Окупанти утворюють гуманітарну катастрофу з ліками
22 березня українські урядовці заявили про те, що через російські окупацію та блокаду Херсон наближається до гуманітарної катастрофи, адже у місті критично бракує медикаментів.
При цьому агресор, попре зусилля уряду України та міжнародних гуманітарних організацій, включаючи Міжнародний комітет Червоного Хреста, куди завчасно звернулася наша Асоціація, наразі відмовляється створити гуманітарний коридор для доставки медикаментів у Херсон.
Водночас російська пропаганда заявляє, що необхідні ліки нібито будуть доставлені до окупованої Херсонщини з Криму.
Але разом з тим навіть та сама пропаганда агресора змушена визнати, що «в Росії склався дефіцит імпортних ліків» та що ситуація змушує «екстрено вирішувати питання оперативного поповнення запасів».
При цьому абсолютна більшість відносно ефективних ліків, які доступні під російською юрисдикцією, виробляється у Індії та Китаї, які тепер вимагають від агресора передоплати у їх постачаннях.
Крім того, після запровадження нових санкцій та падіння курсу рубля «раптово з’ясувалося», що усі розрахунки між росією та Індією, попре їх «прямий» характер калькульовані контрагентами виключно через курс долару.
Наразі, для забезпечення постачання хоч якихось закордонних ліків російський уряд терміново скасовує їх сертифікацію, а тим самим дозволить Індії та Китаю постачати на російський ринок практично будь-що.
Та «скасування сертифікації» звісно не торкнеться «ворожих» європейських постачальників.
Крім того вказані «форс-мажорні» обставини нададуть свій результат явно не завтра.
Таким чином Росія завідомо не має наразі ані у себе, ані в окупованому Криму якісних ліків у достатньої кількості, щоб забезпечити потреби мешканців окупованого півдня материкової України.
Але при цьому окупанти відмовляються дозволити тамтешнім мешканцям отримати у будь-якій формі необхідні їм ліки від уряду України або від гуманітарних міжнародних організацій.
22 березня українські урядовці заявили про те, що через російські окупацію та блокаду Херсон наближається до гуманітарної катастрофи, адже у місті критично бракує медикаментів.
При цьому агресор, попре зусилля уряду України та міжнародних гуманітарних організацій, включаючи Міжнародний комітет Червоного Хреста, куди завчасно звернулася наша Асоціація, наразі відмовляється створити гуманітарний коридор для доставки медикаментів у Херсон.
Водночас російська пропаганда заявляє, що необхідні ліки нібито будуть доставлені до окупованої Херсонщини з Криму.
Але разом з тим навіть та сама пропаганда агресора змушена визнати, що «в Росії склався дефіцит імпортних ліків» та що ситуація змушує «екстрено вирішувати питання оперативного поповнення запасів».
При цьому абсолютна більшість відносно ефективних ліків, які доступні під російською юрисдикцією, виробляється у Індії та Китаї, які тепер вимагають від агресора передоплати у їх постачаннях.
Крім того, після запровадження нових санкцій та падіння курсу рубля «раптово з’ясувалося», що усі розрахунки між росією та Індією, попре їх «прямий» характер калькульовані контрагентами виключно через курс долару.
Наразі, для забезпечення постачання хоч якихось закордонних ліків російський уряд терміново скасовує їх сертифікацію, а тим самим дозволить Індії та Китаю постачати на російський ринок практично будь-що.
Та «скасування сертифікації» звісно не торкнеться «ворожих» європейських постачальників.
Крім того вказані «форс-мажорні» обставини нададуть свій результат явно не завтра.
Таким чином Росія завідомо не має наразі ані у себе, ані в окупованому Криму якісних ліків у достатньої кількості, щоб забезпечити потреби мешканців окупованого півдня материкової України.
Але при цьому окупанти відмовляються дозволити тамтешнім мешканцям отримати у будь-якій формі необхідні їм ліки від уряду України або від гуманітарних міжнародних організацій.
Окупанти вимушені визнати кризу кримського виноградарства
На початку весни 2022 року підконтрольні окупантам медіа почали звітувати про висадку в Криму нових виноградників.
Ці повідомлення вже викликали саркастичну оцінку місцевих мешканців та експертів, яким добре відомо, що насправді саджанці для виноградарства кримський бізнес закуповував у європейських постачальників навіть за умов тривалої окупації півострову.
Та наразі навіть пропаганда окупантів вимушена визнати «проблеми виноградарства та виноробства», викликані санкціями цивілізованих країн. І дійсно «у першу чергу мова йде про саджанці, техніку та обладнання».
Щодо саджанців, як визнає підконтрольний агресорові «Октагон.Крим», є відмова низки постачальників щодо подальшої співпраці, а також проблеми оплати поставок та удорожчання логістики для решти.
На підконтрольній росії території розплідники раніше могли забезпечити лише до 20 % потреб виноградарства, та наразі вони також зменшують виробництво через санкції і будуть працювати «альтернативними шляхами».
Та ще гіршою для агресора складається ситуація у виноробстві, де як «раптово» з’ясувалося, немає якісної російської харчової нержавіючої сталі, практично не виробляються виноробні діжки, та немає натуральної пробки.
Як визнають самі кримські винороби, у економіці під контролем росії більш-менш гарантовано будуть вироблятися лише пляшки та етикетки.
За цих умов варто окремо відзначити поточні херсонського колаборанта Олексія Журавка, що багато років переховувався від українського правосуддя в окупованому Криму.
Ця «жертва репресій» наразі пропонує збудувати у окупованому Херсоні «новий бавовняний комбінат», ані обладнання, ані технологій, ані сировини для якого на підконтрольних агресорові землях нема та й ніколи не буде.
На початку весни 2022 року підконтрольні окупантам медіа почали звітувати про висадку в Криму нових виноградників.
Ці повідомлення вже викликали саркастичну оцінку місцевих мешканців та експертів, яким добре відомо, що насправді саджанці для виноградарства кримський бізнес закуповував у європейських постачальників навіть за умов тривалої окупації півострову.
Та наразі навіть пропаганда окупантів вимушена визнати «проблеми виноградарства та виноробства», викликані санкціями цивілізованих країн. І дійсно «у першу чергу мова йде про саджанці, техніку та обладнання».
Щодо саджанців, як визнає підконтрольний агресорові «Октагон.Крим», є відмова низки постачальників щодо подальшої співпраці, а також проблеми оплати поставок та удорожчання логістики для решти.
На підконтрольній росії території розплідники раніше могли забезпечити лише до 20 % потреб виноградарства, та наразі вони також зменшують виробництво через санкції і будуть працювати «альтернативними шляхами».
Та ще гіршою для агресора складається ситуація у виноробстві, де як «раптово» з’ясувалося, немає якісної російської харчової нержавіючої сталі, практично не виробляються виноробні діжки, та немає натуральної пробки.
Як визнають самі кримські винороби, у економіці під контролем росії більш-менш гарантовано будуть вироблятися лише пляшки та етикетки.
За цих умов варто окремо відзначити поточні херсонського колаборанта Олексія Журавка, що багато років переховувався від українського правосуддя в окупованому Криму.
Ця «жертва репресій» наразі пропонує збудувати у окупованому Херсоні «новий бавовняний комбінат», ані обладнання, ані технологій, ані сировини для якого на підконтрольних агресорові землях нема та й ніколи не буде.
Крим як «залізничний хаб» російської агресії
Протягом перших тижнів масштабної російської агресії проти України пропаганда окупантів повідомляла про очікуване налагодження «залізничного сполучення» між півостровом та фейковими «республіками Донбасу».
Пізніше від окупантів почали лунати заяви про те, що Крим стане нібито «залізничним хабом» у сполученні Росії з Одесою та Миколаєвом.
Також підтверджуються раніше оприлюднені прогнози нашої Асоціації про «приєднання» незаконного «федерального унітарного підприємства» «Кримська залізниця» до «Російської залізниці».
Додамо, що навіть за умов наявної лише у хворій уяві російських агресорів окупації ними Одеської та Миколаївської областей, бажане агресором залізничне сполучення Росії із чорноморськими портами материкової України завідомо не матиме економічного значення.
Адже світове співтовариство завідомо не визнаватиме гіпотетичну «окупаційну владу», а тому морські торговельні операції із будь-якими українськими портами, підконтрольним агресорові, здійснюватися не будуть.
Втім окупанти дійсно мають прямі військові цілі у описаними їх пропагандою «залізничному сполученні», і вони полягають у прагненні забезпечити військову агресію, а потім й окупацію Молдови, а також – збройного блокування міжнародного дунайського судноплавства.
Зазначені очевидні злочинні плани російського агресора, попре їх нездійсненність через героїзм Збройних Сил України та усього Українського народу, очевидно спираються саме на Крим як на базу російської збройної експансії проти усього регіону Південної Європи.
Протягом перших тижнів масштабної російської агресії проти України пропаганда окупантів повідомляла про очікуване налагодження «залізничного сполучення» між півостровом та фейковими «республіками Донбасу».
Пізніше від окупантів почали лунати заяви про те, що Крим стане нібито «залізничним хабом» у сполученні Росії з Одесою та Миколаєвом.
Також підтверджуються раніше оприлюднені прогнози нашої Асоціації про «приєднання» незаконного «федерального унітарного підприємства» «Кримська залізниця» до «Російської залізниці».
Додамо, що навіть за умов наявної лише у хворій уяві російських агресорів окупації ними Одеської та Миколаївської областей, бажане агресором залізничне сполучення Росії із чорноморськими портами материкової України завідомо не матиме економічного значення.
Адже світове співтовариство завідомо не визнаватиме гіпотетичну «окупаційну владу», а тому морські торговельні операції із будь-якими українськими портами, підконтрольним агресорові, здійснюватися не будуть.
Втім окупанти дійсно мають прямі військові цілі у описаними їх пропагандою «залізничному сполученні», і вони полягають у прагненні забезпечити військову агресію, а потім й окупацію Молдови, а також – збройного блокування міжнародного дунайського судноплавства.
Зазначені очевидні злочинні плани російського агресора, попре їх нездійсненність через героїзм Збройних Сил України та усього Українського народу, очевидно спираються саме на Крим як на базу російської збройної експансії проти усього регіону Південної Європи.
