Україна призупинила дію меморандуму про співпрацю з протидії тероризму з Російською Федерацією

Кабінет міністрів України призупинив дію меморандуму про співпрацю в питаннях протидії тероризму з Російською Федерацією. Рішення було прийнято на засіданні українського уряду 8 липня.

У пояснювальній записці зазначено, що причиною для розірвання домовленостей є збройна агресія РФ на території України. А також сприяння сепаратизму і тероризму в східних областях.

Міністерству закордонних справ України доручено повідомити про цей факт до відома російську сторону найближчим часом.

Даний документ був підписаний в Ялті 12 липня 2012 року Кабінетом міністрів України і урядом РФ, термін його дії тривав протягом 8 років. Згідно з документом, сторони взаємодіяли в питанні протистояння терористичним проявам.

https://arc.construction/україна-призупинила-дію-меморандуму/?lang=uk

Місія США в ОБСЄ стурбована зростаючою російською мілітаризацією в анексованому Криму

Джеймс Гілмор повідомив про те, що Місія США в ОБСЄ стурбована російською мілітаризацією в анексованому Криму, де також пройшли «масові рейди», в результаті яких були затримані кримські мусульмани.

https://arc.construction/місія-сша-в-обсє-стурбована-зростаючо/?lang=uk

Миссия США в ОБСЕ обеспокоена растущей российской милитаризацией в аннексированном Крыму

Джеймс Гилмор сообщил о том, что Миссия США в ОБСЕ обеспокоена российской милитаризацией в аннексированном Крыму, где также прошли «массовые рейды», в результате которых были задержаны крымские мусульмане.

Детали тут: https://arc.construction/миссия-сша-в-обсе-обеспокоена-растуще/?lang=ru

Підконтрольний РФ суд в Криму відхилив апеляційну скаргу на продовження арешту українського військовослужбовця

Адвокат українського військового Іслям Веліляєв повідомив про те, що підконтрольний РФ Верховний суд Криму відхилив апеляційну скаргу на продовження арешту Євгена Добринського.

Подробиці тут: https://arc.construction/%d0%bf%d1%96%d0%b4%d0%ba%d0%be%d0%bd%d1%82%d1%80%d0%be%d0%bb%d1%8c%d0%bd%d0%b8%d0%b9-%d1%80%d1%84-%d1%81%d1%83%d0%b4-%d0%b2-%d0%ba%d1%80%d0%b8%d0%bc%d1%83-%d0%b2%d1%96%d0%b4%d1%85%d0%b8%d0%bb%d0%b8/?lang=uk

Подконтрольный РФ суд в Крыму отклонил апелляционную жалобу на продление ареста украинского военнослужащего

Адвокат украинского военного Ислям Велиляев сообщил о том, что подконтрольный РФ Верховный суд Крыма отклонил апелляционную жалобу на продление ареста Евгения Добринского.

Подробности тут: https://arc.construction/%d0%bf%d0%be%d0%b4%d0%ba%d0%be%d0%bd%d1%82%d1%80%d0%be%d0%bb%d1%8c%d0%bd%d1%8b%d0%b9-%d1%80%d1%84-%d1%81%d1%83%d0%b4-%d0%b2-%d0%ba%d1%80%d1%8b%d0%bc%d1%83-%d0%be%d1%82%d0%ba%d0%bb%d0%be%d0%bd%d0%b8/?lang=ru

Рустем Умеров і посол Кувейту в Україні обговорили стан кримських татар в анексованому Криму

10 липня відбулася зустріч народного депутата України, делегата Курултаю кримськотатарського народу Рустема Умерова та посла Кувейту в Україні Рашида аль-Адвані.

Деталі тут: https://arc.construction/%d1%80%d1%83%d1%81%d1%82%d0%b5%d0%bc-%d1%83%d0%bc%d0%b5%d1%80%d0%be%d0%b2-%d1%96-%d0%bf%d0%be%d1%81%d0%be%d0%bb-%d0%ba%d1%83%d0%b2%d0%b5%d0%b9%d1%82%d1%83-%d0%b2-%d1%83%d0%ba%d1%80%d0%b0%d1%97%d0%bd/?lang=uk

Рустем Умеров и посол Кувейта в Украине обсудили положение крымских татар в аннексированном Крыму

10 июля прошла встреча народного депутата Украины, делегата Курултая крымскотатарского народа Рустема Умерова и посла Кувейта в Украине Рашида аль-Адвани.

