Ученые-оборотни в оккупированном Крыму

Национальная идентичность может быть многоуровневой и сложной. В малых народах, не имеющих своей государственности, нередко имеет место национальная идентичность, комбинирующая региональную этнокультурную идентичность с более широкой национальной идентичностью, связанной с политической нацией и государством. Национальную идентичность мигрантов может определять как их происхождение, так и самоидентификация с их новым государством и его культурной средой. Аннексия Россией Крыма и оккупация территорий Донбасса вызвала появление людей с гибридной национальной идентичностью, или, как говорил классик, манкуртов.

Подробнее об этом сообщит кандидат юридических наук Андрей Чвалюк.

Ярким примером «гибридных ученых» является кандидат исторических наук Тесленко Ирина Борисовна. Очень известная в определенных кругах исследователь, почти легендарная фигура. Ее индекс Худшая в Google Scholar равен 12. Но каким образом это достигнуто? Обычно для этого ученые готовят действительно интересные статьи на актуальные тематики и публикуют их в рейтинговых журналах. С первым у Ирины Тесленко проблем не возникает, а вот изданий в которое можно послать рукопись ей явно не хватает. Однако с любой ситуации есть выходы, особенно для человека с гибридной национальной идентичностью. Когда специализированные на археологии издания на украинской территории закончились, уважаемая исследовательница пошла покорять научную периодику, выдаваемую на оккупированных территориях.

Кто-то мог бы сказать, что возможно таким образом она решила выразить свою активную гражданскую позицию, что Крым — это Украина и то, что он не подконтролен украинской власти — лишь временное явление, и заниматься этим не стоит. Но госпожа Тесленко не просто популяризирует собственные работы в подконтрольных оккупантам изданиях. Потому как согласно Протоколу № 17 заседания конкурсной комиссии «Федерального государственного бюджетного учреждения науки» «Институт археологии Крыма РАН» от 21 ноября 2016 года именно Тесленко Ирина Борисовна победила в конкурсе на замещение вакантной должности старшего научного сотрудника средневековой археологии «ФГБУН» «Институт археологии Крыма РАН». И если в 2014 году она публиковала статьи в крымских изданиях Российской академии наук под украинскими метаданными и с ремаркой «Работа выполнена при поддержке Государственного агентства по вопросам науки, инноваций и информатизации Украины», то начиная с 1 ноября 2016 года крымские издания позиционируют Ирину Тесленко как старшего научного сотрудника Института археологии Крыма РАН. Те же издания, везде и при любой возможности вставляют «Симферополь Россия».

Продолжение https://arc.construction/1528?lang=ru

Черговий крок расової дискримінації кримських татар

Учасник Національного руху кримських татар Рустем Велієв розкритикував відео блогера з Нижегородської області А. Рудого, опубліковане 18 травня 2020 року під назвою: “Депортація кримських татар: справедливість чи геноцид?”.

Зазначений відеоролик був заблокований для розміщення відеофайлів YouTube з поміткою: «Відео видалено за порушення правил YouTube щодо дискримінаційних висловлювань».

У зв’язку з чим, Національний рух кримських татар (НРКТ) звернувся до органів прокуратури, МВС і Роскомнадзору.

У даній скарзі звернуто увагу правоохоронних органів на конкретні висловлювання блогера.

Про це Рустем Велієв написав у себе на сторінці Facebook:

– розповідаючи про т.зв. кримськотатарський “колабораціонізм” А. Рудий опублікував фотографію бійців 13-й горнопехотной дивізії СС «Ханджар» (1-я хорватська) – з’єднання військ ЗВ, набране з добровольців боснійців в 1943 році. Дивно, що при “масовому колабораціонізмі” кримських татар, до сих пір публікують фото боснійців, видаючи їх за кримських татар;

Продовження https://arc.construction/1546?lang=uk

Очередной шаг расовой дискриминации крымских татар

Участник Национального движения крымских татар Рустем Велиев раскритиковал видео блогера из Нижегородской области А. Рудого, опубликованного 18 мая 2020 года под названием: «Депортация крымских татар: справедливость или геноцид?».

