«Справа Хізб ут-Тахрір»: Фігуранта більше двох місяців тримають в камері з хворою на туберкульоз людиною

Адвокат Рустем Кямілєв заявив про те, що фігуранта другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» Ескендера Сулейманова більше двох місяців тримають в одній камері з хворою на туберкульоз людиною.

«Мені стало відомо в ході спілкування з Ескендером Сулеймановим, що його, виявляється, протягом двох місяців поспіль утримували в одній камері з людиною, яка захворіла туберкульозом, що було виявлено згодом», – повідомив адвокат.

Як зазначив Кямілєв, Ескендер Сулейманов кілька разів звертався до медсанчастини з проханням направити всіх розміщених в камері людей на рентген-дослідження. Однак, адміністрація СІЗО не робить ніяких дій.

https://arc.construction/673?lang=uk

«Дело Хизб ут-Тахрир»: Фигуранта более двух месяцев держат в камере с больным на туберкулез человеком

Адвокат Рустем Кямилев заявил о том, что фигуранта второго симферопольского «дела Хизб ут-Тахрир» Эскендера Сулейманова более двух месяцев держат в одной камере с больным туберкулезом человеком.

«Мне стало известно в ходе общения с Эскендером Сулеймановым, что его, оказывается, на протяжении двух месяцев подряд содержали в одной камере с человеком, который заболел туберкулезом, что было выявлено впоследствии», – сообщил адвокат.

Как отметил Кямилев, Эскендер Сулейманов несколько раз обращался в медсанчасть с просьбой направить всех содержащихся в камере людей на рентген-исследование. Однако, администрация СИЗО не предпринимает никаких действий.

https://arc.construction/678?lang=ru

Кримські татари та анексія Криму: залякування та відповідь

Історія української революції гідності та подальшої російської агресії добре описані в літературі [див.: 1, 2]. 20 лютого 2014 року, коли проросійський президент В. Янукович, ще був при владі в Україні, російські службовці та солдати без знаків розрізнення, які згодом стали відомі як «маленькі зелені чоловічки», почали встановлювати контроль над стратегічними об’єктами на Кримському півострові. В перші дні березня Україна втратила контроль над Кримом. 16 березня 2014 року в Росії відбувся псевдореферендум, на якому жителі Криму були змушені голосувати під дулами автоматів. Росія заявила, що 97% кримчан проголосували за «возз’єднання» з Росією, а 18 березня 2019 року оголосила Крим своєю територією.

Про це пише кандидат юридичних наук Олексій Плотніков.

Дії України в Раді Безпеки ООН 15 березня 2014 року передбачувано зазнали невдачі проти російського вето. 27 березня Генеральна Асамблея ООН прийняла Резолюцію 68/262, яка підкреслила, що референдум не має законної сили та не може бути підставою для будь-якої зміни статусу Автономної Республіки Крим чи міста Севастополя [3]. Росія засудила Резолюцію як «контрпродуктивну» і продовжувала діяти відповідно до своєї політики.

Україна неодноразово заявляла і продовжує заявляти, що не визнає анексію, але не має можливості відновити контроль над півостровом. Військові сили та сили безпеки країни були мобілізовані для перешкоджання просуванню російських парамілітарних формувань на Донбасі [щодо детального опису сторін, які беруть участь у збройному конфлікті в Україні див.: 4], тоді як єдиний практичний захід, який вони могли вжити в Криму полягав у блокуванні Перекопського перешийка, щоб запобігти проникненню російських сил на материкову Україну.

Мешканці Криму по-різному ставились до російського контролю, починаючи від ентузіазму до відкритого протистояння, причому кримські татари виступили найактавнішими антагоністами щодо російського вторгнення. Меджліс закликав бойкотувати «референдум» 16 березня, підриваючи російську версію майже односторонньої підтримки анексії. Навесні 2014 року кримські татари влаштували низку мирних маніфестацій, щоб продемонструвати свою незгоду з анексією. Саме існування кримських татар виявилося потенційно згубним для російського наративу про те, що Крим – «ісконно російська земля». Як зазначають Койнаш і Шаррон, «прийняття Криму як суто російського вимагає, щоб його корінні народи – головним чином кримські татари – були стерті з історії регіону, а їх протиставлення російському іредентизму не враховувалося» [5, С. 29].

