Командування Чорноморського флоту веде свою «інформаційну війну»
Як ми вже багаторазово повідомляли, попре концентрацію у Чорному та Азовському морях з лютого 2022 року більшості боєздатних тактичних кораблів усього російського військово-морського флоту, та незважаючи на концентрацію у Середземному морі практично всіх стратегічних надводних кораблів агресора, «успіхи» на морському театрі бойових дій для росіян є більш ніж скромними.
Ми вже писали, що така ситуація зумовила неабияку зацікавленість вищого керівництва ФСБ до «викривальних судових процесів» проти керівників Чорноморського флоту, включно із його командувачем, та про пов’язану із цим «дуже вчасну» загибель заступника командувача флотом біля Маріуполя, старого агента російських спецслужб, нібито «від кулі українських націоналістів».
Тому, хоча, звісно, ніяких «українських та турецьких шпигунів» у керівництві Чорноморського флоту наразі немає, побоюючись саме такого «завершення кар’єри» у застінках ФСБ, тамтешнє військово-морське командування вимушене імітувати бурхливу діяльність на морському театрі бойових дій, спираючись на Севастопольську базу.
Зранку 21 березня під прикриттям угрупування літаків, що вилетіли з Криму, до узбережжя Одеси підійшло надводне угрупування російських загарбників, яке проводило демонстративні маневри «підготовки для десантування» за 15-20 міль від берегу.
Окремі судна агресора, підійшовши ще ближче до узбережжя, обстріляли акваторію Одеської затоки та місто Одесу, не завдав істотної шкоди.
Військові експерти мають спільну думку, що викидання наразі десанту росіян в Одеській області стане для них самогубчим, а проведення вищевказаної «розвідки боєм» вони вважають безцільною витратою ресурсів.
Але наразі, як ми бачимо, командування Чорноморського флоту у плануванні операцій керується навіть не мілітаристською логікою агресії, а суто демонстрацією власної лояльності та «рішучості» в очах російських спецслужб.
Як ми вже багаторазово повідомляли, попре концентрацію у Чорному та Азовському морях з лютого 2022 року більшості боєздатних тактичних кораблів усього російського військово-морського флоту, та незважаючи на концентрацію у Середземному морі практично всіх стратегічних надводних кораблів агресора, «успіхи» на морському театрі бойових дій для росіян є більш ніж скромними.
Ми вже писали, що така ситуація зумовила неабияку зацікавленість вищого керівництва ФСБ до «викривальних судових процесів» проти керівників Чорноморського флоту, включно із його командувачем, та про пов’язану із цим «дуже вчасну» загибель заступника командувача флотом біля Маріуполя, старого агента російських спецслужб, нібито «від кулі українських націоналістів».
Тому, хоча, звісно, ніяких «українських та турецьких шпигунів» у керівництві Чорноморського флоту наразі немає, побоюючись саме такого «завершення кар’єри» у застінках ФСБ, тамтешнє військово-морське командування вимушене імітувати бурхливу діяльність на морському театрі бойових дій, спираючись на Севастопольську базу.
Зранку 21 березня під прикриттям угрупування літаків, що вилетіли з Криму, до узбережжя Одеси підійшло надводне угрупування російських загарбників, яке проводило демонстративні маневри «підготовки для десантування» за 15-20 міль від берегу.
Окремі судна агресора, підійшовши ще ближче до узбережжя, обстріляли акваторію Одеської затоки та місто Одесу, не завдав істотної шкоди.
Військові експерти мають спільну думку, що викидання наразі десанту росіян в Одеській області стане для них самогубчим, а проведення вищевказаної «розвідки боєм» вони вважають безцільною витратою ресурсів.
Але наразі, як ми бачимо, командування Чорноморського флоту у плануванні операцій керується навіть не мілітаристською логікою агресії, а суто демонстрацією власної лояльності та «рішучості» в очах російських спецслужб.
Маріонетки російських спецслужб в Криму вітають репресії проти самих себе
Як ми вже повідомляли у окупованому Криму очікується розгортання репресій проти «націонал-зрадників», які російські спецслужби будуть організовувати для залякування колаборантів та відволікання населення від проблем, пов’язаних із затяжною воєнною кампанією на материковій Україні.
Асоціація вже вказувала, що серед намічених «жертв» можуть виступати, зокрема й кримськотатарські колаборанти.
Сьогодні один з таких колаборантів, афілійований до ФСБ Ейваз Умеров розмістив у соціальних мережах текст «розпорядження» про «звільнення» іншого кримськотатарського колаборанта, «заступника міністра промислової політики Республіки Крим» Енвера Арпатли.
Пан Умеров схвально зазначив про цю подію, вказавши таке: «мінус один мовчун… коли країна у небезпеці нема права мовчати».
Дійсно, наразі окупанти будуть поступово відстороняти від «влади», а потім – «викривати» та карати як «українських шпигунів» насамперед колаборантів, які виступили проти агресії або «дистанціювалися від української теми».
Але примітно тут інше, бо насправді «звільнений» пана Арпатли ще може «випірнути» десь в іншій структурі окупантів, та причиною нинішнього «глибокого задоволення» пана Умерова є виключно запекла боротьба на півострові між російськими спецслужбами.
Адже пан Арпатли ще до початку окупації Криму перебував під патронатом російської військової розвідки, та з 2014 року за його «кар’єрне зростання» відповідав сумнозвісний радянський і російський шпигун, «почесний консул Нікарагуа в Сімферополі» Олег Бєлавенцев.
Тому кар’єрний шлях Арпатли, після «побиття ним горщиків» в Алушті із людьми Сергія Аксьонова, включив у себе роботу на «непоганих» в корупційному вимірі управлінських посадах в Татарстані та Карачаєво-Черкесії, та у Крим він повернувся лише в 2020 році.
У свою чергу його «заклятий друг» Умеров, що був з 2014 року штучно зведений ФСБ у спільну «зграю однодумців» із Русланом Бальбеком, відзначився за умов окупації хіба що обливанням зеленкою кримськотатарських правозахисників у 2014 році та якихось «хлібних посад» від окупантів не отримав.
Втім можна спрогнозувати, що наступна доля обох персонажів, як розхідного матеріалу конкуруючих між собою російських спецслужб та зрадників власного народу, є доволі сумною.
Але хто з них буде першим давати у «російському суді» «щирі каяття» щодо власного «шпигунства та терористичного досвіду» – поки невідомо.
Як ми вже повідомляли у окупованому Криму очікується розгортання репресій проти «націонал-зрадників», які російські спецслужби будуть організовувати для залякування колаборантів та відволікання населення від проблем, пов’язаних із затяжною воєнною кампанією на материковій Україні.
Асоціація вже вказувала, що серед намічених «жертв» можуть виступати, зокрема й кримськотатарські колаборанти.
Сьогодні один з таких колаборантів, афілійований до ФСБ Ейваз Умеров розмістив у соціальних мережах текст «розпорядження» про «звільнення» іншого кримськотатарського колаборанта, «заступника міністра промислової політики Республіки Крим» Енвера Арпатли.
Пан Умеров схвально зазначив про цю подію, вказавши таке: «мінус один мовчун… коли країна у небезпеці нема права мовчати».
Дійсно, наразі окупанти будуть поступово відстороняти від «влади», а потім – «викривати» та карати як «українських шпигунів» насамперед колаборантів, які виступили проти агресії або «дистанціювалися від української теми».
Але примітно тут інше, бо насправді «звільнений» пана Арпатли ще може «випірнути» десь в іншій структурі окупантів, та причиною нинішнього «глибокого задоволення» пана Умерова є виключно запекла боротьба на півострові між російськими спецслужбами.
Адже пан Арпатли ще до початку окупації Криму перебував під патронатом російської військової розвідки, та з 2014 року за його «кар’єрне зростання» відповідав сумнозвісний радянський і російський шпигун, «почесний консул Нікарагуа в Сімферополі» Олег Бєлавенцев.
Тому кар’єрний шлях Арпатли, після «побиття ним горщиків» в Алушті із людьми Сергія Аксьонова, включив у себе роботу на «непоганих» в корупційному вимірі управлінських посадах в Татарстані та Карачаєво-Черкесії, та у Крим він повернувся лише в 2020 році.
У свою чергу його «заклятий друг» Умеров, що був з 2014 року штучно зведений ФСБ у спільну «зграю однодумців» із Русланом Бальбеком, відзначився за умов окупації хіба що обливанням зеленкою кримськотатарських правозахисників у 2014 році та якихось «хлібних посад» від окупантів не отримав.
Втім можна спрогнозувати, що наступна доля обох персонажів, як розхідного матеріалу конкуруючих між собою російських спецслужб та зрадників власного народу, є доволі сумною.
Але хто з них буде першим давати у «російському суді» «щирі каяття» щодо власного «шпигунства та терористичного досвіду» – поки невідомо.
Окупанти оголосили свої марення про «майбутнє нейтральної України»
Група ветеранів освоєння федеральних коштів «будівництва російського миру» на власні потреби на чолі із незмінним Георгієм Мурадовим публічно заявила у Криму про «нове бачення» забезпечення «нейтралітету України».
Як заявляють відповідні «чиновники» від російських спецслужб, єдиною дієвою «гарантією нейтралітету» України має нібито стати розміщення на її території «російських воєнних баз».
У вимірі шовіністичної істерії вже не дивує розуміння паном Мурадовим, батьки якого у таборах ГУЛАГ як «лікарі» декілька років займалися у таборі смерті в Кочмесі умисним знищенням народжених від українських ув’язнених немовлят, «денацифікації України» саме у формі бомбардування пологових будинків та лікарень.
А тому вже можна повірити, що не лише у заявах мурадових, але й у реальних діях Кремля «нейтралітет» України є саме її російською окупацією під виглядом «розміщення військових баз».
