Россия пытается переложить ответственность за водоснабжение в Крыму на Украину

Россия активно продвигает тему водоснабжения воды в Крым для того, чтобы переложить ответственность за это на Украину. Об этом заявил заместитель министра по вопросам реинтеграции временно оккупированных территорий Украины Игорь Яременко.

«Тематика воды педалируется для того, чтобы, во-первых, изменить информационный фокус и переложить ответственность из страны-оккупанта на страну-жертву, то есть Украину. Это информационный способ маскировки своих противоправных действий и обвинений Украины» — сообщил заместитель министра во время международной конференции «Проблемные вопросы водоснабжения и использования водных ресурсов на территории Крыма в условиях российской оккупации».

«Я абсолютно уверен, что мы должны выдерживать эту позицию, несмотря на любое давление РФ, которое, я также думаю, будет усиливаться. В то же время, я убежден, вода в Крым обязательно вернется через Северо-Крымский канал и это состоится сразу после его деоккупации», — подчеркнул он.

Подробно тут: https://arc.construction/4845?lang=ru


Росія намагається перекласти відповідальність за водопостачання в Криму на Україну

Росія активно просуває тему водопостачання води до Криму для того, щоб перекласти відповідальність за це на Україну. Про це заявив заступник міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ігор Яременко.

“Тематика води педалюється для того, щоб, по-перше, змінити інформаційний фокус і перекласти відповідальність з країни-окупанта на країну-жертву, тобто Україну. Це інформаційний спосіб маскування своїх протиправних дій і звинувачень України” – повідомив заступник міністра під час міжнародної конференції “Проблемні питання водопостачання та використання водних ресурсів на території Криму в умовах російської окупації”.

“Я абсолютно впевнений, що ми повинні витримувати цю позицію, незважаючи на будь-який тиск РФ, який, я також вважаю, буде посилюватися. У той же час, я переконаний, вода до Криму обов’язково повернеться через Північно-Кримський канал і це відбудеться відразу після його деокупації”, – підкреслив він.

Подробиці тут: https://arc.construction/4840?lang=uk

В Крыму количество больничных коек для больных COVID-19 сократилось втрое

В оккупированном Крыму за последние 3 недели в три раза сократилось количество свободных коек в больнице, где лечат зараженных COVID-19. Об этом сообщила так называемая «глава управления Роспотребнадзора по Крыму и Севастополю» Наталья Пеньковская.

«Количество свободного коечного фонда за последние три недели сократилось в три раза. На прошлой неделе специалистами Крымской противочумной станции системы Роспотребнадзора была обследована Ленинская районная больница с целью развертывания дополнительного количества коек под госпитализацию ковидных больных. Есть ряд предложений и могут развернуть там дополнительные койки для соответствующего лечения», – заявила Пеньковская на «заседании оперативного штаба» по предупреждению новой коронавирусной инфекции.

Подробно тут: https://arc.construction/4847?lang=ru



У Криму кількість лікарняних ліжок для хворих COVID-19 скоротилося втричі

В окупованому Криму за останні 3 тижні в три рази скоротилася кількість вільних ліжок у лікарні, де лікують заражених COVID-19. Про це повідомила так звана «глава управління Росспоживнагляду по Криму і Севастополю» Наталя Пеньковська.

«Кількість вільного ліжкового фонду за останні три тижні скоротилася в три рази. Минулого тижня фахівцями Кримської протичумної станції системи Росспоживнагляду була обстежена Ленінська районна лікарня з метою розгортання додаткової кількості ліжок під госпіталізацію ковідних хворих. Є ряд пропозицій і можуть розгорнути там додаткові ліжка для відповідного лікування», – заявила Пеньковська на «засіданні оперативного штабу» щодо попередження нової коронавірусної інфекції.

Подробиці тут: https://arc.construction/4852?lang=uk

МИД: Украина не будет удовлетворять потребности российского военно-промышленного комплекса в водных ресурсах

Первый заместитель министра иностранных дел Эмине Джапарова опровергла все обвинения в адрес Украины со стороны России в водной блокаде оккупированного Крыма. Вместе с тем политик отметила, что РФ несет полную ответственность как государство-оккупант за водоснабжение полуострова в соответствии с международным гуманитарным правом.

Также Эмине Джапарова подчеркнула, что Россия искусственно политизирует вопрос воды, перекладывая свою ответственность на Украину. “Украина не перекрывала никаких природных водотоков или рек, через которые вода попадает в Крым, только приостановила ту искусственную водную преференцию, которую когда-то давала для ускоренного развития экономики и сельского хозяйства полуострова. Это цена оккупации, которая только будет расти, и, наверное то, о чем Россия должна была думать прежде, чем решаться на преступление оккупации украинской территории”, – заявила первая заместитель министра во время международной конференции “Проблемные вопросы водоснабжения и использования водных ресурсов на территории Крыма в условиях российской оккупации”.

По словам Джапаровой, повышенный спрос на воду в оккупированном Крыму объясняется неправомерными действиями России, которая милитаризирует полуостров и искусственно меняет демографический состав его населения с нарушением норм международного права.

«Украина не будет удовлетворять потребности российского военно-промышленного комплекса в водных ресурсах», — подчеркнула политик.

Подробно тут: https://arc.construction/4859?lang=ru


МЗС: Україна не буде задовольняти потреби російського військово-промислового комплексу у водних ресурсах

Перший заступник міністра закордонних справ Еміне Джапарова спростувала всі звинувачення на адресу України з боку Росії стосовно водної блокади окупованого Криму. Разом з тим політик зазначила, що РФ несе повну відповідальність як держава-окупант за водопостачання півострова відповідно до міжнародного гуманітарного права.

Також Еміне Джапарова підкреслила, що Росія штучно політизує питання води, перекладаючи свою відповідальність на Україну. “Україна не перекривала ніяких природних водотоків або річок, через які вода потрапляє до Криму, тільки призупинила ту штучну водну преференцію, яку колись давала для прискореного розвитку економіки і сільського господарства півострова. Це ціна окупації, яка тільки зростатиме, і, напевно те, про що Росія повинна була думати перш, ніж вирішила піти на злочин окупації української території”, – заявила перша заступник міністра під час міжнародної конференції “Проблемні питання водопостачання та використання водних ресурсів на території Криму в умовах російської окупації”.

За словами Джапарової, підвищений попит на воду в окупованому Криму пояснюється неправомірними діями Росії, яка мілітарізірує півострів і штучно змінює демографічний склад його населення з порушенням норм міжнародного права.

«Україна не буде задовольняти потреби російського військово-промислового комплексу у водних ресурсах», – підкреслила політик.

Подробиці тут: https://arc.construction/4854?lang=uk

Симеиз как подарок обслуге Кремля

В Крыму усиливается недовольство населения в силу решения «администрации» оккупированной Ялты отдать под застройку зелёную зону «Стекляшка» в курортном поселке Симеиз. «Оформили» это оккупанты передачей участка из «муниципальной собственности» в «собственность санатория Семашко». Реальными владельцами всех «национализированных» санаториев Симеиза считаются пресс-секретарь президента РФ Дмитрий Песков и его жена, гражданка США Татьяна Навка.

В Симеизе уже несколько лет идет «бунт на коленях» против вытеснения местного населения с целью превратить курортное местечко у горы Кошки в «семейное поместье» ставшего де-факто персоной нон-грата в цивилизованном мире Пескова. Из открытых источников следует, что в «освоении» Симеиза участвуют ключевые игроки путинской группировки «Озеро», в том числе принимавший участие в развале банка «Менатеп» Михаила Ходорковского «король химической промышленности» Андрей Гурьев, часть бизнесов которого оформлена как российско-швейцарское предприятие.