Відповіддю була кампанія, яку Х’юман Райтс Вотч характеризує як «незаконне затримання, викрадення, жорстоке поводження, включаючи тортури, і тиск на проукраїнських активістів інших мешканців з повною безкарністю» [6]. Лідерам Меджлісу, включаючи Мустафу Джемілєва та голові Меджлісу Рефату Чубарову, було відмовлено у в’їзді в Крим та видано письмові попередження про те, що їх діяльність екстремістська за російським законодавством. Приміщення Меджлісу та будинки його членів регулярно піддавалися обшукам. Так само в будинках простих членів кримськотатарської громади, а також мечетях та школах шукали зброю, вибухівку та заборонену літературу. 18 травня 2014 року кримським татарам не було дозволено проводити громадські заходи, присвячені річниці депортації, і вони змогли провести лише спільну молитву. Російські прокурори оприлюднили заяви, описуючи діяльність Меджлісу як екстремістську та характеризуючи його як незаконну організацію [7].

Продовження https://arc.construction/685?lang=uk

Крымские татары и аннексия Крыма: запугивание и ответ

История украинской революции достоинства и дальнейшей российской агрессии хорошо описаны в литературе [см. 1, 2]. 20 февраля 2014 года, когда пророссийский президент Янукович, еще был у власти в Украине, российские служащие и солдаты без опознавательных знаков, которые впоследствии стали известны как «маленькие зеленые человечки», начали устанавливать контроль над стратегическими объектами на Крымском полуострове. В первые дни марта Украина потеряла контроль над Крымом. 16 марта 2014 года в России состоялся псевдореферендум, на котором жители Крыма были вынуждены голосовать под дулами автоматов. Россия заявила, что 97% крымчан проголосовали за «воссоединение» с Россией, а 18 марта 2019 года объявила Крым своей территорией.

Об этом пишет кандидат юридических наук Алексей Плотников.

Действия Украины в Совете Безопасности ООН 15 марта 2014 года предсказуемо потерпели неудачу против российского вето. 27 марта Генеральная Ассамблея ООН приняла Резолюцию 68/262, которая подчеркнула, что референдум не имеет законной силы и не может быть основанием для каких-либо изменений статуса Автономной Республики Крым или города Севастополь [3]. Россия осудила резолюцию как «контрпродуктивную» и продолжала действовать согласно своей политике.

Украина неоднократно заявляла и продолжает заявлять, что не признает аннексию, но не имеет возможности восстановить контроль над полуостровом. Военные силы и силы безопасности страны были мобилизованы для предотвращения продвижению российских парамилитарных формирований на Донбассе [по детальному описанию сторон, участвующих в вооруженном конфликте в Украине см.: 4], тогда как единственное практическое мероприятие, которое они могли принять в Крыму состояло в блокировании Перекопского перешейка, чтобы предотвратить проникновение российских сил на материковую Украину.

Жители Крыма по-разному относились к российскому контролю, начиная от энтузиазма до открытого противостояния, причем крымские татары выступили самыми активными антагонистами в отношении российского вторжения. Меджлис призвал бойкотировать «референдум» 16 марта, подрывая русскую версию почти односторонней поддержки аннексии. Весной 2014 года крымские татары устроили ряд мирных манифестаций, чтобы продемонстрировать свое несогласие с аннексией. Само существование крымских татар оказалось потенциально губительным для российского нарратива о том, что Крым — «исконно русская земля». Как отмечают Койнаш и Шаррон, «принятие Крыма как чисто русского требует, чтобы его коренные народы — главным образом крымские татары — были стерты из истории региона, а их противопоставление российскому ирредентизму не учитывалось» [5, С. 29].

Ответом была кампания, которую Хьюман Райтс Вотч характеризует как «незаконное задержание, похищение, жестокое обращение, включая пытки, и давление на проукраинских активистов других жителей с полной безнаказанностью» [6]. Лидерам Меджлиса, включая Мустафу Джемилева и председателю Меджлиса Рефату Чубарову, было отказано во въезде в Крым и выданы письменные предупреждения о том, что их деятельность экстремистская по российскому законодательству. Помещение Меджлиса и дома его членов регулярно подвергались обыскам. Так же в домах простых членов крымскотатарской общины, а также мечетях и школах искали оружие, взрывчатку и запрещенную литературу. 18 мая 2014 года крымским татарам не было разрешено проводить общественные мероприятия, посвященные годовщине депортации, и они смогли провести лишь общую молитву. Российские прокуроры обнародовали заявления, описывая деятельность Меджлиса как экстремистскую и характеризуя его как незаконную организацию [7].

