Заражених на COVID-19 кримчан зросло на 38 осіб

В окупованому Криму станом на 11 серпня зросла кількість хворих на коронавірусну інфекцію до 38 осіб. 10 з них виявлені при зверненні за медичною допомогою, 24 – серед контактних по раніше зареєстрованим випадків, 4 при скринінгу здорового населення.

Подробиці тут: https://arc.construction/1699?lang=uk



Зараженных на COVID-19 крымчан возросло на 38 человек

В оккупированном Крыму по состоянию на 11 августа возросло число заболевших на коронавирусную инфекцию до 38 человек. 10 из них выявлены при обращении за медицинской помощью, 24 — среди контактных по ранее зарегистрированным случаям, 4 при скрининге здорового населения.

Подробности тут: https://arc.construction/1707?lang=ru

У селі Чорноріччя Балаклавського району несподівано обміліли криниці

У селі Чорноріччя Балаклавського району пересохли криниці, які живить річка Ай-Тодорка. Місцеві жителі скаржаться, що води немає – ні питної, ні технічної.

Подробиці тут: https://arc.construction/1716?lang=uk


В селе Черноречье Балаклавского района неожиданно обмелели колодца

В селе Черноречье Балаклавского района пересохли колодца, которые питает река Ай-Тодорка. Местные жители жалуются, что воды нет – ни питьевой, ни технической.

Подробности здесь: https://arc.construction/1711?lang=ru

«Русскій мір» по франшизі. Вкравши Крим, красти на Кримі і в Криму

Як вже неодноразово говорилося, «повернення Криму в рідну гавань» слід розглядати не в вимірі ідеології або геополітики. А набагато ближче до землі, як франшизу щодо масштабного бандитського переділу кримських активів. У тому числі і земельних. Секретом Полішинеля стало те, що «російська влада Криму» випустила тисячі незаконних навіть за російськими окупаційним мірками постанов, якими намагається легітимізувати тотальний грабіж кримчан, комунальної і державної власності.

Детальніше тут: https://arc.construction/1657?lang=uk




«Русский мир» по франшизе. Украв Крым, воровать на Крыме и в Крыму

Как уже не единожды говорилось, «возвращение Крыма в родную гавань» следует рассматривать не в измерении идеологии или геополитики. А гораздо приземленнее, как франшизу по масштабному бандитскому переделу крымских активов. В том числе и земельных. Секретом Полишинеля стало то, что «российские власти Крыма» выпустили тысячи незаконных даже по российским оккупационным меркам постановлений, которыми пытаются легитимизировать тотальный грабеж крымчан, коммунальной и государственной собственности.

Подробнее здесь: https://arc.construction/1695?lang=ru

Історичний центр Севастополя перетворюється на сміттєзвалище

У центрі Севастополя прямо у дворах житлових будинків історичного центру, на вулиці Велика Морська, пахне справжнє сміттєзвалище.

Подробиці тут: https://arc.construction/1758?lang=uk



Исторический центр Севастополя превращается в мусорную свалку

В центре Севастополя прямо во дворах жилых домов исторического центра, на улице Большая Морская, благоухает настоящая мусорная свалка.

Детали тут: https://arc.construction/1753?lang=ru

У Керчі ввели карантин через нашестя клопів-шкідників

На сході окупованого півострова Крим ввели карантин зону через клопів-мігрантів. Причиною став небезпечний шкідник – мармуровий клоп. Від котрого раніше часто страждав – Краснодарській край. Тепер же під ударом опинилась Керч.

Подробиці тут: https://arc.construction/1767?lang=uk




В Керчи ввели карантин из-за нашествия клопов-вредителей

На востоке оккупированного полуострова Крым ввели карантинную зону из-за клопов-мигрантов. Причиной стал опасный вредитель – мраморный клоп. От которого ранее часто страдал — Краснодарский край. Теперь же под ударом оказалась Керчь.