Те, що до справжнього нейтралітету, який виключає будь-яку іноземну військову присутність, ці фантазії не мають жодного відношення, нікого наразі серед керманичів Кремля, здається, не хвилює.
Група ветеранів освоєння федеральних коштів «будівництва російського миру» на власні потреби на чолі із незмінним Георгієм Мурадовим публічно заявила у Криму про «нове бачення» забезпечення «нейтралітету України».
Як заявляють відповідні «чиновники» від російських спецслужб, єдиною дієвою «гарантією нейтралітету» України має нібито стати розміщення на її території «російських воєнних баз».
У вимірі шовіністичної істерії вже не дивує розуміння паном Мурадовим, батьки якого у таборах ГУЛАГ як «лікарі» декілька років займалися у таборі смерті в Кочмесі умисним знищенням народжених від українських ув’язнених немовлят, «денацифікації України» саме у формі бомбардування пологових будинків та лікарень.
А тому вже можна повірити, що не лише у заявах мурадових, але й у реальних діях Кремля «нейтралітет» України є саме її російською окупацією під виглядом «розміщення військових баз».
Те, що до справжнього нейтралітету, який виключає будь-яку іноземну військову присутність, ці фантазії не мають жодного відношення, нікого наразі серед керманичів Кремля, здається, не хвилює.
Окупанти масово карають за протидію нацистській символіці
Протягом декількох днів підконтрольні окупантам медіа поширюють факти покарання кримчан за реагування на нацистську символіку, символи «V» та «Z», які окупанти масово розміщують на півострові.
Зокрема мешканців півострова штрафують за критику такої символіки у соціальних мережах, а також – за плювок на нацистські символи, або ж за намальований над символами російських нацистів християнський хрест.
Додамо, що у окупованому Херсоні патріотично налаштовані мешканці розбили скло у машині колаборантів, що прибула в місто з Криму із символікою «Z».
Вчора, 21 березня у Херсоні окупанти уперше розігнали проукраїнський мітинг із застосуванням вогнепальної зброї. Очевидно що тепер вони більш жорстко реагуватимуть й на «неповагу» українських громадян до людоненависницької символіки, як у Криму так і на Херсонщині.
На цьому фоні засоби російської пропаганди оголошують в Криму набір «нових співробітників» до «поліції» окупантів, із очевидною метою посилення свого репресивного апарату на Півдні України.
Протягом декількох днів підконтрольні окупантам медіа поширюють факти покарання кримчан за реагування на нацистську символіку, символи «V» та «Z», які окупанти масово розміщують на півострові.
Зокрема мешканців півострова штрафують за критику такої символіки у соціальних мережах, а також – за плювок на нацистські символи, або ж за намальований над символами російських нацистів християнський хрест.
Додамо, що у окупованому Херсоні патріотично налаштовані мешканці розбили скло у машині колаборантів, що прибула в місто з Криму із символікою «Z».
Вчора, 21 березня у Херсоні окупанти уперше розігнали проукраїнський мітинг із застосуванням вогнепальної зброї. Очевидно що тепер вони більш жорстко реагуватимуть й на «неповагу» українських громадян до людоненависницької символіки, як у Криму так і на Херсонщині.
На цьому фоні засоби російської пропаганди оголошують в Криму набір «нових співробітників» до «поліції» окупантів, із очевидною метою посилення свого репресивного апарату на Півдні України.
Росія знищує власне торговельне судноплавство
Як вже повідомлялося масштабна російська агресія проти України, зокрема на Чорному та Азовському морях призвела до гострої кризи морегосподарського комплексу та водночас замовила безпрецедентні санкції на російське судноплавство з боку цивілізованих країн світу.
Лише за останні дні російські агресори обстріляли акваторію Одеського порту та споруди Миколаївського порту.
У той же час захоплений Бердянський порт наразі перетворений окупантами у власну військову базу, через яку збройні сили агресора морем постачають техніку та паливо угрупуванню російських загарбників у Запорізькій та Донецькій областях.
У той же час українська влада та бізнес налагоджують нові канали експортно-імпортних операцій. Характерно, що при цьому морська торгівля з росією, на території якої бойові дії наразі не ведуться, з початку вторгнення в Україну та до 18 березня скоротилася на 58 %, за даними самих росіян, а саме постачальника фінансових відомостей Refinitiv.
Основне скорочення суднозаходів та вантажообігу відбулося у балтійських та тихоокеанських портах, зокрема як підрахував інвестиційний банк UBS, порти Балтійського моря, на які приходиться третина морської торгівлі росіян мають наразі на дві третини менше суднозаходів, а порти Тихого океану – наполовину менше суднозаходів, ніж до початку російського вторгнення в Україну.
Загалом санкційні обмеження та блокування російського бізнесу вже торкнулися 1500 суден що діють в інтересах російських бенефіціарів.
На цьому фоні особливо відірваним від реальності став нинішній заклик «голови Криму» до російських олігархів переводити свої фешенебельні яхти на «кримські марини», що наразі існують лише в уяві загарбників.
Як вже повідомлялося масштабна російська агресія проти України, зокрема на Чорному та Азовському морях призвела до гострої кризи морегосподарського комплексу та водночас замовила безпрецедентні санкції на російське судноплавство з боку цивілізованих країн світу.
Лише за останні дні російські агресори обстріляли акваторію Одеського порту та споруди Миколаївського порту.
У той же час захоплений Бердянський порт наразі перетворений окупантами у власну військову базу, через яку збройні сили агресора морем постачають техніку та паливо угрупуванню російських загарбників у Запорізькій та Донецькій областях.
У той же час українська влада та бізнес налагоджують нові канали експортно-імпортних операцій. Характерно, що при цьому морська торгівля з росією, на території якої бойові дії наразі не ведуться, з початку вторгнення в Україну та до 18 березня скоротилася на 58 %, за даними самих росіян, а саме постачальника фінансових відомостей Refinitiv.
Основне скорочення суднозаходів та вантажообігу відбулося у балтійських та тихоокеанських портах, зокрема як підрахував інвестиційний банк UBS, порти Балтійського моря, на які приходиться третина морської торгівлі росіян мають наразі на дві третини менше суднозаходів, а порти Тихого океану – наполовину менше суднозаходів, ніж до початку російського вторгнення в Україну.
Загалом санкційні обмеження та блокування російського бізнесу вже торкнулися 1500 суден що діють в інтересах російських бенефіціарів.
На цьому фоні особливо відірваним від реальності став нинішній заклик «голови Криму» до російських олігархів переводити свої фешенебельні яхти на «кримські марини», що наразі існують лише в уяві загарбників.
Окупанти прагнуть сформувати власний режим у Херсоні та Мелітополі
Рупори московської пропаганди заявили 22 березня, що агресор нібито «не планує змінювати систему управління» на загарбаних ними територіях півдня материкової України.
Але це очевидно не так, і така дезінформація може бути розрахованою на дуже віддаленого від реальності спостерігача.
Як вже повідомляла наша Асоціація, із перших днів окупації окремих районів Херсонської області агресор прагнув утворити фейкові «органи влади», та водночас утворив власні «військові комендатури» та «військових комендантів», які прагнуть не афішувати персональні дані відповідних «керівників» з числа російських військових.
Так саме у Херсоні окупантами було здійснене спробу створити фейковий «комітет», який нібито «звернувся до Криму за допомогою».
При цьому низка «членів» "комітету" у наступному заявила про власну участь у "зібранні" під погрозами з боку окупантів.
У той же час підконтрольне агресорові «севастопольське» видання «ForPost» повідомило 21 березня про те, що фейковим «губернатором» Херсонської області окупанти тиждень раніше «призначили» «члена» раніше заявленого «комітету», агента російської військової розвідки Кирила Стремоусова, та що «мером» Херсону вони «призначили» Володимира Сальдо.
Примітно, що на відміну від «губернатора» зазначений фейковий «мер» неодноразово заявляв за останні тижні про тиск окупантів на нього з метою схиляння до «співпраці».
Також російські військові, отримав невдачу із комплектуванням «поліції» з місцевих мешканців, наразі анонсують створення на окупованих територіях фейкових «казачих дружин», зокрема – у Мелітополі.
Цим структурам, за задумом агресора, мають «допомогти» у облаштуванні структури сформованого загарбниками під час окупації Криму «Чорноморського казачого війська».
Рупори московської пропаганди заявили 22 березня, що агресор нібито «не планує змінювати систему управління» на загарбаних ними територіях півдня материкової України.
Але це очевидно не так, і така дезінформація може бути розрахованою на дуже віддаленого від реальності спостерігача.
Як вже повідомляла наша Асоціація, із перших днів окупації окремих районів Херсонської області агресор прагнув утворити фейкові «органи влади», та водночас утворив власні «військові комендатури» та «військових комендантів», які прагнуть не афішувати персональні дані відповідних «керівників» з числа російських військових.
Так саме у Херсоні окупантами було здійснене спробу створити фейковий «комітет», який нібито «звернувся до Криму за допомогою».
При цьому низка «членів» "комітету" у наступному заявила про власну участь у "зібранні" під погрозами з боку окупантів.
У той же час підконтрольне агресорові «севастопольське» видання «ForPost» повідомило 21 березня про те, що фейковим «губернатором» Херсонської області окупанти тиждень раніше «призначили» «члена» раніше заявленого «комітету», агента російської військової розвідки Кирила Стремоусова, та що «мером» Херсону вони «призначили» Володимира Сальдо.
Примітно, що на відміну від «губернатора» зазначений фейковий «мер» неодноразово заявляв за останні тижні про тиск окупантів на нього з метою схиляння до «співпраці».
Також російські військові, отримав невдачу із комплектуванням «поліції» з місцевих мешканців, наразі анонсують створення на окупованих територіях фейкових «казачих дружин», зокрема – у Мелітополі.
Цим структурам, за задумом агресора, мають «допомогти» у облаштуванні структури сформованого загарбниками під час окупації Криму «Чорноморського казачого війська».