Продолжение: https://arc.construction/680?lang=ru

Пентагон призывал к усилению НАТО для сдерживания России с учетом оккупации Крыма

О необходимости укрепления НАТО и направления средств альянса на сдерживание, включая Россию, указал Министр обороны США Марк Эспер. Кроме того в данном контексте он упомянул российскую оккупацию Крыма и боевые действия на Донбассе.

Об этом сообщает пресс-служба Пентагона.

Министр также отметил, что увеличение расходов НАТО стоит приветствовать, а эти средства необходимо направлять на ресурсы для сдерживания противников.

«Мы должны сдерживать Россию. Мы должны укреплять НАТО и усиливать наших партнеров, чего мы с нетерпением ждем», – сказал американский министр.

«По словам Эспера, Россия представляет собой чуть меньшую проблему, чем Китай, но она является источником нарушений во всем мире: оккупация Крыма, ведение войны в Украине, угрозы союзникам по НАТО и отправка войск в Сирию и Ливию», – сообщает Пентагон.

https://arc.construction/704?lang=ru

Пентагон закликав до посилення НАТО для стримування Росії з урахуванням окупації Криму

Про необхідність зміцнення НАТО і спрямування коштів альянсу на стримування, включаючи Росію, зазначив Міністр оборони США Марк Еспер. Крім того в даному контексті він згадав російську окупацію Криму та бойові дії на Донбасі.

Про це повідомляє прес-служба Пентагону.

Міністр також зазначив, що збільшення витрат НАТО варто вітати, а ці кошти необхідно направляти на ресурси для стримування супротивників.

«Ми повинні стримувати Росію. Ми повинні зміцнювати НАТО і посилювати наших партнерів, чого ми з нетерпінням чекаємо », - сказав американський міністр.

«За словами Еспера, Росія являє собою трохи меншу проблему, ніж Китай, але вона є джерелом порушень у всьому світі: окупація Криму, ведення війни в Україні, загрози союзникам по НАТО і відправка військ до Сирії і Лівії», - повідомляє Пентагон.

https://arc.construction/709?lang=uk

Юридические формы российской агрессии против Украины

Очевидным фактом является то, что Российская Федерация (РФ) активно использует юридические средства собственной агрессии против Украины в универсальных и региональных международных юрисдикциях, а также в рамках правовых систем РФ, третьих государств и собственно и Украины. Обобщение направлений действий и замыслов россиян в рамках публичных дискуссий не проводилось. Поэтому важным представляется комплексный анализ соответствующих процессов, намерений и мероприятий агрессора и обработки эффективных юридических и других механизмов противодействия.

Об этом пишет доктор юридических наук, профессор Борис Бабин.

Наиболее критичными и поражающими являются формы юридической работы РФ в украинской юрисдикции; они среди прочего свидетельствуют о полном отсутствии в этой сфере не только организованной правовой или антикоррупционной политики, но и о полной деградации отечественной контрразведывательной деятельности. Также эти формы работы в очередной раз возвращают нас к вопросу целесообразности пребывания в Украине дипломатических и консульских представителей государства-агрессора.

Ведь к основным, важнейшим юридическим действиям РФ в украинской юрисдикции следует отнести активное участие, как разрешенными способами (наем адвокатов, представителей привлечения консульских возможностей) так и через коррупционные риски и использование пророссийских чиновников и прямой собственной агентуры среди руководителей правоохранительных органов и судей в определенных категориях судебных разбирательств.

Во-первых, это касается производства в административных судах по вопросам якобы неправомерности применения санкций против хозяйственных субъектов и физических лиц. В интересах РФ отдельные лица оспаривают нормативные и индивидуальные решения государственных органов Украины о применении санкций, а также управленческие акты о реализации санкций и соответствующие управленческие решения по этим вопросам. Яркими примерами являются возбужденные административные дела «лже-Аксенова», где двойник крымского гаутляйтера оспаривал указ Президента и решение СНБО Украины относительно «главы Республики Крым» [1], а также обжалование якобы «судовладельцем» мер по блокированию танкера «Механик Погодин» как имущества подсанкцийнного владельца [2].