Указанный видеоролик был заблокирован видеохостингом YouTube с пометкой: «Видео удалено за нарушение правил YouTube в отношении дискриминационных высказываний».

В связи с чем, Национальное движение крымских татар (НДКТ) обратилось в органы прокуратуры, МВД и Роскомнадзор.

В данной жалобе обращено внимание правоохранительных органов на конкретные высказывания блогера.

Об этом Рустем Велиев написал у себя на странице Facebook:

— рассказывая о т.н. крымскотатарском «коллаборационизме» А. Рудой опубликовал фотографию бойцов 13-й горнопехотной дивизии СС «Ханджар» (1-я хорватская) – соединение войск СС, набранное из добровольцев боснийцев в 1943 году. Странно, что при «массовом коллаборационизме» крымских татар, до сих пор публикуют фото боснийцев, выдавая их за крымских татар;

— 20 тыс. [крымских татар] призвали – 20 тыс. [крымских татар] дезертировали. Классика советской пропаганды, кочующая из книги в книгу. Стало быть, 100% дезертировали, но за «дезертирство» советское командование наградило тысячи бойцов, в том числе званиями Героев Советского Союза (больше об этом знает Рефик Куртсеитов);

Продолжение https://arc.construction/1552?lang=ru

Оккупанты не дают крымским караимам проводить культурные мероприятия в Кале

Традиционно на территории города-крепости Чуфут-Кале, что в оккупированном Крыму, общественная организация «Региональная национально-культурная автономия крымских караимов Республики Крым» проводят Дни паломничества крымских караимов. Однако, в этом году мероприятие не состоится.

Подробнее здесь: https://arc.construction/1559?lang=ru



Окупанти не дають кримським караїмам проводити культурні заходи в Кале

Традиційно на території міста-фортеці Чуфут-Кале, що в окупованому Криму, громадська організація «Регіональна національно-культурна автономія кримських караїмів Республіки Крим» проводять Дні паломництва кримських караїмів. Однак, в цьому році захід не відбудеться.

Усі подробиці тут: https://arc.construction/1564?lang=uk

Європейський суд зажадав у агресора пояснити гоніння на українську церкву в Криму

7 серпня, у справі Кримської єпархії ПЦУ Європейський суд з прав людини звернувся до Уряду РФ з вимогою надати інформацію про те, які подальші юридичні кроки російська влада має намір вчинити щодо кафедрального собору у Сімферополі та щодо каплиці у Євпаторії, а також коли можна очікувати виконання судових рішень. Це є проміжною реакцією Суду на скарги щодо порушення прав людини, які були подані від імені Єпархії. Про це повідомив експерт «Регіонального центру прав людини» Сергій Заєць.

«Нагадаю, 4 серпня Верховний Суд РФ відмовив у касаційному перегляді судових рішень про виселення Кримської єпархії ПЦУ (колишньої УПЦ КП) з кафедрального собору св. рівноапостольних кн. Володимира і кн. Ольги у Сімферополі. Це означає, що виконання судового рішення буде поновлено, і найближчим часом церква може бути виселена з приміщень по вул. Севастопольській у м. Сімферополі», – пише експерт на своїй сторінці у Facebook.

Також Сергій Заєць відзначає, що паралельно загострилися події щодо знесення каплиці у Євпаторії. «В кінці липня цього року архієпископ Климент отримав від судових приставів вимогу добровільно знести будівлю. Спроба Єпархії захистити храм через звернення до євпаторійського суду виявилася марною. В минулий четвер, 5 серпня, так званий Євпаторійський міський суд підтримав наміри окупаційної влади щодо знесення каплиці», – повідомив він.