Детали здесь: https://arc.construction/%d1%80%d1%83%d1%81%d1%82%d0%b5%d0%bc-%d1%83%d0%bc%d0%b5%d1%80%d0%be%d0%b2-%d0%b8-%d0%bf%d0%be%d1%81%d0%be%d0%bb-%d0%ba%d1%83%d0%b2%d0%b5%d0%b9%d1%82%d0%b0-%d0%b2-%d1%83%d0%ba%d1%80%d0%b0%d0%b8%d0%bd/?lang=ru

Політичні та правові наслідки участі громадян України у голосуванні за зміни в Конституцію РФ

З початку 2020 р. у Російській Федерації (РФ) проводилися активні дії з трансформації юридичної моделі державного управління, що б дозволило забезпечити сталість нинішньої політичної влади, нормативне закріплення ідеології російського імперіалізму, “правонаступництва” РФ від СРСР, гальмування сепаратистських процесів й федералізації, посилення управлінського впливу на місцеву владу, забезпечення керованості в умовах військового конфлікту, санкцій та дій РФ на окупованих територіях.

Подробиці тут: https://arc.construction/%d0%bf%d0%be%d0%bb%d1%96%d1%82%d0%b8%d1%87%d0%bd%d1%96-%d1%82%d0%b0-%d0%bf%d1%80%d0%b0%d0%b2%d0%be%d0%b2%d1%96-%d0%bd%d0%b0%d1%81%d0%bb%d1%96%d0%b4%d0%ba%d0%b8-%d1%83%d1%87%d0%b0%d1%81%d1%82%d1%96/?lang=uk

Политические и правовые последствия участия граждан Украины в голосовании за изменения в Конституцию РФ

С начала 2020 в Российской Федерации (РФ) проводились активные действия по трансформации юридической модели государственного управления, что позволило бы обеспечить постоянство нынешней политической власти, нормативное закрепление идеологии российского империализма, «правопреемства» РФ от СССР, торможение сепаратистских процессов и федерализации, усиление управленческого воздействия на местную власть, обеспечение управляемости в условиях военного конфликта, санкций и действий РФ на оккупированных территориях.

Подробности здесь: https://arc.construction/%d0%bf%d0%be%d0%bb%d0%b8%d1%82%d0%b8%d1%87%d0%b5%d1%81%d0%ba%d0%b8%d0%b5-%d0%b8-%d0%bf%d1%80%d0%b0%d0%b2%d0%be%d0%b2%d1%8b%d0%b5-%d0%bf%d0%be%d1%81%d0%bb%d0%b5%d0%b4%d1%81%d1%82%d0%b2%d0%b8%d1%8f/?lang=ru

В Ялте разрушаются причалы (фото)

Жители Ялты возмущены состоянием морских пирсов и причалов, многие из которых пришли в негодное, аварийное состояние.

В апреле 2017 года сообщалось, что фейковая "Главгосэкспертиза" "утвердила проект реконструкции 12 причалов Ялтинского порта", но работы так и не начались.

После того как в 2019 году обрушился причал в Мисхоре, остальные были "закрыты для швартования". Из всех имеющихся в Ялте причалов, пригоден и "открыт" только причал №9, а так же используются несколько пирсов.

9 июля был зафиксирован вопиющий инцидент, когда теплоход высадил пассажиров прямо на морской берег.

https://arc.construction/в-ялте-разрушаются-причалы-фото/?lang=ru

В Ялті руйнуються причали (фото)

Мешканці Ялти обурені станом морських пірсів і причалів, багато з яких прийшли в непридатний, аварійний стан.

У квітні 2017 року повідомлялося, що фейкова "Головдержекспертиза" "затвердила проект реконструкції 12 причалів Ялтинського порту", але роботи так і не почалися.

Після того як в 2019 році обрушився причал в Місхорі, інші були "закриті для швартування". З усіх наявних в Ялті причалів, придатний і "відкритий" тільки причал №9, а так само використовуються кілька пірсів.

9 липня був зафіксований волаючий інцидент, коли теплохід висадив пасажирів прямо на морський берег.

https://arc.construction/в-ялті-руйнуються-причали-фото/?lang=uk

У Чорноморському районі анексованого Криму зріс рівень безробіття

В анексованому Криму, у Чорноморському районі кількість громадян, визнаних безробітними за 1 півріччя 2020 року становить – 628 осіб, що в 2,7 рази більше аналогічного періоду минулого року (235 чол.).

