інертний матеріал, тим самим порушити русло річки. Вони хочуть його вивезти й утилізувати. Позавчора вони намагалися заїхати, ми викликали дільничного, він склав протокол, вони загнали трактор на майданчик, залишили його. Вчора пригнали другий трактор, зробили пробну шахту, і на очах вода просто зникла, вона пішла під плиту. Річка має специфічну форму, на ній ще при Союзі не робили дамбу, вона має нестабільний ґрунт», – розповів один з жителів села Міжгір’я, Михайло.
Офіційних коментарів російська влада Криму щодо цих подій поки не дає.
«Ми не проти, щоб укріплювали береги річки, ми тільки за. Але, коли нам не можуть пояснити, хто і на якій підставі може вивозити цей матеріал, немає елементарних дозвільних папірців. Коли трактор заїжджає в русло річки, яка тут може бути норма і правила? Якщо знову приїде техніка, то доведеться лягати вже під екскаватори і лежати там», – додав Михайло.
У свою чергу, селяни налаштовані рішуче і готові відновити протести, якщо робота важкої техніки на річці відновиться.
https://arc.construction/785?lang=uk
В окупованому Криму, в селі Міжгір’я Білогірського району жителі вийшли на захист русла місцевої річки Бурульча. Вони впевнені в тому, що під виглядом очищення річки від сміття, намагаються вивозити щебінь, це може порушити русло річки.
«Нагнали сюди екскаватори, хочуть під шумок вивезти інертний матеріал, тим самим порушити русло річки. Вони хочуть його вивезти й утилізувати. Позавчора вони намагалися заїхати, ми викликали дільничного, він склав протокол, вони загнали трактор на майданчик, залишили його. Вчора пригнали другий трактор, зробили пробну шахту, і на очах вода просто зникла, вона пішла під плиту. Річка має специфічну форму, на ній ще при Союзі не робили дамбу, вона має нестабільний ґрунт», – розповів один з жителів села Міжгір’я, Михайло.
Офіційних коментарів російська влада Криму щодо цих подій поки не дає.
«Ми не проти, щоб укріплювали береги річки, ми тільки за. Але, коли нам не можуть пояснити, хто і на якій підставі може вивозити цей матеріал, немає елементарних дозвільних папірців. Коли трактор заїжджає в русло річки, яка тут може бути норма і правила? Якщо знову приїде техніка, то доведеться лягати вже під екскаватори і лежати там», – додав Михайло.
У свою чергу, селяни налаштовані рішуче і готові відновити протести, якщо робота важкої техніки на річці відновиться.
https://arc.construction/785?lang=uk
Arc
У Білогірському районі під виглядом очищення річки від сміття, ведеться нелегальний видобуток природних матеріалів - Arc
В окупованому Криму, в селі Міжгір’я Білогірського району жителі вийшли на захист русла місцевої річки Бурульча. Вони впевнені в тому, що під виглядом очищення річки від сміття, намагаються вивозити щебінь, це може порушити русло річки. «Нагнали сюди екскаватори…
Донецкий бизнес в Крыму
Бизнес имеет много общего с войной. Так же, как и на войне, в бизнесе существуют победы и поражения, атаки и отступления, заключаются мировые соглашения, образуются альянсы и группы, используются шпионы и обманные маневры. А существуют ли в бизнесе предатели?
Ответ на этот вопрос попытается предоставить кандидат юридических наук Андрей Чвалюк.
Режим санкций, действующий в Крыму с 2014 года, служит для многих стимулом для поиска способов обхода запретов. И такие схемы находятся, часто с помощью российских госструктур. Как сообщает Радио Свобода — благодаря сотрудничеству макеевского бизнесмена и российских чиновников между Крымом и «ДНР» налажено автобусное сообщение и поставка брендовых товаров из Интернет-магазинов.