Подробности тут: https://arc.construction/1762?lang=ru

Deportation and Homecoming of the Crimean Tatars

The ethnic history of Crimean Tatars is complex and to a great degree underinvestigated. It is certain, that for millennia the Crimean Peninsula was a melting pot, where countless tribal and ethnic groups came into contact. Almost mythical Tauri met Cimmerian and Scythian nomads, while parts of Crimea were colonized by Greeks. Ostrogoths arrived in the Dark Ages as part of the great Barbarian migrations. The mountainous South of the Peninsula was a Byzantine and Genovese outpost, while the Northern steppes were invaded by new waves of nomads, including Khazars, Cumans, and Mongols. A Crimean Khanate emerged in the XV century, to become one of the mightiest and most important vassals of the Ottoman Empire. For the next three centuries, Crimea and Ukraine witnessed long periods of wars, interrupted by alliances of convenience. This was a time when both Ukrainian and Crimean Tatar identities came into being. Although related by blood as a result of long-lasting hostile and peaceful contacts, Ukraine and Crimea were different by language, religion, and culture. Crimean Tatars were and remain Sunni Muslims, speaking a language of Turkic origin, and their culture was shaped by Oriental and Mediterranean influences, as opposed to Ukraine, that is mostly Orthodox, speaking a Slavic language, and sharing a culture of Eastern Europe.

The origins and the national identity of the Crimean Tatars were described by Kırımlı [1], Fisher [2], Williams [3], and for the purposes of this paper there is no need to address them in detail. An important point is that Crimean Tatars are clearly distinct from the majority of the population of Ukraine and have an individual original identity.

Since XVIII century both Ukraine and Crimea were a part of the Russian Empire and later of the USSR. Between 1922 and 1954, the Crimean Peninsula, which is physically, historically, and economically connected to the Ukrainian mainland, was a part of the Russian Soviet Federative Socialist Republic. The Crimean Tatar Population grew slowly (194 thousand in 1897 and 218 thousand in 1939), while the Russian population tripled due to migration (180 thousand in 1897 and 558 thousand in 1939). Ukrainian population increased in a similar way (65 thousand in 1897 to 154 thousand in 1939), so the Crimean Tatars found themselves to be a minority on their own land.

The Second World War was disastrous for the Crimean Tatars. Apart from military and civilian casualties, they became one of the targets for Stalin’s campaign against “traitor-peoples”. On 18-20 May 1944, approximately 228 thousand people of all ages, including families of soldiers of the Soviet Army, were forcibly deported from Crimea to Uzbekistan and other destinations in Central Asia, where they had to start a new life without the right to return, but with the label of “traitors”. According to Pohl [4, p. 10], about 42 000 Crimean Tatars perished as a result of harsh transportation conditions, malnutrition, diseases, and poor living conditions between 1944 and 1951.

Although the Crimean Tatar people were not physically exterminated, efforts were taken to annihilate them as nationality and to erase the memory of their existence. As pointed out by Uehling [5], the erasure of Crimean Tatars was “holistic in nature”, including change of names of places in Crimea, destruction or transformation of mosques, prohibition to mention the Crimean Tatars in literature and art and attempts to assimilate the survivors.

Read more => https://arc.construction/1769

Депортація і повернення кримських татар

Етнічна історія кримських татар складна і значною мірою недостатньо досліджена. Безперечно, що Кримський півострів тисячоліттями був плавильним котлом, де контактувало незліченна кількість племен та етнічних груп. Майже міфічні Таври зустрічалися з кіммерійськими та скіфськими кочівниками, тоді як пізніше частини Криму були колонізовані греками. В Темні віки під час великих варварських міграцій прибули остготи. Гірський південь півострова був форпостом візантійців та генуезців, а північні степи були захоплені новими хвилями кочівників, включаючи хазарів, куманів та монголів. У XV столітті виникло Кримське ханство, яке стало одним з найсильніших і найважливіших васалів Османської імперії. Протягом наступних трьох століть Крим та Україна пережили тривалі періоди війн, що іноді переривалися укладеними через міркування необхідності військовими союзами. Це був час, коли формувались як українська, так і кримськотатарська ідентичність. Будучі спорідненими кров’ю внаслідок тривалих ворожих і мирних контактів, Україна та Крим були різними за мовою, релігією та культурою. Кримські татари були і залишаються мусульманами-сунітами, розмовляючи мовою тюркського походження, і їхня культура формувалась під східними та середземноморськими впливами, на відміну від України, переважно православної, що розмовляє слов’янською мовою та є частиною культури Східної Європи.