Окупанти утворюють гуманітарну катастрофу з ліками
22 березня українські урядовці заявили про те, що через російські окупацію та блокаду Херсон наближається до гуманітарної катастрофи, адже у місті критично бракує медикаментів.
При цьому агресор, попре зусилля уряду України та міжнародних гуманітарних організацій, включаючи Міжнародний комітет Червоного Хреста, куди завчасно звернулася наша Асоціація, наразі відмовляється створити гуманітарний коридор для доставки медикаментів у Херсон.
Водночас російська пропаганда заявляє, що необхідні ліки нібито будуть доставлені до окупованої Херсонщини з Криму.
Але разом з тим навіть та сама пропаганда агресора змушена визнати, що «в Росії склався дефіцит імпортних ліків» та що ситуація змушує «екстрено вирішувати питання оперативного поповнення запасів».
При цьому абсолютна більшість відносно ефективних ліків, які доступні під російською юрисдикцією, виробляється у Індії та Китаї, які тепер вимагають від агресора передоплати у їх постачаннях.
Крім того, після запровадження нових санкцій та падіння курсу рубля «раптово з’ясувалося», що усі розрахунки між росією та Індією, попре їх «прямий» характер калькульовані контрагентами виключно через курс долару.
Наразі, для забезпечення постачання хоч якихось закордонних ліків російський уряд терміново скасовує їх сертифікацію, а тим самим дозволить Індії та Китаю постачати на російський ринок практично будь-що.
Та «скасування сертифікації» звісно не торкнеться «ворожих» європейських постачальників.
Крім того вказані «форс-мажорні» обставини нададуть свій результат явно не завтра.
Таким чином Росія завідомо не має наразі ані у себе, ані в окупованому Криму якісних ліків у достатньої кількості, щоб забезпечити потреби мешканців окупованого півдня материкової України.
Але при цьому окупанти відмовляються дозволити тамтешнім мешканцям отримати у будь-якій формі необхідні їм ліки від уряду України або від гуманітарних міжнародних організацій.
22 березня українські урядовці заявили про те, що через російські окупацію та блокаду Херсон наближається до гуманітарної катастрофи, адже у місті критично бракує медикаментів.
При цьому агресор, попре зусилля уряду України та міжнародних гуманітарних організацій, включаючи Міжнародний комітет Червоного Хреста, куди завчасно звернулася наша Асоціація, наразі відмовляється створити гуманітарний коридор для доставки медикаментів у Херсон.
Водночас російська пропаганда заявляє, що необхідні ліки нібито будуть доставлені до окупованої Херсонщини з Криму.
Але разом з тим навіть та сама пропаганда агресора змушена визнати, що «в Росії склався дефіцит імпортних ліків» та що ситуація змушує «екстрено вирішувати питання оперативного поповнення запасів».
При цьому абсолютна більшість відносно ефективних ліків, які доступні під російською юрисдикцією, виробляється у Індії та Китаї, які тепер вимагають від агресора передоплати у їх постачаннях.
Крім того, після запровадження нових санкцій та падіння курсу рубля «раптово з’ясувалося», що усі розрахунки між росією та Індією, попре їх «прямий» характер калькульовані контрагентами виключно через курс долару.
Наразі, для забезпечення постачання хоч якихось закордонних ліків російський уряд терміново скасовує їх сертифікацію, а тим самим дозволить Індії та Китаю постачати на російський ринок практично будь-що.
Та «скасування сертифікації» звісно не торкнеться «ворожих» європейських постачальників.
Крім того вказані «форс-мажорні» обставини нададуть свій результат явно не завтра.
Таким чином Росія завідомо не має наразі ані у себе, ані в окупованому Криму якісних ліків у достатньої кількості, щоб забезпечити потреби мешканців окупованого півдня материкової України.
Але при цьому окупанти відмовляються дозволити тамтешнім мешканцям отримати у будь-якій формі необхідні їм ліки від уряду України або від гуманітарних міжнародних організацій.
Окупанти вимушені визнати кризу кримського виноградарства
На початку весни 2022 року підконтрольні окупантам медіа почали звітувати про висадку в Криму нових виноградників.
Ці повідомлення вже викликали саркастичну оцінку місцевих мешканців та експертів, яким добре відомо, що насправді саджанці для виноградарства кримський бізнес закуповував у європейських постачальників навіть за умов тривалої окупації півострову.
Та наразі навіть пропаганда окупантів вимушена визнати «проблеми виноградарства та виноробства», викликані санкціями цивілізованих країн. І дійсно «у першу чергу мова йде про саджанці, техніку та обладнання».
Щодо саджанців, як визнає підконтрольний агресорові «Октагон.Крим», є відмова низки постачальників щодо подальшої співпраці, а також проблеми оплати поставок та удорожчання логістики для решти.
На підконтрольній росії території розплідники раніше могли забезпечити лише до 20 % потреб виноградарства, та наразі вони також зменшують виробництво через санкції і будуть працювати «альтернативними шляхами».
Та ще гіршою для агресора складається ситуація у виноробстві, де як «раптово» з’ясувалося, немає якісної російської харчової нержавіючої сталі, практично не виробляються виноробні діжки, та немає натуральної пробки.
Як визнають самі кримські винороби, у економіці під контролем росії більш-менш гарантовано будуть вироблятися лише пляшки та етикетки.
За цих умов варто окремо відзначити поточні херсонського колаборанта Олексія Журавка, що багато років переховувався від українського правосуддя в окупованому Криму.
Ця «жертва репресій» наразі пропонує збудувати у окупованому Херсоні «новий бавовняний комбінат», ані обладнання, ані технологій, ані сировини для якого на підконтрольних агресорові землях нема та й ніколи не буде.
На початку весни 2022 року підконтрольні окупантам медіа почали звітувати про висадку в Криму нових виноградників.
Ці повідомлення вже викликали саркастичну оцінку місцевих мешканців та експертів, яким добре відомо, що насправді саджанці для виноградарства кримський бізнес закуповував у європейських постачальників навіть за умов тривалої окупації півострову.
Та наразі навіть пропаганда окупантів вимушена визнати «проблеми виноградарства та виноробства», викликані санкціями цивілізованих країн. І дійсно «у першу чергу мова йде про саджанці, техніку та обладнання».
Щодо саджанців, як визнає підконтрольний агресорові «Октагон.Крим», є відмова низки постачальників щодо подальшої співпраці, а також проблеми оплати поставок та удорожчання логістики для решти.
На підконтрольній росії території розплідники раніше могли забезпечити лише до 20 % потреб виноградарства, та наразі вони також зменшують виробництво через санкції і будуть працювати «альтернативними шляхами».
Та ще гіршою для агресора складається ситуація у виноробстві, де як «раптово» з’ясувалося, немає якісної російської харчової нержавіючої сталі, практично не виробляються виноробні діжки, та немає натуральної пробки.
Як визнають самі кримські винороби, у економіці під контролем росії більш-менш гарантовано будуть вироблятися лише пляшки та етикетки.
За цих умов варто окремо відзначити поточні херсонського колаборанта Олексія Журавка, що багато років переховувався від українського правосуддя в окупованому Криму.
Ця «жертва репресій» наразі пропонує збудувати у окупованому Херсоні «новий бавовняний комбінат», ані обладнання, ані технологій, ані сировини для якого на підконтрольних агресорові землях нема та й ніколи не буде.
Крим як «залізничний хаб» російської агресії
Протягом перших тижнів масштабної російської агресії проти України пропаганда окупантів повідомляла про очікуване налагодження «залізничного сполучення» між півостровом та фейковими «республіками Донбасу».
Пізніше від окупантів почали лунати заяви про те, що Крим стане нібито «залізничним хабом» у сполученні Росії з Одесою та Миколаєвом.
Також підтверджуються раніше оприлюднені прогнози нашої Асоціації про «приєднання» незаконного «федерального унітарного підприємства» «Кримська залізниця» до «Російської залізниці».
Додамо, що навіть за умов наявної лише у хворій уяві російських агресорів окупації ними Одеської та Миколаївської областей, бажане агресором залізничне сполучення Росії із чорноморськими портами материкової України завідомо не матиме економічного значення.
Адже світове співтовариство завідомо не визнаватиме гіпотетичну «окупаційну владу», а тому морські торговельні операції із будь-якими українськими портами, підконтрольним агресорові, здійснюватися не будуть.
Втім окупанти дійсно мають прямі військові цілі у описаними їх пропагандою «залізничному сполученні», і вони полягають у прагненні забезпечити військову агресію, а потім й окупацію Молдови, а також – збройного блокування міжнародного дунайського судноплавства.
Зазначені очевидні злочинні плани російського агресора, попре їх нездійсненність через героїзм Збройних Сил України та усього Українського народу, очевидно спираються саме на Крим як на базу російської збройної експансії проти усього регіону Південної Європи.
Протягом перших тижнів масштабної російської агресії проти України пропаганда окупантів повідомляла про очікуване налагодження «залізничного сполучення» між півостровом та фейковими «республіками Донбасу».
Пізніше від окупантів почали лунати заяви про те, що Крим стане нібито «залізничним хабом» у сполученні Росії з Одесою та Миколаєвом.
Також підтверджуються раніше оприлюднені прогнози нашої Асоціації про «приєднання» незаконного «федерального унітарного підприємства» «Кримська залізниця» до «Російської залізниці».
Додамо, що навіть за умов наявної лише у хворій уяві російських агресорів окупації ними Одеської та Миколаївської областей, бажане агресором залізничне сполучення Росії із чорноморськими портами материкової України завідомо не матиме економічного значення.
Адже світове співтовариство завідомо не визнаватиме гіпотетичну «окупаційну владу», а тому морські торговельні операції із будь-якими українськими портами, підконтрольним агресорові, здійснюватися не будуть.