Данные реестров свидетельствуют, что до 2014 года Эдуард Кибок осуществлял операции с недвижимым имуществом и занимался разработкой строительных проектов, а затем перепрофилировал свой бизнес. 13 мая 2015 года им было основано «Общество с ограниченной ответственностью Туристическо-диспетчерская компания «Донбасс-тур» с юридическим адресом в г. Симферополь (ОГРН № 1159204019260). На сайте компании указано график движения автобусов по маршруту Донецк-Крым-Донецк, который проходит мимо подконтрольной Украине территории. Таким образом благодаря изобретательности местного бизнесмена жители «непризнанных республик» могут попасть в Крым через Россию, в объезд украинских блокпостов и пограничных пунктов пропуска и без необходимости оформления специальных разрешений.
Не ограничиваясь пассажирскими перевозками Эдуард Кибок основал «ООО Наша почта», которая предлагает услуги по отправке и доставке посылок и документов, денег, Интернет-заказов и коммерческих грузов. Отделение «Нашей почты» представлены в 11 регионах Донецкой и Луганской областей, контролируемых «ДЛНР» и шести регионах Крыма — Симферополе, Севастополе, Ялте, Феодосии, Евпатории и Алуште. Почта берется доставлять и отправлять посылки и грузы между Крымом и Россией, Крымом и «ДЛНР», а также «ДЛНР» и территорию, подконтрольную украинской властью.
Среди фирм, принадлежащих Эдуарду Кибко, значится Интернет-магазин «Е-Моби». Он зарегистрирован по российскому законодательству в Крыму, хотя сам магазин расположен в Макеевке и предлагает услуги исключительно жителям Донбасса. Этот Интернет-сервис предлагает широкий перечень товаров, а также услуги по доставке товаров известного во всем мире электронного гипермаркета AliExpress, покупки в котором стали недоступными в неподконтрольных украинской власти Крыму и ОРДЛО. Отдельно следует отметить, что киевская фирма «Морган инвест групп» которой руководит Эдуард Кибок находится под санкциями.
Продолжение https://arc.construction/823?lang=ru
Бизнес имеет много общего с войной. Так же, как и на войне, в бизнесе существуют победы и поражения, атаки и отступления, заключаются мировые соглашения, образуются альянсы и группы, используются шпионы и обманные маневры. А существуют ли в бизнесе предатели?
Ответ на этот вопрос попытается предоставить кандидат юридических наук Андрей Чвалюк.
Режим санкций, действующий в Крыму с 2014 года, служит для многих стимулом для поиска способов обхода запретов. И такие схемы находятся, часто с помощью российских госструктур. Как сообщает Радио Свобода — благодаря сотрудничеству макеевского бизнесмена и российских чиновников между Крымом и «ДНР» налажено автобусное сообщение и поставка брендовых товаров из Интернет-магазинов.
Данные реестров свидетельствуют, что до 2014 года Эдуард Кибок осуществлял операции с недвижимым имуществом и занимался разработкой строительных проектов, а затем перепрофилировал свой бизнес. 13 мая 2015 года им было основано «Общество с ограниченной ответственностью Туристическо-диспетчерская компания «Донбасс-тур» с юридическим адресом в г. Симферополь (ОГРН № 1159204019260). На сайте компании указано график движения автобусов по маршруту Донецк-Крым-Донецк, который проходит мимо подконтрольной Украине территории. Таким образом благодаря изобретательности местного бизнесмена жители «непризнанных республик» могут попасть в Крым через Россию, в объезд украинских блокпостов и пограничных пунктов пропуска и без необходимости оформления специальных разрешений.
Не ограничиваясь пассажирскими перевозками Эдуард Кибок основал «ООО Наша почта», которая предлагает услуги по отправке и доставке посылок и документов, денег, Интернет-заказов и коммерческих грузов. Отделение «Нашей почты» представлены в 11 регионах Донецкой и Луганской областей, контролируемых «ДЛНР» и шести регионах Крыма — Симферополе, Севастополе, Ялте, Феодосии, Евпатории и Алуште. Почта берется доставлять и отправлять посылки и грузы между Крымом и Россией, Крымом и «ДЛНР», а также «ДЛНР» и территорию, подконтрольную украинской властью.