Окупанти анонсували переділ нерухомості «через продовольчу кризу»
Як змушена визнати сама окупаційна «адміністрація», у Криму наразі різко зросли ціни на продовольчі товари, включаючи овочі широкого асортименту та рибу, морський вилов якої фактично припинене через бойові дії.
Задля «вирішення проблеми» фейковий «голова Криму» та «мер Ялти» спільно надали поточним «власникам» Ялтинського продовольчого ринку «тиждень для приборкання цін», після чого пригрозили його «націоналізувати ринок».
Невідомо, як чергова «привласнена» нерухомість узагалі може вплинути на споживчі цини за умов економічної кризи.
Але примітно, що наразі так званий «глава Криму» Аксьонов заявив, що багатостраждальний ринок «мали націоналізувати ще у 2014 році але власники ринку умовили владу переглянути рішення».
Насправді, як більше року тому писала наша Асоціація, російський власник ринків та торгово-розважальних центрів Олег Ізвеков злочинним шляхом отримав ялтинські ринки у «власність» в 2013 році.
У 2014 році Олег Ізвеков за 400 тисяч доларів хабара людям з обійми Аксьонова, так званим «віце-прем’єру Республіки Крим» Михайлу Шеремету та «меру Ялти» Андрію Ростенку викупив право самостійно будувати «руській мір» й надалі на ялтинських ринках.
Сам Олег Ізвєков – це не простий великий російський комерсант, а бізнес-партнер афілійованого з керівництвом ФСБ РФ магната Сергія Клімова, який входить до кліентелли сумнозвісного Рамзана Кадирова та його «держателя активів» російського адвоката Павла Кротова.
Отже наразі під соусом «продовольчої кризи» фейковий «глава Криму» вирішив трохи «подоїти» пішака Кадирова, пана Ізвєкова.
Очевидно, що така «бандитська сміливість» пана Аксьонова як колишнього рекетира угрупування «Сейлем» пов’язана із «пониженням акцій» Кадирова у російській бандитсько-чекістській системі владарювання через виявлену у боях під Києвом та Маріуполем низьку якість угрупувань «кадирівців» та їх масове знищення українським військом.
Примітно що водночас так званий «глава Криму» вирішив «подоїти» й приватних власників кримської нерухомості з материкової України, пообіцявши її «масову націоналізацію».
Очевидно, що «курс акцій» всіляких українських колаборантів та агентів руського миру у березні 2022 року через військові та політичні невдачі агресії проти України настільки впав, що багато з них, маючи у Криму «елітну нерухомість», наразі не може бути захищеними в Криму російськими спецслужбами від рекетирів пана Аксьонова.
Як змушена визнати сама окупаційна «адміністрація», у Криму наразі різко зросли ціни на продовольчі товари, включаючи овочі широкого асортименту та рибу, морський вилов якої фактично припинене через бойові дії.
Задля «вирішення проблеми» фейковий «голова Криму» та «мер Ялти» спільно надали поточним «власникам» Ялтинського продовольчого ринку «тиждень для приборкання цін», після чого пригрозили його «націоналізувати ринок».
Невідомо, як чергова «привласнена» нерухомість узагалі може вплинути на споживчі цини за умов економічної кризи.
Але примітно, що наразі так званий «глава Криму» Аксьонов заявив, що багатостраждальний ринок «мали націоналізувати ще у 2014 році але власники ринку умовили владу переглянути рішення».
Насправді, як більше року тому писала наша Асоціація, російський власник ринків та торгово-розважальних центрів Олег Ізвеков злочинним шляхом отримав ялтинські ринки у «власність» в 2013 році.
У 2014 році Олег Ізвеков за 400 тисяч доларів хабара людям з обійми Аксьонова, так званим «віце-прем’єру Республіки Крим» Михайлу Шеремету та «меру Ялти» Андрію Ростенку викупив право самостійно будувати «руській мір» й надалі на ялтинських ринках.
Сам Олег Ізвєков – це не простий великий російський комерсант, а бізнес-партнер афілійованого з керівництвом ФСБ РФ магната Сергія Клімова, який входить до кліентелли сумнозвісного Рамзана Кадирова та його «держателя активів» російського адвоката Павла Кротова.
Отже наразі під соусом «продовольчої кризи» фейковий «глава Криму» вирішив трохи «подоїти» пішака Кадирова, пана Ізвєкова.
Очевидно, що така «бандитська сміливість» пана Аксьонова як колишнього рекетира угрупування «Сейлем» пов’язана із «пониженням акцій» Кадирова у російській бандитсько-чекістській системі владарювання через виявлену у боях під Києвом та Маріуполем низьку якість угрупувань «кадирівців» та їх масове знищення українським військом.
Примітно що водночас так званий «глава Криму» вирішив «подоїти» й приватних власників кримської нерухомості з материкової України, пообіцявши її «масову націоналізацію».
Очевидно, що «курс акцій» всіляких українських колаборантів та агентів руського миру у березні 2022 року через військові та політичні невдачі агресії проти України настільки впав, що багато з них, маючи у Криму «елітну нерухомість», наразі не може бути захищеними в Криму російськими спецслужбами від рекетирів пана Аксьонова.
Окупанти розміщуватимуть викрадених у Сімферополі в нелюдських умовах
Згідно повідомлень адвокатів українських політв’язнів у підконтрольному російським загарбникам «слідчому ізоляторі» Сімферополя наразі здійснюється «ущільнення».
Його метою є «вивільнення» окремого поверху для утримання викрадених російськими загарбниками у Запорізькій та Херсонській областях українських активістів та посадових осіб.
Слід додати, що сімферопольський «слідчий ізолятор» щонайменше з 2015 року має максимально нелюдські умови утримання, що зумовлене насамперед антисанітарією та переповненням «установи».
Характерне що до окупації Криму розвантаження цього СІЗО, якій тоді був вдвічі менш заповненим, планувалося зробити за рахунок побудови ізолятора у Севастополі.
Окупанти «вдало використали» цю ідею української влади, але «по-своєму», адже їх «чиновники» вже декілька років поспіль розкрадали «федеральні бюджетні гроші» на проектуванні «севастопольського ізолятору».
Наразі його відсутність призводить до певного напруження серед окупантів та російських колонізаторів в Севастополі.
Відповідні «чиновники» бідкаються на закритих нарадах, що севастопольські «адміністративні порушники» та «мало небезпечні злочинці» російського походження змушені перебувати у тісняві сімферопольського «ізолятора» «спільно із цими кримчанами-зрадниками».
Згідно повідомлень адвокатів українських політв’язнів у підконтрольному російським загарбникам «слідчому ізоляторі» Сімферополя наразі здійснюється «ущільнення».
Його метою є «вивільнення» окремого поверху для утримання викрадених російськими загарбниками у Запорізькій та Херсонській областях українських активістів та посадових осіб.
Слід додати, що сімферопольський «слідчий ізолятор» щонайменше з 2015 року має максимально нелюдські умови утримання, що зумовлене насамперед антисанітарією та переповненням «установи».
Характерне що до окупації Криму розвантаження цього СІЗО, якій тоді був вдвічі менш заповненим, планувалося зробити за рахунок побудови ізолятора у Севастополі.
Окупанти «вдало використали» цю ідею української влади, але «по-своєму», адже їх «чиновники» вже декілька років поспіль розкрадали «федеральні бюджетні гроші» на проектуванні «севастопольського ізолятору».
Наразі його відсутність призводить до певного напруження серед окупантів та російських колонізаторів в Севастополі.
Відповідні «чиновники» бідкаються на закритих нарадах, що севастопольські «адміністративні порушники» та «мало небезпечні злочинці» російського походження змушені перебувати у тісняві сімферопольського «ізолятора» «спільно із цими кримчанами-зрадниками».
Пропагандисти агресора ізганьбилися із «медаллю» «За взяття Криму»
Намагання агресора обґрунтувати напад на материкову Україну нібито «підготовкою Збройних Сил України» до де-окупації Криму розбиваються зокрема й через неосвіченість та недбалість їх виконавців.
Прикладом, наразі у соціальних мережах агресором поширюється фотографія фейкової медалі «За взяття Криму».
Абсолютно кітчеве оформлення «нагороди» та, й те що українська влада нібито вважає Крим територією, яку слід «брати», а не звільняти вже ставить діагноз виконавцям цього недорогого вкидання.
Та більш того автори цього «викривального» повідомлення навіть не утомлювали себе назвою актів, які може схвалювати Президент України щодо нагороджень, бо звісно «наказів» серед них немає й ніколи не було.
Намагання агресора обґрунтувати напад на материкову Україну нібито «підготовкою Збройних Сил України» до де-окупації Криму розбиваються зокрема й через неосвіченість та недбалість їх виконавців.
Прикладом, наразі у соціальних мережах агресором поширюється фотографія фейкової медалі «За взяття Криму».
Абсолютно кітчеве оформлення «нагороди» та, й те що українська влада нібито вважає Крим територією, яку слід «брати», а не звільняти вже ставить діагноз виконавцям цього недорогого вкидання.
Та більш того автори цього «викривального» повідомлення навіть не утомлювали себе назвою актів, які може схвалювати Президент України щодо нагороджень, бо звісно «наказів» серед них немає й ніколи не було.
Пропагандисти агресора обіцяють кримчанам боротися із санкціями
Підконтрольні росії території, включно із окупованим Кримом, зіткнулися із проблемою ініціативної заборони у лютому-березня 2022 року провідних компаній цивілізованих країн та низки транснаціональних корпорацій на постачання їх товарів.
Для вирішення цієї проблеми, як повідомляє «севастопольське» видання «ForPost», уряд держави-агресора планує запровадити категорію «паралельного імпорту», тобто дозволити ввезення іноземних товарів без дозволу власника торговельного знаку.
Пропаганда агресора не переховує, що цим шляхом планується створити механізми для обходу санкцій, коли у третіх країнах «дрібний та середній російський бізнес» буде закуповувати відповідні товари нібито «не для агресора».
Крім того «ForPost» заявляється, що підсанкційні товари будуть завозитися до Росії та й до Криму під виглядом «гуманітарної допомоги».