Джерело: https://arc.construction/у-чорноморському-районі-анексованог/?lang=uk

В Черноморском районе аннексированного Крыма возрос уровень безработицы

В аннексированном Крыму, в Черноморском районе количество граждан, признанных безработными за 1 полугодие 2020 года составляет — 628 человек, что в 2,7 раза больше аналогичного периода прошлого года (235 чел.).

Подробности здесь: https://arc.construction/в-черноморском-районе-аннексированн/?lang=ru

Crimean Tatars and the Attepmt of Annexation of Crimea: Intimidation and Response

Olexiy Plotnikov, PhD (International Judiciary)

The history of the Ukrainian Revolution of Dignity and the subsequent Russian aggression is well-described in literature [see: 1, 2]. On 20 February 2014, when the Russian-backed president Yanukovych was still in power in Ukraine, Russian operatives and soldiers without insignia, who later became known as “little green men” started taking control over the strategic objects on the Crimean Peninsula. By the first days of March, Ukraine lost control over Crimea. On 16 March 2014, Russia held a mock referendum, where the residents of Crimea were forced to vote at a gunpoint. Russia claimed that 97% of Crimeans voted for “reunification” with Russia, and on 18 March 2019 declared Crimea its territory.

Ukraine’s action in the UN Security Council predictably failed against the Russian veto on 15 March 2014. On 27 March, the UN General Assembly adopted Resolution 68/262, which underscored the referendum as “having no validity”, and called upon all states “not to recognize any alteration of the status of the Autonomous Republic of Crimea and the city of Sevastopol” [3]. Russia condemned the Resolution as “counterproductive”, and continued to act in line with its policies.

Ukraine repeatedly declared and continues to declare that it does not recognize annexation, but had no opportunity to regain control over the Peninsula. The country’s military and security forces were mobilized to impede the advance of Russian paramilitary in the Eastern region of Donbas [for detailed account of the parties involved to the armed conflict in Ukraine see: 4], while the only practical measure they could take in Crimea was to block the Perekop Isthmus to prevent infiltration of Russia’s forces to the Ukrainian mainland.

The residents of Crimea had different attitudes towards Russian control ranging from enthusiasm to open defiance, with Crimean Tatars being the most active opponents. The Mejlis called to boycott the “referendum” on 16 March, undermining the Russian version of almost unilateral support of annexation. In spring 2014, Crimean Tatars arranged a series of peaceful manifestations to demonstrate their disagreement with the annexation. The mere existence of Crimean Tatars was potentially disastrous for the Russian narrative that Crimea is a “Russian ancestral land”. As noted by Coynash and Charron, “accepting Crimea as intrinsically Russian requires that its indigenous peoples – chiefly the Crimean Tatars – be erased from the region’s history, and that their opposition to Russian irredentism be disregarded” [5, P. 29].

The response was a campaign which the Human Rights Watch characterized as “unlawful detention, abduction, ill-treatment including torture, and harassment of proUkraine activists and other residents with complete impunity” [6]. The leaders of the Mejlis, including Mustafa Jemiliev and the Chair of the Mejlis Refat Chubarov were refused entry into Crimea and received written warnings that their activities were extremist under the Russian legislation. The premises of the Mejlis and the houses of its members were routinely subjected to searches. Similarly, houses of ordinary members of the Crimean Tatar community, as well as mosques and schools, were searched for weapons, explosives and prohibited literature. On 18 May 2014, the Crimean Tatars were not allowed to hold public events to commemorate the anniversary of deportation and could only have a common prayer. Russian prosecutors issued statements describing Mejlis activities as extremist, and characterizing it as illegal organization [7].