Среди фирм, принадлежащих Эдуарду Кибко, значится Интернет-магазин «Е-Моби». Он зарегистрирован по российскому законодательству в Крыму, хотя сам магазин расположен в Макеевке и предлагает услуги исключительно жителям Донбасса. Этот Интернет-сервис предлагает широкий перечень товаров, а также услуги по доставке товаров известного во всем мире электронного гипермаркета AliExpress, покупки в котором стали недоступными в неподконтрольных украинской власти Крыму и ОРДЛО. Отдельно следует отметить, что киевская фирма «Морган инвест групп» которой руководит Эдуард Кибок находится под санкциями.
Продолжение https://arc.construction/823?lang=ru
Arc
Донецкий бизнес в Крыму - Arc
Бизнес имеет много общего с войной. Так же, как и на войне, в бизнесе существуют победы и поражения, атаки и отступления, заключаются мировые соглашения, образуются альянсы и группы, используются шпионы и обманные маневры. А существуют ли в бизнесе предатели?…
Донецький бізнес в Криму
Бізнес має багато спільного з війною. Так само, як і на війні, в бізнесі існують перемоги і поразки, атаки і відступи, укладаються мирові угоди, утворюються альянси і групи, використовуються шпигуни і обманні маневри. А чи існують в бізнесі зрадники?
Відповідь на це питання спробує надати кандидат юридичних наук Андрій Чвалюк.
Режим санкцій, що діє в Криму з 2014 року, служить для багатьох стимулом для пошуку способів обходу заборон. І такі схеми знаходяться, часто за допомогою російських держструктур. Як повідомляє Радіо Свобода – завдяки співпраці макіївського бізнесмена і російських чиновників між Кримом і «ДНР» налагоджені автобусне сполучення і поставка брендових товарів з Інтернет-магазинів.
Дані реєстрів свідчать, що до 2014 року Едуард Кібок здійснював операції з нерухомим майном та займався розробкою будівельних проектів, а потім перепрофілював свій бізнес. 13 травня 2015 року ним було засновано «Товариство з обмеженою відповідальністю Туристично-диспетчерська компанія «Донбас-тур» з юридичною адресою у м. Сімферополь (ОГРН № 1159204019260). На сайті компанії вказано графік руху автобусів по маршруту Донецьк-Крим-Донецьк, який проходить повз підконтрольну Україні територію. Таким чином завдяки винахідливості місцевого бізнесмена жителі «невизнаних республік» можуть потрапити до Криму через Росію, в об’їзд українських блокпостів і прикордонних пунктів пропуску та без необхідності оформлення спецдозволів.
Не обмежуючись пасажирськими перевезеннями Едуард Кібок заснував «ТОВ Наша пошта», яка пропонує послуги по відправці та доставці посилок і документів, грошей, Інтернет-замовлень і комерційних вантажів. Відділення «Нашої пошти» представлені в 11 регіонах Донецької і Луганської областей, які контролюються «ДЛНР» і шести регіонах Криму – Сімферополі, Севастополі, Ялті, Феодосії, Євпаторії та Алушті. Пошта береться доставляти і відправляти посилки та вантажі між Кримом і Росією, Кримом і «ДЛНР», а також «ДЛНР» і територією, підконтрольною українській владі.
Серед фірм, що належать Едуарду Кібку, значиться Інтернет-магазин «Е-Мобі». Він зареєстрований за російським законодавством в Криму, хоча сам магазин розташований в Макіївці і пропонує послуги виключно жителям Донбасу. Цей Інтернет-сервіс пропонує широкий перелік товари, а також послуги з доставки товарів відомого у всьому світі електронного гіпермаркету AliExpress, покупки в якому стали недоступними в непідконтрольних українській владі Криму та ОРДЛО. Окремо слід зазначити, що київська фірма «Морган інвест груп» якою керує Едуард Кібок перебуває під санкціями.
Продовження https://arc.construction/825?lang=uk
Бізнес має багато спільного з війною. Так само, як і на війні, в бізнесі існують перемоги і поразки, атаки і відступи, укладаються мирові угоди, утворюються альянси і групи, використовуються шпигуни і обманні маневри. А чи існують в бізнесі зрадники?