Дальше тут: https://arc.construction/4861?lang=ru



Сімеїз як подарунок обслузі Кремля

У Криму посилюється невдоволення населення через рішення «адміністрації» окупованої Ялти віддати під забудову зелену зону «Стекляшка» в курортному селищі Сімеїз. «Оформили» це окупанти передачею ділянки з «муніципальної власності» у «власність санаторію Семашко». Реальними власниками всіх «націоналізованих» санаторіїв Сімеїзу вважаються прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков і його дружина, громадянка США Тетяна Навка.

У Сімеїзі вже кілька років йде «бунт на колінах» проти витіснення місцевого населення з метою перетворити курортне містечко у гори Кішки в «сімейний маєток», який став де-факто персоною нон-грата в цивілізованому світі Пєскова. З відкритих джерел випливає, що в «освоєнні» Сімеїзу беруть участь ключові гравці путінського угруповання «Озеро», в тому числі «король хімічної промисловості» Андрій Гур’єв, що брав участь у розвалі банку «Менатеп» Михайла Ходорковського, частина бізнесів якого оформлена як російсько-швейцарське підприємство.

Далі тут: https://arc.construction/4866?lang=uk

Обращение украинского гидрогеолога в ООН

Выдающийся украинский гидрогеолог, кандидат наук, член-корреспондент Международной академии наук экологии и безопасности жизнедеятельности Иван Залесский обратился к Верховному комиссару ООН по правам человека Мишель Бачелет и уполномоченным сотрудникам Управления верховного комиссара ООН по правам человека в связи с информационной кампанией, развернутой Россией касательно некой «гуманитарной катастрофы» в Крыму.

И.И. Залесский заявляет, что он, как учёный, посвятивший всю жизнь гидрогеологии Украины, не может слышать рассуждения оккупационнной власти в Крыму о якобы «острой нехватке водных ресурсов для обеспечения населения». На самом деле, утверждает ученый, еще до покушения на аннексию Крыма был проведен комплекс геолого-изыскательных работ, подтвердивший теоретические расчеты о том, что «водные ресурсы Крыма превышают текущие потребности полуострова, однако распределены они не равномерно и используются не рационально».

Действия российских властей по обеспечению Крыма водой, по мне нию И.И. Залесского, носили «выжидательный» характер. Якобы «вот-вот Украина «одумается» и возобновит подачу днепровской воды в Северо-Крымский канал» — канала, строившегося в ХХ веке как оросительное гидротехническое сооружение для обеспечения исключительно потребностей сельского хозяйства и частично промышленности. Действительно со временем до 20% воды канала стали использовать для хозяйственно-питьевого водоснабжения городов и сельских населённых пунктов Крыма, но при этом восполняя канал из местных подземных и надземных источников.

Иван Залесский ссылается на статистику оккупантов 2015 года, по которой общий объём забора воды в Крыму составил 253,46 миллионов кубометров, в том числе из поверхностных источников — 138,47 миллионов и подземных вод — 95,13 миллионов. При этом никаких заявлений о «нехватке воды для населения» не было, данные объемы значительно превышают потребности населения в воде. Согласно такой статистике по состоянию на 2019 год «разведанные и оцененные запасы подземных вод с минерализацией до 1,5 грамм на литр составляют 386 миллионов кубометров в год». Поэтому только запасы разведанных подземных вод могут удовлетворить потребность в пресной воде в полтора раза большую, чем объемы общего водозабора в 2015 году из всех источников.

Как доказывает украиснкий ученый в своем обращении в ООН, элементарная расстановка приоритетов, с учетом общечеловеческих ценностей, в вопросах водообеспечения разрешит любую гуманитарную катастрофу. Первостепенное и исключительное обеспечение населения Крыма водой питьевого качества из артезианских скважин, рациональное использование воды, в частности очищенной сточной, в сельском хозяйстве и промышленности, уменьшение объема потерь воды при транспортировке и очистке (до 13 миллионов кубометров ежегодно) – вот не полный перечень мер, которые обеспечат нормальные условия проживания крымчан на полуострове. Ученый призвал ООН учитывать и то, что ответственность за все происходящее в Крыму лежит на России, принимать к сведению лишь данные, объективно отображающие ситуацию водообеспечения полуострова.

Подробно тут: https://arc.construction/4874?lang=ru

Звернення українського гідрогеолога в ООН

Видатний український гідрогеолог, кандидат наук, член-кореспондент Міжнародної академії наук екології та безпеки життєдіяльності Іван Залеський звернувся до Верховного комісара ООН з прав людини Мішель Бачелет та до уповноважених співробітників Управління верховного комісара ООН з прав людини через інформаційну кампанію, розгорнуту Росією щодо нібито «гуманітарної катастрофи» в Криму.

І.І. Залеський заявляє, що він, як учений, що присвятив все життя гідрогеології України, не може чути міркування окупаційної влади в Криму про нібито «гостру нестачу водних ресурсів для забезпечення населення». Насправді, стверджує вчений, ще до замаху на анексію Криму був проведений комплекс геолого-вишукувальних робіт, що підтвердив теоретичні розрахунки про те, що «водні ресурси Криму перевищують поточні потреби півострова, проте розподілені вони нерівномірно та використовуються не раціонально».

Дії російської влади щодо забезпечення Криму водою, на думку І.І. Залеського, носили «вичікувальний» характер. Нібито «ось-ось Україна «одумається» і відновить подачу дніпровської води в Північнокримський канал» , що будувався в ХХ столітті як зрошувальна гідротехнічна споруда для забезпечення виключно потреб сільського господарства та частково промисловості. Дійсно згодом до 20% води каналу стали використовувати для господарсько-питного водопостачання міст та сільських населених пунктів Криму, але при цьому заповнюючи канал з місцевих підземних і надземних джерел.

Іван Залеський посилається на статистику окупантів 2015 року, за якою загальний обсяг забору води в Криму склав 253,46 мільйонів кубометрів, в тому числі з поверхневих джерел – 138,47 мільйонів та з підземних вод – 95,13 мільйонів. При цьому ніяких заяв про «брак води для населення» не було, дані обсяги значно перевищують потреби населення у воді. Згідно з тією статистикою станом на 2019 рік «розвідані й оцінені запаси підземних вод з мінералізацією до 1,5 грам на літр становлять 386 мільйонів кубометрів на рік». Тому тільки запаси розвіданих підземних вод можуть задовольнити потребу в прісній воді в півтора рази більшу, ніж обсяги загального водозабору в 2015 році з усіх джерел.

Як доводить український вчений в своєму зверненні в ООН, елементарна розстановка пріоритетів, з урахуванням загальнолюдських цінностей, в питаннях водозабезпечення вирішить будь-яку гуманітарну катастрофу. Першорядне й виняткове забезпечення населення Криму водою питної якості з артезіанських свердловин, раціональне використання води, зокрема й очищеної стічної, в сільському господарстві і промисловості, зменшення обсягу втрат води при транспортуванні і очищення (до 13 мільйонів кубометрів щорічно) – ось не повний перелік заходів, які забезпечать нормальні умови проживання кримчан на півострові. Вчений закликав ООН враховувати й те, що відповідальність за все, що відбувається в Криму, лежить на Росії, приймати до відома лише дані, що об’єктивно відображають ситуацію водозабезпечення півострова.