Варто додати, що вказані дії та обіцянки різко контрастують із позицією агресора у 2014-2015 році, коли та сама пропаганда окупантів заявляла про «корисність» санкцій для економіки.
Втім насправді агресор тривалий період готувався до нових економічних обмежень з боку цивілізованого світу, які будуть запроваджені через повномасштабну агресію проти України, від замаху на яку Кремль не відмовлявся ніколи.
Красномовним прикладом стала ситуація із французьким концерном «Renault», що є системоутворюючим для французької економіки та тривалий час мав у політичний системі П’ятої Республіки тісну співпрацю із тамтешньою Соціалістичною партією, зокрема із політичним кланом колишнього французького президента Франсуа Міттерана.
Та, за «дивним збігом обставин» саме окремі парламентарі від французької Соціалістичної партії декілька років поспіль незаконно відвідували окупований Крим як «учасники форумів» та «спостерігачі на виборах».
Наша Асоціація два роки поспіль ретельно висвітлювала «кримські» пригоди французьких соціалістів, таких як парламентар-мажоритарник Жером Ламберт, якій, за ще більш «дивним збігом обставин» є близьким родичем того самого колишнього президента Міттерана.
Тому нас не здивувала первинна деструктивна реакція концерну «Renault» на масштабну агресію проти України, адже керівництво концерну пообіцяло «продовжувати роботу в Росії» де серед іншого «Renault» належить значний пакет акцій компанії «Автоваз».
Втім, після системного тиску на керівництво «Renault» та системного експертного викриття корумпованості російськими спецслужбами окремих французьких політиків позиція концерну «чомусь» змінилася, й наразі його керівництвом заявлене про припинення роботи «Renault» у країні-агресорові.
Підконтрольні росії території, включно із окупованим Кримом, зіткнулися із проблемою ініціативної заборони у лютому-березня 2022 року провідних компаній цивілізованих країн та низки транснаціональних корпорацій на постачання їх товарів.
Для вирішення цієї проблеми, як повідомляє «севастопольське» видання «ForPost», уряд держави-агресора планує запровадити категорію «паралельного імпорту», тобто дозволити ввезення іноземних товарів без дозволу власника торговельного знаку.
Пропаганда агресора не переховує, що цим шляхом планується створити механізми для обходу санкцій, коли у третіх країнах «дрібний та середній російський бізнес» буде закуповувати відповідні товари нібито «не для агресора».
Крім того «ForPost» заявляється, що підсанкційні товари будуть завозитися до Росії та й до Криму під виглядом «гуманітарної допомоги».
Варто додати, що вказані дії та обіцянки різко контрастують із позицією агресора у 2014-2015 році, коли та сама пропаганда окупантів заявляла про «корисність» санкцій для економіки.
Втім насправді агресор тривалий період готувався до нових економічних обмежень з боку цивілізованого світу, які будуть запроваджені через повномасштабну агресію проти України, від замаху на яку Кремль не відмовлявся ніколи.
Красномовним прикладом стала ситуація із французьким концерном «Renault», що є системоутворюючим для французької економіки та тривалий час мав у політичний системі П’ятої Республіки тісну співпрацю із тамтешньою Соціалістичною партією, зокрема із політичним кланом колишнього французького президента Франсуа Міттерана.
Та, за «дивним збігом обставин» саме окремі парламентарі від французької Соціалістичної партії декілька років поспіль незаконно відвідували окупований Крим як «учасники форумів» та «спостерігачі на виборах».
Наша Асоціація два роки поспіль ретельно висвітлювала «кримські» пригоди французьких соціалістів, таких як парламентар-мажоритарник Жером Ламберт, якій, за ще більш «дивним збігом обставин» є близьким родичем того самого колишнього президента Міттерана.
Тому нас не здивувала первинна деструктивна реакція концерну «Renault» на масштабну агресію проти України, адже керівництво концерну пообіцяло «продовжувати роботу в Росії» де серед іншого «Renault» належить значний пакет акцій компанії «Автоваз».
Втім, після системного тиску на керівництво «Renault» та системного експертного викриття корумпованості російськими спецслужбами окремих французьких політиків позиція концерну «чомусь» змінилася, й наразі його керівництвом заявлене про припинення роботи «Renault» у країні-агресорові.
Агресор прикривається структурами Червоного Хреста
Під час візиту голови Міжнародного Комітету Червоного Хреста до Москви було заявлене про «посилення роботи» організації у російському Ростові-на-Дону «для надання допомоги біженцям з України».
Варто нагадати, що агресор не уперше прагне «прикрити» міжнародним гуманітарним правом та діяльністю Червоного Хреста реалізацію власних завдань, спрямованих проти України.
Прикладом у 2016-2018 роках на території окупованого Криму діяли структури московського офісу Міжнародного Комітету Червоного Хреста, які підпорядковувалися тому самому ростовському офісу організації.
При цьому вказаний «кримський офіс» Червоного Хреста відмовлявся надавати будь-яку допомогу кримчанам, оскільки його мандат нібито охоплював виключно «допомогу мешканцям Донбасу».
Окупанти активно використовували вказаний «кримський офіс» у власній пропаганді для спроб «легітимації» власних «управлінських органів», «неурядових структур» та «навчальних закладів» в Криму та Севастополі.
Після широкого розголосу ситуації та звернень органів влади України до Червоного Хреста щодо пояснень відповідної політичної діяльності організації всупереч норм міжнародного права «кримський офіс» було раптово згорнуто без будь-яких публічних коментарів.
Оскільки тісні зв’язки відповідних осіб московського та ростовського офісів Червоного Хреста з відповідними органами агресора з 2018 року не змінилися, то наразі можна очікувати повторення відповідних політичних провокацій. Тому й не дивно що спецслужби та пропаганда агресора наразі «готують до цього грунт», послідовно заявляючи про «донецьких біженців» саме у Криму.
Наша Асоціація та інші структури офіційно зверталися у березні 2022 року до офісів Міжнародного Комітету Червоного Хреста в Женеві, Києві та Одесі з вимогою приділити невідкладну увагу гуманітарній катастрофі, спричиненій російською окупацією Херсонської та Запорізької областей.
Навряд чи мешканці цих територій отримають будь-яку практичну користь від активізації саме ростовського офісу Міжнародного Комітету Червоного Хреста.
Але, звісно, не виключені провокації росіян щодо штучного утворення «комунікації» між окремими колаборантами як фейковими «новими» «органами влади» та Червоним Хрестом у Херсоні та Мелітополі.
Під час візиту голови Міжнародного Комітету Червоного Хреста до Москви було заявлене про «посилення роботи» організації у російському Ростові-на-Дону «для надання допомоги біженцям з України».
Варто нагадати, що агресор не уперше прагне «прикрити» міжнародним гуманітарним правом та діяльністю Червоного Хреста реалізацію власних завдань, спрямованих проти України.
Прикладом у 2016-2018 роках на території окупованого Криму діяли структури московського офісу Міжнародного Комітету Червоного Хреста, які підпорядковувалися тому самому ростовському офісу організації.
При цьому вказаний «кримський офіс» Червоного Хреста відмовлявся надавати будь-яку допомогу кримчанам, оскільки його мандат нібито охоплював виключно «допомогу мешканцям Донбасу».
Окупанти активно використовували вказаний «кримський офіс» у власній пропаганді для спроб «легітимації» власних «управлінських органів», «неурядових структур» та «навчальних закладів» в Криму та Севастополі.
Після широкого розголосу ситуації та звернень органів влади України до Червоного Хреста щодо пояснень відповідної політичної діяльності організації всупереч норм міжнародного права «кримський офіс» було раптово згорнуто без будь-яких публічних коментарів.
Оскільки тісні зв’язки відповідних осіб московського та ростовського офісів Червоного Хреста з відповідними органами агресора з 2018 року не змінилися, то наразі можна очікувати повторення відповідних політичних провокацій. Тому й не дивно що спецслужби та пропаганда агресора наразі «готують до цього грунт», послідовно заявляючи про «донецьких біженців» саме у Криму.
Наша Асоціація та інші структури офіційно зверталися у березні 2022 року до офісів Міжнародного Комітету Червоного Хреста в Женеві, Києві та Одесі з вимогою приділити невідкладну увагу гуманітарній катастрофі, спричиненій російською окупацією Херсонської та Запорізької областей.
Навряд чи мешканці цих територій отримають будь-яку практичну користь від активізації саме ростовського офісу Міжнародного Комітету Червоного Хреста.
Але, звісно, не виключені провокації росіян щодо штучного утворення «комунікації» між окремими колаборантами як фейковими «новими» «органами влади» та Червоним Хрестом у Херсоні та Мелітополі.
«Рибна криза» та російські провокації
Як вже повідомляла Асоціація, через активні бойові дії на Чорному та Азовському морях та на прилеглих територіях у окупованому Криму значно скоротилися вилов риби та зросли ціни на морепродукти.
Також окупанти вже змушені визнати припинення роботи підприємств аквакультури, через той факт, що мальок для розведення риби та молюсків постачався до них виключно з європейських країн та відповідне забезпечення тепер припинене через санкційну політику.
Додамо, що у січні 2022 року наша Асоціація звернула увагу на неординарний факт випуску в Чорне море сотні тон радужної форелі з розплідника біля Сочі. Тоді цю абсолютно беспрецеденту ситуацію російська пропаганда пояснювала «аварією» на підприємстві, та обіцяла що «риба сама загине»
Вітчизняні та західні екологи майже одразу констатували що випущена у Чорне море така інвазійна риба не загине та стане масово розмножуватися.
Сьогодні експерти висловлюють версію про те, що росіяни, розуміючи сумні наслідки агресії проти України для власного морського рибальства у Світовому океані штучно вжили заходів із «зариблення» об’єктивно не багатого на рибу Чорного моря фореллю для підвищення прибережних уловів в ситуації коли російські судна стануть персонами нон-грата у основних районах лову.
Колись СРСР проводив подібні експерименти із зариблення водойм інвазійними видами, зокрема й фореллю.
Та за будь-яких обставин знищення агресором власне українського морського рибальства через окупацію Приазов’я та Херсонщини, через бої в Маріуполі та блокаду росіянами Одеської та Миколаївської областей вже стало предметом наданого нами звернення до Комітету з рибальства Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО).