Експерт вважає, що таким чином, йдеться про остаточну зачистку Криму від української церкви. «Православна церква України, вочевидь, стоїть окупантам поперек горла. Зараз дуже багато залежатиме від реакції світової спільноти, оскільки внутрішні засоби захисту вже вичерпані», – зробив акцент Сергій Заєць.

https://arc.construction/1566?lang=uk

Европейский суд потребовал у агрессора объяснить гонения на украинскую церковь в Крыму

7 августа, в деле Крымской епархии ПЦУ Европейский суд по правам человека обратился в Правительство РФ с требованием предоставить информацию о том, какие дальнейшие юридические шаги российские власти намерены совершить по кафедральному собору в Симферополе и по часовне в Евпатории, а также когда можно ожидать выполнения судебных решений. Это является промежуточной реакцией Суда на жалобы о нарушении прав человека, которые были поданы от имени Епархии. Об этом сообщил эксперт «Регионального центра прав человека» Сергей Заяц.

«Напомню, 4 августа Верховный Суд РФ отказал в кассационном пересмотре судебных решений о выселении Крымской епархии ПЦУ (бывшей УПЦ КП) из кафедрального собора св. равноапостольных кн. Владимира и кн. Ольги в Симферополе. Это означает, что исполнение судебного решения будет восстановлено, и в ближайшее время церковь может быть выселена из помещений по ул. Севастопольской в ​​г. Симферополе», — пишет эксперт на своей странице в Facebook.

Также Сергей Заяц отмечает, что параллельно обострились события по сносу часовни в Евпатории. «В конце июля этого года архиепископ Климент получил от судебных приставов требование добровольно снести здание. Попытка Епархии защитить храм через обращение в евпаторийский суд оказалась бесполезной. В минувший четверг, 5 августа, так называемый Евпаторийский городской суд поддержал намерения оккупационных властей по сносу часовни», — сообщил он.

Эксперт считает, что таким образом, речь идет об окончательной зачистке Крыма от украинской церкви. «Православная церковь Украины, очевидно, стоит оккупантам поперек горла. Сейчас очень многое будет зависеть от реакции мирового сообщества, поскольку внутренние средства защиты исчерпаны», — сделал акцент Сергей Заяц.

https://arc.construction/1574?lang=ru

Громадські організації направили відкриту заяву президенту та прем’єр-міністру України щодо обмеження перетину КПВВ

Громадські організації направили відкриту заяву президенту України Володимиру Зеленському та прем’єр-міністру України Денису Шмигалю щодо необґрунтованого обмеження перетину КПВВ.

Нагадаємо, 8 серпня 2020 року на позачерговому засіданні Уряду було прийнято Розпорядження № 979-р, яким на термін з 9 по 30 серпня фактично були відновлені березневі обмеження щодо перетину адміністративного кордону з тимчасово окупованою територією Криму.

Подробиці тут: https://arc.construction/1581?lang=uk




Общественные организации направили открытое заявление президенту и премьер-министру Украины относительно ограничения пересечения КПВВ

Общественные организации направили открытое заявление президенту Украины Владимиру Зеленскому и премьер-министру Украины Денису Шмыгалю относительно необоснованного ограничения пересечения КПВВ.

Напомним, 8 августа 2020 года на внеочередном заседании правительства было принято Распоряжение № 979-р, которым на срок с 9 по 30 августа фактически были восстановлены мартовские ограничения относительно пересечения административной границы с временно оккупированной территорией Крыма.

Подробности тут: https://arc.construction/1576?lang=ru

З цього літа морські прогулянки на катерах в Феодосії повністю припинені

Старше покоління пам’ятає, як в далеких 80-х роках в Феодосії справно ходили катери – по затоці, на Золотий пляж, в Приморський, і за багатьма іншими напрямами.
Іван Кожухар, Михайло Свєтлов, Юрій Гарнаєв, Іван Піддубний – назви катерів, які були завжди на слуху в Феодосії. Великі, просторі катери, з яких гості та жителі міста насолоджувалися пейзажами і романтикою морської подорожі.