Про це пише кандидат юридичних наук Олексій Плотніков.

Витоки та національна приналежність кримських татар були описані в англомовній літературі Х. Кіримли [1], А. Фішером [2], та Б. Уільямсом [3], і для цілей цього документу немає необхідності детально розглядати їх. Важливим моментом є те, що кримські татари чітко відрізняються від більшості населення України та мають індивідуальну оригінальну ідентичність.

З XVIII століття і Україна, і Крим були частиною Російської імперії, а пізніше СРСР. У період з 1922 по 1954 рік Кримський півострів, який фізично, історично та економічно пов’язаний з українським материком, входив до складу Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки. Кримськотатарське населення зростало повільно (194 тис. у 1897 р. та 218 тис. У 1939 р.), в той час як російське населення втричі збільшилось через міграцію (180 тис. у 1897 р. та 558 тис. у 1939 р.). Українське населення збільшилося аналогічним чином (65 тис. у 1897 р. до 154 тис. у 1939 р.), тому кримські татари опинилися меншиною на власній землі.

Друга світова війна стала катастрофою для кримських татар. Окрім військових та цивільних жертв, вони стали однією з цілей сталінської кампанії проти «зрадницьких народів». 18-20 травня 1944 року приблизно 228 тис. людей різного віку, включаючи сім’ї солдатів Радянської Армії, були насильно депортовані з Криму до Узбекистану та інших країн Центральної Азії, де їм довелося розпочати нове життя без права повернення, але з міткою «зрадників». За підрахунками О. Поля [4, с. 10], близько 42 000 кримських татар загинули внаслідок суворих умов транспортування, неправильного харчування, хвороб та поганих умов життя між 1944 та 1951 роками.

Хоча кримськотатарський народ фізично не був винищений, були вжиті зусилля, щоб знищити їх як національність та стерти пам’ять про їх існування. Як вказувала Г. Уелінг [5], стирання кримських татар набуло «цілісного характеру», включаючи зміну назв місць у Криму, руйнування чи перебудову мечетей, заборону згадувати кримських татар у літературі та мистецтві та спроби асиміляції тих, що вижили.

Продовження https://arc.construction/1776?lang=uk

Депортация и возвращение крымских татар

Этническая история крымских татар сложная и во многом недостаточно исследована. Бесспорно, что Крымский полуостров тысячелетиями был плавильным котлом, где контактировало бесчисленное количество племен и этнических групп. Почти мифические Тавры встречались с киммерийскими и скифскими кочевниками, тогда как позднее части Крыма были колонизированы греками. В Темные века во время больших варварских миграций прибыли остготы. Горный юг полуострова был форпостом византийцев и генуэзцев, а северные степи были захвачены новыми волнами кочевников, включая хазаров, куманов и монголов. В XV веке возникло Крымское ханство, которое стало одним из самых сильных и самых важных вассалов Османской империи. В течение следующих трех столетий Крым и Украина пережили длительные периоды войн, иногда прерывались заключенными из соображений необходимости военными союзами. Это было время, когда формировались как украинская, так и крымскотатарская идентичность. Будучи родственными кровью в результате длительных враждебных и мирных контактов, Украина и Крым были разными по языку, религии и культуре. Крымские татары были и остаются мусульманами-суннитами, разговаривая языком тюркского происхождения, и их культура формировалась под восточными и средиземноморскими влияниями, в отличие от Украины, преимущественно православной, что говорит на славянском языке и является частью культуры Восточной Европы.

Об этом пишет кандидат юридических наук Алексей Плотников.

Истоки и национальная принадлежность крымских татар были описаны в англоязычной литературе Х. Киримлы [1], А. Фишером [2], и Б. Уильямсом [3], и для целей этого документа нет необходимости подробно рассматривать их. Важным моментом является то, что крымские татары четко отличаются от большинства населения Украины и имеют индивидуальную оригинальную идентичность.

С XVIII века и Украина, и Крым были частью Российской империи, а позже СССР. В период с 1922 по 1954 год Крымский полуостров, который физически, исторически и экономически связан с украинским материком, входил в состав Российской Советской Федеративной Социалистической Республики. Крымскотатарское население росло медленно (194 тыс. в 1897 г. и 218 тыс. в 1939 г.), в то время как русское население втрое увеличилось из-за миграции (180 тыс. в 1897 г. и 558 тыс. в 1939 г.). Украинское население увеличилось аналогичным образом (65 тыс. в 1897 г. до 154 тыс. в 1939 г.), поэтому крымские татары оказались меньшинством на собственной земле.