Як вже повідомляла Асоціація, через активні бойові дії на Чорному та Азовському морях та на прилеглих територіях у окупованому Криму значно скоротилися вилов риби та зросли ціни на морепродукти.
Також окупанти вже змушені визнати припинення роботи підприємств аквакультури, через той факт, що мальок для розведення риби та молюсків постачався до них виключно з європейських країн та відповідне забезпечення тепер припинене через санкційну політику.
Додамо, що у січні 2022 року наша Асоціація звернула увагу на неординарний факт випуску в Чорне море сотні тон радужної форелі з розплідника біля Сочі. Тоді цю абсолютно беспрецеденту ситуацію російська пропаганда пояснювала «аварією» на підприємстві, та обіцяла що «риба сама загине»
Вітчизняні та західні екологи майже одразу констатували що випущена у Чорне море така інвазійна риба не загине та стане масово розмножуватися.
Сьогодні експерти висловлюють версію про те, що росіяни, розуміючи сумні наслідки агресії проти України для власного морського рибальства у Світовому океані штучно вжили заходів із «зариблення» об’єктивно не багатого на рибу Чорного моря фореллю для підвищення прибережних уловів в ситуації коли російські судна стануть персонами нон-грата у основних районах лову.
Колись СРСР проводив подібні експерименти із зариблення водойм інвазійними видами, зокрема й фореллю.
Та за будь-яких обставин знищення агресором власне українського морського рибальства через окупацію Приазов’я та Херсонщини, через бої в Маріуполі та блокаду росіянами Одеської та Миколаївської областей вже стало предметом наданого нами звернення до Комітету з рибальства Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО).
Херсонський колаборант безуспішно «будує відносини з Кримом»
Як ми вже повідомляли, російські окупанти прагнуть сформувати власний репресивний апарат у Херсонській області, зокрема спираючись на Крим.
Але структури агресора зіткнувся із масовим спротивом як з боку населення так й бізнесу та місцевого самоврядування регіону.
Фактично єдиним колаборантом, що погодився не лише числитися у списках фейкової «обласної влади нового порядку», але й робити у Херсоні якісь заяви на підтримку агресора, став Кирило Стремоусов, кадровий багаторічний негласний співробітник російської військової розвідки.
Не маючи жодного авторитету в будь-яких прошарках населення регіону Стремоусов як фейкова «влада» може спиратися лише на російські багнети та пропаганду.
Саме в цьому вимірі його «інтерв’ю» наразі було поширене таким виданням агресора, як «Московський комсомолець».
Примітно що у ньому колаборант не лише сам прямо визнає, що «нас проклинають, нам погрожують», але й послідовно вказує на нібито «потребу співпраці з Кримом» та «запровадження російського рубля» у регіоні.
Серед основних, невідкладних, планів Стремоусова – боротьба із українськими букварями у школах, оскільки там, виявляється, міститься «розроблена американцями система нейролінгвістичного програмування».
Також колаборант бідкається через збереження справжньою міською владою роботи у Херсоні тролейбусів, оскільки, виявляється, ,«вони особливо активізуються» для збору херсонців на мітинги проти окупантів.
Крім активної боротьби з українськими тролейбусами та букварями Стремоусов концентрує зусилля на «виплатах соціальної допомоги за рахунок Криму».
Раніше заявлялося, що у Херсонській області окупанти нібито будуть виплачувати фейкову «допомогу» в 10 тисяч рублів нібито «бюджетникам та державним службовцям».
Насправді ніякого доступу до баз даних щодо цих осіб, жодної системи їх обліку, а також контролю над банками та структурами казначейства у агресора на Херсонщині немає.
Тому вказане шоу має риси не лише військової пропаганди, але й банального розкрадання, від видом «виплат у Херсоні», цих «бюджетних» коштів саме кримською «владою» у Сімферополі.
Зокрема планується привласнення значних сум «виплачених» коштів особисто фейковим «главою Криму» Сергієм Аксьоновим, недорогим співучасником якого й обране Стремоусова.
Як ми вже повідомляли, російські окупанти прагнуть сформувати власний репресивний апарат у Херсонській області, зокрема спираючись на Крим.
Але структури агресора зіткнувся із масовим спротивом як з боку населення так й бізнесу та місцевого самоврядування регіону.
Фактично єдиним колаборантом, що погодився не лише числитися у списках фейкової «обласної влади нового порядку», але й робити у Херсоні якісь заяви на підтримку агресора, став Кирило Стремоусов, кадровий багаторічний негласний співробітник російської військової розвідки.
Не маючи жодного авторитету в будь-яких прошарках населення регіону Стремоусов як фейкова «влада» може спиратися лише на російські багнети та пропаганду.
Саме в цьому вимірі його «інтерв’ю» наразі було поширене таким виданням агресора, як «Московський комсомолець».
Примітно що у ньому колаборант не лише сам прямо визнає, що «нас проклинають, нам погрожують», але й послідовно вказує на нібито «потребу співпраці з Кримом» та «запровадження російського рубля» у регіоні.
Серед основних, невідкладних, планів Стремоусова – боротьба із українськими букварями у школах, оскільки там, виявляється, міститься «розроблена американцями система нейролінгвістичного програмування».
Також колаборант бідкається через збереження справжньою міською владою роботи у Херсоні тролейбусів, оскільки, виявляється, ,«вони особливо активізуються» для збору херсонців на мітинги проти окупантів.
Крім активної боротьби з українськими тролейбусами та букварями Стремоусов концентрує зусилля на «виплатах соціальної допомоги за рахунок Криму».
Раніше заявлялося, що у Херсонській області окупанти нібито будуть виплачувати фейкову «допомогу» в 10 тисяч рублів нібито «бюджетникам та державним службовцям».
Насправді ніякого доступу до баз даних щодо цих осіб, жодної системи їх обліку, а також контролю над банками та структурами казначейства у агресора на Херсонщині немає.
Тому вказане шоу має риси не лише військової пропаганди, але й банального розкрадання, від видом «виплат у Херсоні», цих «бюджетних» коштів саме кримською «владою» у Сімферополі.
Зокрема планується привласнення значних сум «виплачених» коштів особисто фейковим «главою Криму» Сергієм Аксьоновим, недорогим співучасником якого й обране Стремоусова.
Кримські «ополченці» не хочуть вмирати у Херсоні
У листопаді 2020 року наша Асоціація повідомляла про трагікомічну історію спроби примусового виселення «судовими приставами» бойовиків «самооборони Криму» з сімферопольського гуртожитку на вулиці Руській, 103-а.
Тоді це було епізодом довгограючого фарсу, який розпочався з корупційних скандалів у середовищі окупантів та продовжився наміром фейкового «міністерства майнових і земельних відносин Республіки Крим» відняти у «самооборони» колись видану їм «главою Криму» Сергієм Аксьоновим будівлю.
Нагадаємо, що утворена російськими спецслужбами в лютому 2014 році «кримська самооборона» була сформована як власне із «розконсервованої» агентури спецслужб, так й пересічних осіб з проросійськими настроями, зокрема й маргіналів.
Коли у березні 2014 року стало ясно, що окупація Криму не буде супроводжуватися бойовими діями, то кількість бажаючих «відмітитися» у «самообороні» зросла.
Така участь у фейковій «самообороні» тоді мала й прямі корисливі мотиви, адже її керівництво стало причетним до «націоналізації» тобто пограбування у Криму української власності.
Втім, пересічні «члени самооборони» після 2014 року отримали не частку в пограбованому, а лише «медалі» та можливість брати участь у всіляких проросійських публічних заходах, організованих окупантами.
Певним виключенням стало надання самозваним «главою Криму» Аксьоновим кімнат у згаданому «націоналізованому» гуртожитку для найбільш «активних» бойовиків «самооборони», щоб «мати їх під рукою» у Сімферополі.
Але поступово ці бойовики стали нікому не потрібні, та згаданий вище скандал 2020 року завершився нічим – через «негативний розголос» у пресі нікого з фейкових «героїв кримської весни» з гуртожитку тоді й не виселили.
Та все змінилося на початку березня 2022 року, коли військова машина окупантів зіткнулася із потребою проведення прихованої мобілізації для поповнення втрат у боях на півдні материкової України.
Тут «раптово» з’ясувалося, що бойовики «самооборони» згідні у кращому випадку взяти участь у «зборі та перевезенні» (тобто розкраданні) «гуманітарної допомоги», а підписувати «контракти» у російське військо, чи піти у «поліцію» окупантів на Херсонщині, із очевидними фатальними персональними перспективами, вони не хочуть.
Тому мешканцям сімферопольського гуртожитку з числа «самооборони» було поставлене простий ультиматум – кімнати пообіцяли зберегти виключно за тими бойовиками, які погодяться воювати проти Збройних Сил України чи українських партизан.
Примітно, що ніхто з мешканців «відомчого гуртожитку» на такі пропозиції не погодився, а найбільш розумні з них «перейшли на підпільний режим», побоюючись примусової мобілізації через «військкомат» окупантів.
У відповідь окупанти почали повне примусове виселення із вказаного гуртожитку бойовиків та їх родичів, включаючи літніх осіб та інвалідів.
У листопаді 2020 року наша Асоціація повідомляла про трагікомічну історію спроби примусового виселення «судовими приставами» бойовиків «самооборони Криму» з сімферопольського гуртожитку на вулиці Руській, 103-а.
Тоді це було епізодом довгограючого фарсу, який розпочався з корупційних скандалів у середовищі окупантів та продовжився наміром фейкового «міністерства майнових і земельних відносин Республіки Крим» відняти у «самооборони» колись видану їм «главою Криму» Сергієм Аксьоновим будівлю.
Нагадаємо, що утворена російськими спецслужбами в лютому 2014 році «кримська самооборона» була сформована як власне із «розконсервованої» агентури спецслужб, так й пересічних осіб з проросійськими настроями, зокрема й маргіналів.
Коли у березні 2014 року стало ясно, що окупація Криму не буде супроводжуватися бойовими діями, то кількість бажаючих «відмітитися» у «самообороні» зросла.
Така участь у фейковій «самообороні» тоді мала й прямі корисливі мотиви, адже її керівництво стало причетним до «націоналізації» тобто пограбування у Криму української власності.