Подробиці тут: https://arc.construction/1616?lang=uk




С этого лета морские прогулки на катерах в Феодосии полностью прекращены

Старшее поколение помнит, как в далеких 80-х годах в Феодосии исправно ходили катера – по заливу, на Золотой пляж, в Приморский, и по многим другим направлениям.
Иван Кожухарь, Михаил Светлов, Юрий Гарнаев, Иван Поддубный – названия катеров, которые были всегда на слуху в Феодосии. Большие, просторные катера, с которых гости и жители города наслаждались пейзажами и романтикой морского путешествия.

Подробности здесь: https://arc.construction/1596?lang=ru

КРЦ провів міжнародну експертну онлайн-дискусію

Кримськотатарський Ресурсний Центр за підтримки фонду «Відкрите суспільство» провів міжнародну експертну онлайн-дискусію на тему «Міжнародний день корінних народів світу як інструмент для захисту прав корінних народів».

Деталі тут: https://arc.construction/1623?lang=uk




КРЦ провел международную экспертную онлайн-дискуссию

Крымскотатарский Ресурсный Центр при поддержке фонда «Открытое общество» провел международную экспертную онлайн-дискуссию на тему «Международный день коренных народов мира как инструмент для защиты прав коренных народов».

Детали здесь: https://arc.construction/1618?lang=ru

Бандити на службі у бандитів. Десяте хлопченя й пісочні замки

Читачі, що не пропустили жодного епізоду нашої новели, можливо пам’ятають, що на переддень окупації, у 2013 році, документально доведено одночасне прибуття в Крим спільно з Махошвілі Ю.О. та Яланузяном Н.М. такого собі Дрьомова М.В., який виявився й серед співзасновників компанії «Кримболгарюгсервис», створеної під родину колишнього кримського керівника Грача Л.І. Згодом, Махошвілі та Дрьомов частину кримського бізнесу переоформили на власних дітей, а Яланузян так діяв заздалегідь та свою доньку Гусеву Галину Назаретівну, залучив до пісочного бізнесу набагато раніше.

Подробиці тут: https://arc.construction/1583?lang=uk



Бандиты на службе у бандитов. Десятый мальчишка и песочные замки

Читатели, которые не пропустили ни одного эпизода нашей новеллы, возможно помнят, что на кануне оккупации, в 2013 году, документально доказано одновременное прибытие в Крым совместно с Махошвили Ю.А. и Яланузяном Н.М. некоего Дремова М.В., который оказался и среди соучредителей компании «Крымболгарюгсервис», созданной под семью бывшего крымского руководителя Грача Л.И. Впоследствии, Махошвили и Дремов часть крымского бизнеса переоформили на собственных детей, а Яланузян так действовал заранее и свою дочь Гусеву Галину Назаретовну, привлек к песочному бизнесу гораздо раньше.

Подробности тут: https://arc.construction/1594?lang=ru

Жадность, сестра бедности: утраченный курортный Крым

Многие коллаборанты уже успели «порадоваться» новости о том, что Правительство РФ сократило расходы на оккупированный Крым в 2021-2022 годах на 17,6 млрд. рублей (примерно 24 миллиона долларов).

Подробности тут: https://arc.construction/1655?lang=ru




Жадібність, сестра бідності: втрачений курортний Крим

Багато колаборантів вже встигли «порадіти» новині про те, що Уряд РФ скоротив витрати на окупований Крим в 2021-2022 роках на 17,6 млрд. рублів (приблизно 24 мільйони доларів).

Подробиці тут: https://arc.construction/1626?lang=uk

Заражених на COVID-19 кримчан зросло на 38 осіб

В окупованому Криму станом на 11 серпня зросла кількість хворих на коронавірусну інфекцію до 38 осіб. 10 з них виявлені при зверненні за медичною допомогою, 24 – серед контактних по раніше зареєстрованим випадків, 4 при скринінгу здорового населення.