Вторая мировая война стала катастрофой для крымских татар. Кроме военных и гражданских жертв, они стали одной из целей сталинской кампании против «предательских народов». 18-20 мая 1944 года примерно 228 тыс. человек всех возрастов, включая семьи солдат Советской Армии, были насильственно депортированы из Крыма в Узбекистан и другие страны Центральной Азии, где им пришлось начать новую жизнь без права возвращения, но с меткой «предателей». По подсчетам А. Поля [4, с. 10], около 42 000 крымских татар погибли в результате суровых условий транспортировки, неправильного питания, болезней и плохих условий жизни между 1944 и 1951 годами.

Хотя крымскотатарский народ физически не был истреблен, были приняты усилия, чтобы уничтожить их как национальность и стереть память об их существовании. Как указывала Г. Уелинг [5], стирание крымских татар приобрело «целостного характера», включая изменение названий мест в Крыму, разрушение или перестройку мечетей, запрет упоминать крымских татар в литературе и искусстве и попытки ассимиляции выживших.

Продолжение https://arc.construction/1774?lang=ru

Незважаючи на COVID-19 окупаційна влада Криму вирішила не скасовувати проведення фестивалів

Незважаючи на те, що показники захворюваності з коронавірусної інфекції на півострові продовжують тенденцію до збільшення, окупаційна влада вирішила, що фестивалі «Таврида-АРТ», Koktebel Jazz Party і Rap Koktebel мають відбутися.

Подробиці тут: https://arc.construction/1796?lang=uk



Несмотря на COVID-19 оккупационная власть Крыма решила не отменять проведение фестивалей

Несмотря на то, что показатели заболеваемости по коронавирусной инфекции на полуострове продолжают тенденцию к увеличению, оккупационная власть решила, что фестивали «Таврида-АРТ», Koktebel Jazz Party и Rap Koktebel должны состоятся.

Подробности тут: https://arc.construction/1801?lang=ru

Бандиты на службе у бандитов. Одиннадцать друзей врага

В 2020 году известная журналистка Валентина Самар с коллегами рассказали о новом расследовании на тему крымского песка «Пираты песчаных карьеров», которые помогают оккупантам обустраивать инфраструктуру гигантской военной базы. Коснулись они известных в Крыму людей — Алексея Мазюка, его жены Елены и дочери Янины Козловской (Мазюк), Олега Степина, Тимура Гафурова, Олега Резцова, Александра Адарича, Александра и Светланы Муравьевых, Надежды Чепишко, Дмитрия Мурахвера и многих других.

Детали тут: https://arc.construction/1747?lang=ru




Бандити на службі у бандитів. Одинадцять друзів ворога

У 2020 році відома журналістка Валентина Самар з колегами розповіли про нове розслідування на тему кримського піску «Пірати піщаних кар’єрів», які допомагають окупантам облаштовувати інфраструктуру гігантської військової бази. Торкнулися вони відомих у Криму осіб – Олексія Мазюка, його дружини Олени і доньки Яніни Козловської (Мазюк), Олега Стьопіна, Тимура Гафурова, Олега Резцова, Олександра Адарича, Олександра та Світлани Муравйових, Надії Чепишко, Дмитра Мурахвера та багатьох інших.

Деталі тут: https://arc.construction/1718?lang=uk

В окупованому Криму зареєстровано ще 27 випадків зараження на COVID-19

В окупованому Криму за минулу добу зареєстровано 27 випадків зараження на COVID-19. Так, 10 з них виявлені при зверненні за медичною допомогою, 8 – серед контактних по раніше зареєстрованим випадків, 8 – при скринінгу здорового населення, 1 випадок – завезений з України.

Подробиці тут: https://arc.construction/1815?lang=uk



В оккупированном Крыму зарегистрировано еще 27 случаев заражения на COVID-19

В оккупированном Крыму за минувшие сутки зарегистрировано 27 случаев заражения на COVID-19. Так, 10 из них выявлены при обращении за медицинской помощью, 8 – среди контактных по ранее зарегистрированным случаям, 8 – при скрининге здорового населения, 1 случай – завозной из Украины.