Втім, пересічні «члени самооборони» після 2014 року отримали не частку в пограбованому, а лише «медалі» та можливість брати участь у всіляких проросійських публічних заходах, організованих окупантами.
Певним виключенням стало надання самозваним «главою Криму» Аксьоновим кімнат у згаданому «націоналізованому» гуртожитку для найбільш «активних» бойовиків «самооборони», щоб «мати їх під рукою» у Сімферополі.
Але поступово ці бойовики стали нікому не потрібні, та згаданий вище скандал 2020 року завершився нічим – через «негативний розголос» у пресі нікого з фейкових «героїв кримської весни» з гуртожитку тоді й не виселили.
Та все змінилося на початку березня 2022 року, коли військова машина окупантів зіткнулася із потребою проведення прихованої мобілізації для поповнення втрат у боях на півдні материкової України.
Тут «раптово» з’ясувалося, що бойовики «самооборони» згідні у кращому випадку взяти участь у «зборі та перевезенні» (тобто розкраданні) «гуманітарної допомоги», а підписувати «контракти» у російське військо, чи піти у «поліцію» окупантів на Херсонщині, із очевидними фатальними персональними перспективами, вони не хочуть.
Тому мешканцям сімферопольського гуртожитку з числа «самооборони» було поставлене простий ультиматум – кімнати пообіцяли зберегти виключно за тими бойовиками, які погодяться воювати проти Збройних Сил України чи українських партизан.
Примітно, що ніхто з мешканців «відомчого гуртожитку» на такі пропозиції не погодився, а найбільш розумні з них «перейшли на підпільний режим», побоюючись примусової мобілізації через «військкомат» окупантів.
У відповідь окупанти почали повне примусове виселення із вказаного гуртожитку бойовиків та їх родичів, включаючи літніх осіб та інвалідів.
Путін готує тотальну "мобілізацію" чоловічого населення Криму
Російська влада здійснила навмисну блокаду Кримського півострова. На тлі масової втечі росіян в березні була введена негласна заборона на в'їзд та виїзд із Криму «мобілізаційних ресурсів».
З огляду на погіршення становища Росії на фронті та через катастрофічну нестачу людських ресурсів починається планомірна «мобілізація» чоловічого населення півострова з наступною відправкою до найскладніших місць ведення бойових дій. За попередніми даними, кримчани будуть відправлені на Донбас і в напрямку Києва.
На даному етапі переважає так звана прихована мобілізація: окупанти активно шукають і рекрутують добровольців, пропонуючи в середньому 100 тисяч рублів на місяць, тобто сміховинні гроші на тлі безпрецедентної девальвації рубля та підвищеного ризику втратити життя або залишитися на все життя інвалідом в обмін на суму менше 1000 доларів США.
Путін усвідомлює, що незабаром тактична перевага на фронті остаточно переломиться на користь України, тому відчайдушно шукає людський ресурс для поповнення рядів російської армії, що стрімко порожніють. Проводити загальну мобілізацію в Росії – вкрай ризикований для Кремля крок, особливо на тлі стрімкого зубожіння населення та галопуючої інфляції.
Ініційована Кремлем мобілізація у Білорусі провалилася не розпочавшись. Втім, навіть у разі мобілізації білорусів, це не мало б вирішального впливу на перебіг бойових дій.
Ніколи ще у новітній історії Росія не отримувала таких людських втрат, як у війні з Україною. «Спеціальна операція» подавалася російською пропагандою як «легка переможна прогулянка». Але агресія перетворилася на криваву битву з багаторазово більш досвідченим тактично противником, який зумів у стислі терміни ефективно запозичити натовську стратегію та тактику ведення сучасного бою.
Для агресора популярне «вибіркове ставлення» до підконтрольних територій. Є ті, які мають пріоритет у ключі прийняття рішень або отримання дотацій з Кремля, але є території, які розглядаються як своєрідний баласт.
З 2022 року окупований Крим став саме другою категорією. Путін все ж таки прийняв рішення використати кримчан у якості «гарматного м’яса» і відмовився від півострова як від «вітрини російського світу». Тепер Крим цікавий РФ лише як плацдарм для нападу на Україну та Європу в цілому.
При цьому масового навчання «гарматного м’яса» в Криму не передбачено, а ті кримчани, які з 2014 року «проходили службу» в армії агресора, тепер здебільшого входять до списків безповоротних втрат, а також поранених чи деморалізованих.
Тому, відправивши «поповнення» під Херсон та Запоріжжя, Крим отримає назад потік «зниклих безвісти», оскільки відправлення «мобілізованих» планується до місць найбільш кровопролитних боїв.
Російська влада здійснила навмисну блокаду Кримського півострова. На тлі масової втечі росіян в березні була введена негласна заборона на в'їзд та виїзд із Криму «мобілізаційних ресурсів».
З огляду на погіршення становища Росії на фронті та через катастрофічну нестачу людських ресурсів починається планомірна «мобілізація» чоловічого населення півострова з наступною відправкою до найскладніших місць ведення бойових дій. За попередніми даними, кримчани будуть відправлені на Донбас і в напрямку Києва.
На даному етапі переважає так звана прихована мобілізація: окупанти активно шукають і рекрутують добровольців, пропонуючи в середньому 100 тисяч рублів на місяць, тобто сміховинні гроші на тлі безпрецедентної девальвації рубля та підвищеного ризику втратити життя або залишитися на все життя інвалідом в обмін на суму менше 1000 доларів США.
Путін усвідомлює, що незабаром тактична перевага на фронті остаточно переломиться на користь України, тому відчайдушно шукає людський ресурс для поповнення рядів російської армії, що стрімко порожніють. Проводити загальну мобілізацію в Росії – вкрай ризикований для Кремля крок, особливо на тлі стрімкого зубожіння населення та галопуючої інфляції.
Ініційована Кремлем мобілізація у Білорусі провалилася не розпочавшись. Втім, навіть у разі мобілізації білорусів, це не мало б вирішального впливу на перебіг бойових дій.
Ніколи ще у новітній історії Росія не отримувала таких людських втрат, як у війні з Україною. «Спеціальна операція» подавалася російською пропагандою як «легка переможна прогулянка». Але агресія перетворилася на криваву битву з багаторазово більш досвідченим тактично противником, який зумів у стислі терміни ефективно запозичити натовську стратегію та тактику ведення сучасного бою.
Для агресора популярне «вибіркове ставлення» до підконтрольних територій. Є ті, які мають пріоритет у ключі прийняття рішень або отримання дотацій з Кремля, але є території, які розглядаються як своєрідний баласт.
З 2022 року окупований Крим став саме другою категорією. Путін все ж таки прийняв рішення використати кримчан у якості «гарматного м’яса» і відмовився від півострова як від «вітрини російського світу». Тепер Крим цікавий РФ лише як плацдарм для нападу на Україну та Європу в цілому.
При цьому масового навчання «гарматного м’яса» в Криму не передбачено, а ті кримчани, які з 2014 року «проходили службу» в армії агресора, тепер здебільшого входять до списків безповоротних втрат, а також поранених чи деморалізованих.
Тому, відправивши «поповнення» під Херсон та Запоріжжя, Крим отримає назад потік «зниклих безвісти», оскільки відправлення «мобілізованих» планується до місць найбільш кровопролитних боїв.
Кремль готовит тотальную "мобилизацию" мужского населения Крыма
Российские власти осуществили преднамеренную блокаду Крымского полуострова, на фоне массового бегства россиян в марте был введен негласный запрет на въезд и выезд из Крыма «мобилизационных ресурсов».
На фоне ухудшающегося положения России на фронте и катастрофической нехватки человеческих ресурсов начинается планомерная «мобилизация» мужского населения полуострова с последующей отправкой в наиболее сложные места ведения боевых действий. По предварительным данным, крымчане будут отправлены на Донбасс и в направлении Киева.
На данном этапе превалирует так называемая скрытая мобилизация: активно ищут и рекрутируют добровольцев, предлагая в среднем 100 тысяч рублей в месяц, то есть смехотворные деньги на фоне беспрецедентной девальвации рубля и повышенного риска потерять жизнь или остаться на всю жизнь инвалидом в обмен на сумму меньше 1000 долларов США.
Путин осознает, что скоро тактический перевес на фронте окончательно переломится в пользу Украины, поэтому отчаянно ищет человеческий ресурс для пополнения стремительно пустеющих рядов российской армии. Проводить общую мобилизацию в России – крайне рискованный для Кремля шаг, особенно на фоне стремительного обнищания населения и галопирующей инфляции.
Инициированная Кремлем мобилизация в Беларуси провалилась не начавшись. Впрочем, даже в случае мобилизации белорусов, это не возымело бы решающего влияния на ход боевых действий.
Никогда еще в своей новейшей истории Россия не получала таких человеческих потерь, как в войне с Украиной. «Специальная операция» подавалась российской пропагандой как «легкая победоносная прогулка». Но агрессия превратилась в кровавую битву с многократно более опытным тактически противником, сумевшим в краткие сроки эффективно перенять натовскую стратегию и тактику ведения современного боя.
Для агрессора популярно «выборочное отношение» к подконтрольным территориям. Есть те, которые обладают приоритетом в ключе принятия решений или получения дотаций с Кремля, но имеются территории, рассматриваемые как некий балласт.
С 2022 года оккупированный Крым стал именно второй категорией. Путин все же принял решение использовать крымчан в качестве «пушечного мяса» и отказался от полуострова как от «витрины русского мира». Теперь Крым интересен РФ лишь как как плацдарм для нападения на Украину и Европу в целом.
При этом массового обучения «пушечного мяса» в Крыму не предусмотрено, а те крымчане, которые с 2014 года «проходили службу» в армии агрессора теперь в основном входят в списки безвозвратных потерь, а также раненых либо деморализованных.
Поэтому, отправив «пополнение» под Херсон и Запорожье, Крым получит назад поток «пропавших без вести», поскольку отправка «мобилизованных» планируется в места самых кровопролитных боев.
Российские власти осуществили преднамеренную блокаду Крымского полуострова, на фоне массового бегства россиян в марте был введен негласный запрет на въезд и выезд из Крыма «мобилизационных ресурсов».