More here => https://arc.construction/crimean-tatars-and-the-attempt-of-annexation-of-crimea-intimidation-and-response/

Проблеми протидії міжнародним правопорушенням у Чорному морі

Для належної кримінальної кваліфікації вчинення в акваторії Чорного моря міжнародних правопорушень, зокрема, захоплення в умовах російсько-українського конфлікту бурових платформ, необхідно визначитися із міжнародно-правовими ознаками піратства та із кваліфікацією цього злочину в національному праві. Згідно з вимогами ст. 101 Конвенції ООН з морського права 1982 р. піратством (фр. «piraterie», англ. «piracy») є будь-який неправомірний акт насильства, затримання або грабежу, що вчинюється з особистими цілями (англ. «for private ends», франц. «à des fins privées») екіпажем або пасажирами будь-якого приватного судна або приватного літака (англ. «private ship or a private aircraft», франц. «d’un navire ou d’un aéronef privé»). Цей акт має бути спрямованим проти іншого судна або літака або проти осіб чи майна що знаходяться на їх борту у відкритому морі; або проти будь-якого судна або літака, осіб або майна у місці поза юрисдикцією будь-якої держави. До піратства Конвенція 1982 р. відносить акт добровільної участі, вчинений зі знанням обставин, у використанні судна або літака, через який вони стають піратським судном або літаком (тобто засобом вчинення злочину піратства); або підбурювання чи усвідомлене сприяння безпосередньо піратству або вказаному акту добровільної участі у перетворенні судна на піратське.

З наведеного випливає неможливість міжнародно-правової кваліфікації як піратства будь-яких дій публічного характеру, тобто дій з боку екіпажу (команди) військового корабля (судна), іншого судна, яке виконує публічні функції (морська охорона, митна тощо). За ст. 102 Конвенції 1982 р. піратськими діями можуть визначатися дії, що вчинюються військовим кораблем, державним судном або державним літаком (англ. «warship, government ship or government aircraft») виключно за умови, якщо його екіпаж підняв заколот та захопив контроль (англ. «whose crew has mutinied and taken control») над цим судном (кораблем, літаком), та відповідно якщо дії екіпажу та його членів не охоплюються умислом цивільної чи військової влади, незалежно від рівня та характеру цієї влади (центральна, місцева, цивільна, військова, окупаційна, міжнародна тощо).

З норм ст. 103, 105 Конвенції 1982 р. випливає сенсуальне розмежування піратського судна (тобто судна, яке використовується як знаряддя для піратства) та судна, захопленого шляхом піратських дій, такого, що перебуває під владою піратів. При цьому захоплені бурові платформи за будь-яких обставин кваліфікації не можуть розглядатися як піратські судна (оскільки вони не використовуються для піратської діяльності, тобто для захоплення інших літаків чи суден). Тому згаданий у ст. 101 «акт добровільної участі» щодо захоплення бурових платформ ПАТ «Чорноморнафтогаз» також не може кваліфікуватися, як піратство. Із норм Конвенції 1982 р. випливає, що стаціонарні бурові платформи узагалі не охоплюються визначенням судна, яке вживається у цьому договорі, тобто вони за визначенням не можуть бути об’єктом піратського нападу відповідно до Конвенції. Таким чином, міжнародно-правова кваліфікація захоплення бурових платформ як акту піратства відповідно до норм Конвенції 1982 р. не має практичної перспективи.

Продовження тут => https://arc.construction/проблеми-протидії-міжнародним-право/?lang=uk

Проблемы противодействия международным правонарушениям в Черном море

Для надлежащей уголовной квалификации совершения в акватории Черного моря международных правонарушений, в частности, захват в условиях российско-украинского конфликта буровых платформ, необходимо определиться с международно-правовыми признаками пиратства и с квалификацией этого преступления в национальном праве. Согласно требованиям ст. 101 Конвенции ООН по морскому праву 1982 г. пиратством (фр. «Piraterie», англ. «Piracy») является любой неправомерный акт насилия, задержания или грабежа, совершаемого с личными целями (англ. «For private ends», франц . «à des fins privées») экипажем или пассажирами какого-либо частного судна или частного самолета (англ. «private ship or a private aircraft», франц. «d’un navire ou d’un aéronef privé»). Этот акт должен быть направленным против другого судна или самолета, или против лиц или имущества находящихся на их борту в открытом море; или против любого судна или самолета, лиц или имущества в месте вне юрисдикции какого-либо государства. К пиратству Конвенция 1982 г. относит акт добровольного участия, совершенное со знанием обстоятельств, в использовании судна или самолета, из-за которого они становятся пиратским судном или самолетом (т.е. средством совершения преступления пиратства) или подстрекательство или осознанное содействие непосредственно пиратству или указанному акту добровольного участия в преобразовании судна на пиратское.