Подробиці тут: https://arc.construction/4876?lang=uk

Ukrainian Hydrogeologist`s Appeal to the UN

Prominent Ukrainian hydrogeologist, Ph.D., Corresponding Member of the International Academy of Ecology and Life Safety Ivan Zalessky appealed to UN High Commissioner for Human Rights Michelle Bachelet and authorized employees of Office of the UN High Commissioner for Human Rights in connection with the information campaign launched by Russia regarding the cso called “humanitarian catastrophe “ in Crimea.

I.I. Zalessky declares that he, as the scientist who has devoted his entire life to the hydrogeology of Ukraine, cannot hear the arguments of the occupation authorities in Crimea about the alleged “acute shortage of water resources to provide the population”. In fact, the scientist claims, even before the attempt of annexation of Crimea, the complex of geological survey work was carried out, which confirmed the theoretical calculations that “the water resources of the Crimea exceed the current needs of the peninsula, but they are not evenly distributed and are not used rationally”.

The actions of the Russian authorities to provide Crimea with water, according to I.I. Zalessky, were “expectant” in nature. Allegedly, “Ukraine would “come to its senses” and restart the supply of Dnieper water to the North Crimean Canal”, that was built in the 20th century as an irrigation hydraulic structure to meet exclusively the needs of agriculture and partly industry. Indeed, over time, up to 20 % of the canal’s water began to be used for household and drinking water supply to cities and rural settlements of Crimea, but at the same time replenishing the canal from local underground and aboveground sources.

Ivan Zalessky refers to the statistics of the occupiers in 2015, according to which the total volume of water intake in Crimea amounted to 253.46 million cubic meters, including from surface sources – 138.47 millions and groundwater – 95.13 millions. At the same time, there were no statements about “lack of water for the population”, these volumes significantly exceed the population’s water needs. According to such statistics, as of 2019, “the explored and estimated reserves of groundwater with a salinity of up to 1.5 grams per liter are 386 million cubic meters per year”. Therefore, only the reserves of explored groundwater can satisfy the demand for fresh water one and a half times greater than the volume of total water withdrawal in 2015 from all sources.

As the Ukrainian scientist proved in his appeal to the UN, an elementary prioritization, taking into account universal human values, in water supply issues will resolve any humanitarian catastrophe. The primary and exclusive provision of the Crimean population with drinking quality water from artesian wells, the rational use of water, in particular treated waste water, in agriculture and industry, a decrease in the volume of water losses during transportation and treatment (up to 13 million cubic meters annually) – this is not a complete list of measures, which will provide normal living conditions for Crimeans on the peninsula. The scientist urged the UN to take into account the fact that the responsibility for everything that happens in Crimea lies with Russia, to take into account only the data that objectively reflects the situation of the peninsula`s water supply.

https://arc.construction/4869

Украина выразила протест РФ из-за археологических раскопок в оккупированном Крыму

Министерство иностранных дел Украины заявило решительный протест РФ по причине проведения археологических раскопок на территории Альминской долины в оккупированных ею Крыму и Севастополе. Об этом говорится в заявление размещенном на сайте ведомства.

«Россия должна прекратить все незаконные археологические раскопки и земляные работы на территории Альминской долины и в городе Севастополь, а также обеспечить надлежащее отношение ко всему украинскому историко-культурному наследию на временно оккупированной Российской Федерацией территории Украины, в частности в части неукоснительного выполнения обязательств России в соответствии с нормами международного права», — указано в заявлении.

Дипломаты добавили, что в соответствии с положениями Конвенции о защите культурных ценностей в случае вооруженного конфликта от 14 мая 1954 года, РФ должна уважать культурные ценности, расположенные на временно оккупированной территории Украины, а также принимать необходимые меры для их сохранения.

Кроме того, в ведомстве добавили, что в соответствии с рекомендациями ЮНЕСКО, Россия также должна воздержаться от археологических раскопок в Крыму.

Подробно тут: https://arc.construction/4880?lang=ru



Україна висловила протест РФ через археологічні розкопки в окупованому Криму

Міністерство закордонних справ України заявило рішучий протест РФ через проведення археологічних розкопок на території Альмінської долини в окупованих нею Криму і Севастополі. Про це йдеться в заяві, яка розміщена на сайті відомства.

“Росія повинна припинити всі незаконні археологічні розкопки і земляні роботи на території Альмінської долини і в місті Севастополь, а також забезпечити належне ставлення до всієї української історико-культурної спадщини на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, зокрема в частині неухильного виконання зобов’язань РФ відповідно з нормами міжнародного права”, – зазначено в заяві.

Дипломати додали, що відповідно до положень Конвенції про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту від 14 травня 1954 року, РФ повинна поважати культурні цінності, розташовані на тимчасово окупованій території України, а також вживати необхідних заходів для їх збереження.

Крім того, у відомстві додали, що відповідно до рекомендацій ЮНЕСКО, Росія також повинна утриматися від археологічних розкопок в Криму.

Подробиці тут: https://arc.construction/4878?lang=uk

Коллапс Севастопольского морского завода

Как следует из указа президента РФ № 635 от 21 октября 2020 года Путин поставил правительству РФ задачу в течении полутора лет обеспечить «полную реализацию решения» о преобразовании Севастопольского морского завода в акционерное общество с включением в Объединённую судостроительную корпорацию (ОСК). Процесс распоряжения оккупантом захваченной украинской собственностью носит название «интеграции», фактически имея основной целью использование производственных мощностей судостроительной отрасли Крыма в интересах Черноморского флота и пограничной морской охраны ФСБ.

Начали оккупанты «решение этого вопроса» с акционирования 13-го судоремонтного завода Черноморского флота корпорацией ОСК, которое планировали завершить в начале 2020 года, вложив в его модернизацию 2 миллиарда рублей до и возможно такую же сумму после. «Генеральный директор» 13-го судоремонтного завода Александр Юрьев в течении последних трёх лет, выполняя указания сверху, рапортовал, что завод якобы «полностью загружен работой» по оборонным заказам оккупантов.

Однако, ознакомление с судебными реестрами РФ свидетельствует о том, что данное предприятие ведет несколько судебных дел, пребывая на грани банкротства. Претензии к заводу превышают 36 миллионов рублей, а споры ведутся, как ни комично это выглядит, с министерством обороны РФ. Мы регулярно сообщаем о противоправных вояжах министров РФ в оккупированный Крым и предпринимаемых ими мерах. В данном случае следует отметить подобную «рабочую поездку» министра промышленности и торговли Дениса Мантурова в Севастополь, по результатам которой «губернатор» Севастополя Михаил Развожаев сообщал, что после акционирования ОСК удастся создать «более компактное, современное и актуальное на сегодняшний день производство».

Приведенный указ президента РФ создает «правовую основу» для поглощения так называемого «федерального государственного унитарного предприятия «Севастопольский морской завод им. Серго Орджоникидзе» российской корпорацией находящейся под международными санкциями с июля 2014 года. Что касается эффективности деятельности Севморзавода, его загрузка была признана недостаточной, и в так называемом «правительстве Севастополя» заявляли о «работе» по его стабильному обеспечению госзаказами. В переводе с бюрократического на человеческий язык перевод обременного долгами завода в ОСК буде означать деградацию, а возможно и сворачивание деятельности предприятия.