На фоне ухудшающегося положения России на фронте и катастрофической нехватки человеческих ресурсов начинается планомерная «мобилизация» мужского населения полуострова с последующей отправкой в наиболее сложные места ведения боевых действий. По предварительным данным, крымчане будут отправлены на Донбасс и в направлении Киева.
На данном этапе превалирует так называемая скрытая мобилизация: активно ищут и рекрутируют добровольцев, предлагая в среднем 100 тысяч рублей в месяц, то есть смехотворные деньги на фоне беспрецедентной девальвации рубля и повышенного риска потерять жизнь или остаться на всю жизнь инвалидом в обмен на сумму меньше 1000 долларов США.
Путин осознает, что скоро тактический перевес на фронте окончательно переломится в пользу Украины, поэтому отчаянно ищет человеческий ресурс для пополнения стремительно пустеющих рядов российской армии. Проводить общую мобилизацию в России – крайне рискованный для Кремля шаг, особенно на фоне стремительного обнищания населения и галопирующей инфляции.
Инициированная Кремлем мобилизация в Беларуси провалилась не начавшись. Впрочем, даже в случае мобилизации белорусов, это не возымело бы решающего влияния на ход боевых действий.
Никогда еще в своей новейшей истории Россия не получала таких человеческих потерь, как в войне с Украиной. «Специальная операция» подавалась российской пропагандой как «легкая победоносная прогулка». Но агрессия превратилась в кровавую битву с многократно более опытным тактически противником, сумевшим в краткие сроки эффективно перенять натовскую стратегию и тактику ведения современного боя.
Для агрессора популярно «выборочное отношение» к подконтрольным территориям. Есть те, которые обладают приоритетом в ключе принятия решений или получения дотаций с Кремля, но имеются территории, рассматриваемые как некий балласт.
С 2022 года оккупированный Крым стал именно второй категорией. Путин все же принял решение использовать крымчан в качестве «пушечного мяса» и отказался от полуострова как от «витрины русского мира». Теперь Крым интересен РФ лишь как как плацдарм для нападения на Украину и Европу в целом.
При этом массового обучения «пушечного мяса» в Крыму не предусмотрено, а те крымчане, которые с 2014 года «проходили службу» в армии агрессора теперь в основном входят в списки безвозвратных потерь, а также раненых либо деморализованных.
Поэтому, отправив «пополнение» под Херсон и Запорожье, Крым получит назад поток «пропавших без вести», поскольку отправка «мобилизованных» планируется в места самых кровопролитных боев.
Будівництво в окупованому Криму входить у штопор
Після початку масштабної російської агресії проти України з’явилися повідомлення про спроби масового продажу нерухомості в Криму, зокрема з боку колаборантів та російських колонізаторів.
Російська пропаганда спростовувала ці тези заявами про нібито сталий стан ринку кримської забудови у 2022 році, попре військові дії.
У той же час наразі підконтрольне агресорові «севастопольське» видання «ForPost» повідомляє геть іншу інформацію.
Зокрема окупантами визнається, що «біля 40% забудовників поставили свої проекти на паузу», а ще 28 % компаній переключили зусилля з нових проектів на добудову наявних.
Це пояснюється «порушенням логістики після оголошення спецоперації», зростанням з лютого 2022 року цін на будматеріали до 80% та припинення постачання європейських компонентів і обладнання.
Також заявляється, що китайські постачальники товарів «не готові оперативно заміщати конкурентів» через санкції, та надається загальний прогноз – скорочення індустріального будівництва на 50 % та комерційного – на 40 %.
Після початку масштабної російської агресії проти України з’явилися повідомлення про спроби масового продажу нерухомості в Криму, зокрема з боку колаборантів та російських колонізаторів.
Російська пропаганда спростовувала ці тези заявами про нібито сталий стан ринку кримської забудови у 2022 році, попре військові дії.
У той же час наразі підконтрольне агресорові «севастопольське» видання «ForPost» повідомляє геть іншу інформацію.
Зокрема окупантами визнається, що «біля 40% забудовників поставили свої проекти на паузу», а ще 28 % компаній переключили зусилля з нових проектів на добудову наявних.
Це пояснюється «порушенням логістики після оголошення спецоперації», зростанням з лютого 2022 року цін на будматеріали до 80% та припинення постачання європейських компонентів і обладнання.
Також заявляється, що китайські постачальники товарів «не готові оперативно заміщати конкурентів» через санкції, та надається загальний прогноз – скорочення індустріального будівництва на 50 % та комерційного – на 40 %.
Триває масштабна нацифікація Криму (UKR)
Через місяць після початку російського вторгнення Крим залишається ключовим плацдармом загарбників. Прагнучі пояснити не досягнення обіцяних у лютому масштабних результатів, керівництво російської армії заявляє, що нібито «основна мета» агресора полягає у повній окупації Донецької та Луганської областей, а інші напрями є нібито «допоміжними».
При цьому, замість інформування про події на фронті, підконтрольна росіянам кримська пропаганда щоденно повідомляє насамперед про запуски Чорноморським флотом крилатих ракет для враження українських об’єктів з узбережжя та з моря.
Можна припустити, що тим самим окупанти готують населення Криму до сприйняття «ударів у відповідь», адже водночас підконтрольні агресору медіа з невідомих підстав звітують про нібито «високий рівень» власної протиповітряної оборони.
Примітно, що організовані в Криму російськими спецслужбами штучні «громадські» акції «на підтримку» нацистських символів та воєнних злочинів агресора поступово припинилися.
Окупанти фіксують не сприйняття абсолютною більшістю кримчан російської нацистської символіки та подальші факти її знищення або замальовування, прагнуть встановити конкретних осіб, які так роблять.
Водночас, згідно отриманих нами документів, окупаційний «уряд» особливо незадоволений «низьким рівнем» розміщення нацистського символу сучасної російської агресії, літери «Z» на «службовому транспорті» та «відомчих об’єктах» Криму.
Фактично це відбувається через пасивний саботаж вказаних ініціатив навіть з боку пересічних «службовців» окупаційної «влади».
Тому у листуванні фейковим «міністерствам та комітетам» загарбників терміново приписувалося «на виконання доручення 01/01/-52/1413» вказати до 25 березня, яких саме матеріальних ресурсів їм не вистачає для подальшої нацифікації та пришвидшити максимальне використання літери «Z» у власній діяльності.
Через місяць після початку російського вторгнення Крим залишається ключовим плацдармом загарбників. Прагнучі пояснити не досягнення обіцяних у лютому масштабних результатів, керівництво російської армії заявляє, що нібито «основна мета» агресора полягає у повній окупації Донецької та Луганської областей, а інші напрями є нібито «допоміжними».
При цьому, замість інформування про події на фронті, підконтрольна росіянам кримська пропаганда щоденно повідомляє насамперед про запуски Чорноморським флотом крилатих ракет для враження українських об’єктів з узбережжя та з моря.
Можна припустити, що тим самим окупанти готують населення Криму до сприйняття «ударів у відповідь», адже водночас підконтрольні агресору медіа з невідомих підстав звітують про нібито «високий рівень» власної протиповітряної оборони.
Примітно, що організовані в Криму російськими спецслужбами штучні «громадські» акції «на підтримку» нацистських символів та воєнних злочинів агресора поступово припинилися.
Окупанти фіксують не сприйняття абсолютною більшістю кримчан російської нацистської символіки та подальші факти її знищення або замальовування, прагнуть встановити конкретних осіб, які так роблять.
Водночас, згідно отриманих нами документів, окупаційний «уряд» особливо незадоволений «низьким рівнем» розміщення нацистського символу сучасної російської агресії, літери «Z» на «службовому транспорті» та «відомчих об’єктах» Криму.
Фактично це відбувається через пасивний саботаж вказаних ініціатив навіть з боку пересічних «службовців» окупаційної «влади».
Тому у листуванні фейковим «міністерствам та комітетам» загарбників терміново приписувалося «на виконання доручення 01/01/-52/1413» вказати до 25 березня, яких саме матеріальних ресурсів їм не вистачає для подальшої нацифікації та пришвидшити максимальне використання літери «Z» у власній діяльності.
Кримські колаборанти визнали наміри агресора з геноциду українців (UKR)
26 березня низка ключових представників окупаційної «адміністрації» синхронно визнала запровадження агресором на окупованих територіях Херсонської та Запорізької областей так званих «військово-цивільних адміністрацій».
Таким чином пропагандистська теза Кремля про нібито «незмінність» української системи управління на окупованих територіях була спростована його ж поплічниками.
Примітно що ані склад, ані функції «адміністрацій» окупантами не оголошується, чим вони «мають займатися» та навіть де розташовані – не повідомляється.
Раніше ми вказували, що Кремль відкидав ідею масового залучення кримських «службовців» до «управління» захопленими територіями півдня материкової України, але щонайменш відклав цей підхід через низьку довіру до їх лояльності.
Примітно що незмінний за року окупації фейковий «спікер» окупантів Володимир Констянтинов наразі змушений прямо визнати відсутність підтримки російських військ населенням та анонсувати встановлення саме карального режиму росіян на Херсонщині, з метою «знищення фашизму».
Тим самим окупанти готують підґрунтя для масових страт, тортур та затримань у Запорізькій та Херсонській областях представників українського бізнесу, влад та громадськості.
Також влада України 25 и 26 березня заявила про підготовку окупантами масової депортації пересічних мешканців Херсонщини, зокрема й етнічних меншин, у віддалені райони Євразії.
Примітно, що той самий Константинов наразі публічно прямо визнав, що так звані «вимоги» агресора українській владі з «визнання російського Криму» та пропоновані агресором «переговори» з цього питання є суто «політичним кроком» адже насправді агресору ніяке «визнання» не потрібне.
Справжньою та наразі вже не прихованою метою російської агресії проти України є повномасштабний геноцид Українського народу, що наразі не соромляться прямо заявляти ключові кримські колаборанти.
26 березня низка ключових представників окупаційної «адміністрації» синхронно визнала запровадження агресором на окупованих територіях Херсонської та Запорізької областей так званих «військово-цивільних адміністрацій».
Таким чином пропагандистська теза Кремля про нібито «незмінність» української системи управління на окупованих територіях була спростована його ж поплічниками.