Відповідь на це питання спробує надати кандидат юридичних наук Андрій Чвалюк.
Режим санкцій, що діє в Криму з 2014 року, служить для багатьох стимулом для пошуку способів обходу заборон. І такі схеми знаходяться, часто за допомогою російських держструктур. Як повідомляє Радіо Свобода – завдяки співпраці макіївського бізнесмена і російських чиновників між Кримом і «ДНР» налагоджені автобусне сполучення і поставка брендових товарів з Інтернет-магазинів.
Дані реєстрів свідчать, що до 2014 року Едуард Кібок здійснював операції з нерухомим майном та займався розробкою будівельних проектів, а потім перепрофілював свій бізнес. 13 травня 2015 року ним було засновано «Товариство з обмеженою відповідальністю Туристично-диспетчерська компанія «Донбас-тур» з юридичною адресою у м. Сімферополь (ОГРН № 1159204019260). На сайті компанії вказано графік руху автобусів по маршруту Донецьк-Крим-Донецьк, який проходить повз підконтрольну Україні територію. Таким чином завдяки винахідливості місцевого бізнесмена жителі «невизнаних республік» можуть потрапити до Криму через Росію, в об’їзд українських блокпостів і прикордонних пунктів пропуску та без необхідності оформлення спецдозволів.
Не обмежуючись пасажирськими перевезеннями Едуард Кібок заснував «ТОВ Наша пошта», яка пропонує послуги по відправці та доставці посилок і документів, грошей, Інтернет-замовлень і комерційних вантажів. Відділення «Нашої пошти» представлені в 11 регіонах Донецької і Луганської областей, які контролюються «ДЛНР» і шести регіонах Криму – Сімферополі, Севастополі, Ялті, Феодосії, Євпаторії та Алушті. Пошта береться доставляти і відправляти посилки та вантажі між Кримом і Росією, Кримом і «ДЛНР», а також «ДЛНР» і територією, підконтрольною українській владі.
Серед фірм, що належать Едуарду Кібку, значиться Інтернет-магазин «Е-Мобі». Він зареєстрований за російським законодавством в Криму, хоча сам магазин розташований в Макіївці і пропонує послуги виключно жителям Донбасу. Цей Інтернет-сервіс пропонує широкий перелік товари, а також послуги з доставки товарів відомого у всьому світі електронного гіпермаркету AliExpress, покупки в якому стали недоступними в непідконтрольних українській владі Криму та ОРДЛО. Окремо слід зазначити, що київська фірма «Морган інвест груп» якою керує Едуард Кібок перебуває під санкціями.
Продовження https://arc.construction/825?lang=uk
Arc
Донецький бізнес в Криму - Arc
Бізнес має багато спільного з війною. Так само, як і на війні, в бізнесі існують перемоги і поразки, атаки і відступи, укладаються мирові угоди, утворюються альянси і групи, використовуються шпигуни і обманні маневри. А чи існують в бізнесі зрадники? Відповідь…
Ірина Фриз: Прийнятим законопроектом Росія легалізує анексію Кримського півострова
Державна Дума РФ 21 липня у другому читанні прийняла законопроект, який прирівнює відчуження територій Росії до екстремістської діяльності. 22 липня законопроект буде розглянутий в третьому остаточному читанні.
Подробиці тут: https://arc.construction/830?lang=uk
Державна Дума РФ 21 липня у другому читанні прийняла законопроект, який прирівнює відчуження територій Росії до екстремістської діяльності. 22 липня законопроект буде розглянутий в третьому остаточному читанні.
Подробиці тут: https://arc.construction/830?lang=uk
Arc
Ірина Фриз: Прийнятим законопроектом Росія легалізує анексію Кримського півострова - Arc
Державна Дума РФ 21 липня у другому читанні прийняла законопроект, який прирівнює відчуження територій Росії до екстремістської діяльності. 22 липня законопроект буде розглянутий в третьому остаточному читанні. Народний депутат з фракції «Європейська солідарність»…
Ирина Фриз: Принятым законопроектом Россия легализует аннексию Крымского полуострова
Государственная Дума РФ 21 июля во втором чтении приняла законопроект, который приравнивает отчуждение территорий России к экстремистской деятельности. 22 июля законопроект будет рассмотрен в третьем окончательном чтении.