Подробно тут: https://arc.construction/4887?lang=ru

Колапс Севастопольського морського заводу

Як випливає з указу президента РФ № 635 від 21 жовтня 2020 року Путін поставив уряду РФ завдання протягом півтора років забезпечити «повну реалізацію рішення» про перетворення Севастопольського морського заводу в акціонерне товариство з його включенням в Об`єднану суднобудівну корпорацію (ОСК). Процес розпорядження окупантом захопленої українською власністю носить назву «інтеграції», фактично маючи основною метою використання виробничих потужностей суднобудівної галузі Криму в інтересах Чорноморського флоту і прикордонної морської охорони ФСБ.

Почали окупанти «вирішення цього питання» з акціонування 13-го судноремонтного заводу Чорноморського флоту корпорацією ОСК, яке планували завершити на початку 2020 року, вклавши в його модернізацію 2 мільярди рублів до й можливо таку ж суму після. «Генеральний директор» 13-го судноремонтного заводу Олександр Юр’єв протягом останніх трьох років, виконуючи вказівки зверху, рапортував, що завод нібито «повністю завантажений роботою» з оборонних замовлень окупантів.

Однак ознайомлення з судовими реєстрами РФ свідчить про те, що дане підприємство веде кілька «судових справ», перебуваючи на межі банкрутства. Претензії до заводу перевищують 36 мільйонів рублів, а суперечки ведуться, як не комічно це виглядає, з міністерством оборони РФ. Ми регулярно повідомляємо про протиправні вояжі міністрів РФ в окупований Крим і вжиті ними заходи. В даному випадку слід зазначити подібну «робочу поїздку» міністра промисловості і торгівлі Дениса Мантурова в Севастополь, за результатами якої «губернатор» Севастополя Михайло Развожаев повідомляв, що після акціонування ОСК вдасться створити «компактніше, сучасне й актуальне на сьогоднішній день виробництво».

Наведений указ президента РФ створює «правову основу» для поглинання так званого «федерального державного унітарного підприємства «Севастопольський морський завод ім. Серго Орджонікідзе» російською корпорацією, що знаходиться під міжнародними санкціями з липня 2014 року. Щодо ефективності діяльності Севморзаводу, його завантаження було визнано недостатнім, та в так званому «уряді Севастополя» заявляли про «роботу» по його стабільного забезпечення держзамовленнями. У перекладі з бюрократичної на людську мову переведення обтяженого боргами заводу в ОСК буде означати деградацію, а можливо й згортання діяльності підприємства.

Подробиці тут: https://arc.construction/4889?lang=uk

Collapse of the Sevastopol Marine Plant

As it follows from the Decree of the Russian President № 635 of October 21, 2020, Putin set the Russian government the task within a year and a half to ensure the «full implementation of the decision» on the transformation of the Sevastopol Marine Plant into a joint-stock company with inclusion in the Russian Federal United Shipbuilding Corporation (USC). The process of disposing of the seized Ukrainian property by the occupier is called «integration», but in fact, with the main goal of using the production capacities of the Crimean shipbuilding industry in the interests of the Russian Black Sea Fleet and the FSB Border Guard.

The invaders began «solving this issue» with the corporatization of the 13th Shipyard of the Black Sea Fleet by the USC corporation, which was planned to be completed in early 2020, investing two billion rubles in its modernization before and possibly the same amount after. “General Director” of the 13th shipyard, Alexander Yuryev, over the past three years, following instructions from above, reported that the plant was allegedly “fully loaded with work” on defense orders of the invaders.

However, surwey fo the judicial registers of the Russian Federation indicates that this enterprise is conducting several «court cases», being on the verge of bankruptcy. “Claims” against the plant exceed 36 million rubles, and those «disputes», no matter how ridiculous it may seem, with the Ministry of Defense of the Russian Federation. We regularly report on illegal voyages of Russian ministers to the occupied Crimea and the measures they are taking. In this case, it should be noted the similar «working trip» of the Russian Minister of Industry and Trade Denis Manturov to Sevastopol, as a result of which the «governor» of Sevastopol Mikhail Razvozhaev reported that after corporatization of the USC it would be possible to create «more compact, modern and relevant modern production».

The cited Вecree of the Russian President creates the «legal basis» for the takeover of the so-called «federal state unitary enterprise» «Sevastopol Marine Plant named after Sergo Ordzhonikidze» is a Russian corporation under international sanctions since July 2014. As for the efficiency of the Sevastopol Marine Plant activity, its load was found to be insufficient, and the so-called «government of Sevastopol» announced «work» on its stable provision with state orders. Translated from the bureaucratic into human language, the transition of this plant, burdened with debts, to the USC will mean degradation, and possibly the curtailment of the enterprise`s activities.

https://arc.construction/4882

Триває протиправне залучення кримчан у мілітаризацію півострову

Днями у Севастополі зі «збірного пункту військового комісаріату» було відправлено для проходження військової служби за призовом першої групу з тридцять юнаків міста в рамках «осіннього призову громадян на військову службу». На «збірному пункті» їм зробили експрес-тест на виявлення вірусних інфекційних захворювань. Після підтвердження міської лабораторією відсутності інфекцій, новобранці пройшли «психологічний відбір на наявність професійних якостей» і медичну комісію, після чого їм видали військову форму одягу.

Згодом перша група призовників «осіннього призову 2020 року» вирушила для проходження служби за призовом в підрозділи морської піхоти Чорноморського флоту ВМФ РФ та в війська Росгвардії. Варто зазначити, що відправка призовників з Севастополю, Феодосії та інших місць окупованого Криму є для російської військової влади пріоритетною, у порівнянні з організацією призову у власне Росії. Усього в ході осіннього призову тільки з Севастополя планувалося направити для проходження військової служби близько п’ятиста осіб.

Кількість призваних у збройні сили агресора на окупованих територіях має стійку тенденцію до росту. Тим самим окупаційна влада намагається примусово створити шляхом посиленого організаційного та ідеологічного впливу відповідний прошарок населення, включеного у справи окупантів або максимально лояльного до них, тобто по суті намагається розширити та посилити базу для колабораціонізму. За експертними оцінками, загалом в Криму росіянами вже було протиправно призване більше 24 тисяч осіб.

Водночас російською окупаційною владою використовуються й інші заходи мілітаризації населення. Зокрема, за нещодавнім повідомленням відділу інформаційного забезпечення Чорноморського флоту ВМФ РФ, на полігоні з’єднання берегової оборони армійського корпусу Чорноморського флоту пройшла перша за час захоплення Криму військово-тактична гра «Зоря», до участі в якої допускалися повнолітні громадяни, які мали власну ігрову зброю та екіпіровку. Команди-учасниці приїхали на цю гру, а фактично – страйкбольні маневри з усього Криму. Кілька сотень людей за сценарієм повинні були розділити «спірну територію», у масштабній операції брала участь військова техніка і діючі військовослужбовці армійського корпусу.

Кожен з гравців оперував спорядженням та амуніцією: захисним камуфляжем, бронежилетами, приладами нічного бачення, оптичними прицілами, сучасними шоломами, засобам радіозв’язку, а також різними електропневматичними пістолетами, гвинтівками, автоматами та імітаторами гранат. Також «для наближення обстановки до бойової» були застосовані піротехнічні засоби і дими. У заході були задіяні 20 одиниць техніки, в тому числі танки Т-72Б3, бронетранспортери БТР-80 і автомашини УРАЛ.