Продолжение https://arc.construction/597?lang=ru

Юридичні форми російської агресії проти України

Очевидним фактом є те, що Російська Федерація (РФ) активно використовує юридичні засоби власної агресії проти України в універсальній та регіональних міжнародних юрисдикціях, а також в рамках правових систем РФ, третіх держав та власне й України. Узагальнення напрямів дій та задумів росіян в рамках публічних дискусій ще не здійснювалося. Тому важливим вбачається комплексний аналіз відповідних процесів, намірів та заходів агресора та опрацювання ефективних юридичних та інших механізмів протидії.

Про це пише доктор юридичних наук, професор Борис Бабін.

Найбільш критичними та вражаючими є форми юридичної роботи РФ в українській юрисдикції; вони серед іншого свідчать про повну відсутність у цій сфері не тільки організованої правової чи антикорупційної політики, але й про повну деградацію вітчизняної контррозвідувальної діяльності. Також ці форми роботи учергове повертають нас до питання доцільності перебування в України дипломатичних та консульських представників держави-агресора.

Адже до основних, найважливіших юридичних дій РФ в українській юрисдикції слід віднести активну участь, як дозволеними способами (найм адвокатів, представників, залучення консульських можливостей) так й через корупційні ризики та використання проросійських посадовців і прямої власної агентури серед очільників правоохоронних органів та суддів у визначених категоріях судових проваджень.

По-перше, це стосується провадження в адміністративних судах, з питань нібито неправомірності застосування санкцій проти господарських суб’єктів та фізичних осіб. В інтересах РФ окремі особи оскаржують нормативні та індивідуальні рішення державних органів України про застосування санкцій, а також управлінські акти про реалізацію санкцій та відповідні управлінські рішення з цих питань. Яскравими прикладами є порушені адміністративні справи «лже-Аксьонова», де двійник кримського гаутляйтера оскаржував указ Президента та рішення РНБО України стосовно «глави Республіки Крим» [1], а також оскарження нібито «судновласником» заходів з блокування танкера «Механік Погодін» як майна підсанкційного власника [2].

Продовження: https://arc.construction/602?lang=uk

В оккупированном Крыму артезианские скважины нельзя использовать для питьевого водоснабжения

В оккупированном Крыму только за последние два года минерализовалось больше сотни артезианских скважин. Об этом заявил экс-глава Рескомитета АРК по водохозяйственному строительству и орошаемому земледелию Александр Лиев. В связи с чем он считает, что скважины уже нельзя использовать для питьевого водоснабжения, а также засоление и минерализация скважин станут очень заметным явлением на полуострове, особенно в степном Крыму.

«Это такое явление, которое везде происходит, а в Крыму это явление возобновилось, ведь 50 лет мы с этим не сталкивались. Артезианским скважинам в Крыму 50 лет, у них был срок эксплуатации 15-20 лет. Затем эти скважины обновляли и они дальше работали. Теперь обновлению эти скважины не подлежат, ведь сам водный ресурс становится непригодным для питьевых нужд», – прокомментировал Александр Лиев.

https://arc.construction/713?lang=ru

В окупованому Криму артезіанські свердловини не можна використовувати для питного водопостачання

В окупованому Криму тільки за останні два роки мінералізованих більше сотні артезіанських свердловин. Про це заявив екс-глава Рескомітету АРК з водогосподарського будівництва і зрошуваного землеробства Олександр Лієв. У зв’язку з чим він вважає, що свердловини вже не можна використовувати для питного водопостачання, а також засолення і мінералізація свердловин стануть дуже помітним явищем на півострові, особливо в степовому Криму.

«Це таке явище, яке всюди відбувається, а в Криму це явище відновилося, адже 50 років ми з цим не стикалися. Артезіанським свердловинам в Криму 50 років, у них був термін експлуатації 15-20 років. Потім ці свердловини оновлювали і вони далі працювали. Тепер оновленню ці свердловини не підлягають, адже сам водний ресурс стає непридатним для питних потреб», – прокоментував Олександр Лієв.

https://arc.construction/718?lang=uk

В Санкт-Петербурге во время акции в поддержку крымских татар был задержан активист

Как сообщают российские СМИ, во время субботней акции в поддержку крымских татар, которое регулярно проводит в Санкт-Петербурге «Стратегии18» был задержан активист Владимир Шпицин. Он стоял в футболке с тамгой, с плакатом «Свободу узникам «дела Хизб ут-Тахрир» и держал украинский флаг.