Подробиці тут: https://arc.construction/1699?lang=uk



Зараженных на COVID-19 крымчан возросло на 38 человек

В оккупированном Крыму по состоянию на 11 августа возросло число заболевших на коронавирусную инфекцию до 38 человек. 10 из них выявлены при обращении за медицинской помощью, 24 — среди контактных по ранее зарегистрированным случаям, 4 при скрининге здорового населения.

Подробности тут: https://arc.construction/1707?lang=ru

У селі Чорноріччя Балаклавського району несподівано обміліли криниці

У селі Чорноріччя Балаклавського району пересохли криниці, які живить річка Ай-Тодорка. Місцеві жителі скаржаться, що води немає – ні питної, ні технічної.

Подробиці тут: https://arc.construction/1716?lang=uk


В селе Черноречье Балаклавского района неожиданно обмелели колодца

В селе Черноречье Балаклавского района пересохли колодца, которые питает река Ай-Тодорка. Местные жители жалуются, что воды нет – ни питьевой, ни технической.

Подробности здесь: https://arc.construction/1711?lang=ru

«Русскій мір» по франшизі. Вкравши Крим, красти на Кримі і в Криму

Як вже неодноразово говорилося, «повернення Криму в рідну гавань» слід розглядати не в вимірі ідеології або геополітики. А набагато ближче до землі, як франшизу щодо масштабного бандитського переділу кримських активів. У тому числі і земельних. Секретом Полішинеля стало те, що «російська влада Криму» випустила тисячі незаконних навіть за російськими окупаційним мірками постанов, якими намагається легітимізувати тотальний грабіж кримчан, комунальної і державної власності.

Детальніше тут: https://arc.construction/1657?lang=uk




«Русский мир» по франшизе. Украв Крым, воровать на Крыме и в Крыму

Как уже не единожды говорилось, «возвращение Крыма в родную гавань» следует рассматривать не в измерении идеологии или геополитики. А гораздо приземленнее, как франшизу по масштабному бандитскому переделу крымских активов. В том числе и земельных. Секретом Полишинеля стало то, что «российские власти Крыма» выпустили тысячи незаконных даже по российским оккупационным меркам постановлений, которыми пытаются легитимизировать тотальный грабеж крымчан, коммунальной и государственной собственности.

Подробнее здесь: https://arc.construction/1695?lang=ru

Історичний центр Севастополя перетворюється на сміттєзвалище

У центрі Севастополя прямо у дворах житлових будинків історичного центру, на вулиці Велика Морська, пахне справжнє сміттєзвалище.

Подробиці тут: https://arc.construction/1758?lang=uk



Исторический центр Севастополя превращается в мусорную свалку

В центре Севастополя прямо во дворах жилых домов исторического центра, на улице Большая Морская, благоухает настоящая мусорная свалка.

Детали тут: https://arc.construction/1753?lang=ru

У Керчі ввели карантин через нашестя клопів-шкідників

На сході окупованого півострова Крим ввели карантин зону через клопів-мігрантів. Причиною став небезпечний шкідник – мармуровий клоп. Від котрого раніше часто страждав – Краснодарській край. Тепер же під ударом опинилась Керч.

Подробиці тут: https://arc.construction/1767?lang=uk




В Керчи ввели карантин из-за нашествия клопов-вредителей

На востоке оккупированного полуострова Крым ввели карантинную зону из-за клопов-мигрантов. Причиной стал опасный вредитель – мраморный клоп. От которого ранее часто страдал — Краснодарский край. Теперь же под ударом оказалась Керчь.