Примітно що ані склад, ані функції «адміністрацій» окупантами не оголошується, чим вони «мають займатися» та навіть де розташовані – не повідомляється.
Раніше ми вказували, що Кремль відкидав ідею масового залучення кримських «службовців» до «управління» захопленими територіями півдня материкової України, але щонайменш відклав цей підхід через низьку довіру до їх лояльності.
Примітно що незмінний за року окупації фейковий «спікер» окупантів Володимир Констянтинов наразі змушений прямо визнати відсутність підтримки російських військ населенням та анонсувати встановлення саме карального режиму росіян на Херсонщині, з метою «знищення фашизму».
Тим самим окупанти готують підґрунтя для масових страт, тортур та затримань у Запорізькій та Херсонській областях представників українського бізнесу, влад та громадськості.
Також влада України 25 и 26 березня заявила про підготовку окупантами масової депортації пересічних мешканців Херсонщини, зокрема й етнічних меншин, у віддалені райони Євразії.
Примітно, що той самий Константинов наразі публічно прямо визнав, що так звані «вимоги» агресора українській владі з «визнання російського Криму» та пропоновані агресором «переговори» з цього питання є суто «політичним кроком» адже насправді агресору ніяке «визнання» не потрібне.
Справжньою та наразі вже не прихованою метою російської агресії проти України є повномасштабний геноцид Українського народу, що наразі не соромляться прямо заявляти ключові кримські колаборанти.
Крымские коллаборанты признали намерения агрессора по геноциду украинцев (RU)
26 марта ряд ключевых представителей оккупационной «администрации» синхронно признали введение агрессором на оккупированных территориях Херсонской и Запорожской областей так называемых «военно-гражданских администраций».
Таким образом, пропагандистский тезис Кремля о якобы «неизменности» украинской системы управления на оккупированных территориях был опровергнут его же приспешниками.
Примечательно, что ни состав, ни функции «администраций» оккупантами не объявляются, чем они «должны заниматься» и даже где расположены – не сообщается.
Ранее мы указывали, что Кремль отвергал идею массового привлечения крымских «служащих» к «управлению» захваченными территориями юга материковой Украины, но, по меньшей мере, отложил этот подход из-за низкого доверия к их лояльности.
Примечательно, что неизменный за год оккупации фейковый «спикер» оккупантов Владимир Констянтинов вынужден прямо признать отсутствие поддержки российских войск населением и анонсировать установление именно карательного режима россиян на Херсонщине, с целью «уничтожения фашизма».
Тем самым оккупанты готовят почву для массовых казаней, пыток и задержаний в Запорожской и Херсонской областях представителей украинского бизнеса, властей и общественности.
Также власти Украины 25 и 26 марта заявили о подготовке оккупантами массовой депортации рядовых жителей Херсонщины, в том числе и этнических меньшинств, в отдаленные районы Евразии.
Примечательно, что тот же Константинов публично прямо признал, что так называемые «требования» агрессора украинским властям по «признанию российского Крыма» и предлагаемые агрессором «переговоры» по этому вопросу являются сугубо «политическим шагом», поскольку на самом деле агрессору никакое «признание» не нужно.
Настоящей и сейчас уже не скрываемой целью российской агрессии против Украины является полномасштабный геноцид Украинского народа, что не стесняются прямо прямо заявлять ключевые крымские коллаборанты.
26 марта ряд ключевых представителей оккупационной «администрации» синхронно признали введение агрессором на оккупированных территориях Херсонской и Запорожской областей так называемых «военно-гражданских администраций».
Таким образом, пропагандистский тезис Кремля о якобы «неизменности» украинской системы управления на оккупированных территориях был опровергнут его же приспешниками.
Примечательно, что ни состав, ни функции «администраций» оккупантами не объявляются, чем они «должны заниматься» и даже где расположены – не сообщается.
Ранее мы указывали, что Кремль отвергал идею массового привлечения крымских «служащих» к «управлению» захваченными территориями юга материковой Украины, но, по меньшей мере, отложил этот подход из-за низкого доверия к их лояльности.
Примечательно, что неизменный за год оккупации фейковый «спикер» оккупантов Владимир Констянтинов вынужден прямо признать отсутствие поддержки российских войск населением и анонсировать установление именно карательного режима россиян на Херсонщине, с целью «уничтожения фашизма».
Тем самым оккупанты готовят почву для массовых казаней, пыток и задержаний в Запорожской и Херсонской областях представителей украинского бизнеса, властей и общественности.
Также власти Украины 25 и 26 марта заявили о подготовке оккупантами массовой депортации рядовых жителей Херсонщины, в том числе и этнических меньшинств, в отдаленные районы Евразии.
Примечательно, что тот же Константинов публично прямо признал, что так называемые «требования» агрессора украинским властям по «признанию российского Крыма» и предлагаемые агрессором «переговоры» по этому вопросу являются сугубо «политическим шагом», поскольку на самом деле агрессору никакое «признание» не нужно.
Настоящей и сейчас уже не скрываемой целью российской агрессии против Украины является полномасштабный геноцид Украинского народа, что не стесняются прямо прямо заявлять ключевые крымские коллаборанты.
Продолжается масштабная нацификация Крыма (RU)
Через месяц после начала российского вторжения Крым остается ключевым плацдармом захватчиков.
Стремясь объяснить не достижение обещанных в феврале масштабных результатов, руководство российской армии заявляет, что якобы «основная цель» агрессора заключается в полной оккупации Донецкой и Луганской областей, а другие направления являются «вспомогательными».
При этом, вместо информирования о событиях на фронте, подконтрольная россиянам крымская пропаганда ежедневно сообщает, прежде всего, о запусках Черноморским флотом крылатых ракет для поражения украинских объектов с побережья и моря.
Можно предположить, что тем самым оккупанты подготавливают население Крыма к восприятию «ответных ударов», поскольку одновременно подконтрольные агрессору медиа по неизвестным основаниям отчитываются о якобы «высоком уровне» собственной противовоздушной обороны.
Примечательно, что организованные в Крыму российскими спецслужбами искусственные «общественные» акции в поддержку нацистских символов и военных преступлений агрессора постепенно прекратились.
Оккупанты фиксируют не восприятие абсолютным большинством крымчан российской нацистской символики, продолжающиеся факты ее уничтожения или зарисовки, стремятся установить конкретных лиц, которые так делают.
В то же время, согласно полученным нами документам, оккупационное «правительство» особенно недовольно «низким уровнем» размещения нацистского символа современной российской агрессии, буквы «Z» на «служебном транспорте» и «ведомственных объектах» Крыма.
Фактически это происходит из-за пассивного саботажа указанных инициатив даже со стороны рядовых «служащих» оккупационной «власти».
Поэтому в переписке фейковым «министерствам и комитетам» захватчиков срочно предписывалось, «во исполнение поручения 01/01/-52/1413», указать до 25 марта, каких именно материальных ресурсов им не хватает для дальнейшей нацификации и ускорить максимальное использование буквы «Z» в собственной деятельности.
Через месяц после начала российского вторжения Крым остается ключевым плацдармом захватчиков.
Стремясь объяснить не достижение обещанных в феврале масштабных результатов, руководство российской армии заявляет, что якобы «основная цель» агрессора заключается в полной оккупации Донецкой и Луганской областей, а другие направления являются «вспомогательными».
При этом, вместо информирования о событиях на фронте, подконтрольная россиянам крымская пропаганда ежедневно сообщает, прежде всего, о запусках Черноморским флотом крылатых ракет для поражения украинских объектов с побережья и моря.
Можно предположить, что тем самым оккупанты подготавливают население Крыма к восприятию «ответных ударов», поскольку одновременно подконтрольные агрессору медиа по неизвестным основаниям отчитываются о якобы «высоком уровне» собственной противовоздушной обороны.
Примечательно, что организованные в Крыму российскими спецслужбами искусственные «общественные» акции в поддержку нацистских символов и военных преступлений агрессора постепенно прекратились.
Оккупанты фиксируют не восприятие абсолютным большинством крымчан российской нацистской символики, продолжающиеся факты ее уничтожения или зарисовки, стремятся установить конкретных лиц, которые так делают.
В то же время, согласно полученным нами документам, оккупационное «правительство» особенно недовольно «низким уровнем» размещения нацистского символа современной российской агрессии, буквы «Z» на «служебном транспорте» и «ведомственных объектах» Крыма.
Фактически это происходит из-за пассивного саботажа указанных инициатив даже со стороны рядовых «служащих» оккупационной «власти».
Поэтому в переписке фейковым «министерствам и комитетам» захватчиков срочно предписывалось, «во исполнение поручения 01/01/-52/1413», указать до 25 марта, каких именно материальных ресурсов им не хватает для дальнейшей нацификации и ускорить максимальное использование буквы «Z» в собственной деятельности.
Агресор посилює провокації на акваторії Чорного моря (UKR)
26 березня низка медіа повідомила про нібито виявлення об’єкту, схожого на плавучу міну у Чорному морі біля протоки Босфор; повідомляється, що об’єкт знешкоджене турецькою владою.
Раніше пропаганда агресора поширювала неправдоподібні повідомлення про нібито дрейф «українських» мін з Одеси, нібито «зірваних з якорів» в сторону Болгарії та Туреччини.
Фактично йдеться про провокації росіян, як інформаційні так і, можливо, практичні з метою тиску на Туреччину із тим щоб змусити Анкару порушити приписи Конвенції Монтре.
Росіяни прагнуть дозволу Туреччини на доступ до Чорного моря додаткових російських воєнних кораблів та надання можливості вийти з акваторії на ремонт пошкодженим 24 березня у Бердянську двом великим десантним кораблям агресора.
Додамо, що Туреччина має у складі військово-морських сил до 11 тральщиків, п’ять проекту «Engin» та ще шість – проекту «Aydın». Скоріш за усе їх діяльність буде активізованою, а дискусії між державами НАТО щодо перспектив протимінної операції у Чорному морі – посиленими.
Водночас поширення 26 березня російською пропагандою відомостей про «успішну роботу» протиповітряних засобів окупантів над Севастополем також свідчать про ризики відповідних провокацій агресора.