Как информируется, полицейские задержали шесть участников акции. Во время задержания Шипицын упал, а пластиковое древко флага в этот момент сбило с полицейского кепку. Далее, следственный отдел по Гатчине управления Следкома по Ленобласти возбудил против активиста уголовное дело по ст. 318 УК России – «применение насилия в отношении представителя власти». Активист был помещен в ИВС.

Напомним, российские активисты объединились в бессрочную акцию под названием «Стратегия-18» в память о дне депортации крымских татар – 18 мая 1944 года. Ежемесячно 18 числа активисты выходят на улицы с пикетами.

https://arc.construction/728?lang=ru

У Санкт-Петербурзі під час акції на підтримку кримських татар було затримано активіста

Як повідомляють російські ЗМІ, під час суботньої акції на підтримку кримських татар, яке регулярно проводить в Санкт-Петербурзі «Стратегіі18» був затриманий активіст Володимир Шпіцін. Він стояв у футболці з тамгой, з плакатом «Свободу в’язням «справи Хізб ут-Тахрір» та тримав український прапор.

Як інформується, поліцейські затримали шістьох учасників акції. Під час затримання Шипіцин впав, а пластикове древко прапора в цей момент збило з поліцейського кепку. Далі, слідчий відділ у Гатчині управління Слідкому у Ленобласті порушив проти активіста кримінальну справу за ст. 318 КК Росії – «застосування насильства відносно представника влади». Активіст був поміщений в ІТТ.

Нагадаємо, російські активісти об’єдналися в безстрокову акцію під назвою «Стратегія-18» в пам’ять про день депортації кримських татар – 18 травня 1944 року. Щомісяця 18 числа активісти виходять на вулиці з пікетами.

https://arc.construction/723?lang=uk

Правовые обязательства в отношении крымских татар как коренного народа

Украинское правительство обращало мало внимания на проблемы крымских татар до 2014 года. Ситуация кардинально изменилась после аннексии Крыма Российской Федерацией в 2014 году. При отсутствии реальной возможности восстановить суверенитет Украины над полуостровом, Крымскотатарское движение стало одним из немногих эффективных инструментов, способных влиять на оккупационную власть. Лидеры Меджлиса, крымскотатарского органа национального самоуправления, заявили о поддержке суверенитета Украины над Крымом и готовность сотрудничать с украинским правительством в его восстановлении. Кроме того, российская политика дискриминации и преследований стала идеальным основанием для дипломатических и юридических действий против оккупации Крыма. Новая политика Украины была многосторонней — от политических жестов до культурных событий и построения новой коллективной памяти. Однако, для целей данной статьи мы остановимся лишь на международно-правовых аспектах обязательств Украины относительно крымских татар как коренного народа, который проживает на ее территории, и подвергается нападению со стороны другого государства.

Об этом пишет кандидат юридических наук Алексей Плотников.

Вызов для Украины следует не только из стремления прекратить оккупацию или нравственного долга в отношении крымских татар. Он базируется на твердых международно-правовых обязательствах, которые Украина взяла на себя. Обязательства по защите прав человека существуют в отношении всех лиц на оккупированной территории, однако, существует также специфический набор обязательств в отношении крымских татар как этнической группы и коренного населения.

Первый набор обязательств Украины происходит из положений международного права о коллективных правах народов. Самое главное — это право на самоопределение, закрепленное общей статьей 1 Международного пакта о гражданских и политических правах [1] и Международного пакта о социальных, экономических и культурных правах [2], согласно которой все народы имеют право на определение своего политического статуса и экономического, социального и культурного развития, в то время как государства-участники обязаны способствовать реализации права на самоопределение и уважать это право.

Второй набор обязательств Украины можно найти в международном антидискриминационном праве. Согласно статье 2 Международной конвенции о ликвидации всех форм расовой дискриминации государства-участники обязались «проводить всеми возможными способами политику ликвидации всех форм расовой дискриминации и способствовать взаимопониманию», а также «используя все надлежащие средства, в том числе и законодательные меры», чтобы положить конец расовой дискриминации. Среди прочего, в Конвенции говорится о свободе мысли, совести и вероисповедания, свободу мнений и выражения и свободу мирных собраний и объединений, а также право на образование и право на равное участие в культурной деятельности [3]. Комитет по ликвидации расовой дискриминации, созданный в соответствии с Конвенцией, подтвердил, что ситуация подпадает под его мандат, когда он призвал Россию «отменить любые административные или законодательные меры, принятые с момента, когда государство-участник начало осуществлять эффективный контроль над Крымом, который имеет цель или последствия в виде дискриминации любого этноса или коренных народов», в частности «эффективно расследовать обвинения в нарушении прав крымских татар, в частности похищения, насильственные исчезновения, произвольные задержания и жестокое обращение» [4].