Втім окупанти дійсно мають прямі військові цілі у описаними їх пропагандою «залізничному сполученні», і вони полягають у прагненні забезпечити військову агресію, а потім й окупацію Молдови, а також – збройного блокування міжнародного дунайського судноплавства.
Зазначені очевидні злочинні плани російського агресора, попре їх нездійсненність через героїзм Збройних Сил України та усього Українського народу, очевидно спираються саме на Крим як на базу російської збройної експансії проти усього регіону Південної Європи.
Окупанти анонсували переділ нерухомості «через продовольчу кризу»
Як змушена визнати сама окупаційна «адміністрація», у Криму наразі різко зросли ціни на продовольчі товари, включаючи овочі широкого асортименту та рибу, морський вилов якої фактично припинене через бойові дії.
Задля «вирішення проблеми» фейковий «голова Криму» та «мер Ялти» спільно надали поточним «власникам» Ялтинського продовольчого ринку «тиждень для приборкання цін», після чого пригрозили його «націоналізувати ринок».
Невідомо, як чергова «привласнена» нерухомість узагалі може вплинути на споживчі цини за умов економічної кризи.
Але примітно, що наразі так званий «глава Криму» Аксьонов заявив, що багатостраждальний ринок «мали націоналізувати ще у 2014 році але власники ринку умовили владу переглянути рішення».
Насправді, як більше року тому писала наша Асоціація, російський власник ринків та торгово-розважальних центрів Олег Ізвеков злочинним шляхом отримав ялтинські ринки у «власність» в 2013 році.
У 2014 році Олег Ізвеков за 400 тисяч доларів хабара людям з обійми Аксьонова, так званим «віце-прем’єру Республіки Крим» Михайлу Шеремету та «меру Ялти» Андрію Ростенку викупив право самостійно будувати «руській мір» й надалі на ялтинських ринках.
Сам Олег Ізвєков – це не простий великий російський комерсант, а бізнес-партнер афілійованого з керівництвом ФСБ РФ магната Сергія Клімова, який входить до кліентелли сумнозвісного Рамзана Кадирова та його «держателя активів» російського адвоката Павла Кротова.
Отже наразі під соусом «продовольчої кризи» фейковий «глава Криму» вирішив трохи «подоїти» пішака Кадирова, пана Ізвєкова.
Очевидно, що така «бандитська сміливість» пана Аксьонова як колишнього рекетира угрупування «Сейлем» пов’язана із «пониженням акцій» Кадирова у російській бандитсько-чекістській системі владарювання через виявлену у боях під Києвом та Маріуполем низьку якість угрупувань «кадирівців» та їх масове знищення українським військом.
Примітно що водночас так званий «глава Криму» вирішив «подоїти» й приватних власників кримської нерухомості з материкової України, пообіцявши її «масову націоналізацію».
Очевидно, що «курс акцій» всіляких українських колаборантів та агентів руського миру у березні 2022 року через військові та політичні невдачі агресії проти України настільки впав, що багато з них, маючи у Криму «елітну нерухомість», наразі не може бути захищеними в Криму російськими спецслужбами від рекетирів пана Аксьонова.
Як змушена визнати сама окупаційна «адміністрація», у Криму наразі різко зросли ціни на продовольчі товари, включаючи овочі широкого асортименту та рибу, морський вилов якої фактично припинене через бойові дії.
Задля «вирішення проблеми» фейковий «голова Криму» та «мер Ялти» спільно надали поточним «власникам» Ялтинського продовольчого ринку «тиждень для приборкання цін», після чого пригрозили його «націоналізувати ринок».
Невідомо, як чергова «привласнена» нерухомість узагалі може вплинути на споживчі цини за умов економічної кризи.
Але примітно, що наразі так званий «глава Криму» Аксьонов заявив, що багатостраждальний ринок «мали націоналізувати ще у 2014 році але власники ринку умовили владу переглянути рішення».
Насправді, як більше року тому писала наша Асоціація, російський власник ринків та торгово-розважальних центрів Олег Ізвеков злочинним шляхом отримав ялтинські ринки у «власність» в 2013 році.
У 2014 році Олег Ізвеков за 400 тисяч доларів хабара людям з обійми Аксьонова, так званим «віце-прем’єру Республіки Крим» Михайлу Шеремету та «меру Ялти» Андрію Ростенку викупив право самостійно будувати «руській мір» й надалі на ялтинських ринках.
Сам Олег Ізвєков – це не простий великий російський комерсант, а бізнес-партнер афілійованого з керівництвом ФСБ РФ магната Сергія Клімова, який входить до кліентелли сумнозвісного Рамзана Кадирова та його «держателя активів» російського адвоката Павла Кротова.
Отже наразі під соусом «продовольчої кризи» фейковий «глава Криму» вирішив трохи «подоїти» пішака Кадирова, пана Ізвєкова.
Очевидно, що така «бандитська сміливість» пана Аксьонова як колишнього рекетира угрупування «Сейлем» пов’язана із «пониженням акцій» Кадирова у російській бандитсько-чекістській системі владарювання через виявлену у боях під Києвом та Маріуполем низьку якість угрупувань «кадирівців» та їх масове знищення українським військом.
Примітно що водночас так званий «глава Криму» вирішив «подоїти» й приватних власників кримської нерухомості з материкової України, пообіцявши її «масову націоналізацію».
Очевидно, що «курс акцій» всіляких українських колаборантів та агентів руського миру у березні 2022 року через військові та політичні невдачі агресії проти України настільки впав, що багато з них, маючи у Криму «елітну нерухомість», наразі не може бути захищеними в Криму російськими спецслужбами від рекетирів пана Аксьонова.
Окупанти розміщуватимуть викрадених у Сімферополі в нелюдських умовах
Згідно повідомлень адвокатів українських політв’язнів у підконтрольному російським загарбникам «слідчому ізоляторі» Сімферополя наразі здійснюється «ущільнення».
Його метою є «вивільнення» окремого поверху для утримання викрадених російськими загарбниками у Запорізькій та Херсонській областях українських активістів та посадових осіб.
Слід додати, що сімферопольський «слідчий ізолятор» щонайменше з 2015 року має максимально нелюдські умови утримання, що зумовлене насамперед антисанітарією та переповненням «установи».
Характерне що до окупації Криму розвантаження цього СІЗО, якій тоді був вдвічі менш заповненим, планувалося зробити за рахунок побудови ізолятора у Севастополі.
Окупанти «вдало використали» цю ідею української влади, але «по-своєму», адже їх «чиновники» вже декілька років поспіль розкрадали «федеральні бюджетні гроші» на проектуванні «севастопольського ізолятору».
Наразі його відсутність призводить до певного напруження серед окупантів та російських колонізаторів в Севастополі.
Відповідні «чиновники» бідкаються на закритих нарадах, що севастопольські «адміністративні порушники» та «мало небезпечні злочинці» російського походження змушені перебувати у тісняві сімферопольського «ізолятора» «спільно із цими кримчанами-зрадниками».
Згідно повідомлень адвокатів українських політв’язнів у підконтрольному російським загарбникам «слідчому ізоляторі» Сімферополя наразі здійснюється «ущільнення».
Його метою є «вивільнення» окремого поверху для утримання викрадених російськими загарбниками у Запорізькій та Херсонській областях українських активістів та посадових осіб.
Слід додати, що сімферопольський «слідчий ізолятор» щонайменше з 2015 року має максимально нелюдські умови утримання, що зумовлене насамперед антисанітарією та переповненням «установи».
Характерне що до окупації Криму розвантаження цього СІЗО, якій тоді був вдвічі менш заповненим, планувалося зробити за рахунок побудови ізолятора у Севастополі.
Окупанти «вдало використали» цю ідею української влади, але «по-своєму», адже їх «чиновники» вже декілька років поспіль розкрадали «федеральні бюджетні гроші» на проектуванні «севастопольського ізолятору».
Наразі його відсутність призводить до певного напруження серед окупантів та російських колонізаторів в Севастополі.
Відповідні «чиновники» бідкаються на закритих нарадах, що севастопольські «адміністративні порушники» та «мало небезпечні злочинці» російського походження змушені перебувати у тісняві сімферопольського «ізолятора» «спільно із цими кримчанами-зрадниками».
Пропагандисти агресора ізганьбилися із «медаллю» «За взяття Криму»
Намагання агресора обґрунтувати напад на материкову Україну нібито «підготовкою Збройних Сил України» до де-окупації Криму розбиваються зокрема й через неосвіченість та недбалість їх виконавців.
Прикладом, наразі у соціальних мережах агресором поширюється фотографія фейкової медалі «За взяття Криму».
Абсолютно кітчеве оформлення «нагороди» та, й те що українська влада нібито вважає Крим територією, яку слід «брати», а не звільняти вже ставить діагноз виконавцям цього недорогого вкидання.
Та більш того автори цього «викривального» повідомлення навіть не утомлювали себе назвою актів, які може схвалювати Президент України щодо нагороджень, бо звісно «наказів» серед них немає й ніколи не було.
Намагання агресора обґрунтувати напад на материкову Україну нібито «підготовкою Збройних Сил України» до де-окупації Криму розбиваються зокрема й через неосвіченість та недбалість їх виконавців.
Прикладом, наразі у соціальних мережах агресором поширюється фотографія фейкової медалі «За взяття Криму».
Абсолютно кітчеве оформлення «нагороди» та, й те що українська влада нібито вважає Крим територією, яку слід «брати», а не звільняти вже ставить діагноз виконавцям цього недорогого вкидання.
Та більш того автори цього «викривального» повідомлення навіть не утомлювали себе назвою актів, які може схвалювати Президент України щодо нагороджень, бо звісно «наказів» серед них немає й ніколи не було.
Пропагандисти агресора обіцяють кримчанам боротися із санкціями
Підконтрольні росії території, включно із окупованим Кримом, зіткнулися із проблемою ініціативної заборони у лютому-березня 2022 року провідних компаній цивілізованих країн та низки транснаціональних корпорацій на постачання їх товарів.