В ході гри учасники під наглядом «суддів» захоплювали і утримували позиції. Військово-тактична гра «Зоря» є сучасним аналогом радянської військово-патріотичної гри «Зірниця». Основна різниця між іграми полягає у тому, що дії гри «Зоря» максимально наближені до реальних бойових умов, а метою гри є розвиток «російського патріотизму» та «підвищення мотивації» до «виконання військового обов’язку» в лавах окупантів, та водночас й «соціальна реабілітація» військовослужбовців держави-агресора, які пройшли «гарячі точки».

Подробиці тут: https://arc.construction/4898?lang=uk

Продолжается противоправное вовлечение крымчан в милитаризацию полуострова

На днях в Севастополе со «сборного пункта военного комиссариата» было отправлено для прохождения военной службы по призыву первой группе тридцать юношей города в рамках «осеннего призыва граждан на военную службу». На «сборном пункте» им сделали экспресс-тест на выявление вирусных инфекционных заболеваний. После подтверждения городской лабораторией отсутствия инфекций, новобранцы прошли «психологический отбор на наличие профессиональных качеств» и медицинскую комиссию, после чего им выдали военную форму одежды.

Впоследствии первая группа призывников «осеннего призыва 2020 года» отправилась для прохождения службы по призыву в подразделения морской пехоты Черноморского флота ВМФ РФ и в войска Росгвардии. Стоит отметить, что отправка призывников из Севастополя, Феодосии и других мест оккупированного Крыма является для российской военной власти приоритетной по сравнению с организацией призыва в самой России. Всего в ходе осеннего призыва только из Севастополя планировалось направить для прохождения военной службы около пятисот человек.

Количество призванных в вооруженные силы агрессора на оккупированных территориях имеет устойчивую тенденцию к росту. Тем самым оккупационная власть пытается принудительно создать, путем усиленного организационного и идеологического влияния, соответствующий слой населения, вовлеченного в дела оккупантов либо максимально лояльного к ним, то есть по сути пытается расширить и усилить базу для коллаборационизма. По экспертным оценкам, всего в Крыму россиянами уже было противоправно призвано более 24 тысяч человек.

В то же время российскими оккупационными властями используются и другие мероприятия по милитаризации населения. В частности, по недавним сообщениям отдела информационного обеспечения Черноморского флота ВМФ РФ, на полигоне соединения береговой обороны армейского корпуса Черноморского флота прошла первая за время захвата Крыма военно-тактическая игра «Заря», к участию в которой допускались совершеннолетние граждане, имевшие собственную игровую оружие и экипировку. Команды-участницы приехали на эту игру, а фактически – страйкбольные маневры со всего Крыма. Несколько сотен людей по сценарию должны были разделить «спорную территорию», в масштабной операции участвовала военная техника и действующие военнослужащие армейского корпуса.

Каждый из игроков оперировал снаряжением и амуницией: защитным камуфляжем, бронежилетами, приборами ночного видения, оптическими прицелами, современными шлемами, средствам радиосвязи, а также различными электропневматическими пистолетами, винтовками, автоматами и имитаторами гранат. Также «для приближения обстановки к боевой» были применены пиротехнические средства и дымы. В мероприятии были задействованы 20 единиц техники, в том числе танки Т-72Б3, бронетранспортеры БТР-80 и автомашины УРАЛ.

В ходе игры участники под наблюдением «судей» захватывали и удерживали позиции. Военно-тактическая игра «Заря» является современным аналогом советской военно-патриотической игры «Зарница». Основная разница между играми состоит в том, что действия игры «Заря» максимально приближены к реальным боевым условиям, а целью игры является развитие «российского патриотизма» и «повышение мотивации» до «выполнения воинского долга» в рядах оккупантов, а в то же время и «социальная реабилитация» военнослужащих государства-агрессора, прошедших «горячие точки».

Подробно тут: https://arc.construction/4896?lang=ru

The Illegal Involvement of Crimeans in the Militarization of the Peninsula Continues

The other day in Sevastopol, the first group of thirty young men of the city was sent from the “assembly point of the military commissariat” to serve in the army as part of the “autumn conscription of citizens for military service”. At the “assembly point” they were given a rapid test to detect viral infectious diseases. After confirmation by the city laboratory of the absence of infections, the recruits underwent the “psychological selection for the presence of professional qualities” and a medical commission, after which they were given a military uniform.

Subsequently, the first group of conscripts of the “autumn conscription of 2020” went to serve in the conscription units of the Black Sea Fleet of the Russian Navy and the troops of the Russian Guard. It should be noted that sending conscripts from Sevastopol, Feodosia and other parts of the occupied Crimea is a priority for the Russian military authorities, compared to the organization of conscription in Russia proper. In total, during the autumn conscription, it was planned to send about five hundred people from Sevastopol alone for military service.

The number of conscripts in the armed forces in the occupied territories has a steady upward trend. Thus, the occupying power is trying to forcibly create through increased organizational and ideological influence the appropriate stratum of the population involved in the affairs of the occupiers or as loyal to them, that is, essentially trying to expand and strengthen the base for collaborationism. According to expert estimates, in total, more than 24,000 people have already been illegally summoned by Russians in Crimea.

At the same time, the Russian occupation authorities are using other measures to militarize the population. In particular, according to a recent report by the information department of the Black Sea Fleet of the Russian Navy, the first military-tactical game “Zarya” (“Dawn”) during the capture of Crimea was held at the landfill of the coastal corps of the Black Sea Fleet, to participate in which were allowed adult citizens who had their own game weapons and equipment. The participating teams came to this game, and in fact – this airsoft maneuvers from all over the Crimea. According to the script, several hundred people were to divide the “disputed territory”, military equipment and active servicemen of the army corps took part in the large-scale operation.

Each of the players operated with equipment and ammunition: protective camouflage, bulletproof vests, night vision devices, optical sights, modern helmets, radios, as well as various electropneumatic pistols, rifles, submachine guns and grenade simulators. Pyrotechnics and smoke were also used “to bring the situation closer to the battlefield”. The event involved 20 units of equipment, including T-72B3 tanks, BTR-80 armored personnel carriers and URAL vehicles.

During the game, the participants, under the supervision of the “judges”, captured and held positions. The military-tactical game “Zarya” is a modern analogue of the Soviet military-patriotic game “Zarnytsia”. The main difference between the games is that the actions of the game “Zarya” are as close as possible to real combat conditions, and the purpose of the game is to develop “Russian patriotism” and “increase motivation” to “perform military duty” in the occupiers, and at the same time for the “social rehabilitation” of the aggressor State servicemen, who have passed the “hot spots”.

https://arc.construction/4891

Коронавирус в Крыму — тихая гуманитарная катастрофа

Крымские татары в социальных сетях бьют тревогу, о том, что сейчас в оккупированном Крыму происходит тихая гуманитарная катастрофа. В больницах количество крымских татар среди госпитализированных ковид-больных достигает 70-80 %. При том, что на полуострове данное коренное население составляет 15-20 % максимум.

«Мы не знаем реальных цифр смертности, но мы несем страшные человеческие потери. Уходит наше национальное достояние — наши старики. Мы теряем зрелую, интеллектуально мощную национальную элиту, поскольку многие в силу возраста находятся в группе риска. Потери последних месяцев потрясли. И это еще не конец. Сейчас за людей бьются только медики и волонтеры вместе с родными. Больше они никому не нужны», — пишет Nadj Femi на своей страничке в Facebook.