Подробности тут: https://arc.construction/1810?lang=ru

В Севастополе запустят звуковые волны подавления птиц и кошек

В Севастополе запустят звуковые волны подавления животных, таким образом планируется отпугнуть кошек и птиц. Биоакустическую систему для отпугивания птиц установят в центре города. Похожую систему, но уже для отпугивания кошек, установят рядом с «законодательным собранием Севастополя» – но уже куда более меньшую по радиусу действия.

Детали тут: https://arc.construction/1808?lang=ru



У Севастополі запустять звукові хвилі придушення птахів і кішок

У Севастополі запустять звукові хвилі придушення тварин, таким чином планується відлякати кішок і птахів. Біоакустичну систему для відлякування птахів встановлять в центрі міста. Схожу систему, але вже для відлякування кішок, встановлять поруч з «законодавчими зборами Севастополя» – але вже куди більш меншу за радіусом дії.

Подробиці тут: https://arc.construction/1803?lang=uk

Ukraine’s Water Shutdown in Crimea and International Humanitarian Law

The Crimean Peninsula has been occupied by the Russian Federation in spring 2014 as a part of Russia’s “hybrid war” against Ukraine. It became a factual Russian exclave receiving over 80% of its water from Ukraine [1]. In spring 2014, the Ukrainian authorities ceased the operation of the North-Crimean Channel – a waterway bringing water from Dnipro to Crimea. At that, the State Water Resources Agency of Ukraine explained that it has failed to reach an agreement with the Crimean consumers as to the price and volume of water. The water shutdown resulted in water shortages for agriculture and industry, as well as for military purposes on the occupied peninsula. It also led to endless Russian claims that the shutdown is in violation of international law [see, for example: 2]. This article will address the question of whether the shutdown is in violation of the law of warfare, known as International Humanitarian Law.

https://arc.construction/1787




Перекриття води до Криму Україною та міжнародне гуманітарне право

Кримський півострів був окупований Російською Федерацією навесні 2014 року в рамках «гібридної війни» Росії проти України. Він став фактичним російським ексклавом, отримуючи понад 80% своєї води з України [1]. Навесні 2014 року українська влада припинила експлуатацію Північно-Кримського каналу – водного шляху, що доставляв воду з Дніпра до Криму. При цьому Державне агентство водних ресурсів України пояснило, що не вдалося досягти домовленості з кримськими споживачами щодо ціни та обсягу води. Відключення води призвело до нестачі води для сільського господарства та промисловості, а також для військових цілей на окупованому півострові. Це також призвело до нескінченних тверджень Росії про те, що припинення постачання води є порушенням міжнародного права [див., наприклад: 2]. Ця стаття стосуватиметься питання про те, чи закриття порушує закони війни, відомі як міжнародне гуманітарне право.

Подробиці тут: https://arc.construction/1794?lang=uk



Перекрытие воды Крыму Украиной и международное гуманитарное право

Крымский полуостров был оккупирован Российской Федерацией весной 2014 года в рамках «гибридной войны» России против Украины. Он стал фактическим российским эксклавом, получая более 80% своей воды из Украины [1]. Весной 2014 года украинская власть прекратила эксплуатацию Северо-Крымского канала — водного пути, который доставлял воду из Днепра в Крым. При этом Государственное агентство водных ресурсов Украины пояснило, что не удалось достичь договоренности с крымскими потребителями по цене и объему воды. Отключение воды привело к недостатку воды для сельского хозяйства и промышленности, а также для военных целей на оккупированном полуострове. Это также привело к бесконечным утверждению России о том, что прекращение поставок воды является нарушением международного права [см., например: 2]. Эта статья будет касаться вопроса о том, нарушает ли перекрытие законы войны, известные как международное гуманитарное право.

Подробности тут: https://arc.construction/1792?lang=ru

Ціни на вхід парку Айвазовського в Партеніті кримчанам тепер не по кишені

Після реконструкції Кримського парку Айвазовського в Партеніті так звана «адміністрація» значно збільшила ціну на вхідний квиток.