Подробности тут: https://arc.construction/835?lang=ru
Государственная Дума РФ 21 июля во втором чтении приняла законопроект, который приравнивает отчуждение территорий России к экстремистской деятельности. 22 июля законопроект будет рассмотрен в третьем окончательном чтении.
Подробности тут: https://arc.construction/835?lang=ru
Arc
Ирина Фриз: Принятым законопроектом Россия легализует аннексию Крымского полуострова - Arc
Государственная Дума РФ 21 июля во втором чтении приняла законопроект, который приравнивает отчуждение территорий России к экстремистской деятельности. 22 июля законопроект будет рассмотрен в третьем окончательном чтении. Народный депутат из фракции «Европейская…
Симонетта Соммаруга: ООН і ОБСЄ повинні негайно відправити до Криму своїх представників з прав людини
Президент України Володимир Зеленський 21 липня зустрівся в Києві з президентом Швейцарської Конфедерації Симонеттою Соммаругою. Урочиста церемонія зустрічі відбулася на площі біля Маріїнського палацу.
Всі подробиці тут: https://arc.construction/837?lang=uk
Президент України Володимир Зеленський 21 липня зустрівся в Києві з президентом Швейцарської Конфедерації Симонеттою Соммаругою. Урочиста церемонія зустрічі відбулася на площі біля Маріїнського палацу.
Всі подробиці тут: https://arc.construction/837?lang=uk
Arc
Симонетта Соммаруга: ООН і ОБСЄ повинні негайно відправити до Криму своїх представників з прав людини - Arc
Президент України Володимир Зеленський 21 липня зустрівся в Києві з президентом Швейцарської Конфедерації Симонеттою Соммаругою. Урочиста церемонія зустрічі відбулася на площі біля Маріїнського палацу. “Швейцарія не визнає анексію Криму і вважає, що ООН і…
Симонетта Соммаруга: ООН и ОБСЕ должны немедленно отправить в Крым своих представителей по правам человека
Президент Украины Владимир Зеленский 21 июля встретился в Киеве с президентом Швейцарской Конфедерации Симонеттой Соммаругой. Торжественная церемония встречи состоялась на площади у Мариинского дворца.
Все подробности здесь: https://arc.construction/842?lang=ru
Президент Украины Владимир Зеленский 21 июля встретился в Киеве с президентом Швейцарской Конфедерации Симонеттой Соммаругой. Торжественная церемония встречи состоялась на площади у Мариинского дворца.
Все подробности здесь: https://arc.construction/842?lang=ru
Arc
Симонетта Соммаруга: ООН и ОБСЕ должны немедленно отправить в Крым своих представителей по правам человека - Arc
Президент Украины Владимир Зеленский 21 июля встретился в Киеве с президентом Швейцарской Конфедерации Симонеттой Соммаругой. Торжественная церемония встречи состоялась на площади у Мариинского дворца. «Швейцария не признает аннексию Крыма и считает, что…
Крымскотатарское дело перед Международным Судом ООН
С начала вооруженного конфликта между Украиной и Российской Федерацией в 2014 году Украина осуществила немало шагов, чтобы обжаловать действия России по международно-правовым основаниям. Как хорошо показали некоторые украинские исследователи, конфликт принял форму российских боевых действий (warfare) против украинских правовых действий (lawfare) [1]. Хотя российская военная мощь значительно превосходит украинской, в сфере международного права Россия оказалась в невыгодной ситуации. С начала конфликта правительство Украины заняло атакующую позицию, оспаривая действия России во всех доступных международных судах. Ни один из них не имеет полномочий чтобы закончить конфликт, но международные суды могут решать смежные правовые вопросы. Одним из таких вопросов является этническая дискриминация крымских татар оккупационными властями.
Об этом пишет кандидат юридических наук Алексей Плотников.