Вместе с тем, отмечается отсутствие необходимых медикаментов в аптеках. «Дошло до того, что волонтеры у населения выкупают ампулы из открытых упаковок, если люди вылечились или умерли», — также указывает пользователь социальной сети.

Подробно тут: https://arc.construction/4900?lang=ru


Коронавірус у Криму – тиха гуманітарна катастрофа

Кримські татари в соціальних мережах б’ють на сполох, про те, що зараз в окупованому Криму відбувається тиха гуманітарна катастрофа. У лікарнях кількість кримських татар серед госпіталізованих ковід-хворих досягає 70-80%. При тому, що на півострові дане корінне населення становить 15-20% максимум.

«Ми не знаємо реальних цифр смертності, але ми несемо страшні людські втрати. Йде наше національне надбання – наші старі. Ми втрачаємо зрілу, інтелектуально потужну національну еліту, оскільки багато хто в силу віку знаходиться у групі ризику. Втрати останніх місяців потрясли. І це ще не кінець. Зараз за людей б’ються тільки медики і волонтери разом з рідними. Більше вони нікому не потрібні», – пише Nadj Femi на своїй сторінці в Facebook.

Разом з тим, відзначається відсутність необхідних медикаментів в аптеках. «Дійшло до того, що волонтери у населення викуповують ампули з відкритих упаковок, якщо люди вилікувалися або померли», – також вказує користувач соціальної мережі.

Подробиці тут: https://arc.construction/4906?lang=uk

Бизнес на колонизации Крыма

Особенностью российской оккупационной власти является тотальная клептократия. Факт тотального разворовывания «бюджетных денег» в Крыму признала даже Счетная палата РФ [2]. Помимо «федеральной целевой программы развития Крыма и Севастополя», на которой друзья Путина уже отмыли 13 миллиардов долларов из бюджета РФ, второй по значимости «кормушкой» для российских «колонизаторов» полуострова стали различные махинации с недвижимостью. Одним из ключевых игроков в этом «бизнесе» является крупное российское агентство недвижимости «Миэль», именующее себя «международной компанией» и явно претендующее на международные санкции.

Номинальной руководительницей «Миэли» является некая Екатерина Трухина из Кирова, выпускница сургутской школы № 10, работавшая впоследствии лишь скромным риэлтором небольшого агентства в депрессивной Кировской области РФ. После этого госпожа Трухина стала директором офиса «Миэль Крым», с впечатляющим названием ООО «Офис в центральном районе», и формальным распорядителем выигранных этим «Офисом» тендеров на 297 миллионов рублей [1].

В таких специфических условиях симферопольский офис «Миэль» за шесть лет оккупации выиграл большинство «тендеров» на поставки жилья и недвижимости понаехавшим в Крым «чиновникам» и «силовикам». Из них основными заказчиками являются «Отдел пенсионного фонда РФ в Крыму», «Администрация Ялты» и «Управление судебного департамента». Их особенностью является близость к «главе Крыма» Сергея Аксенова. Об особых отношениях Гуцалова, держателя общака «главы Крыма» с «председателем Верховного суда Республики Крым» Радионовым и об «императивном мандате» Ростенко, правой руки Аксенова, на грабеж Ялты «АРК» уже неоднократно писала.

Дальше тут: https://arc.construction/4914?lang=ru


Бізнес на колонізації Криму

Особливістю російської окупаційної влади є тотальна клептократія. Факт тотального розкрадання «бюджетних грошей» в Криму визнала навіть Рахункова палата РФ [2]. Крім «федеральної цільової програми розвитку Криму і Севастополя», на якій друзі Путіна вже відмили 13 мільярдів доларів з бюджету РФ, другою за значимістю «годівницею» для російських «колонізаторів» півострова стали різні махінації з нерухомістю. Одним з ключових гравців у цьому «бізнесі» є велике російське агентство нерухомості «Міель», що іменує себе «міжнародною компанією» і явно претендує на міжнародні санкції.

Номінальною керівницею «Міель» є якась Катерина Трухіна з Кірова, випускниця Сургутської школи № 10, яка працювала згодом лише скромним ріелтором невеликого агентства в депресивній Кіровській області РФ. Після цього пані Трухіна стала директором офісу «Міель Крим», з вражаючою назвою ТОВ «Офіс в центральному районі», і формальним розпорядником виграних цим «Офісом» тендерів на 297 мільйонів рублів [1].

У таких специфічних умовах сімферопольський офіс «Міель» за шість років окупації виграв більшість «тендерів» на поставки житла та нерухомості для тих, що понаїхали до Криму «чиновникам» і «силовикам». З них основними замовниками є «Відділ пенсійного фонду РФ в Криму», «Адміністрація Ялти» і «Управління судового департаменту». Їх особливістю є близькість до «голови Криму» Сергія Аксьонова. Про особливі відносини Гуцалова, власника общака «голови Криму» з «головою Верховного суду Республіки Крим» Радіоновим та про «імперативний мандат» Ростенко, правої руки Аксьонова, на грабіж Ялти «АРК» вже неодноразово писала.

Далі тут: https://arc.construction/4909?lang=uk

Вбивство громадського діяча, що викривав Аксьонова та Поклоньску

Експертам «АРК» стало відомо, що в лютому-березні 2020 року в Ялті вбили місцевого літнього громадського активіста Віктора Черкасова, який багато років в поодинці боровся з земельною мафією. Черкасов був відомою в Великій Ялті особистістю, тому що багато років поспіль щотижня приходив на прийоми в окупаційні «прокуратуру» та «МВС». На сотні заяв в «органи» Черкасову видали сотні відписок ні про що, але літня людина наполегливо ходила «по інстанціях» та говорила «чиновникам» в їх мертві очі, що його права порушені, що він побитий та пограбований, вимагав відновити справедливість.

На початку 2020 року в селищі Краснокам’янка Великої Ялти стали говорити, що Черкасов хоче переписати залишок земель на доньку, що живе на материковій Україні. Також нам розповіли, що на початку 2020 року відбулося диво та окупантської «суд» прийняв якесь проміжне рішення в інтересах Віктора Черкасова. Незабаром після цього в Краснокам’янці знайшли труп пенсіонера на його нехитрому городі, але інформація про це з’явилася лише зараз. Та наразі по селищу поповзли чутки, що пенсіонера отруїли невідомою речовиною, яким-небудь бюджетним аналогом «новачка». На користь цієї версії говорить той факт, що смерть відомого в Ялті правдошукача Черкасова старанно замовчувалася.

Місцеві медіа і окупаційна влада намагаються забути, що в серпні 2017 року Черкасов дав велике інтерв’ю сайту «Примєчанія», де розповів, якими саме ділянками в Краснокам’янці незаконно заволоділи «герої Кримської весни» – «глава Криму» Сергій Аксьонов, «віце-прем’єр, депутат Держдуми» Михайло Шеремет, «прокурор» Наталія Поклонська, один з лідерів злочинного угруповання «Сейлем» Олег Бородкін, куратор «самооборони Криму» Ігор Бурмістров [1]. Зневірений домогтися справедливості пенсіонер потім неодноразово розповідав про будівництво котеджів «героями кримської весни» і в інших інтерв’ю, що могло стати причиною команди окупантів на його усунення.