Для вирішення цієї проблеми, як повідомляє «севастопольське» видання «ForPost», уряд держави-агресора планує запровадити категорію «паралельного імпорту», тобто дозволити ввезення іноземних товарів без дозволу власника торговельного знаку.
Пропаганда агресора не переховує, що цим шляхом планується створити механізми для обходу санкцій, коли у третіх країнах «дрібний та середній російський бізнес» буде закуповувати відповідні товари нібито «не для агресора».
Крім того «ForPost» заявляється, що підсанкційні товари будуть завозитися до Росії та й до Криму під виглядом «гуманітарної допомоги».
Варто додати, що вказані дії та обіцянки різко контрастують із позицією агресора у 2014-2015 році, коли та сама пропаганда окупантів заявляла про «корисність» санкцій для економіки.
Втім насправді агресор тривалий період готувався до нових економічних обмежень з боку цивілізованого світу, які будуть запроваджені через повномасштабну агресію проти України, від замаху на яку Кремль не відмовлявся ніколи.
Красномовним прикладом стала ситуація із французьким концерном «Renault», що є системоутворюючим для французької економіки та тривалий час мав у політичний системі П’ятої Республіки тісну співпрацю із тамтешньою Соціалістичною партією, зокрема із політичним кланом колишнього французького президента Франсуа Міттерана.
Та, за «дивним збігом обставин» саме окремі парламентарі від французької Соціалістичної партії декілька років поспіль незаконно відвідували окупований Крим як «учасники форумів» та «спостерігачі на виборах».
Наша Асоціація два роки поспіль ретельно висвітлювала «кримські» пригоди французьких соціалістів, таких як парламентар-мажоритарник Жером Ламберт, якій, за ще більш «дивним збігом обставин» є близьким родичем того самого колишнього президента Міттерана.
Тому нас не здивувала первинна деструктивна реакція концерну «Renault» на масштабну агресію проти України, адже керівництво концерну пообіцяло «продовжувати роботу в Росії» де серед іншого «Renault» належить значний пакет акцій компанії «Автоваз».
Втім, після системного тиску на керівництво «Renault» та системного експертного викриття корумпованості російськими спецслужбами окремих французьких політиків позиція концерну «чомусь» змінилася, й наразі його керівництвом заявлене про припинення роботи «Renault» у країні-агресорові.
Підконтрольні росії території, включно із окупованим Кримом, зіткнулися із проблемою ініціативної заборони у лютому-березня 2022 року провідних компаній цивілізованих країн та низки транснаціональних корпорацій на постачання їх товарів.
Для вирішення цієї проблеми, як повідомляє «севастопольське» видання «ForPost», уряд держави-агресора планує запровадити категорію «паралельного імпорту», тобто дозволити ввезення іноземних товарів без дозволу власника торговельного знаку.
Пропаганда агресора не переховує, що цим шляхом планується створити механізми для обходу санкцій, коли у третіх країнах «дрібний та середній російський бізнес» буде закуповувати відповідні товари нібито «не для агресора».
Крім того «ForPost» заявляється, що підсанкційні товари будуть завозитися до Росії та й до Криму під виглядом «гуманітарної допомоги».
Варто додати, що вказані дії та обіцянки різко контрастують із позицією агресора у 2014-2015 році, коли та сама пропаганда окупантів заявляла про «корисність» санкцій для економіки.
Втім насправді агресор тривалий період готувався до нових економічних обмежень з боку цивілізованого світу, які будуть запроваджені через повномасштабну агресію проти України, від замаху на яку Кремль не відмовлявся ніколи.
Красномовним прикладом стала ситуація із французьким концерном «Renault», що є системоутворюючим для французької економіки та тривалий час мав у політичний системі П’ятої Республіки тісну співпрацю із тамтешньою Соціалістичною партією, зокрема із політичним кланом колишнього французького президента Франсуа Міттерана.
Та, за «дивним збігом обставин» саме окремі парламентарі від французької Соціалістичної партії декілька років поспіль незаконно відвідували окупований Крим як «учасники форумів» та «спостерігачі на виборах».
Наша Асоціація два роки поспіль ретельно висвітлювала «кримські» пригоди французьких соціалістів, таких як парламентар-мажоритарник Жером Ламберт, якій, за ще більш «дивним збігом обставин» є близьким родичем того самого колишнього президента Міттерана.
Тому нас не здивувала первинна деструктивна реакція концерну «Renault» на масштабну агресію проти України, адже керівництво концерну пообіцяло «продовжувати роботу в Росії» де серед іншого «Renault» належить значний пакет акцій компанії «Автоваз».
Втім, після системного тиску на керівництво «Renault» та системного експертного викриття корумпованості російськими спецслужбами окремих французьких політиків позиція концерну «чомусь» змінилася, й наразі його керівництвом заявлене про припинення роботи «Renault» у країні-агресорові.
Агресор прикривається структурами Червоного Хреста
Під час візиту голови Міжнародного Комітету Червоного Хреста до Москви було заявлене про «посилення роботи» організації у російському Ростові-на-Дону «для надання допомоги біженцям з України».
Варто нагадати, що агресор не уперше прагне «прикрити» міжнародним гуманітарним правом та діяльністю Червоного Хреста реалізацію власних завдань, спрямованих проти України.
Прикладом у 2016-2018 роках на території окупованого Криму діяли структури московського офісу Міжнародного Комітету Червоного Хреста, які підпорядковувалися тому самому ростовському офісу організації.
При цьому вказаний «кримський офіс» Червоного Хреста відмовлявся надавати будь-яку допомогу кримчанам, оскільки його мандат нібито охоплював виключно «допомогу мешканцям Донбасу».
Окупанти активно використовували вказаний «кримський офіс» у власній пропаганді для спроб «легітимації» власних «управлінських органів», «неурядових структур» та «навчальних закладів» в Криму та Севастополі.
Після широкого розголосу ситуації та звернень органів влади України до Червоного Хреста щодо пояснень відповідної політичної діяльності організації всупереч норм міжнародного права «кримський офіс» було раптово згорнуто без будь-яких публічних коментарів.
Оскільки тісні зв’язки відповідних осіб московського та ростовського офісів Червоного Хреста з відповідними органами агресора з 2018 року не змінилися, то наразі можна очікувати повторення відповідних політичних провокацій. Тому й не дивно що спецслужби та пропаганда агресора наразі «готують до цього грунт», послідовно заявляючи про «донецьких біженців» саме у Криму.
Наша Асоціація та інші структури офіційно зверталися у березні 2022 року до офісів Міжнародного Комітету Червоного Хреста в Женеві, Києві та Одесі з вимогою приділити невідкладну увагу гуманітарній катастрофі, спричиненій російською окупацією Херсонської та Запорізької областей.
Навряд чи мешканці цих територій отримають будь-яку практичну користь від активізації саме ростовського офісу Міжнародного Комітету Червоного Хреста.
Але, звісно, не виключені провокації росіян щодо штучного утворення «комунікації» між окремими колаборантами як фейковими «новими» «органами влади» та Червоним Хрестом у Херсоні та Мелітополі.
Під час візиту голови Міжнародного Комітету Червоного Хреста до Москви було заявлене про «посилення роботи» організації у російському Ростові-на-Дону «для надання допомоги біженцям з України».
Варто нагадати, що агресор не уперше прагне «прикрити» міжнародним гуманітарним правом та діяльністю Червоного Хреста реалізацію власних завдань, спрямованих проти України.
Прикладом у 2016-2018 роках на території окупованого Криму діяли структури московського офісу Міжнародного Комітету Червоного Хреста, які підпорядковувалися тому самому ростовському офісу організації.
При цьому вказаний «кримський офіс» Червоного Хреста відмовлявся надавати будь-яку допомогу кримчанам, оскільки його мандат нібито охоплював виключно «допомогу мешканцям Донбасу».
Окупанти активно використовували вказаний «кримський офіс» у власній пропаганді для спроб «легітимації» власних «управлінських органів», «неурядових структур» та «навчальних закладів» в Криму та Севастополі.
Після широкого розголосу ситуації та звернень органів влади України до Червоного Хреста щодо пояснень відповідної політичної діяльності організації всупереч норм міжнародного права «кримський офіс» було раптово згорнуто без будь-яких публічних коментарів.
Оскільки тісні зв’язки відповідних осіб московського та ростовського офісів Червоного Хреста з відповідними органами агресора з 2018 року не змінилися, то наразі можна очікувати повторення відповідних політичних провокацій. Тому й не дивно що спецслужби та пропаганда агресора наразі «готують до цього грунт», послідовно заявляючи про «донецьких біженців» саме у Криму.
Наша Асоціація та інші структури офіційно зверталися у березні 2022 року до офісів Міжнародного Комітету Червоного Хреста в Женеві, Києві та Одесі з вимогою приділити невідкладну увагу гуманітарній катастрофі, спричиненій російською окупацією Херсонської та Запорізької областей.
Навряд чи мешканці цих територій отримають будь-яку практичну користь від активізації саме ростовського офісу Міжнародного Комітету Червоного Хреста.
Але, звісно, не виключені провокації росіян щодо штучного утворення «комунікації» між окремими колаборантами як фейковими «новими» «органами влади» та Червоним Хрестом у Херсоні та Мелітополі.
«Рибна криза» та російські провокації
Як вже повідомляла Асоціація, через активні бойові дії на Чорному та Азовському морях та на прилеглих територіях у окупованому Криму значно скоротилися вилов риби та зросли ціни на морепродукти.
Також окупанти вже змушені визнати припинення роботи підприємств аквакультури, через той факт, що мальок для розведення риби та молюсків постачався до них виключно з європейських країн та відповідне забезпечення тепер припинене через санкційну політику.