С выше изложенного следует невозможность международно-правовой квалификации как пиратства любых действий публичного характера, то есть действий со стороны экипажа (команды) военного корабля (судна), другого судна, которое выполняет публичные функции (морская охрана, таможенная и т.д.). По ст. 102 Конвенции 1982 г. пиратскими действиями могут определяться действия, которые совершаются военным кораблем, государственным судном или государственным самолетом (англ. «Warship, government ship or government aircraft») исключительно при условии, если его экипаж поднял мятеж и захватил контроль (англ. «whose crew has mutinied and taken control») над этим судном (кораблем, самолетом), и соответственно если действия экипажа и его членов не охватываются умыслом гражданской или военной власти, независимо от уровня и характера этой власти (центральная, местная, гражданская, военная, оккупационная, международная и т.д.).

Из норм ст. 103, 105 Конвенции 1982 г. следует сенсуальное разграничение пиратского судна (то есть судно, которое используется в качестве орудия для пиратства) и судно, захваченное путем пиратских действий, такого, что находится во власти пиратов. При этом захваченные буровые платформы при любых обстоятельствах квалификации не могут рассматриваться как пиратские судна (поскольку они не используются для пиратской деятельности, то есть для захвата других самолетов или суден). Поэтому упомянутый в ст. 101 «акт добровольного участия» по захвату буровых платформ ПАО «Черноморнефтегаз» также не может квалифицироваться, как пиратство. Из норм Конвенции 1982 г. следует, что стационарные буровые платформы вообще не охватываются определением судна, которое употребляется в этом договоре, то есть они по определению не могут быть объектом пиратского нападения в соответствии с Конвенцией. Таким образом, международно-правовая квалификация захвата буровых платформ как акта пиратства в соответствии с нормами Конвенции 1982 г. не имеет практической перспективы.

Продолжение тут => https://arc.construction/проблеми-протидії-міжнародним-право/?lang=uk

Дмитрий Кулеба: Россия не войдет в формат по деоккупации Крыма

Министр иностранных дел Украины Дмитрий Кулеба считает, что Россия не может работать в рамках международной площадки по вопросу деоккупации полуострова Крым.

Такое мнение Дмитрий Кулеба выразил в ходе своего интервью изданию «Сегодня».

Министр иностранных дел Украины отметил, что в 2014 году была допущена ошибка, когда не было создано стабильной площадки в формате деоккупации полуострова Крым. Во многом именно это упущение и усложняет нынешнюю работу в данном направлении.

«Мы должны быть честными перед собой и сразу сказать, что Россия в этот формат не войдет. Мы должны создать платформу, которая будет выполнять три функции. Первая – помогать нам держать вопрос Крыма среди приоритетов международной повестки дня. Вторая – позволит координировать усилия максимального количества участников, обеспечивать политику непризнания Крыма и санкционной политики в отношении России в связи с этим. Третья – там должен быть очень важный сегмент – это защита прав человека на оккупированном полуострове», – отметил глава МИД.

https://arc.construction/дмитрий-кулеба-россия-не-войдет-в-форм/?lang=ru

Дмитро Кулеба: Росія не увійде в формат по деокупації Криму

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба вважає, що Росія не може працювати в рамках міжнародного майданчика з питання деокупації півострова Крим.

Таку думку Дмитро Кулеба висловив в ході свого інтерв’ю виданню «Сегодня».

Міністр закордонних справ України зазначив, що в 2014 році була допущена помилка, коли не було створено стабільного майданчика в форматі деокупації півострова Крим. Багато в чому саме це упущення і ускладнює нинішню роботу в даному напрямку.

«Ми повинні бути чесними перед собою і відразу сказати, що Росія в цей формат не ввійде. Ми повинні створити платформу, яка буде виконувати три функції. Перша – допомагати нам тримати питання Криму серед пріоритетів міжнародного порядку денного. Друга – дозволить координувати зусилля максимальної кількості учасників, забезпечувати політику невизнання Криму і санкцій політики щодо Росії у зв’язку з цим. Третя – там повинен бути дуже важливий сегмент – це захист прав людини на окупованому півострові », – зазначив глава МЗС.

https://arc.construction/дмитро-кулеба-росія-не-увійде-в-формат/?lang=uk

Крим та міжнародні стандарти охорони прав внутрішньо переміщених осіб

Аспекти захисту прав, забезпечення статусу внутрішньо переміщених осіб (далі – ВПО) та реалізації відповідних інтересів держави та суспільства виникло у правовому житті України після початку міждержавного конфлікту в Криму та на Сході країни. Незважаючи на наявність сформованого (станом на початок ХХІ ст.) відповідного міжнародного правового інституту ВПО, що серед іншого має відображення на рівні актів ООН та права Ради Європи й у практиці ЄСПЛ, – не тільки національне законодавство України, але й вітчизняна правова наука та освіта практично не приділяли уваги цій проблематиці до 2014 р. Зокрема через це перші схвалені у 2014 р. в Україні підзаконні нормативні акти з проблеми ВПО навіть вживали іншу, замість визнаної на рівні ООН та РЄ, термінологію.