Нагадаємо, що «Вілли в Краснокам’янці» це відома в Криму скандальна історія, що почалася з того, що колишній міський голова Гурзуфа Андрій Сандул в умовах розпочатої окупації, за допомогою української печатки Гурзуфської міськради «заднім числом» нарізав кілька гектарів дорогої землі з видом на Аю-даг під елітне селище «рятівникові кримчан» Аксьонову та його спільникам [2]. Незабаром після цього, після подорожі в одному літаку з ялтинським «лендлордом» Анатолієм Мотлоховим Сандул загадково і раптово помер в листопаді 2014 року [3].

Відомо, що в 2016-2017 роках в ході боротьби кланів російських спецслужб недружнє Аксьонову угруповання ФСБ задокументувале виділення землі в Краснокам’янці за підробленими документами та записала на диктофон зізнання «голови ялтинської міськради» Романа Деркача і «керуючусправами» Наталії Ісаєвої, які брали особисту участь у підробці документів. Але в Кремлі дали команду не чіпати гауляйтеров півострова та справа закрилося, навіть, як кажуть, без традиційних відкатів. У безсилій люті фсбшники виклали частину зібраного матеріалу через свій зливний бачок «громадського працівника» Олександра Таліпова. Але будь-яких фатальних наслідків для фігурантів скандалу це не мало. Можливо, зіграло роль те, що селище Гурзуф вважається вотчиною колишнього прем’єр-міністра України Миколи Азарова, який володіє там «звільненою від націоналізації» базою «Супутник» та пансіонатами, а значить, протегує місцевим «чиновникам», які доглядають за активами.

Далі тут: https://arc.construction/4932?lang=uk

Убийство общественника, изобличавшего Аксенова и Поклонскую

Экспертам «АРК» стало известно, что в феврале-марте 2020 года в Ялте убили местного пожилого общественника Виктора Черкасова, много лет в одиночку боровшегося с земельной мафией. Черкасов был известной в Большой Ялте личностью, потому что много лет подряд каждую неделю приходил на приемы в оккупационные «прокуратуру» и «МВД». На сотни заявлений в «органы» Черкасову выдали сотни отписок ни о чем, но пожилой человек упорно ходил по инстанциям и говорил «чиновникам» в их мертвые глаза, что его права нарушены, что он избит и ограблен, требовал восстановить справедливость.

В начале 2020 года в поселке Краснокаменка Большой Ялты стали говорить, что Черкасов хочет переписать оставшуюся землю на живущую на материковой Украине дочь. Также нам рассказали, что в начале 2020 года произошло чудо и оккупантский «суд» принял некое промежуточное решение в интересах Виктора Черкасова. Вскоре после этого в Краснокаменке нашли труп пенсионера на его нехитром огороде, но сведения об этом появились лишь сейчас. И теперь по поселку поползли слухи, что пенсионера отравили неизвестным веществом, каким-нибудь бюджетным аналогом «новичка». В пользу этой версии говорит тот факт, что смерть известного в Ялте правдоискателя Черкасова тщательно замалчивалась.

Местные медиа и оккупационные власти стараются забыть, что в августе 2017 года Черкасов дал большое интервью сайту «Примечания», где рассказал, какими именно участками в Краснокаменке незаконно завладели «герои Крымской весны» — «глава Крыма» Сергей Аксенов, «вице-премьер, депутат Госдумы» Михаил Шеремет, «прокурор»Наталья Поклонская, один из лидеров преступной группировки «Сейлем» Олег Бородкин, куратор «самообороны Крыма» Игорь Бурмистров [1]. Отчаявшийся добиться справедливости пенсионер потом неоднократно рассказывал о строительстве коттеджей «героями крымской весны» и в других интервью, что могло стать причиной команды оккупантов на его устранение.

Напомним, что «Виллы в Краснокаменке» это известная в Крыму скандальная история, начавшаяся с того, что бывший городской голова Гурзуфа Андрей Сандул в условиях начавшейся оккупации, при помощи украинской печати Гурзуфского горсовета «задним числом» нарезал несколько гектаров дорогостоящей земли с видом на Аю-даг под элитный поселок «спасителю крымчан» Аксенову и его подельникам [2]. Вскоре после этого, после путешествия в одном самолете с ялтинским «лэндлордом» Анатолием Мотлоховым Сандул загадочно и скоропостижно скончался в ноябре 2014 года [3].

Известно, что в 2016-2017 годах в ходе борьбы кланов российских спецслужб недружественная Аксенову группировка ФСБ задокументировала выделение земли в Краснокаменке по подложным документам и записала на диктофон признательные показания «председателя ялтинского горсовета» Романа Деркача и «управделами» Натальи Исаевой, принимавших личное участие в подделке документов. Но в Кремле дали команду не трогать гауляйтеров полуострова и дело закрылось, даже как говорят без традиционных откатов. В бессильной злобе фсбшники выложили часть собранного материала через свой сливной бачок «общественника» Александра Талипова. Но каких-либо фатальных последствий для фигурантов скандала это не имело. Возможно, сыграло роль то, что поселок Гурзуф считается вотчиной бывшего премьер-министра Украины Николая Азарова, который владеет там «избежавшими национализации» базой «Спутник» и пансионатами, а значит, покровительствует присматривающим за активами местным «чиновникам».

Подробнее тут: https://arc.construction/4930?lang=ru

The Murder of a Activist who Exposed Aksenov and Poklonskaya

The “ARC” experts learned that in February-March 2020, the local elderly civil activist Viktor Cherkasov, who had been fighting the land mafia alone for many years, was killed in Yalta. Cherkasov was a well-known personality in Big Yalta, because for many years in a row he came every week to receptions at the occupation “prosecutor’s office” and the “Ministry of Internal Affairs”. For hundreds of applications to the “authorities” Cherkasov was given hundreds of replies about nothing, but the elderly man stubbornly walked through the authorities and told the “officials” in their dead eyes that his rights had been violated, that he had been beaten and robbed, and demanded that justice be restored.

In early 2020, in the village of Krasnokamenka, Big Yalta, they began to say that Cherkasov wanted to rewrite his remaining land to his daughter living in the mainland of Ukraine. We were also told that at the beginning of 2020 a miracle happened and the local so-called “court” made a kind of interim decision in the interests of Viktor Cherkasov. Soon after that, the corpse of a pensioner was found in Krasnokamenka in his simple garden, but the news about it appered just now. Modern rumors spread throughout the village that the pensioner had been poisoned with an unknown substance, some kind of budget analogue of the “novice”. This version is supported by the fact that the death of Cherkasov, a well-known truth-seeker in Yalta, was carefully hushed up.

Local media and the occupation authorities are trying to forget that in August 2017 Cherkasov gave a long interview to the “Primechaniya” website, where he told exactly which areas in Krasnokamenka were illegally seized by the “heroes of the Crimean Spring” – the “Head of Crimea” Sergey Aksenov, “Deputy Prime Minister, State Duma Deputy” Mikhail Sheremet, “prosecutor” Natalya Poklonskaya, one of the leaders of the criminal group “Seylem” Oleg Borodkin, curator of the “self-defense of Crimea” Igor Burmistrov [1]. The pensioner, desperate to achieve justice, then repeatedly talked about the construction of cottages by the “heroes of the Crimean spring” and in other interviews, which could have caused the command of the invaders to eliminate him.

Recall that “Villas in Krasnokamenka” is the scandalous story known in Crimea, which began with the fact that the former mayor of Gurzuf, Andrei Sandul, under the conditions of the beginning of the occupation, with the help of the Ukrainian seal of the Gurzuf City Council “retroactively” cut several hectares of expensive land with a view of the Ayu-Dag under the elite settlement “to the savior of the Crimean people” Aksenov and his accomplices [2]. Shortly thereafter, after traveling in the same plane with the Yalta landlord Anatoly Motlokhov, Sandul mysteriously and suddenly died in November 2014 [3].