Подробиці тут: https://arc.construction/1837?lang=uk



Цены на вход парка Айвазовского в Партените крымчанам теперь не по карману

После реконструкции Крымского парка Айвазовского в Партените так называемая «администрация» значительно увеличила цену на входной билет.

Подробности тут: https://arc.construction/1826?lang=ru

У мережі показали шокуючий стан лікарні в Білогірську

Жителі Білогірська, що всього 42 км від Сімферополя, діляться в соціальних мережах світлинами стану районної лікарні для хворих з коронавирусною інфекцією. Всі палати з дуже сумною совдепівською атмосферою. Старі зламані меблі, обшарпані стіни, відсутність елементарних санітарних норм – це реальність для тих, хто проходить лікування від COVID-19.

Деталі тут: https://arc.construction/1854?lang=uk



В сети показали шокирующее состояние больницы в Белогорске

Жители Белогорска, что всего 42 км от Симферополя, делятся в социальных сетях фотографиями состояния районной больницы для больных с коронавирусной инфекцией. Все палаты с очень печальной совдеповской атмосферой. Старая сломанная мебель, обшарпанные стены, отсутствие элементарных санитарных норм – такова реальность для тех, кто проходит лечение от COVID-19.

Детали тут: https://arc.construction/1843?lang=ru

Блокада Криму: чи вона існує з точки зору міжнародного права?

Кримський півострів був окупований Російською Федерацією навесні 2014 року в рамках «гібридної війни» Росії проти України. Півострів став фактичним російським ексклавом, отримуючи понад 80% своєї води, 85% електроенергії, 34% природного газу та майже 60% продуктів харчування з України [1]. За таких умов ідея припинити ці поставки вітала в українському повітрі. Вже навесні 2014 року українська влада перекрила постачання води по Північно-Кримському каналу – водному шляху, що доставляв воду з Дніпра до Криму. При цьому Державне агентство водних ресурсів України пояснило, що не вдалося досягти домовленості з кримськими споживачами щодо ціни та обсягу води. Восени 2015 року громадські активісти, що представляли українські та кримськотатарські громадські організації, ініціювали, що те, що вони назвали «блокадою Криму», – низку заходів, спрямованих на обмеження доставки вантажів та електроенергії на півострів. Самопроголошену блокаду дорожніх доріг було знято на початку 2016 року, проте постачання електроенергії з України не відновлено.

Подробиці тут: https://arc.construction/1778?lang=uk



Блокада Крыма: существует ли она с точки зрения международного права?

Крымский полуостров был оккупирован Российской Федерацией весной 2014 года в рамках «гибридной войны» России против Украины. Полуостров стал фактическим российским эксклавом, получая более 80% своей воды, 85% электроэнергии, 34% природного газа и почти 60% продуктов питания из Украины [1]. При таких условиях идея прекратить эти поставки витала в украинском воздухе. Уже весной 2014 года украинская власть перекрыла поставки воды по Северо-Крымскому каналу — водном пути, доставляющему воду из Днепра в Крым. При этом Государственное агентство водных ресурсов Украины пояснило, что не удалось достичь договоренности с крымскими потребителями по цене и объему воды. Осенью 2015 года общественные активисты, которые представляли украинские и крымскотатарские общественные организации, инициировали то, что они назвали «блокадой Крыма», — ряд мероприятий, направленных на ограничение доставки грузов и электроэнергии на полуостров. Самопровозглашенную блокаду дорожных дорог было снято в начале 2016 года, однако поставки электроэнергии из Украины не восстановлены.

Подробности тут: https://arc.construction/1783?lang=ru



Blockade of Crimea: Whether it Exists from the Point of View of International Law?