Про це пише доктор юридичних наук, професор Борис Бабін.

На жаль, така ситуація не істотно змінилася за термін, що сплив з початку конфлікту, про що свідчить й аналіз Рекомендацій парламентських слухань з питань ВПО, затверджених парламентською постановою від 31 березня 2016 р. № 1074-VIII. Цей документ, оглядово описуючи національну нормативну базу з питань ВПО, не містить посилань на чинні міжнародні акти з прав ВПО, зокрема й на наявні рішення ЄСПЛ з відповідної проблематики, не пропонує реальні зміни до законодавства щодо компетенції правоохоронних органів з питань ВПО та до їх відповідного організаційного забезпечення.

Першим істотним кроком уперед у розвиткові відповідної національної правничої доктрини слід вважати опрацьовану у 2015-2016 рр. експертну монографічну роботу «Вдосконалення національного законодавства України стосовно захисту прав людини ВПО». Це дослідження було здійснено як складова Проекту РЄ «Посилення захисту прав людини ВПО в Україні», що розпочав активну фазу імплементації з січня 2016 р. Керівництво і координацію роботи дослідницької команди було здійснено міжнародним експертом з внутрішнього переміщення Ерін Муні, аналіз національного законодавства був проведений українськими правозахисниками, а розкриття змісту стандартів РЄ –експертами Центра адвокації стандартів Ради Європи (ACCESS). Представники РЄ також фіналізували та підготували це дослідження для публікації. Це дослідження можна вважати реалізацією п. 122 Плану дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року, затвердженого розпорядженням уряду № 1393-p від 23 листопада 2015 р., про розроблення і затвердження методичних рекомендацій з проведення експертизи проектів нормативно-правових актів, які зачіпають права ВПО, на відповідність Керівним принципам ООН з питань переміщення всередині країни.

Продовження тут => https://arc.construction/крим-та-міжнародні-стандарти-охорони/?lang=uk

Крым и международные стандарты охраны прав внутренне перемещенных лиц

Аспекты защиты прав, обеспечения статуса внутренне перемещенных лиц (далее — ВПЛ) и реализации соответствующих интересов государства и общества возникло в правовой жизни Украины после начала межгосударственного конфликта в Крыму и на Востоке страны. Несмотря на наличие сформированного (по состоянию на начало XXI в.) соответствующего международного правового института ВПЛ, что среди прочего имеет отражение на уровне актов ООН и права Совета Европы и в практике ЕСПЧ — не только национальное законодательство Украины, но и отечественная правовая наука и образование практически не уделяли внимание этой проблематике до 2014 г.. в частности из-за этого первые одобренные в 2014 в Украине подзаконные нормативные акты по проблеме ВПЛ даже употребляли другую, вместо признанной на уровне ООН и СЕ, терминологию.

Об этом пишет доктор юридических наук, профессор Борис Бабин.

К сожалению, такая ситуация не существенно изменилась за срок, который истек с начала конфликта, о чем свидетельствует и анализ Рекомендаций парламентских слушаний по вопросам ВПЛ, утвержденных парламентским постановлением от 31 марта 2016 № 1074-VIII. Этот документ, обзорно описывая национальную нормативную базу по вопросам ВПЛ, не содержит ссылок на действующие международные акты по правам ВПЛ, включая имеющиеся решения ЕСПЧ по соответствующей проблематике, не предлагает реальные изменения в законодательство относительно компетенции правоохранительных органов по вопросам ВПЛ и к их соответствующему организационному обеспечению.