В сложной политической и правовой обстановке, возникшей в 2014 году, наиболее очевидным вариантом Украине было представить дело в Международный Суд ООН — судебный орган, который призван решать любой вопрос международного права и наделен полномочиями назначать компенсации. Проблемным аспектом такого обращения было определение его правовой основы. Действия России по отношению к Украине были нарушением многочисленных международных договоров и обычаев, однако юрисдикция МС является исключительно консенсуальной, где согласие можно выразить или путем объявления признания юрисдикции МС во всех случаях, или специальным соглашением между сторонами относительно предоставления определенного спора в Мировой суд, либо путем подписания международного договора, устанавливающего обязательную юрисдикцию МС ООН во всех вопросах, связанных с этим договором. Россия не признавала юрисдикцию Суда во всех случаях и явно не выражала желания заключать с Украиной специальное соглашение.
Единственным вариантом для Украины стало выявить договор, так или иначе связанный с конфликтом, который действует между обеими сторонами, который предусматривает обязательную юрисдикцию Суда ООН, и по которому Россия не сделала оговорку о признании юрисдикции. Можно было определить только два таких договора: Международная конвенция о борьбе с финансированием терроризма и Международную конвенции о ликвидации всех форм расовой дискриминации (КЗРД). Такой выбор правовых оснований для иска может показаться странным для случая нарушения основ международного права, включая сам Устав ООН, однако никакие претензии, основанные на других договорах, кроме указанных двух, не подходят для Международного Суда с точки зрения юрисдикции.
Претензия в рамках КЗРД неизбежно вызвала вопросы крымских татар, которые наряду с украинцами стали наиболее дискриминированной этнической группой на частях украинской территории, подконтрольной России. Украина была первым государством, которое подало заявление в МС ООН о нарушениях КЗРД. В 2008 году Грузия применила аналогичную стратегию против российской оккупации Абхазии и Южной Осетии. Дело Грузии, однако, потерпело неудачу в Международном Суде из-за юрисдикционных причин. Вслед за Грузией [2, с. 2] Украина, вероятно, столкнется с аналогичными юрисдикционными проблемами, как и те, которые упустили предварительное грузинское заявление.
Продолжение https://arc.construction/737?lang=ru
С начала вооруженного конфликта между Украиной и Российской Федерацией в 2014 году Украина осуществила немало шагов, чтобы обжаловать действия России по международно-правовым основаниям. Как хорошо показали некоторые украинские исследователи, конфликт принял форму российских боевых действий (warfare) против украинских правовых действий (lawfare) [1]. Хотя российская военная мощь значительно превосходит украинской, в сфере международного права Россия оказалась в невыгодной ситуации. С начала конфликта правительство Украины заняло атакующую позицию, оспаривая действия России во всех доступных международных судах. Ни один из них не имеет полномочий чтобы закончить конфликт, но международные суды могут решать смежные правовые вопросы. Одним из таких вопросов является этническая дискриминация крымских татар оккупационными властями.
Об этом пишет кандидат юридических наук Алексей Плотников.
В сложной политической и правовой обстановке, возникшей в 2014 году, наиболее очевидным вариантом Украине было представить дело в Международный Суд ООН — судебный орган, который призван решать любой вопрос международного права и наделен полномочиями назначать компенсации. Проблемным аспектом такого обращения было определение его правовой основы. Действия России по отношению к Украине были нарушением многочисленных международных договоров и обычаев, однако юрисдикция МС является исключительно консенсуальной, где согласие можно выразить или путем объявления признания юрисдикции МС во всех случаях, или специальным соглашением между сторонами относительно предоставления определенного спора в Мировой суд, либо путем подписания международного договора, устанавливающего обязательную юрисдикцию МС ООН во всех вопросах, связанных с этим договором. Россия не признавала юрисдикцию Суда во всех случаях и явно не выражала желания заключать с Украиной специальное соглашение.