The Crimean Peninsula has been occupied by the Russian Federation in spring 2014 as a part of Russia’s “hybrid war” against Ukraine. It became a factual Russian exclave receiving over 80% of its water, 85% of electricity, 34% of natural gas, and almost 60% of foodstuffs from Ukraine [1]. Under such conditions, the idea to cut off the delivery of these supplies was thick in the Ukrainian air. Already in spring 2014, the Ukrainian authorities ceased the operation of the North-Crimean Channel – a waterway bringing water from Dnipro to Crimea. At that, the State Water Resources Agency of Ukraine explained that it has failed to reach an agreement with the Crimean consumers as to the price and volume of water. In autumn 2015 the public activists representing Ukrainian and Crimean Tatar non-government organizations initiated that what they called “blockade of Crimea” – a series of measures aimed at the restriction of delivery of cargoes and electricity to the Peninsula. The self-styled blockade of roadways has been removed in early 2016 however the delivery of electricity from Ukraine has not been restored.

https://arc.construction/1785

The Bandits Are the Servants of the Bandits. The First Time GAZ-Papa

Aggression is an international crime. The aggressor is a criminal. Is a criminal able to refuse from being used by other criminals in order to achieve his own aim? Will he be grateful to his accomplices forever?

Those are the rhetorical questions but let’s have a look at such examples as the Autonomous Republic of Crimea.

Long before the occupation of the part of the Ukrainian territory, the law enforcement authorities noticed the RF secret services tried to take advantage of the criminal formations acting in Ukraine to solve different problems for the RF’s benefit.

Read here: https://arc.construction/1839

У Севастополі пройшла акція протесту проти колоніальної політики чиновників з РФ

15 серпня, в центрі Севастополя відбулася акція протесту, організована місцевими комуністами і представниками лівих організацій. Мітингувальники протестували проти «колоніальної політики чиновників» з РФ, підвищення тарифів, вимагали чесних виборів, скасування карантину і носіння захисних масок в умовах пандемії коронавируса. Висловлювалося обурення з приводу розпуску двох районний рад в Севастополі, а майбутні російські вибори називали «вибором без вибору», коли «зальотні чиновники» в першу чергу «рвуться до годівниці». Протестуючі розкритикували будівельні проекти в Криму і Севастополі, в тому числі зведення траси «Таврида». Також вимагалося повернути місту дитячі літні табори.

Подробиці тут: https://arc.construction/1861?lang=uk



В Севастополе прошла акция протеста против колониальной политики чиновников из РФ

15 августа, в центре Севастополя прошла акция протеста, организованная местными коммунистами и представителями левых организаций. Митингующие протестовали против «колониальной политики чиновников» из РФ, повышения тарифов, требовали честных выборов, отмену карантина и ношение защитных масок в условиях пандемии коронавируса. Высказывалось возмущение по поводу роспуска двух районный советов в Севастополе, а предстоящие российские выборы названы «выбором без выбора», когда «залетные чиновники» в первую очередь «рвутся к кормушке». Протестующие раскритиковали строительные проекты в Крыму и Севастополе, в том числе возведение трассы «Таврида». Также требовалось вернуть городу детские летние лагеря.

Подробности здесь: https://arc.construction/1856?lang=ru

The Case of the Crimean Tatars Before the International Criminal Court

leksii Plotnikov, PhD (International Judiciary)

Neither Russia nor Ukraine are parties to the Rome Statute of the International Criminal Court (ICC), however, on April 17, 2014, Ukraine lodged a declaration under Article 12(3) of the Statute [1], recognizing the jurisdiction of the ICC in respect of crimes committed during the Euromaidan protests in 2013 and 2014. On April 25, 2014, the Prosecutor of the ICC opened a preliminary examination of the situation. Further, on September 8, 2015, Ukraine lodged a second declaration, recognizing the jurisdiction of the ICC in respect of all international crimes committed on the territory of Ukraine after 20 February 2014. This allowed the Prosecutor of the ICC to investigate all facts related to Crimea and the conflict in East Ukraine.

Among many acts that are defined as international crimes by the Rome Statute, there is “persecution against any identifiable group or collectivity on political, racial, national, ethnic, cultural, religious, gender…or other grounds that are universally recognized as impermissible under international law” (Article 7(1) (h). This very broad definition encompasses virtually every type of crime against an identifiable group [2]. It was therefore predictable, that the situation of Crimean Tatars will attract the attention of the Prosecutor of the ICC.

The preliminary investigation by the Prosecutor aims to determine whether a particular situation is admissible before the ICC based on the information available [3]. At the preliminary stage of investigation, the Prosecutor determines whether the case meets the requirements of complementarity and gravity to warrant consideration by the International Criminal Court, which is a prerequisite for full investigation and charges against suspected perpetrators. As of early 2020, the situation in Ukraine is under preliminary investigation. The annual reports of the Prosecutor reflect the developing vision of different aspects of the situation as potentially falling under the jurisdiction of the ICC. Among other things, this includes the persecution of Crimean Tatars by Russia.