Подробности тут: https://arc.construction/1762?lang=ru

Deportation and Homecoming of the Crimean Tatars

The ethnic history of Crimean Tatars is complex and to a great degree underinvestigated. It is certain, that for millennia the Crimean Peninsula was a melting pot, where countless tribal and ethnic groups came into contact. Almost mythical Tauri met Cimmerian and Scythian nomads, while parts of Crimea were colonized by Greeks. Ostrogoths arrived in the Dark Ages as part of the great Barbarian migrations. The mountainous South of the Peninsula was a Byzantine and Genovese outpost, while the Northern steppes were invaded by new waves of nomads, including Khazars, Cumans, and Mongols. A Crimean Khanate emerged in the XV century, to become one of the mightiest and most important vassals of the Ottoman Empire. For the next three centuries, Crimea and Ukraine witnessed long periods of wars, interrupted by alliances of convenience. This was a time when both Ukrainian and Crimean Tatar identities came into being. Although related by blood as a result of long-lasting hostile and peaceful contacts, Ukraine and Crimea were different by language, religion, and culture. Crimean Tatars were and remain Sunni Muslims, speaking a language of Turkic origin, and their culture was shaped by Oriental and Mediterranean influences, as opposed to Ukraine, that is mostly Orthodox, speaking a Slavic language, and sharing a culture of Eastern Europe.

The origins and the national identity of the Crimean Tatars were described by Kırımlı [1], Fisher [2], Williams [3], and for the purposes of this paper there is no need to address them in detail. An important point is that Crimean Tatars are clearly distinct from the majority of the population of Ukraine and have an individual original identity.

Since XVIII century both Ukraine and Crimea were a part of the Russian Empire and later of the USSR. Between 1922 and 1954, the Crimean Peninsula, which is physically, historically, and economically connected to the Ukrainian mainland, was a part of the Russian Soviet Federative Socialist Republic. The Crimean Tatar Population grew slowly (194 thousand in 1897 and 218 thousand in 1939), while the Russian population tripled due to migration (180 thousand in 1897 and 558 thousand in 1939). Ukrainian population increased in a similar way (65 thousand in 1897 to 154 thousand in 1939), so the Crimean Tatars found themselves to be a minority on their own land.

The Second World War was disastrous for the Crimean Tatars. Apart from military and civilian casualties, they became one of the targets for Stalin’s campaign against “traitor-peoples”. On 18-20 May 1944, approximately 228 thousand people of all ages, including families of soldiers of the Soviet Army, were forcibly deported from Crimea to Uzbekistan and other destinations in Central Asia, where they had to start a new life without the right to return, but with the label of “traitors”. According to Pohl [4, p. 10], about 42 000 Crimean Tatars perished as a result of harsh transportation conditions, malnutrition, diseases, and poor living conditions between 1944 and 1951.

Although the Crimean Tatar people were not physically exterminated, efforts were taken to annihilate them as nationality and to erase the memory of their existence. As pointed out by Uehling [5], the erasure of Crimean Tatars was “holistic in nature”, including change of names of places in Crimea, destruction or transformation of mosques, prohibition to mention the Crimean Tatars in literature and art and attempts to assimilate the survivors.

Read more => https://arc.construction/1769

Депортація і повернення кримських татар

Етнічна історія кримських татар складна і значною мірою недостатньо досліджена. Безперечно, що Кримський півострів тисячоліттями був плавильним котлом, де контактувало незліченна кількість племен та етнічних груп. Майже міфічні Таври зустрічалися з кіммерійськими та скіфськими кочівниками, тоді як пізніше частини Криму були колонізовані греками. В Темні віки під час великих варварських міграцій прибули остготи. Гірський південь півострова був форпостом візантійців та генуезців, а північні степи були захоплені новими хвилями кочівників, включаючи хазарів, куманів та монголів. У XV столітті виникло Кримське ханство, яке стало одним з найсильніших і найважливіших васалів Османської імперії. Протягом наступних трьох століть Крим та Україна пережили тривалі періоди війн, що іноді переривалися укладеними через міркування необхідності військовими союзами. Це був час, коли формувались як українська, так і кримськотатарська ідентичність. Будучі спорідненими кров’ю внаслідок тривалих ворожих і мирних контактів, Україна та Крим були різними за мовою, релігією та культурою. Кримські татари були і залишаються мусульманами-сунітами, розмовляючи мовою тюркського походження, і їхня культура формувалась під східними та середземноморськими впливами, на відміну від України, переважно православної, що розмовляє слов’янською мовою та є частиною культури Східної Європи.