Единственным вариантом для Украины стало выявить договор, так или иначе связанный с конфликтом, который действует между обеими сторонами, который предусматривает обязательную юрисдикцию Суда ООН, и по которому Россия не сделала оговорку о признании юрисдикции. Можно было определить только два таких договора: Международная конвенция о борьбе с финансированием терроризма и Международную конвенции о ликвидации всех форм расовой дискриминации (КЗРД). Такой выбор правовых оснований для иска может показаться странным для случая нарушения основ международного права, включая сам Устав ООН, однако никакие претензии, основанные на других договорах, кроме указанных двух, не подходят для Международного Суда с точки зрения юрисдикции.
Претензия в рамках КЗРД неизбежно вызвала вопросы крымских татар, которые наряду с украинцами стали наиболее дискриминированной этнической группой на частях украинской территории, подконтрольной России. Украина была первым государством, которое подало заявление в МС ООН о нарушениях КЗРД. В 2008 году Грузия применила аналогичную стратегию против российской оккупации Абхазии и Южной Осетии. Дело Грузии, однако, потерпело неудачу в Международном Суде из-за юрисдикционных причин. Вслед за Грузией [2, с. 2] Украина, вероятно, столкнется с аналогичными юрисдикционными проблемами, как и те, которые упустили предварительное грузинское заявление.
Продолжение https://arc.construction/737?lang=ru
Arc
Крымскотатарское дело перед Международным Судом ООН - Arc
С начала вооруженного конфликта между Украиной и Российской Федерацией в 2014 году Украина осуществила немало шагов, чтобы обжаловать действия России по международно-правовым основаниям. Как хорошо показали некоторые украинские исследователи, конфликт принял…
Кримськотатарська справа перед Міжнародним Судом ООН
З початку збройного конфлікту між Україною та Російською Федерацією у 2014 році Україна здійснила чимало кроків, аби оскаржити дії Росії з міжнародно-правових підстав. Як добре показали деякі українські дослідники, конфлікт набув форми російських бойових дій (warfare) проти українських правових дій (lawfare) [1]. Хоча російська військова потужність значно перевершує українську, у сфері міжнародного права Росія опинилася у невигідній ситуації. З початку конфлікту уряд України зайняв атакуючу позицію, оскаржуючи дії Росії у всіх доступних міжнародних судах. Жоден з них не має повноважень аби закінчити конфлікт, але міжнародні суди можуть вирішувати суміжні правові питання. Одним із таких питань є етнічна дискримінація кримських татар окупаційною владою.
Про це пише кандидат юридичних наук Олексій Плотніков.
У складній політичній та правовій обстановці, що виникла в 2014 році, найбільш очевидним варіантом України було подати справу до Міжнародного Суду ООН – судового органу, який покликаний вирішувати будь-яке питання міжнародного права та наділений повноваженнями призначати компенсації. Проблемним аспектом такого звернення було визначення його правової основи. Дії Росії по відношенню до України були порушенням численних міжнародних договорів та звичаїв, проте юрисдикція МС є виключно консенсуальною, де згоду можна висловити або шляхом оголошення визнання юрисдикції МС у всіх випадках, або спеціальною угодою між сторонами щодо подання певного спору до Світового суду, або шляхом підписання міжнародного договору, який встановлює обов’язкову юрисдикцію МС ООН у всіх питаннях, пов’язаних з цим договором. Росія не визнавала юрисдикції Суду у всіх випадках та явно не висловлювала бажання укладати з Україною спеціальну угоду.
Єдиним варіантом для України стало виявити договір, який так чи інакше пов’язаний з конфліктом, який діє між обома сторонами, який передбачає обов’язкову юрисдикцію Суду ООН, і щодо якого Росія не зробила застереження щодо визнання юрисдикції. Можна було визначити лише два такі договори: Міжнародну конвенція про боротьбу з фінансуванням тероризму та Міжнародну конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації (КЗРД). Такий вибір правових підстав для позову може здатися химерним для випадку порушення основ міжнародного права, включаючи сам Статут ООН, однак жодні претензії, засновані на інших договорах, крім зазначених двох, не підходять для Міжнародного Суду з точки зору юрисдикції.