Read here https://arc.construction/4916

Створення Кримської платформи може стати важливим елементом у боротьбі за звільнення півострова

Створення Кримської платформи з деокупації півострова має три напрями – невизнання анексії, санкційна політика і сприяння деокупації півострова. Ця платформа може стати важливим елементом у боротьбі за звільнення Криму. Про це заявив в ефірі Апостроф Live колишній представник президента України в Криму, доктор юридичних наук Борис Бабін.

Разом з тим він відзначив, основною метою Росії сьогодні на міжнародному рівні є спроби розхитати ситуацію щодо невизнання замаху на анексію. «Знайти держави, які де-юре або де-факто будуть визнавати спробу анексії Криму. Оскільки саме невизнання спроби анексії є обов’язком держав – не їх правом, не їх бажанням, не їх доброю волею, а саме обов’язком держав щодо України і всього світу – саме на цьому вірно акцентує увагу Кримська платформа, яка може бути утворена», – сказав Бабін.

«Бо якщо ми й можемо щось вимагати від інших країн, то насамперед вимагаємо і будемо вимагати від них невизнання анексії. Це доволі дієвий фактор, який впливає на Російську Федерацію. Крім того, ми маємо протидіяти активній політиці Російської Федерації з цих питань», – додав доктор юридичних наук.

Також Борис Бабін підкреслив, що основне знаряддя для сприяння деокупації Криму – це санкційна політика. І саме в межах такої платформи буде діяти, на його думку, цей майданчик.

«Поки я не бачу його організаційної структури, а є лише заяви, які, дякувати Богу, підтримані нашими закордонними партнерами на високому рівні. Тому наразі це переговорний майданчик, і основні теми, які можуть виноситися, крім політики невизнання – це якраз санкційна політика. Це і контроль за дотриманням санкційної політики, і синхронізація санкційної політики між державами, які поділяють ці погляди, і посилення санкційної політики в цих сферах. Це все абсолютно реальні речі, які можна робити тут і зараз», – сказав колишній представник президента України в Криму.

Також в своїй бесіді, він зробив акцент саме на сприянні деокупації. А саме співпраця України з окремими партнерами, які будуть надавати нашій країні додатково військову, економічну, фінансову та інші допомоги.

Відповідаючи на питання щодо сприяння деокупації і вірогідність війни за Крим, Бабін відповів, якщо відкинути цю ідею навіть теоретично, то, можливо, у нас у суспільстві сформувався такий дискурс, який вигідний окупантам. «На сьогодні ситуація інша. Вона гірша, і ми маємо насамперед захистити себе від тих прямих загроз, які виникають з Кримського півострова. Ми маємо захистити свої інтереси на водних і повітряних просторах навколо Криму, над Чорним і Азовським морями та над узбережжям. Якщо хтось вважає, що Україна це може зробити самостійно проти ядерної держави – це помилкове твердження. Можливо, в межах Кримської платформи наші партнери зможуть надати нам відповідну допомогу», – відмітив він.

«Тобто на сьогодні, звісно, є вимір будь-якої підготовки до будь-яких дій. Ситуації можуть бути різними в житті. Ми бачимо, що на Південному Кавказі 30 років Азербайджан чекав на сприятливі умови. Дочекався, і ми маємо результат. Ми бачимо, що там міста і села звільняють не перехідним правосуддям, не якимись там політичними заявами, а насамперед силою і зброєю. Звісно, до того Азербайджан провів величезну роботу – дипломатичну, економічну з сусідами і партнерами – накопичував потенціал і чекав на момент. 30 років чекав і дочекався. Україна також рано чи пізно дочекається», – додав Борис Бабін.

Подробиці тут: https://arc.construction/4934?lang=uk

Создание Крымской платформы может стать важным элементом в борьбе за освобождение полуострова

Создание Крымской платформы по деоккупации полуострова имеет три направления — непризнание аннексии, санкционная политика и содействие деоккупации полуострова. Эта платформа может стать важным элементом в борьбе за освобождение Крыма. Об этом заявил в эфире Апостроф Live бывший представитель президента Украины в Крыму, доктор юридических наук Борис Бабин.

Вместе с тем он отметил, основной целью России сегодня на международном уровне являются попытки расшатать ситуацию относительно непризнания покушения на аннексию. «Найти государства, де-юре или де-факто, которые будут признавать попытку аннексии Крыма. Поскольку именно непризнание попытки аннексии является обязанностью государства — не их правом не их желанием, не их доброй волей, а именно обязанностью государств относительно Украины и всего мира — именно на этом верно акцентирует внимание Крымская платформа, которая может быть создана» — сказал Бабин.

«Если мы и можем что-то требовать от других стран, то в первую очередь требуем и будем требовать от них непризнания аннексии. Это довольно действенный фактор, который влияет на Российскую Федерацию. Кроме того, мы должны противодействовать активной политике Российской Федерации по этим вопросам», — добавил доктор юридических наук.

Также Борис Бабин подчеркнул, что основное орудие для содействия деоккупации Крыма — это санкционная политика. И именно в рамках такой платформы будет действовать, по его мнению, эта площадка.

«Пока я не вижу его организационной структуры, а есть только заявления, которые, слава Богу, поддержаны нашими зарубежными партнерами на высоком уровне. Поэтому сейчас это переговорная площадка, и основные темы, которые могут выноситься, кроме политики непризнания — это как раз санкционная политика. Это и контроль за соблюдением санкционной политики, и синхронизация санкционной политики между государствами, которые разделяют эти взгляды, и усиление санкционной политики в этих сферах. Это все абсолютно реальные вещи, которые можно делать здесь и сейчас», — сказал бывший представитель президента Украины в Крыму.

Также в своей беседе, он сделал акцент именно на содействии деоккупации. А именно сотрудничество Украины с отдельными партнерами, которые будут оказывать нашей стране дополнительно военную, экономическую, финансовую и другую помощь.

Отвечая на вопрос о содействии деоккупации и вероятности войны за Крым, Бабин ответил, что если отбросить эту идею даже теоретически, может быть, у нас в обществе сформировался такой дискурс, который выгоден оккупантам. «На сегодня ситуация иная. Она хуже, и мы должны в первую очередь защитить себя от тех прямых угроз, которые возникают с Крымского полуострова. Мы должны защитить свои интересы на водных и воздушных пространствах вокруг Крыма, над Черным и Азовским морями и над побережьем. Если кто-то считает, что Украина это может сделать самостоятельно против ядерной державы — это ошибочное утверждение. Возможно, в пределах Крымской платформы наши партнеры смогут предоставить нам соответствующую помощь», — отметил он.

«То есть на сегодня, конечно, есть измерение любой подготовки к любым действиям. Ситуации могут быть разными в жизни. Мы видим, что на Южном Кавказе 30 лет Азербайджан ждал благоприятных условий. Дождался, и мы имеем результат. Мы видим, что там города и села освобождают не переходным правосудием, не какими-то там политическими заявлениями, а прежде всего силой и оружием. Конечно, до этого Азербайджан провел огромную работу — дипломатическую, экономическую с соседями и партнерами — накапливал потенциал и ждал момент. 30 лет ждал и дождался. Украина также рано или поздно дождется», — добавил Борис Бабин.

Подробно тут: https://arc.construction/4936?lang=ru