Продолжение https://arc.construction/730?lang=ru

Правові зобов’язання щодо кримських татар як корінного народу

Український уряд звертав мало уваги на проблеми кримських татар до 2014 року. Ситуація кардинально змінилася після анексії Криму Російською Федерацією у 2014 році. За відсутності реальної можливості відновити суверенітет України над півостровом, Кримськотатарський рух став одним з небагатьох ефективних інструментів, здатних впливати на окупаційну владу. Лідери Меджлісу, кримськотатарського органу національного самоврядування, заявили про підтримку суверенітету України над Кримом та готовність співпрацювати з українським урядом у його відновленні. Крім того, російська політика дискримінації та переслідувань стала ідеальною підставою для дипломатичних та юридичних дій проти окупації Криму. Нова політика України була багатосторонньою – від політичних жестів до культурних подій та побудови нової колективної пам’яті. Однак, для цілей цієї статті ми зупинимось лише на міжнародно-правових аспектах зобов’язань України щодо кримських татар як корінного народу, який проживає на її території, та піддається нападу з боку іншої держави.

Про це пише кандидат юридичних наук Олексій Плотніков.

Виклик для України випливає не лише з прагнення припинити окупацію чи морального обов’язку щодо кримських татар. Він базується на твердих міжнародно-правових зобов’язаннях, які Україна взяла на себе. Зобов’язання з захисту прав людини існують щодо всіх осіб на окупованій території, однак, існує також специфічний набір зобов’язань щодо кримських татар як етнічної групи та корінного населення Криму.

Перший набір зобов’язань України походить з положень міжнародного права про колективні права народів. Найголовніше – це право на самовизначення, закріплене загальною статтею 1 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права [1] та Міжнародного пакту про соціальні, економічні та культурні права [2], згідно з якою усі народи мають право на визначення свого політичного статусу та економічного, соціального та культурного розвитку, в той час як держави-учасниці зобов’язані сприяти реалізації права на самовизначення та поважати це право.

Другий набір зобов’язань України можна знайти в міжнародному антидискримінаційному праві. Згідно зі статтею 2 Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, держави-учасниці зобов’язалися «проводити всіма можливими способами політику ліквідації всіх форм расової дискримінації і сприяти взаєморозумінню», а також «використовуючи всі належні засоби, в тому числі й законодавчі заходи» аби покласти кінець расовій дискримінації. Серед іншого, в Конвенції йдеться про свободу думки, совісті та віросповідання, свободу думок і вираження поглядів та свободу мирних зібрань та об’єднань, а також право на освіту та право на рівну участь у культурній діяльності [3]. Комітет з ліквідації расової дискримінації, створений відповідно до Конвенції, підтвердив, що ситуація підпадає під його мандат, коли він закликав Росію «скасувати будь-які адміністративні чи законодавчі заходи, прийняті з моменту, коли держава-учасниця почала здійснювати ефективний контроль над Кримом, який має мету або наслідки у вигляді дискримінації будь-якого етносу або корінних народів», зокрема «ефективно розслідувати звинувачення у порушенні прав кримських татар, зокрема викрадення, насильницькі зникнення, довільні затримання та жорстоке поводження» [4].

Продовження https://arc.construction/735?lang=uk

В Симферополе река Салгир превращается в Стикс (фото)

Одной из самых красивых достопримечательностей Симферополя всегда была набережная реки Салгир. Однако, после оккупации Крыма Российской Федерацией, этой достопримечательности стало уделяться очень мало внимания коммунальными службами.

В настоящее время, радовавшая в прошлом глаз артерия столицы Крыма, все больше приходит в упадок.

Жители Симферополя делятся в социальных сетях фотографиями состояния столичной артерии, которые удручают.

Как сообщают жители Симферополя, внешний вид Салгира сейчас не только отталкивающий, но и в некоторых местах невозможно пройти, не задержав дыхания из-за разносящегося неприятного запаха.

В свою очередь оккупационные власти Симферополя полностью игнорируют проблему реки.

https://arc.construction/750?lang=ru

У Сімферополі річка Салгир перетворюється на Стікс (фото)

Однією з найкрасивіших пам’яток Сімферополя завжди була набережна річки Салгир. Однак, після окупації Криму Російською Федерацією, цієї пам’ятки стало приділятися дуже мало уваги комунальними службами.