Вони можуть полягати в ураженні росіянами цивільних об’єктів Севастополя засобами хімічної зброї із звинуваченням у цьому Збройних Сил України та «виправданням» наступного застосування російськими загарбниками не конвенційної зброї у боях на материковій Україні.
Також слід нагадати що біля Козачої бухти Севастополя та в інших частинах акваторії Чорного моря знаходяться здійснені радянською владою морські поховання запасів хімічної зброї, про які добре відомо агресорові.
Не виключається штучна розгерметизація російськими окупантами цих об’єктів, шляхом масового підриву, та з подальшим звинуваченням у цьому України або країн НАТО.
26 березня низка медіа повідомила про нібито виявлення об’єкту, схожого на плавучу міну у Чорному морі біля протоки Босфор; повідомляється, що об’єкт знешкоджене турецькою владою.
Раніше пропаганда агресора поширювала неправдоподібні повідомлення про нібито дрейф «українських» мін з Одеси, нібито «зірваних з якорів» в сторону Болгарії та Туреччини.
Фактично йдеться про провокації росіян, як інформаційні так і, можливо, практичні з метою тиску на Туреччину із тим щоб змусити Анкару порушити приписи Конвенції Монтре.
Росіяни прагнуть дозволу Туреччини на доступ до Чорного моря додаткових російських воєнних кораблів та надання можливості вийти з акваторії на ремонт пошкодженим 24 березня у Бердянську двом великим десантним кораблям агресора.
Додамо, що Туреччина має у складі військово-морських сил до 11 тральщиків, п’ять проекту «Engin» та ще шість – проекту «Aydın». Скоріш за усе їх діяльність буде активізованою, а дискусії між державами НАТО щодо перспектив протимінної операції у Чорному морі – посиленими.
Водночас поширення 26 березня російською пропагандою відомостей про «успішну роботу» протиповітряних засобів окупантів над Севастополем також свідчать про ризики відповідних провокацій агресора.
Вони можуть полягати в ураженні росіянами цивільних об’єктів Севастополя засобами хімічної зброї із звинуваченням у цьому Збройних Сил України та «виправданням» наступного застосування російськими загарбниками не конвенційної зброї у боях на материковій Україні.
Також слід нагадати що біля Козачої бухти Севастополя та в інших частинах акваторії Чорного моря знаходяться здійснені радянською владою морські поховання запасів хімічної зброї, про які добре відомо агресорові.
Не виключається штучна розгерметизація російськими окупантами цих об’єктів, шляхом масового підриву, та з подальшим звинуваченням у цьому України або країн НАТО.
Агрессор усиливает провокации на акватории Черного моря (RU)
26 марта ряд медиа сообщил об якобы обнаружении объекта, похожего на плавучую мину в Черном море у пролива Босфор; сообщается, что объект обезврежен турецкими властями.
Ранее пропаганда агрессора распространяла неправдоподобные сообщения о якобы дрейфе «украинских» мин из Одессы, якобы «сорванных с якорей» в сторону Болгарии и Турции.
Фактически речь идет о провокациях россиян, как информационных так и, возможно, практических с целью давления на Турцию с тем, чтобы заставить Анкару нарушить предписания Конвенции Монтре.
Россияне стремятся получить от Турции разрешение на доступ в Черное море дополнительных российских военных кораблей и предоставление возможности выхода из акватории на ремонт поврежденным 24 марта в Бердянске двум крупным десантным кораблям агрессора.
Добавим, что Турция имеет в составе военно-морских сил до 11 тральщиков, пять проекта «Engin» и еще шесть проекта «Aydın». Скорее всего, их деятельность будет активизирована, а дискуссии между государствами НАТО относительно перспектив противоминной операции в Черном море – усилены.
В то же время, распространение 26 марта российской пропагандой сведений об «успешной работе» противовоздушных средств оккупантов над Севастополем также свидетельствуют о рисках соответствующих провокаций агрессора.
Они могут заключаться в поражении россиянами гражданских объектов Севастополя средствами химического оружия с обвинением в этом Вооруженных Сил Украины и с «оправданием» последующего применения российскими захватчиками неконвенционного оружия в боях на материковой Украине.
Также следует напомнить, что у Казачьей бухты Севастополя и в других частях акватории Черного моря находятся осуществленные советской властью морские захоронения запасов химического оружия, о которых хорошо известно агрессору.
Не исключается искусственная разгерметизация российскими оккупантами этих объектов путем массового подрыва и последующим обвинением в этом Украины или стран НАТО.
26 марта ряд медиа сообщил об якобы обнаружении объекта, похожего на плавучую мину в Черном море у пролива Босфор; сообщается, что объект обезврежен турецкими властями.
Ранее пропаганда агрессора распространяла неправдоподобные сообщения о якобы дрейфе «украинских» мин из Одессы, якобы «сорванных с якорей» в сторону Болгарии и Турции.
Фактически речь идет о провокациях россиян, как информационных так и, возможно, практических с целью давления на Турцию с тем, чтобы заставить Анкару нарушить предписания Конвенции Монтре.
Россияне стремятся получить от Турции разрешение на доступ в Черное море дополнительных российских военных кораблей и предоставление возможности выхода из акватории на ремонт поврежденным 24 марта в Бердянске двум крупным десантным кораблям агрессора.
Добавим, что Турция имеет в составе военно-морских сил до 11 тральщиков, пять проекта «Engin» и еще шесть проекта «Aydın». Скорее всего, их деятельность будет активизирована, а дискуссии между государствами НАТО относительно перспектив противоминной операции в Черном море – усилены.
В то же время, распространение 26 марта российской пропагандой сведений об «успешной работе» противовоздушных средств оккупантов над Севастополем также свидетельствуют о рисках соответствующих провокаций агрессора.
Они могут заключаться в поражении россиянами гражданских объектов Севастополя средствами химического оружия с обвинением в этом Вооруженных Сил Украины и с «оправданием» последующего применения российскими захватчиками неконвенционного оружия в боях на материковой Украине.
Также следует напомнить, что у Казачьей бухты Севастополя и в других частях акватории Черного моря находятся осуществленные советской властью морские захоронения запасов химического оружия, о которых хорошо известно агрессору.
Не исключается искусственная разгерметизация российскими оккупантами этих объектов путем массового подрыва и последующим обвинением в этом Украины или стран НАТО.
Имитация «поддержки населением оккупантов» потерпела неудачу в Мелитополе
Как уже сообщала наша Ассоциация, оккупантами с начала марта был организован вывоз из Крыма на оплачиваемой основе «массовки» для имитации пророссийских митингов на оккупированных территориях Херсонской и Запорожской областей.
Мы подробно описывали неудачу этого «передвижного цирка» в Херсоне.
Тепер, как сообщают органы власти Запорожской области, нерадостная для агрессора ситуация повторилась в Мелитополе. 26 марта в 8 часов утра российскими спецслужбами и задействованной ими фейковым «исполняющим обязанности мэра» Галиной Данильченко планировалось проведение проплаченного «митинга» на центральной площади города.
Целью «мероприятия» должно было стать освещение в российских медиа якобы «открытой поддержки» российской агрессии жителями города.
Участники такого фейкового «митинга» должны были держать в руках российскую символику, за что им обещали заплатить по 1200 рублей.
Поскольку для участия в «шоу» местных желающих не нашлось, то окупанты заранее запланировали его на утро и «для картинки привезли» в Мелитополь до 30 человек из числа жителей Крыма.
Примечательно, что и в Крыму для этой роли оккупантам удалось завербовать преимущественно лиц с явными признаками алкогольной либо наркотической зависимости.
Как сообщается, из-за непоколебимой проукраинской позиции жителей Мелитополя «акция поддержки» фактически не состоялась.
Даже снятые с пропагандистской целью фотографии «крымских алкашей» на фоне центра Мелитополя оккупанты решили не публиковать, в силу их очевидной карикатурности.
Также как сообщалось в прессе, вчера указанная коллаборантка Данильченко противоправно присвоила, с целью дальнейшей перепродажи, гуманитарную помощь жителям Мелитополя, доставленную из Запорожья.
Українською https://arc.construction/28057?lang=uk
English https://arc.construction/28052
Как уже сообщала наша Ассоциация, оккупантами с начала марта был организован вывоз из Крыма на оплачиваемой основе «массовки» для имитации пророссийских митингов на оккупированных территориях Херсонской и Запорожской областей.
Мы подробно описывали неудачу этого «передвижного цирка» в Херсоне.
Тепер, как сообщают органы власти Запорожской области, нерадостная для агрессора ситуация повторилась в Мелитополе. 26 марта в 8 часов утра российскими спецслужбами и задействованной ими фейковым «исполняющим обязанности мэра» Галиной Данильченко планировалось проведение проплаченного «митинга» на центральной площади города.
Целью «мероприятия» должно было стать освещение в российских медиа якобы «открытой поддержки» российской агрессии жителями города.
Участники такого фейкового «митинга» должны были держать в руках российскую символику, за что им обещали заплатить по 1200 рублей.
Поскольку для участия в «шоу» местных желающих не нашлось, то окупанты заранее запланировали его на утро и «для картинки привезли» в Мелитополь до 30 человек из числа жителей Крыма.
Примечательно, что и в Крыму для этой роли оккупантам удалось завербовать преимущественно лиц с явными признаками алкогольной либо наркотической зависимости.
Как сообщается, из-за непоколебимой проукраинской позиции жителей Мелитополя «акция поддержки» фактически не состоялась.
Даже снятые с пропагандистской целью фотографии «крымских алкашей» на фоне центра Мелитополя оккупанты решили не публиковать, в силу их очевидной карикатурности.
Также как сообщалось в прессе, вчера указанная коллаборантка Данильченко противоправно присвоила, с целью дальнейшей перепродажи, гуманитарную помощь жителям Мелитополя, доставленную из Запорожья.
Українською https://arc.construction/28057?lang=uk
English https://arc.construction/28052
Arc
Імітація «підтримки населенням окупантів» зазнала невдачі у Мелітополі - Arc
Як вже повідомляла наша Асоціація, окупантами з початку березня було організовано вивезення з Криму на оплачуваній основі «масовки» для імітації проросійських мітингів на окупованих територіях Херсонської та Запорізької областей. Ми детально описували невдачу…