Додамо, що у січні 2022 року наша Асоціація звернула увагу на неординарний факт випуску в Чорне море сотні тон радужної форелі з розплідника біля Сочі. Тоді цю абсолютно беспрецеденту ситуацію російська пропаганда пояснювала «аварією» на підприємстві, та обіцяла що «риба сама загине»
Вітчизняні та західні екологи майже одразу констатували що випущена у Чорне море така інвазійна риба не загине та стане масово розмножуватися.
Сьогодні експерти висловлюють версію про те, що росіяни, розуміючи сумні наслідки агресії проти України для власного морського рибальства у Світовому океані штучно вжили заходів із «зариблення» об’єктивно не багатого на рибу Чорного моря фореллю для підвищення прибережних уловів в ситуації коли російські судна стануть персонами нон-грата у основних районах лову.
Колись СРСР проводив подібні експерименти із зариблення водойм інвазійними видами, зокрема й фореллю.
Та за будь-яких обставин знищення агресором власне українського морського рибальства через окупацію Приазов’я та Херсонщини, через бої в Маріуполі та блокаду росіянами Одеської та Миколаївської областей вже стало предметом наданого нами звернення до Комітету з рибальства Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО).
Як вже повідомляла Асоціація, через активні бойові дії на Чорному та Азовському морях та на прилеглих територіях у окупованому Криму значно скоротилися вилов риби та зросли ціни на морепродукти.
Також окупанти вже змушені визнати припинення роботи підприємств аквакультури, через той факт, що мальок для розведення риби та молюсків постачався до них виключно з європейських країн та відповідне забезпечення тепер припинене через санкційну політику.
Додамо, що у січні 2022 року наша Асоціація звернула увагу на неординарний факт випуску в Чорне море сотні тон радужної форелі з розплідника біля Сочі. Тоді цю абсолютно беспрецеденту ситуацію російська пропаганда пояснювала «аварією» на підприємстві, та обіцяла що «риба сама загине»
Вітчизняні та західні екологи майже одразу констатували що випущена у Чорне море така інвазійна риба не загине та стане масово розмножуватися.
Сьогодні експерти висловлюють версію про те, що росіяни, розуміючи сумні наслідки агресії проти України для власного морського рибальства у Світовому океані штучно вжили заходів із «зариблення» об’єктивно не багатого на рибу Чорного моря фореллю для підвищення прибережних уловів в ситуації коли російські судна стануть персонами нон-грата у основних районах лову.
Колись СРСР проводив подібні експерименти із зариблення водойм інвазійними видами, зокрема й фореллю.
Та за будь-яких обставин знищення агресором власне українського морського рибальства через окупацію Приазов’я та Херсонщини, через бої в Маріуполі та блокаду росіянами Одеської та Миколаївської областей вже стало предметом наданого нами звернення до Комітету з рибальства Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО).
Херсонський колаборант безуспішно «будує відносини з Кримом»
Як ми вже повідомляли, російські окупанти прагнуть сформувати власний репресивний апарат у Херсонській області, зокрема спираючись на Крим.
Але структури агресора зіткнувся із масовим спротивом як з боку населення так й бізнесу та місцевого самоврядування регіону.
Фактично єдиним колаборантом, що погодився не лише числитися у списках фейкової «обласної влади нового порядку», але й робити у Херсоні якісь заяви на підтримку агресора, став Кирило Стремоусов, кадровий багаторічний негласний співробітник російської військової розвідки.
Не маючи жодного авторитету в будь-яких прошарках населення регіону Стремоусов як фейкова «влада» може спиратися лише на російські багнети та пропаганду.
Саме в цьому вимірі його «інтерв’ю» наразі було поширене таким виданням агресора, як «Московський комсомолець».
Примітно що у ньому колаборант не лише сам прямо визнає, що «нас проклинають, нам погрожують», але й послідовно вказує на нібито «потребу співпраці з Кримом» та «запровадження російського рубля» у регіоні.
Серед основних, невідкладних, планів Стремоусова – боротьба із українськими букварями у школах, оскільки там, виявляється, міститься «розроблена американцями система нейролінгвістичного програмування».
Також колаборант бідкається через збереження справжньою міською владою роботи у Херсоні тролейбусів, оскільки, виявляється, ,«вони особливо активізуються» для збору херсонців на мітинги проти окупантів.
Крім активної боротьби з українськими тролейбусами та букварями Стремоусов концентрує зусилля на «виплатах соціальної допомоги за рахунок Криму».
Раніше заявлялося, що у Херсонській області окупанти нібито будуть виплачувати фейкову «допомогу» в 10 тисяч рублів нібито «бюджетникам та державним службовцям».
Насправді ніякого доступу до баз даних щодо цих осіб, жодної системи їх обліку, а також контролю над банками та структурами казначейства у агресора на Херсонщині немає.
Тому вказане шоу має риси не лише військової пропаганди, але й банального розкрадання, від видом «виплат у Херсоні», цих «бюджетних» коштів саме кримською «владою» у Сімферополі.
Зокрема планується привласнення значних сум «виплачених» коштів особисто фейковим «главою Криму» Сергієм Аксьоновим, недорогим співучасником якого й обране Стремоусова.
Як ми вже повідомляли, російські окупанти прагнуть сформувати власний репресивний апарат у Херсонській області, зокрема спираючись на Крим.
Але структури агресора зіткнувся із масовим спротивом як з боку населення так й бізнесу та місцевого самоврядування регіону.
Фактично єдиним колаборантом, що погодився не лише числитися у списках фейкової «обласної влади нового порядку», але й робити у Херсоні якісь заяви на підтримку агресора, став Кирило Стремоусов, кадровий багаторічний негласний співробітник російської військової розвідки.
Не маючи жодного авторитету в будь-яких прошарках населення регіону Стремоусов як фейкова «влада» може спиратися лише на російські багнети та пропаганду.
Саме в цьому вимірі його «інтерв’ю» наразі було поширене таким виданням агресора, як «Московський комсомолець».
Примітно що у ньому колаборант не лише сам прямо визнає, що «нас проклинають, нам погрожують», але й послідовно вказує на нібито «потребу співпраці з Кримом» та «запровадження російського рубля» у регіоні.
Серед основних, невідкладних, планів Стремоусова – боротьба із українськими букварями у школах, оскільки там, виявляється, міститься «розроблена американцями система нейролінгвістичного програмування».
Також колаборант бідкається через збереження справжньою міською владою роботи у Херсоні тролейбусів, оскільки, виявляється, ,«вони особливо активізуються» для збору херсонців на мітинги проти окупантів.
Крім активної боротьби з українськими тролейбусами та букварями Стремоусов концентрує зусилля на «виплатах соціальної допомоги за рахунок Криму».
Раніше заявлялося, що у Херсонській області окупанти нібито будуть виплачувати фейкову «допомогу» в 10 тисяч рублів нібито «бюджетникам та державним службовцям».
Насправді ніякого доступу до баз даних щодо цих осіб, жодної системи їх обліку, а також контролю над банками та структурами казначейства у агресора на Херсонщині немає.
Тому вказане шоу має риси не лише військової пропаганди, але й банального розкрадання, від видом «виплат у Херсоні», цих «бюджетних» коштів саме кримською «владою» у Сімферополі.
Зокрема планується привласнення значних сум «виплачених» коштів особисто фейковим «главою Криму» Сергієм Аксьоновим, недорогим співучасником якого й обране Стремоусова.
Кримські «ополченці» не хочуть вмирати у Херсоні
У листопаді 2020 року наша Асоціація повідомляла про трагікомічну історію спроби примусового виселення «судовими приставами» бойовиків «самооборони Криму» з сімферопольського гуртожитку на вулиці Руській, 103-а.
Тоді це було епізодом довгограючого фарсу, який розпочався з корупційних скандалів у середовищі окупантів та продовжився наміром фейкового «міністерства майнових і земельних відносин Республіки Крим» відняти у «самооборони» колись видану їм «главою Криму» Сергієм Аксьоновим будівлю.
Нагадаємо, що утворена російськими спецслужбами в лютому 2014 році «кримська самооборона» була сформована як власне із «розконсервованої» агентури спецслужб, так й пересічних осіб з проросійськими настроями, зокрема й маргіналів.
Коли у березні 2014 року стало ясно, що окупація Криму не буде супроводжуватися бойовими діями, то кількість бажаючих «відмітитися» у «самообороні» зросла.
Така участь у фейковій «самообороні» тоді мала й прямі корисливі мотиви, адже її керівництво стало причетним до «націоналізації» тобто пограбування у Криму української власності.
Втім, пересічні «члени самооборони» після 2014 року отримали не частку в пограбованому, а лише «медалі» та можливість брати участь у всіляких проросійських публічних заходах, організованих окупантами.
Певним виключенням стало надання самозваним «главою Криму» Аксьоновим кімнат у згаданому «націоналізованому» гуртожитку для найбільш «активних» бойовиків «самооборони», щоб «мати їх під рукою» у Сімферополі.
Але поступово ці бойовики стали нікому не потрібні, та згаданий вище скандал 2020 року завершився нічим – через «негативний розголос» у пресі нікого з фейкових «героїв кримської весни» з гуртожитку тоді й не виселили.
Та все змінилося на початку березня 2022 року, коли військова машина окупантів зіткнулася із потребою проведення прихованої мобілізації для поповнення втрат у боях на півдні материкової України.
Тут «раптово» з’ясувалося, що бойовики «самооборони» згідні у кращому випадку взяти участь у «зборі та перевезенні» (тобто розкраданні) «гуманітарної допомоги», а підписувати «контракти» у російське військо, чи піти у «поліцію» окупантів на Херсонщині, із очевидними фатальними персональними перспективами, вони не хочуть.
Тому мешканцям сімферопольського гуртожитку з числа «самооборони» було поставлене простий ультиматум – кімнати пообіцяли зберегти виключно за тими бойовиками, які погодяться воювати проти Збройних Сил України чи українських партизан.