В даний час, в минулому чудова артерія столиці Криму, все більше занепадає.

Жителі Сімферополя діляться в соціальних мережах фотографіями стану столичної артерії, які пригнічують.

Як повідомляють жителі Сімферополя, зовнішній вигляд Салгира зараз не тільки відштовхуючий, але і в деяких місцях неможливо пройти, не затримавши дихання через неприємний запах.

У свою чергу окупаційна влада Сімферополя повністю ігнорує проблему річки.

https://arc.construction/767?lang=uk

В оккупированном Крыму начали строить два вертолетоносца для ВМФ России

20 июля в Керчи на заводе «Залив» были заложены два десантных вертолетоносца для российского ВМФ. Они получат названия «Иван Рогов» и «Митрофан Москаленко». Церемонию закладки провел президент России Владимир Путин.

Накануне на керченском судостроительном заводе «Залив» была с участием президента РФ Владимира Путина проведена официальная церемония закладки двух универсальных десантных кораблей проекта 23900 «Прибой». Новые корабли, если их достроят, будут называться «Иван Рогов» и «Митрофан Москаленко» — «унаследовав» названия списанных больших десантных кораблей проекта 1174.

Корабли проекта 23900 фактически являются десантными вертолетоносцами, как и американские десантные корабли — вертолетоносцы типов «Тарава» и «Америка», французские «Мистраль», китайские «тип 075». Также такие корабли есть в составе флотов Южной Кореи, Японии и Египта (те самые «Мистрали», которые строились для России во Франции, но из-за санкций, вызванных ее оккупацией Крыма, не были проданы).

Сообщается, что УДК типа «Прибой» будут полностью построены из российских комплектующих, а стоимость контракта составляет около 100 миллиардов рублей за два корабля. Нахождение России под санкциями практически исключает использование копмлектующих, особенно высокотехнологичных, для постройки военных кораблей. В то же время не решенный вопрос по технической возможности создания мощных корабельных силовых установок может сделать постройку данных десантных вертолетоносцев или очень долгой, или невозможной, или же их эксплуатация затем будет весьма насыщена техническими проблемами.

Десантные корабли типа «Прибой» должны иметь стандартное водоизмещение 25 тысяч тонн, полное 28 тысяч тонн, длину 220 метров, ширину 33 метра, осадку 5 метров, максимальную скорость до 22 узлов. Десантные возможности — до 1000 морских пехотинцев, до 75 единиц военной техники, в том числе танков, до 6 десантных катеров в затапливаемой док-камере.

Собственное вооружение кораблей — 3 зенитно-артиллерийских комплекса «Палаш» ближнего радиуса действия, 2 ЗРК «Панцирь-МЕ», 1 100-мм артиллерийская установка. Авиационная составляющая — более 20 вертолетов, которые могут находиться в ангаре и на полетной палубе, как десантных типа Ка-29, так и ударных Ка-52 или противолодочных Ка-27.

Использование таких тихоходных и уязвимых кораблей возможно только в составе мощного соединения надводных кораблей из эсминцев и фрегатов, причем желательно «под крылом» воздушного прикрытия самолетов берегового базирования или с авианосца. В настоящее время Россия может обеспечить лишь несколько современных фрегатов для такого соединения.

Сам факт строительства данных кораблей на территории оккупированного Крыма может сделать невозможным для них заход в любой иностранный порт или даже проход через пролив Босфор.

https://arc.construction/769?lang=ru

Рефат Чубаров: Дніпровська вода піде в Криму після виходу з півострова останніх російських солдатів

Рефат Чубаров заявив про те, що будь-яка влада, будь-який політик, який завтра дасть команду відкрити шлюзи на дамбі Північно-Кримського каналу, не буде довго перебувати в своїх кабінетах – народ змете.

«Що стосується води, я в черговий раз хочу нагадати: для населення Криму її вистачає. Бракує її для господарської діяльності, для військових гарнізонів, для тих же військових кораблів. Водночас Росія за допомогою репресій і переслідувань намагається максимально вигнати з півострова кримських татар, етнічних українців і одночасно переселити туди своїх громадян. Сотні нових будинків, зрозуміло, вимагають інфраструктури та води. Ось на це ми дніпровську воду давати не будемо», – сказав голова Меджлісу кримськотатарського народу.