Про це пише кандидат юридичних наук Олексій Плотніков.

Витоки та національна приналежність кримських татар були описані в англомовній літературі Х. Кіримли [1], А. Фішером [2], та Б. Уільямсом [3], і для цілей цього документу немає необхідності детально розглядати їх. Важливим моментом є те, що кримські татари чітко відрізняються від більшості населення України та мають індивідуальну оригінальну ідентичність.

З XVIII століття і Україна, і Крим були частиною Російської імперії, а пізніше СРСР. У період з 1922 по 1954 рік Кримський півострів, який фізично, історично та економічно пов’язаний з українським материком, входив до складу Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки. Кримськотатарське населення зростало повільно (194 тис. у 1897 р. та 218 тис. У 1939 р.), в той час як російське населення втричі збільшилось через міграцію (180 тис. у 1897 р. та 558 тис. у 1939 р.). Українське населення збільшилося аналогічним чином (65 тис. у 1897 р. до 154 тис. у 1939 р.), тому кримські татари опинилися меншиною на власній землі.

Друга світова війна стала катастрофою для кримських татар. Окрім військових та цивільних жертв, вони стали однією з цілей сталінської кампанії проти «зрадницьких народів». 18-20 травня 1944 року приблизно 228 тис. людей різного віку, включаючи сім’ї солдатів Радянської Армії, були насильно депортовані з Криму до Узбекистану та інших країн Центральної Азії, де їм довелося розпочати нове життя без права повернення, але з міткою «зрадників». За підрахунками О. Поля [4, с. 10], близько 42 000 кримських татар загинули внаслідок суворих умов транспортування, неправильного харчування, хвороб та поганих умов життя між 1944 та 1951 роками.

Хоча кримськотатарський народ фізично не був винищений, були вжиті зусилля, щоб знищити їх як національність та стерти пам’ять про їх існування. Як вказувала Г. Уелінг [5], стирання кримських татар набуло «цілісного характеру», включаючи зміну назв місць у Криму, руйнування чи перебудову мечетей, заборону згадувати кримських татар у літературі та мистецтві та спроби асиміляції тих, що вижили.

Продовження https://arc.construction/1776?lang=uk

Депортация и возвращение крымских татар

Этническая история крымских татар сложная и во многом недостаточно исследована. Бесспорно, что Крымский полуостров тысячелетиями был плавильным котлом, где контактировало бесчисленное количество племен и этнических групп. Почти мифические Тавры встречались с киммерийскими и скифскими кочевниками, тогда как позднее части Крыма были колонизированы греками. В Темные века во время больших варварских миграций прибыли остготы. Горный юг полуострова был форпостом византийцев и генуэзцев, а северные степи были захвачены новыми волнами кочевников, включая хазаров, куманов и монголов. В XV веке возникло Крымское ханство, которое стало одним из самых сильных и самых важных вассалов Османской империи. В течение следующих трех столетий Крым и Украина пережили длительные периоды войн, иногда прерывались заключенными из соображений необходимости военными союзами. Это было время, когда формировались как украинская, так и крымскотатарская идентичность. Будучи родственными кровью в результате длительных враждебных и мирных контактов, Украина и Крым были разными по языку, религии и культуре. Крымские татары были и остаются мусульманами-суннитами, разговаривая языком тюркского происхождения, и их культура формировалась под восточными и средиземноморскими влияниями, в отличие от Украины, преимущественно православной, что говорит на славянском языке и является частью культуры Восточной Европы.

Об этом пишет кандидат юридических наук Алексей Плотников.

Истоки и национальная принадлежность крымских татар были описаны в англоязычной литературе Х. Киримлы [1], А. Фишером [2], и Б. Уильямсом [3], и для целей этого документа нет необходимости подробно рассматривать их. Важным моментом является то, что крымские татары четко отличаются от большинства населения Украины и имеют индивидуальную оригинальную идентичность.