Примітно, що ніхто з мешканців «відомчого гуртожитку» на такі пропозиції не погодився, а найбільш розумні з них «перейшли на підпільний режим», побоюючись примусової мобілізації через «військкомат» окупантів.
У відповідь окупанти почали повне примусове виселення із вказаного гуртожитку бойовиків та їх родичів, включаючи літніх осіб та інвалідів.
У листопаді 2020 року наша Асоціація повідомляла про трагікомічну історію спроби примусового виселення «судовими приставами» бойовиків «самооборони Криму» з сімферопольського гуртожитку на вулиці Руській, 103-а.
Тоді це було епізодом довгограючого фарсу, який розпочався з корупційних скандалів у середовищі окупантів та продовжився наміром фейкового «міністерства майнових і земельних відносин Республіки Крим» відняти у «самооборони» колись видану їм «главою Криму» Сергієм Аксьоновим будівлю.
Нагадаємо, що утворена російськими спецслужбами в лютому 2014 році «кримська самооборона» була сформована як власне із «розконсервованої» агентури спецслужб, так й пересічних осіб з проросійськими настроями, зокрема й маргіналів.
Коли у березні 2014 року стало ясно, що окупація Криму не буде супроводжуватися бойовими діями, то кількість бажаючих «відмітитися» у «самообороні» зросла.
Така участь у фейковій «самообороні» тоді мала й прямі корисливі мотиви, адже її керівництво стало причетним до «націоналізації» тобто пограбування у Криму української власності.
Втім, пересічні «члени самооборони» після 2014 року отримали не частку в пограбованому, а лише «медалі» та можливість брати участь у всіляких проросійських публічних заходах, організованих окупантами.
Певним виключенням стало надання самозваним «главою Криму» Аксьоновим кімнат у згаданому «націоналізованому» гуртожитку для найбільш «активних» бойовиків «самооборони», щоб «мати їх під рукою» у Сімферополі.
Але поступово ці бойовики стали нікому не потрібні, та згаданий вище скандал 2020 року завершився нічим – через «негативний розголос» у пресі нікого з фейкових «героїв кримської весни» з гуртожитку тоді й не виселили.
Та все змінилося на початку березня 2022 року, коли військова машина окупантів зіткнулася із потребою проведення прихованої мобілізації для поповнення втрат у боях на півдні материкової України.
Тут «раптово» з’ясувалося, що бойовики «самооборони» згідні у кращому випадку взяти участь у «зборі та перевезенні» (тобто розкраданні) «гуманітарної допомоги», а підписувати «контракти» у російське військо, чи піти у «поліцію» окупантів на Херсонщині, із очевидними фатальними персональними перспективами, вони не хочуть.
Тому мешканцям сімферопольського гуртожитку з числа «самооборони» було поставлене простий ультиматум – кімнати пообіцяли зберегти виключно за тими бойовиками, які погодяться воювати проти Збройних Сил України чи українських партизан.
Примітно, що ніхто з мешканців «відомчого гуртожитку» на такі пропозиції не погодився, а найбільш розумні з них «перейшли на підпільний режим», побоюючись примусової мобілізації через «військкомат» окупантів.
У відповідь окупанти почали повне примусове виселення із вказаного гуртожитку бойовиків та їх родичів, включаючи літніх осіб та інвалідів.
Путін готує тотальну "мобілізацію" чоловічого населення Криму
Російська влада здійснила навмисну блокаду Кримського півострова. На тлі масової втечі росіян в березні була введена негласна заборона на в'їзд та виїзд із Криму «мобілізаційних ресурсів».
З огляду на погіршення становища Росії на фронті та через катастрофічну нестачу людських ресурсів починається планомірна «мобілізація» чоловічого населення півострова з наступною відправкою до найскладніших місць ведення бойових дій. За попередніми даними, кримчани будуть відправлені на Донбас і в напрямку Києва.
На даному етапі переважає так звана прихована мобілізація: окупанти активно шукають і рекрутують добровольців, пропонуючи в середньому 100 тисяч рублів на місяць, тобто сміховинні гроші на тлі безпрецедентної девальвації рубля та підвищеного ризику втратити життя або залишитися на все життя інвалідом в обмін на суму менше 1000 доларів США.
Путін усвідомлює, що незабаром тактична перевага на фронті остаточно переломиться на користь України, тому відчайдушно шукає людський ресурс для поповнення рядів російської армії, що стрімко порожніють. Проводити загальну мобілізацію в Росії – вкрай ризикований для Кремля крок, особливо на тлі стрімкого зубожіння населення та галопуючої інфляції.
Ініційована Кремлем мобілізація у Білорусі провалилася не розпочавшись. Втім, навіть у разі мобілізації білорусів, це не мало б вирішального впливу на перебіг бойових дій.
Ніколи ще у новітній історії Росія не отримувала таких людських втрат, як у війні з Україною. «Спеціальна операція» подавалася російською пропагандою як «легка переможна прогулянка». Але агресія перетворилася на криваву битву з багаторазово більш досвідченим тактично противником, який зумів у стислі терміни ефективно запозичити натовську стратегію та тактику ведення сучасного бою.
Для агресора популярне «вибіркове ставлення» до підконтрольних територій. Є ті, які мають пріоритет у ключі прийняття рішень або отримання дотацій з Кремля, але є території, які розглядаються як своєрідний баласт.
З 2022 року окупований Крим став саме другою категорією. Путін все ж таки прийняв рішення використати кримчан у якості «гарматного м’яса» і відмовився від півострова як від «вітрини російського світу». Тепер Крим цікавий РФ лише як плацдарм для нападу на Україну та Європу в цілому.
При цьому масового навчання «гарматного м’яса» в Криму не передбачено, а ті кримчани, які з 2014 року «проходили службу» в армії агресора, тепер здебільшого входять до списків безповоротних втрат, а також поранених чи деморалізованих.
Тому, відправивши «поповнення» під Херсон та Запоріжжя, Крим отримає назад потік «зниклих безвісти», оскільки відправлення «мобілізованих» планується до місць найбільш кровопролитних боїв.
Російська влада здійснила навмисну блокаду Кримського півострова. На тлі масової втечі росіян в березні була введена негласна заборона на в'їзд та виїзд із Криму «мобілізаційних ресурсів».
З огляду на погіршення становища Росії на фронті та через катастрофічну нестачу людських ресурсів починається планомірна «мобілізація» чоловічого населення півострова з наступною відправкою до найскладніших місць ведення бойових дій. За попередніми даними, кримчани будуть відправлені на Донбас і в напрямку Києва.
На даному етапі переважає так звана прихована мобілізація: окупанти активно шукають і рекрутують добровольців, пропонуючи в середньому 100 тисяч рублів на місяць, тобто сміховинні гроші на тлі безпрецедентної девальвації рубля та підвищеного ризику втратити життя або залишитися на все життя інвалідом в обмін на суму менше 1000 доларів США.
Путін усвідомлює, що незабаром тактична перевага на фронті остаточно переломиться на користь України, тому відчайдушно шукає людський ресурс для поповнення рядів російської армії, що стрімко порожніють. Проводити загальну мобілізацію в Росії – вкрай ризикований для Кремля крок, особливо на тлі стрімкого зубожіння населення та галопуючої інфляції.
Ініційована Кремлем мобілізація у Білорусі провалилася не розпочавшись. Втім, навіть у разі мобілізації білорусів, це не мало б вирішального впливу на перебіг бойових дій.
Ніколи ще у новітній історії Росія не отримувала таких людських втрат, як у війні з Україною. «Спеціальна операція» подавалася російською пропагандою як «легка переможна прогулянка». Але агресія перетворилася на криваву битву з багаторазово більш досвідченим тактично противником, який зумів у стислі терміни ефективно запозичити натовську стратегію та тактику ведення сучасного бою.
Для агресора популярне «вибіркове ставлення» до підконтрольних територій. Є ті, які мають пріоритет у ключі прийняття рішень або отримання дотацій з Кремля, але є території, які розглядаються як своєрідний баласт.
З 2022 року окупований Крим став саме другою категорією. Путін все ж таки прийняв рішення використати кримчан у якості «гарматного м’яса» і відмовився від півострова як від «вітрини російського світу». Тепер Крим цікавий РФ лише як плацдарм для нападу на Україну та Європу в цілому.
При цьому масового навчання «гарматного м’яса» в Криму не передбачено, а ті кримчани, які з 2014 року «проходили службу» в армії агресора, тепер здебільшого входять до списків безповоротних втрат, а також поранених чи деморалізованих.
Тому, відправивши «поповнення» під Херсон та Запоріжжя, Крим отримає назад потік «зниклих безвісти», оскільки відправлення «мобілізованих» планується до місць найбільш кровопролитних боїв.
Кремль готовит тотальную "мобилизацию" мужского населения Крыма
Российские власти осуществили преднамеренную блокаду Крымского полуострова, на фоне массового бегства россиян в марте был введен негласный запрет на въезд и выезд из Крыма «мобилизационных ресурсов».
На фоне ухудшающегося положения России на фронте и катастрофической нехватки человеческих ресурсов начинается планомерная «мобилизация» мужского населения полуострова с последующей отправкой в наиболее сложные места ведения боевых действий. По предварительным данным, крымчане будут отправлены на Донбасс и в направлении Киева.
На данном этапе превалирует так называемая скрытая мобилизация: активно ищут и рекрутируют добровольцев, предлагая в среднем 100 тысяч рублей в месяц, то есть смехотворные деньги на фоне беспрецедентной девальвации рубля и повышенного риска потерять жизнь или остаться на всю жизнь инвалидом в обмен на сумму меньше 1000 долларов США.
Путин осознает, что скоро тактический перевес на фронте окончательно переломится в пользу Украины, поэтому отчаянно ищет человеческий ресурс для пополнения стремительно пустеющих рядов российской армии. Проводить общую мобилизацию в России – крайне рискованный для Кремля шаг, особенно на фоне стремительного обнищания населения и галопирующей инфляции.