Первым существенным шагом вперед в развитии соответствующей национальной юридической доктрины следует считать разработанную в 2015-2016 гг. экспертную монографическую работу «Совершенствование национального законодательства Украины относительно защиты прав человека ВПЛ». Это исследование было осуществлено как составляющая проекта СЕ «Усиление защиты прав человека ВПЛ в Украине», который начал активную фазу имплементации с января 2016. Руководство и координацию работы исследовательской команды было осуществлено международным экспертом по внутреннему перемещению Эрин Муни, анализ национального законодательства был проведен украинскими правозащитниками, а раскрытие содержания стандартов СЕ -экспертами Центра адвокации стандартов Совета Европы (ACCESS). Представители СЕ также финализировали и подготовили это исследование для публикации. Это исследование можно считать реализацией п. 122 Плана действий по реализации Национальной стратегии в области прав человека на период до 2020 года, утвержденного распоряжением правительства № 1393-p от 23 ноября 2015, о разработке и утверждении методических рекомендаций по проведению экспертизы проектов нормативно правовых актов, затрагивающих права ВПЛ, на соответствие Руководящим принципам ООН по вопросам перемещения внутри страны.

Продолжение тут => https://arc.construction/крым-и-международные-стандарты-охран/?lang=ru

Бандиты на службе у бандитов (часть вторая)

В предыдущем материале мы начали знакомить наших читателей с противоправной деятельностью некоторых керченских «бизнесменов». Завершая газовую тему только отметим, что действия группы компаний «Ювас-Транс» вызывают негативную реакцию не только украинских правоохранительных органов, но и в тех странах у которых появляются зафрахтованные ею судна. Ярким примером является событие с танкером «GOEAST» в октябре 2017 года.

Тогда береговой охраной Ливии даже применялось корабельное оружие при попытке задержания за контрабанду нефтепродуктов. Следует учесть, что Ливия фактически разделена на две части, в одной из которых РФ имеет огромное влияние и заинтересована в контрабанде для поддержки непризнанного ООН режима. Компания пыталась оспорить свою связь с танкером, хотя в интернете есть видео его выхода из Керчи, а также информация о его следовании на ремонт после обстрела в бывший Керченский судоремонтный завод (далее КСРЗ).

Но пойдем дальше и вспомним о роли «Ювас Транс» в организации преступных схем нарушения режима временно оккупированной территории при перемещении грузов путем их транспортировки на несамоходных баржах, которые не обязаны иметь передатчик АИС (системы автоматической идентификации судна). Такие баржи неоднократно передавались буксирами «Ювас Транс» другому буксиру контрагента за пределами территориальных вод Украины.

Например, 27 июня 2015 около 13:00 буксир компании «VIKTOR LYAGIN» («Виктор Лягин») вышел из оккупированной Керчи с баржей. 30 июня 2015 он выключил передатчик АИС около 14:03 мск в точке с координатами 46 ° 20ь42 «N 31 ° 05ь30» E. 1 июля 2015 в 13:30, находясь неподалеку от морской границы Украины, но за ее пределами, «VIKTOR LYAGIN» передал баржу одесскому буксиру «JUNIOR», что, как сообщалось, было визуально зафиксировано несколькими профессиональными моряками. Далее «JUNIOR» отбуксировал баржу в открытый украинский порт под погрузку стройматериалами.

До того, 1 июля 2015 около 13:07 мск «JUNIOR» прибыл из Херсона в точку с координатами 46 ° 20ь44 «N 31 ° 06ь16» E, сбросил скорость и примерно через 40 минут резко повернул на север в точке с координатами 46 ° 20ь29 «N 31 ° 05ь32» E, далее, 1 июля 2015 около 19:28 мск он прибыл в порт Очаков. «VIKTOR LYAGIN» включил передатчик АИС лишь около 21:42 мск 2 июля, уже в точке с координатами 46 ° 20’11 «N 31 ° 05ь48» E, откуда направлялся обратным путем в Керчь.

Из социальных сетей Интернета известно, что УСБУ в Херсонской области разыскивает одного из капитанов судов «Ювас-транс» по подозрению в совершении преступления предусмотренного ч.2 ст.332-1 УК Украины, это Драпак Дмитрий Владимирович, 05.07.1981 г.р., проживающего по адресу: 98329, Украина, Автономная Республика Крым, г. Керчь, ул. Буденного, 10, кв. 11. Поэтому все неравнодушные могут воспользоваться контактным телефоном органа досудебного расследования 0552-45-90-02 для информирования про известные факты.

Продолжение на https://arc.construction/бандиты-на-службе-у-бандитов-часть-вто/?lang=ru