Read here https://arc.construction/1817

Справа кримських татар перед міжнародним кримінальним судом

Ані Росія, ані Україна не є учасниками Римського статуту Міжнародного кримінального суду (МКС), проте 17 квітня 2014 року Україна подала заяву відповідно до статті 12 (3) Статуту, визнаючи юрисдикцію МКС стосовно злочинів вчинених під час Євромайдану у 2013 та 2014 роках. 25 квітня 2014 року прокурор МКС відкрив попереднє провадження за даною ситуацією. Крім того, 8 вересня 2015 року Україна подала другу заяву, визнавши юрисдикцію МКС стосовно всіх міжнародних злочинів, вчинених на території України після 20 лютого 2014 року. Це дозволило прокурору МКС розслідувати всі факти, пов’язані з окупацією Криму та конфліктом на Сході України.

Про це пише кандидат юридичних наук Олексій Плотніков.

Серед багатьох діянь, визначених Римським статутом як міжнародні злочини, є «переслідування будь-якої ідентифікованої групи чи спільноти за політичними, расовими, національними, етнічними, культурними, релігійними, гендерними, як це визначається в пункті 3, чи іншими мотивами, що повсякчасною визнаються неприпустимими згідно із міжнародним правом, у зв’язку з будь-якими діяннями, вказаними в даному пункті, чи будь-якими злочинами, що потрапляють під юрисдикцію Суду» (стаття 7 (1) (h). Це дуже широке визначення охоплює практично кожен вид злочину проти ідентифікованої групи [1]. Тому було прогнозовано, що ситуація з кримськими татарами приверне увагу прокурора МКС.

Продовження https://arc.construction/1824?lang=uk





Дело крымских татар перед международным уголовным судом

Ни Россия, ни Украина не являются участниками Римского статута Международного уголовного суда (МУС), однако 17 апреля 2014 года Украина подала заявление в соответствии со статьей 12 (3) Устава, признавая юрисдикцию МУС в отношении преступлений совершенных во время Евромайдана в 2013 и 2014 годах. 25 апреля 2014 года прокурор МУС открыл предварительное производство по данной ситуации. Кроме того, 8 сентября 2015 года Украина подала второе заявление, признав юрисдикцию МУС в отношении всех международных преступлений, совершенных на территории Украины после 20 февраля 2014 года. Это позволило прокурору МУС расследовать все факты, связанные с оккупацией Крыма и конфликтом на Востоке Украины.

Об этом пишет кандидат юридических наук Алексей Плотников.

Среди многих деяний, определенных Римским статутом как международные преступления, есть «преследование любой идентифицируемой группы или сообщества по политическим, расовым, национальным, этническим, культурным, религиозным, гендерным, как это определяется в пункте 3, или другими мотивами, что всегда признаются недопустимыми согласно международному праву, в связи с любыми деяниями, указанными в данном пункте, или любыми преступлениями, попадающих под юрисдикцию Суда» (статья 7 (1) (h). Это очень широкое определение охватывает практически каждый вид преступления против идентифицированной группы [1]. Поэтому было прогнозируемо, что ситуация с крымскими татарами привлечет внимание прокурора МУС.

Продолжение https://arc.construction/1822?lang=ru

Чим живуть перші особи окупаційного Криму: декларації за 2019 рік

Кримські чиновники оприлюднили свої «скоромні» декларації за минулий рік, звичайно не завжди відповідні рівню життя, яке вони вважають за краще. Дивним залишився той факт, що дохід у деяких депутатів так званої «Державної ради РК» виявився вищим, ніж у «глави республіки».

Подробиці тут: https://arc.construction/1867?lang=uk




Чем живут первые лица оккупационного Крыма: декларации за 2019 год

Крымские чиновники обнародовали свои «скоромные» декларации за прошедший год, естественно не всегда соответствующие уровню жизни, который они предпочитают. Удивительным остался тот факт, что доход у некоторых депутатов так называемого «Государственного совета РК» оказался выше, чем у «главы республики».

Детали тут: https://arc.construction/1869?lang=ru