Також він зазначив, що дніпровська вода піде в Криму «в перший же день після виходу з півострова останніх російських солдатів».

«Постачання води в умовах окупації, без чіткої фіксації того, що буде з Кримом, фактично означає згоду на відчуження української території та визнання спроби анексії з боку Росії. Це буде початком дезінтеграції України», – прокоментував Рефат Чубаров.

https://arc.construction/797?lang=uk

Рефат Чубаров: Днепровская вода пойдет в Крыму после ухода из полуострова последних российских солдат

Рефат Чубаров заявил о том, что любая власть, любой политик, который завтра даст команду открыть шлюзы на дамбе Северо-Крымского канала, не будет долго находиться в своих кабинетах – народ сметет.

«Что касается воды, я в очередной раз хочу напомнить: для населения Крыма ее хватает. Не хватает ее для хозяйственной деятельности, для военных гарнизонов, для тех же военных кораблей. В то же время Россия с помощью репрессий и преследований пытается максимально изгнать с полуострова крымских татар, этнических украинцев и одновременно переселить туда своих граждан. Сотни новых домов, разумеется, требуют инфраструктуры и воды. Вот на это мы днепровскую воду давать не будем», – сказал председатель Меджлиса крымскотатарского народа.

Также он отметил, что днепровская вода пойдет в Крыму «в первый же день после ухода из полуострова последних российских солдат».

«Поставка воды в условиях оккупации, без четкой фиксации того, что будет с Крымом, фактически означает согласие на отчуждение украинской территории и признание попытки аннексии со стороны России. Это будет началом дезинтеграции Украины», – прокомментировал Рефат Чубаров.

https://arc.construction/792?lang=ru

Роспотребнадзор: в Крыму вспышка коронавируса, — РосСМИ (фото)

В российском Тамбове сейчас разгорается скандал, в связи с отменой детских туристических путевок в оккупированный Крым, — об этом пишет ресурс News2 со ссылкой на «Яндекс».

Так, по заранее заказанным путёвкам туристические фирмы Тамбова отказываются отправлять детей на отдых на полуостров, а новые – не выдаются. Возмущенным родителям в турфирмах пояснили, что у них имеется на этот счёт прямое указание от местного Роспотребнадзора.

В Роспотребнадзоре пояснили отказ отправлять детей на отдых в Крым соответствующим предписанием, в котором говорится о высоком риске заражения коронавирусом.

Из-за большого количества возвращающихся с отдыха в оккупированном Крыму россиян в том числе жителей Тамбова и области, которые инфицированны или являются потенциальными носителями COVID-19, Роспотребнадзор принял решение ограничить поездки на полуостров хотя бы детей.

При этом, открыто не сообщается о вспышке коронавируса в Крыму, однако, вводимые ограничительные меры явно указывают на серьезные эпидемиологические проблемы на оккупированном полуострове.

https://arc.construction/806?lang=ru

В Белогорском районе под видом очищения реки от мусора, ведется нелегальная добыча природных материалов

В оккупированном Крыму, в селе Межгорье Белогорского района жители вышли на защиту русла местной реки Бурульча. Они уверены в том, что под видом очищения реки от мусора, пытаются вывозить щебень, это может нарушить русло реки.

«Нагнали сюда экскаваторы, хотят под шумок вывезти инертный материал, тем самым нарушить русло реки. Они хотят его вывезти и утилизировать. Позавчера они пытались заехать, мы вызвали участкового, он составил протокол, они загнали трактор на площадку, покинули его. Вчера пригнали второй трактор, сделали пробную шахту, и на глазах вода просто исчезла, она пошла под плиту. Река имеет специфическую форму, на ней еще при Союзе не делали дамбу, она имеет нестабильный грунт», – рассказал один из жителей села Межгорье, Михаил.

Официальных комментариев российская власть Крыма относительно этих событий пока не дает.

«Мы не против, чтобы укрепляли берега реки, мы только за. Но, когда нам не могут пояснить, кто и на каком основании может вывозить этот материал, нет элементарных разрешительных бумажек. Когда трактор заезжает в русло реки, какая здесь может быть норма и правила? Если опять приедет техника, то придется ложиться уже под экскаваторы и лежать там», – добавил Михаил.

В свою очередь, селяне настроены решительно и готовы возобновить протесты, если работа тяжелой техники на реке возобновится.

https://arc.construction/790?lang=ru