С XVIII века и Украина, и Крым были частью Российской империи, а позже СССР. В период с 1922 по 1954 год Крымский полуостров, который физически, исторически и экономически связан с украинским материком, входил в состав Российской Советской Федеративной Социалистической Республики. Крымскотатарское население росло медленно (194 тыс. в 1897 г. и 218 тыс. в 1939 г.), в то время как русское население втрое увеличилось из-за миграции (180 тыс. в 1897 г. и 558 тыс. в 1939 г.). Украинское население увеличилось аналогичным образом (65 тыс. в 1897 г. до 154 тыс. в 1939 г.), поэтому крымские татары оказались меньшинством на собственной земле.

Вторая мировая война стала катастрофой для крымских татар. Кроме военных и гражданских жертв, они стали одной из целей сталинской кампании против «предательских народов». 18-20 мая 1944 года примерно 228 тыс. человек всех возрастов, включая семьи солдат Советской Армии, были насильственно депортированы из Крыма в Узбекистан и другие страны Центральной Азии, где им пришлось начать новую жизнь без права возвращения, но с меткой «предателей». По подсчетам А. Поля [4, с. 10], около 42 000 крымских татар погибли в результате суровых условий транспортировки, неправильного питания, болезней и плохих условий жизни между 1944 и 1951 годами.

Хотя крымскотатарский народ физически не был истреблен, были приняты усилия, чтобы уничтожить их как национальность и стереть память об их существовании. Как указывала Г. Уелинг [5], стирание крымских татар приобрело «целостного характера», включая изменение названий мест в Крыму, разрушение или перестройку мечетей, запрет упоминать крымских татар в литературе и искусстве и попытки ассимиляции выживших.

Продолжение https://arc.construction/1774?lang=ru

Незважаючи на COVID-19 окупаційна влада Криму вирішила не скасовувати проведення фестивалів

Незважаючи на те, що показники захворюваності з коронавірусної інфекції на півострові продовжують тенденцію до збільшення, окупаційна влада вирішила, що фестивалі «Таврида-АРТ», Koktebel Jazz Party і Rap Koktebel мають відбутися.

Подробиці тут: https://arc.construction/1796?lang=uk



Несмотря на COVID-19 оккупационная власть Крыма решила не отменять проведение фестивалей

Несмотря на то, что показатели заболеваемости по коронавирусной инфекции на полуострове продолжают тенденцию к увеличению, оккупационная власть решила, что фестивали «Таврида-АРТ», Koktebel Jazz Party и Rap Koktebel должны состоятся.

Подробности тут: https://arc.construction/1801?lang=ru

Бандиты на службе у бандитов. Одиннадцать друзей врага

В 2020 году известная журналистка Валентина Самар с коллегами рассказали о новом расследовании на тему крымского песка «Пираты песчаных карьеров», которые помогают оккупантам обустраивать инфраструктуру гигантской военной базы. Коснулись они известных в Крыму людей — Алексея Мазюка, его жены Елены и дочери Янины Козловской (Мазюк), Олега Степина, Тимура Гафурова, Олега Резцова, Александра Адарича, Александра и Светланы Муравьевых, Надежды Чепишко, Дмитрия Мурахвера и многих других.

Детали тут: https://arc.construction/1747?lang=ru




Бандити на службі у бандитів. Одинадцять друзів ворога

У 2020 році відома журналістка Валентина Самар з колегами розповіли про нове розслідування на тему кримського піску «Пірати піщаних кар’єрів», які допомагають окупантам облаштовувати інфраструктуру гігантської військової бази. Торкнулися вони відомих у Криму осіб – Олексія Мазюка, його дружини Олени і доньки Яніни Козловської (Мазюк), Олега Стьопіна, Тимура Гафурова, Олега Резцова, Олександра Адарича, Олександра та Світлани Муравйових, Надії Чепишко, Дмитра Мурахвера та багатьох інших.

Деталі тут: https://arc.construction/1718?lang=uk