Претензія в рамках КЗРД неминуче викликала питання кримських татар, які поряд з українцями стали найбільш дискримінованою етнічною групою на частинах української території, підконтрольній Росії. Україна не була першою державою, яка подала заяву до МС ООН щодо порушень КЗРД. У 2008 році Грузія застосувала аналогічну стратегію проти російської окупації Абхазії та Південної Осетії. Справа Грузії, однак, зазнала невдачі в Міжнародному Суді з юрисдикційних причин. Слідом за Грузією [2, с. 2] Україна, ймовірно, зіткнеться з аналогічними юрисдикційними проблемами, як і ті, що змарнували попередню грузинську заяву.
Продовження https://arc.construction/742?lang=uk
З початку збройного конфлікту між Україною та Російською Федерацією у 2014 році Україна здійснила чимало кроків, аби оскаржити дії Росії з міжнародно-правових підстав. Як добре показали деякі українські дослідники, конфлікт набув форми російських бойових дій (warfare) проти українських правових дій (lawfare) [1]. Хоча російська військова потужність значно перевершує українську, у сфері міжнародного права Росія опинилася у невигідній ситуації. З початку конфлікту уряд України зайняв атакуючу позицію, оскаржуючи дії Росії у всіх доступних міжнародних судах. Жоден з них не має повноважень аби закінчити конфлікт, але міжнародні суди можуть вирішувати суміжні правові питання. Одним із таких питань є етнічна дискримінація кримських татар окупаційною владою.
Про це пише кандидат юридичних наук Олексій Плотніков.
У складній політичній та правовій обстановці, що виникла в 2014 році, найбільш очевидним варіантом України було подати справу до Міжнародного Суду ООН – судового органу, який покликаний вирішувати будь-яке питання міжнародного права та наділений повноваженнями призначати компенсації. Проблемним аспектом такого звернення було визначення його правової основи. Дії Росії по відношенню до України були порушенням численних міжнародних договорів та звичаїв, проте юрисдикція МС є виключно консенсуальною, де згоду можна висловити або шляхом оголошення визнання юрисдикції МС у всіх випадках, або спеціальною угодою між сторонами щодо подання певного спору до Світового суду, або шляхом підписання міжнародного договору, який встановлює обов’язкову юрисдикцію МС ООН у всіх питаннях, пов’язаних з цим договором. Росія не визнавала юрисдикції Суду у всіх випадках та явно не висловлювала бажання укладати з Україною спеціальну угоду.
Єдиним варіантом для України стало виявити договір, який так чи інакше пов’язаний з конфліктом, який діє між обома сторонами, який передбачає обов’язкову юрисдикцію Суду ООН, і щодо якого Росія не зробила застереження щодо визнання юрисдикції. Можна було визначити лише два такі договори: Міжнародну конвенція про боротьбу з фінансуванням тероризму та Міжнародну конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації (КЗРД). Такий вибір правових підстав для позову може здатися химерним для випадку порушення основ міжнародного права, включаючи сам Статут ООН, однак жодні претензії, засновані на інших договорах, крім зазначених двох, не підходять для Міжнародного Суду з точки зору юрисдикції.
Претензія в рамках КЗРД неминуче викликала питання кримських татар, які поряд з українцями стали найбільш дискримінованою етнічною групою на частинах української території, підконтрольній Росії. Україна не була першою державою, яка подала заяву до МС ООН щодо порушень КЗРД. У 2008 році Грузія застосувала аналогічну стратегію проти російської окупації Абхазії та Південної Осетії. Справа Грузії, однак, зазнала невдачі в Міжнародному Суді з юрисдикційних причин. Слідом за Грузією [2, с. 2] Україна, ймовірно, зіткнеться з аналогічними юрисдикційними проблемами, як і ті, що змарнували попередню грузинську заяву.
Продовження https://arc.construction/742?lang=uk
Arc
Кримськотатарська справа перед Міжнародним Судом ООН - Arc
З початку збройного конфлікту між Україною та Російською Федерацією у 2014 році Україна здійснила чимало кроків, аби оскаржити дії Росії з міжнародно-правових підстав. Як добре показали деякі українські дослідники, конфлікт набув форми російських бойових…