Инициированная Кремлем мобилизация в Беларуси провалилась не начавшись. Впрочем, даже в случае мобилизации белорусов, это не возымело бы решающего влияния на ход боевых действий.
Никогда еще в своей новейшей истории Россия не получала таких человеческих потерь, как в войне с Украиной. «Специальная операция» подавалась российской пропагандой как «легкая победоносная прогулка». Но агрессия превратилась в кровавую битву с многократно более опытным тактически противником, сумевшим в краткие сроки эффективно перенять натовскую стратегию и тактику ведения современного боя.
Для агрессора популярно «выборочное отношение» к подконтрольным территориям. Есть те, которые обладают приоритетом в ключе принятия решений или получения дотаций с Кремля, но имеются территории, рассматриваемые как некий балласт.
С 2022 года оккупированный Крым стал именно второй категорией. Путин все же принял решение использовать крымчан в качестве «пушечного мяса» и отказался от полуострова как от «витрины русского мира». Теперь Крым интересен РФ лишь как как плацдарм для нападения на Украину и Европу в целом.
При этом массового обучения «пушечного мяса» в Крыму не предусмотрено, а те крымчане, которые с 2014 года «проходили службу» в армии агрессора теперь в основном входят в списки безвозвратных потерь, а также раненых либо деморализованных.
Поэтому, отправив «пополнение» под Херсон и Запорожье, Крым получит назад поток «пропавших без вести», поскольку отправка «мобилизованных» планируется в места самых кровопролитных боев.
Российские власти осуществили преднамеренную блокаду Крымского полуострова, на фоне массового бегства россиян в марте был введен негласный запрет на въезд и выезд из Крыма «мобилизационных ресурсов».
На фоне ухудшающегося положения России на фронте и катастрофической нехватки человеческих ресурсов начинается планомерная «мобилизация» мужского населения полуострова с последующей отправкой в наиболее сложные места ведения боевых действий. По предварительным данным, крымчане будут отправлены на Донбасс и в направлении Киева.
На данном этапе превалирует так называемая скрытая мобилизация: активно ищут и рекрутируют добровольцев, предлагая в среднем 100 тысяч рублей в месяц, то есть смехотворные деньги на фоне беспрецедентной девальвации рубля и повышенного риска потерять жизнь или остаться на всю жизнь инвалидом в обмен на сумму меньше 1000 долларов США.
Путин осознает, что скоро тактический перевес на фронте окончательно переломится в пользу Украины, поэтому отчаянно ищет человеческий ресурс для пополнения стремительно пустеющих рядов российской армии. Проводить общую мобилизацию в России – крайне рискованный для Кремля шаг, особенно на фоне стремительного обнищания населения и галопирующей инфляции.
Инициированная Кремлем мобилизация в Беларуси провалилась не начавшись. Впрочем, даже в случае мобилизации белорусов, это не возымело бы решающего влияния на ход боевых действий.
Никогда еще в своей новейшей истории Россия не получала таких человеческих потерь, как в войне с Украиной. «Специальная операция» подавалась российской пропагандой как «легкая победоносная прогулка». Но агрессия превратилась в кровавую битву с многократно более опытным тактически противником, сумевшим в краткие сроки эффективно перенять натовскую стратегию и тактику ведения современного боя.
Для агрессора популярно «выборочное отношение» к подконтрольным территориям. Есть те, которые обладают приоритетом в ключе принятия решений или получения дотаций с Кремля, но имеются территории, рассматриваемые как некий балласт.
С 2022 года оккупированный Крым стал именно второй категорией. Путин все же принял решение использовать крымчан в качестве «пушечного мяса» и отказался от полуострова как от «витрины русского мира». Теперь Крым интересен РФ лишь как как плацдарм для нападения на Украину и Европу в целом.
При этом массового обучения «пушечного мяса» в Крыму не предусмотрено, а те крымчане, которые с 2014 года «проходили службу» в армии агрессора теперь в основном входят в списки безвозвратных потерь, а также раненых либо деморализованных.
Поэтому, отправив «пополнение» под Херсон и Запорожье, Крым получит назад поток «пропавших без вести», поскольку отправка «мобилизованных» планируется в места самых кровопролитных боев.
Будівництво в окупованому Криму входить у штопор
Після початку масштабної російської агресії проти України з’явилися повідомлення про спроби масового продажу нерухомості в Криму, зокрема з боку колаборантів та російських колонізаторів.
Російська пропаганда спростовувала ці тези заявами про нібито сталий стан ринку кримської забудови у 2022 році, попре військові дії.
У той же час наразі підконтрольне агресорові «севастопольське» видання «ForPost» повідомляє геть іншу інформацію.
Зокрема окупантами визнається, що «біля 40% забудовників поставили свої проекти на паузу», а ще 28 % компаній переключили зусилля з нових проектів на добудову наявних.
Це пояснюється «порушенням логістики після оголошення спецоперації», зростанням з лютого 2022 року цін на будматеріали до 80% та припинення постачання європейських компонентів і обладнання.
Також заявляється, що китайські постачальники товарів «не готові оперативно заміщати конкурентів» через санкції, та надається загальний прогноз – скорочення індустріального будівництва на 50 % та комерційного – на 40 %.
Після початку масштабної російської агресії проти України з’явилися повідомлення про спроби масового продажу нерухомості в Криму, зокрема з боку колаборантів та російських колонізаторів.
Російська пропаганда спростовувала ці тези заявами про нібито сталий стан ринку кримської забудови у 2022 році, попре військові дії.
У той же час наразі підконтрольне агресорові «севастопольське» видання «ForPost» повідомляє геть іншу інформацію.
Зокрема окупантами визнається, що «біля 40% забудовників поставили свої проекти на паузу», а ще 28 % компаній переключили зусилля з нових проектів на добудову наявних.
Це пояснюється «порушенням логістики після оголошення спецоперації», зростанням з лютого 2022 року цін на будматеріали до 80% та припинення постачання європейських компонентів і обладнання.
Також заявляється, що китайські постачальники товарів «не готові оперативно заміщати конкурентів» через санкції, та надається загальний прогноз – скорочення індустріального будівництва на 50 % та комерційного – на 40 %.
Триває масштабна нацифікація Криму (UKR)
Через місяць після початку російського вторгнення Крим залишається ключовим плацдармом загарбників. Прагнучі пояснити не досягнення обіцяних у лютому масштабних результатів, керівництво російської армії заявляє, що нібито «основна мета» агресора полягає у повній окупації Донецької та Луганської областей, а інші напрями є нібито «допоміжними».
При цьому, замість інформування про події на фронті, підконтрольна росіянам кримська пропаганда щоденно повідомляє насамперед про запуски Чорноморським флотом крилатих ракет для враження українських об’єктів з узбережжя та з моря.
Можна припустити, що тим самим окупанти готують населення Криму до сприйняття «ударів у відповідь», адже водночас підконтрольні агресору медіа з невідомих підстав звітують про нібито «високий рівень» власної протиповітряної оборони.
Примітно, що організовані в Криму російськими спецслужбами штучні «громадські» акції «на підтримку» нацистських символів та воєнних злочинів агресора поступово припинилися.
Окупанти фіксують не сприйняття абсолютною більшістю кримчан російської нацистської символіки та подальші факти її знищення або замальовування, прагнуть встановити конкретних осіб, які так роблять.
Водночас, згідно отриманих нами документів, окупаційний «уряд» особливо незадоволений «низьким рівнем» розміщення нацистського символу сучасної російської агресії, літери «Z» на «службовому транспорті» та «відомчих об’єктах» Криму.
Фактично це відбувається через пасивний саботаж вказаних ініціатив навіть з боку пересічних «службовців» окупаційної «влади».
Тому у листуванні фейковим «міністерствам та комітетам» загарбників терміново приписувалося «на виконання доручення 01/01/-52/1413» вказати до 25 березня, яких саме матеріальних ресурсів їм не вистачає для подальшої нацифікації та пришвидшити максимальне використання літери «Z» у власній діяльності.
Через місяць після початку російського вторгнення Крим залишається ключовим плацдармом загарбників. Прагнучі пояснити не досягнення обіцяних у лютому масштабних результатів, керівництво російської армії заявляє, що нібито «основна мета» агресора полягає у повній окупації Донецької та Луганської областей, а інші напрями є нібито «допоміжними».
При цьому, замість інформування про події на фронті, підконтрольна росіянам кримська пропаганда щоденно повідомляє насамперед про запуски Чорноморським флотом крилатих ракет для враження українських об’єктів з узбережжя та з моря.
Можна припустити, що тим самим окупанти готують населення Криму до сприйняття «ударів у відповідь», адже водночас підконтрольні агресору медіа з невідомих підстав звітують про нібито «високий рівень» власної протиповітряної оборони.
Примітно, що організовані в Криму російськими спецслужбами штучні «громадські» акції «на підтримку» нацистських символів та воєнних злочинів агресора поступово припинилися.
Окупанти фіксують не сприйняття абсолютною більшістю кримчан російської нацистської символіки та подальші факти її знищення або замальовування, прагнуть встановити конкретних осіб, які так роблять.
Водночас, згідно отриманих нами документів, окупаційний «уряд» особливо незадоволений «низьким рівнем» розміщення нацистського символу сучасної російської агресії, літери «Z» на «службовому транспорті» та «відомчих об’єктах» Криму.
Фактично це відбувається через пасивний саботаж вказаних ініціатив навіть з боку пересічних «службовців» окупаційної «влади».
Тому у листуванні фейковим «міністерствам та комітетам» загарбників терміново приписувалося «на виконання доручення 01/01/-52/1413» вказати до 25 березня, яких саме матеріальних ресурсів їм не вистачає для подальшої нацифікації та пришвидшити максимальне використання літери «Z» у власній діяльності.